ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141461447

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 592/18600/26

Провадження № 1-кс/592/7755/26

УХВАЛА

12 листопада 2026 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 розглянувши скаргу підозрюваного ОСОБА_2 на постанову слідчого Четвертого СВ (з дислокацією у місті Сумах) ТУ ДБР ОСОБА_3 про задоволення клопотання у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №62026170040008684 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.114-1 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Підозрюваний просить скасувати постанову прокурора про задоволення клопотання від 14.10.2026 та зобов`язати слідчого або іншого слідчого, який здійснює досудове розслідування, надати для ознайомлення наявні матеріали кримінальних проваджень № 62026170040008684 та № 42025200000000071 в електронній формі шляхом надіслання електронних копій на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у разі значного обсягу частинами або через захищене електронне посилання, включно з файлами з електронних носіїв інформації, за винятком матеріалів, визначених ч. 1 ст. 221 КПК України, щодо яких винести вмотивовану постанову.

Свої вимоги мотивує тим, що 07.11.2026 звернувся до слідчого з клопотанням та просив надіслати електронні копії матеріалів кримінальних проваджень 62026170040008684 та № 42025200000000071. Своєю постановою від 09.11.2026 слідчий визначив ознайомлення з матеріалами провадження 62026170040008684 особисто, але не вирішив клопотання щодо провадження 42025200000000071. З таким рішенням слідчого не погоджується.

З наведеного змісту скарги вбачається, що подано скаргу на постанову про задоволення клопотання, а не бездіяльності слідчого, як зазначено у назві скарги.

Для вирішення питання призначення скарги до розгляду слід зазначити наступне.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України визначені сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Наведені норми надають учасникам кримінального провадження, а саме сторонам, певну автономію по вчиненню процесуальних дій. Норми надають право вибору учасникам провадження у виборі способу захисту своїх прав, проте у спосіб визначений законом.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Наведені норми визначають, що повноваження слідчого судді визначені законом. Слідчий суддя має вирішувати лише ті питання, які віднесені законом до його повноважень. Поряд з цим у співставленні з наведеними положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 22, ч. 1 ст. 26 КПК України суд чи слідчий суддя має вирішувати лише ті питання, які порушені учасниками розгляду. Слідчий суддя не має підміняти учасників розгляду та замість них формувати питання, які можуть бути порушені.

Згідно з ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право, зокрема:

12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім`ї, близьких родичів, майна, житла тощо;

14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;

15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;

16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом, тощо.

На підставі комплексного аналізу наведених положень констатую, що сторона захисту (підозрюваний, обвинувачений) наділена певними правами під час досудового розслідування, зокрема має право на звернення до слідчого з клопотанням про вчинення процесуальних дій, знайомитися з матеріалами провадження, отримувати копії процесуальних документів. Також сторона захисту має право на оскарження певних рішень, дій та бездіяльності слідчого у порядку визначеного Кодексом.

Положення ст. 220 КПК України регламентують право сторони захисту звернутися до слідчого з клопотанням про вчинення процесуальних дій. Цією нормою встановлений обов`язок у триденний строк розглянути клопотання та задовольнити або прийняти вмотивоване рішення (постанову) про відмову. Проте не передбачено права оскаржити таку постанову.

Положення ст. 221 КПК України регламентують порядок ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Цією нормою не передбачено окреме оскарження рішень слідчого.

Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України визначений виключний перелік дій і рішень саме слідчого, дізнавача чи прокурора, які підлягають оскарженню до слідчого судді.

Проте нагадую, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Тобто слідчий суддя має вирішувати питання порушені учасниками кримінального провадження але лише ті які віднесені до його повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено виключний перелік дій і рішень саме слідчого, дізнавача чи прокурора, які підлягають оскарженню до слідчого судді.

Зазначеними положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України не передбачено оскарження постанови слідчого про задоволення клопотання, щодо ознайомлення з матеріалами провадження.

Положеннями п.7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачене право оскарження до слідчого судді рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Проте процесуальні дії та слідчі дії у розумінні кримінального процесу не є тотожними діями.

Згідно з ч. 1 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Кодекс не дає окремого тлумачення процесуальної дії. Натомість комплексний аналіз Кодексу дає підстави стверджувати, що процесуальні дії в кримінальному процесі слід розуміти як дії, передбачені та / чи не заборонені кримінальним процесуальним законодавством, що становлять сутність безпосередньої реалізації учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав, обов`язків, повноважень для досягнення завдань кримінального провадження.

На підставі наведеного слід констатувати, що процесуальні дії це загальне поняття, що охоплює будь-які дії чи рішення учасників провадження на всіх етапах процесу. Слідчі дії це лише один із видів процесуальних дій, які здійснюють виключно слідчі, дізнавачі чи прокурори під час досудового розслідування з єдиною метою - зібрати та перевірити докази.

Тож згідно з положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України не передбачено оскарження до слідчого судді постанови слідчого про задоволення клопотання. Законодавець надав право оскарження рішень слідчого про відмову саме у вчиненні слідчих дій.

Також слід зазначити, що з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Згідно наведених положень слідчому гарантовано самостійне здійснення повноважень, втручання у які без законних підстав, заборонено.

Вище наведено виключні види оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого до слідчого судді, однак скарга підозрюваного подана на рішення слідчого яке не підлягає оскарженню до слідчого судді у відповідності до ч. 1 ст. 303 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Ураховуючи наведене у сукупності вбачається, що до слідчого судді подана скарга на рішення слідчого, яке не може бути оскаржено у порядку визначеному КПК України. У зв`язку з цим вважаю, що необхідно відмовити у відкритті провадження за скаргою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 301, 304 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою підозрюваного ОСОБА_2 на постанову слідчого Четвертого СВ (з дислокацією у місті Сумах) ТУ ДБР ОСОБА_3 про задоволення клопотання у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №62026170040008684 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст.114-1 КК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду на протязі 5-и днів з моменту отримання копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_4