ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141463450

Озвучення тимчасово недоступне

Номер провадження: 22-ц/813/10456/26

Справа № 2-6800/11

Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

13.11.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Сегеди С.М., (суддя-доповідач), Комлевої О.С., Присакара О.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Сегеди Сергія Миколайовича, поданої в межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2026 року по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, поданою по цивільній справі №2/6800/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2026 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами – залишено без задоволення.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, поданою по цивільній справі №2/6800/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишено без розгляду та повернуто заявнику.

Не погодившись зі вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми (модуля) «Електронний суд», подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху, з підстав надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, а саме ОСОБА_2

09 листопада 2026 року, на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2026 року скаржником подана заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 листопада 2026 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2026 року.

Крім того, 11 листопада 2026 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Одеського апеляційного суду Сегеди С.М.

Дана заява була мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості вказаного судді, яка склалася у заявника під час розгляду іншої справи (№520/2367/17) за участю заявника, в якій раніше суддя Сегеда С.М. вже приймав участь суддею-доповідачем.

Заявник також вказав, що постановляючи ухвалу Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2026 року про залишення його, ОСОБА_1 , апеляційної скарги на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2026 року без руху, суддя Сегеда С.М. вже продемонстрував надмірний формалізований підхід з надуманих підстав.

Вищевказані обставини викликають у заявника сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Сегеди С.М.. під час здійснення правосуддя в розгляді даної справи, у зв`язку з чим та на підставі ст. 36 ЦПК України ОСОБА_1 заявляє відвід судді Одеського апеляційного суду Сегеді С.М. від розгляду даної цивільної справи.

Ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про відвід судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість відводу судді Сегеді С.М., виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

З положень ч. 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вбачається, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

За змістом п. 1 ч. 7 ст. 56 цього Закону суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Однією із гарантій права на незалежний, безсторонній і справедливий суд є право учасника справи на відвід судді (колегії суддів). Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в ст. 36 ЦПК України.

Відповідно до положень цієї статті, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

У ст. 37 ЦПК України наведений перелік обставин, за яких не допускається повторна участь судді в розгляді справи.

За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст.36 ЦПК України).

Отже, аналіз вказаних норм процесуального закону дає підстави вважати, що відвід повинен бути вмотивованим, обставини відводу мають бути доведеними та встановленими.

Згідно положень ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше (справа «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006).

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 про надмірний формалізм судді Сегеди С.М. при постановленні ухвали від 03 листопада 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів виходить з наступного.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2026 року, яка була подана скаржником за допомогою підсистеми (модуля) «Електронний суд», було залишено без руху на підставі ч. 7 ст. 43 ЦПК України, в якій передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Таким чином подання документів через підсистему «Електронний суд» не звільняє учасника справи від обов`язку направити їх копії іншим учасникам судового процесу.

Проте, звернувшись з апеляційною скаргою за допомогою підсистеми (модуля) «Електронний суд», на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2026 року, апелянт ОСОБА_1 не направив копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами позивачу ОСОБА_2 .

Таким чином, скаржник допустив порушення норм процесуального права, а саме ч. 7 ст. 43 ЦПК України.

Крім цього, заявник пов`язує свої сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Сегеди С.М., яка склалася у заявника під час розгляду іншої справи (№520/2367/17) за участю заявника, в якій раніше суддя Сегеда С.М. вже приймав участь суддею-доповідачем.

Проте, сам факт перегляду суддею Одеського апеляційного суду Сегедою С.М. інших справ, за участі ОСОБА_1 , не може розцінюватися як обставина, що об`єктивно викликає сумнів заявника у неупередженості чи безсторонності судді у справі.

Інших підстав чи доказів наявності обставин для відводу суддів, заявником не наведено.

Отже, проаналізувавши доводи заяви про відвід судді Сегеди С.М., апеляційний суд вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим, а тому процесуальні підстави для його задоволення відсутні.

Апеляційний суд наголошує на тому, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Одеського апеляційного суду Сегеди С.М., питання про відвід суддів відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 40, ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Сегеди Сергія Миколайовича - визнати необґрунтованою.

Матеріали апеляційного оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2026 року по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, поданою по цивільній справі №2/6800/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передати до канцелярії Одеського апеляційного суду для визначення у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку судді, для вирішення ним питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

О.Я. Присакар