ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Вирок № 141461054

Озвучення тимчасово недоступне

154/3841/26

1-кп/154/698/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

з участю прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника- ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі кримінальне провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026035510000220 від 18.08.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нововолинськ, Волинської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда 2-ї групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого вироком Володимирського міського суду від 02.02.2026 з врахуванням вироку Волинського апеляційного суду від 20.05.2026 за ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що вироком Володимирського міського суду від 02.02.2026 у справі № 154/5212/25 з врахуванням вироку Волинського апеляційного суду від 20.05.2026 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_5 покладено такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження уповноваженим органом з питань пробації.

На виконання вищевказаного вироку Володимирського міського суду від 02.02.2026 з врахуванням вироку Волинського апеляційного суду від 20.05.2026 засудженого ОСОБА_5 10.06.2026 поставлено на облік у Володимирському районному відділі № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області (надалі - Володимирський РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області), розташованому за адресою: Волинська область, Володимирський район, село Заріччя, вул. Героїв Майдану, будинок 2а.

23.06.2026 провідним інспектором Володимирського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_6 засудженого ОСОБА_5 під особистий підпис ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, покладеними на нього вироком суду обов`язками, порядком їх виконання, днями явки для реєстрації, вимогами ст. ст. 49-1, 49-3 Кримінально-виконавчого кодексу України, а також роз`яснено, що ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим покладених на нього обов`язків, систематичне вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу, контролю та нагляду та інші умисні дії, спрямовані на невиконання вироку суду. Одночасно ОСОБА_5 письмово попереджено про те, що у разі ухилення від відбування покарання матеріали будуть направлені до органів Національної поліції України для вирішення питання щодо притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 достовірно знав про порядок та умови відбування кримінального покарання, покладені на нього судом обов`язки, наслідки їх невиконання та кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання.

Однак засуджений ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від відбування призначеного вироком Володимирського міського суду від 02.02.2026 у справі № 154/5212/25 з врахуванням вироку Волинського апеляційного суду від 20.05.2026 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, в порушення вимог ч. 4 ст.49-1 Кримінально-виконавчого кодексу України, систематично не виконував покладений на нього вироком суду обов`язок щодо заборони виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Так, під час відбування у Володимирському РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області вищевказаного покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки засуджений ОСОБА_5 порушив покладений на нього вироком суду обов`язок і без погодження уповноваженим органом з питань пробації у період 25.06.2026 та 28.06.2026 здійснив виїзди за межі України до Республіки Польща через міжнародний пункт пропуску «Устилуг - Зосін».

За порушення порядку та умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду, а саме здійснення 25.06.2026 та 28.06.2026 виїздів за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації засудженому ОСОБА_5 24.07.2026 працівниками Володимирського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області винесено письмове попереджено про притягнення до кримінальної відповідальності.

Однак, незважаючи на це засуджений ОСОБА_5 , будучи обізнаним про встановлений йому вироком суду обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, без погодження з уповноваженим органом з питань пробації 02.07.2026; 05:07.2026; 08.07.2026; 12.07.2026; 16.07.2026, 19.07.2026, 22.07.2026, 26.07.2026; 29.07.2026; 02.08.2026; 05.08.2026; 09.08.2026; 12.08.2026; 16.08.2026; 19.08.2026; 23.08.2026; 26.08.2026; 30.08.2026; 02.09.2026 та 06.09.2026 повторно здійснив виїзди за межі України до Республіки Польща через міжнародний пункт пропуску «Устилуг - Зосін».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України визнав повністю, фактичні обставини справи і зібрані по ній докази не заперечив, пояснив, що щиро кається у вчиненому і дав показання, що повністю узгоджуються з описовою частиною цього вироку.

По суті обвинувачення і заданих запитань ОСОБА_5 пояснив, що він вироком Володимирського міського суду Волинської області від 02.02.2026 року, з урахуванням вироку Волинського апеляційного суду від 20.05.2026 року визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України та йому призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки, з покладенням обов`язків передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України. Він будучи обізнаним про встановлений йому вироком суду обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, без погодження з уповноваженим органом з питань пробації декілька разів здійснив виїзди за межі України до Республіки Польща. Вину визнає в повному обсязі, щиро розкаюється в скоєному. Просив суд суворо не карати, оскільки усвідомив всі свої дії та засуджує себе сам за вчинене.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, переконавшись у добровільності та істинності його позиції за згодою сторін, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, з`ясував, чи не має сумнівів в добровільності його позиції, а також роз`яснив обвинуваченому, що він буде позбавлений права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними протиправними діями, які виразились в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, перевиховання та попередження вчиненню нових злочинів.

При обранні міри покарання, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, а саме, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України, відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до кримінальних проступків.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого – відсутні.

Суд враховує особу обвинуваченого, а саме, що він раніше судимий, разом з тим є пенсіонером, особою з інвалідністю 2 групи, має зареєстроване постійне місце проживання, сталі соціальні зв`язки, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у спеціалізованих медичних установах не перебуває, перебуває під диспансерним спостереженням у лікаря-психіатра КП «Володимирське ТМО», одружений. Вину у вчиненому злочині визнавав на протязі всього розгляду справи, засуджував себе за вчинене діяння, не намагався уникнути відповідальності, активно сприяв розкриттю злочину, мав належну процесуальну поведінку.

При вирішенні питання про можливість призначення покарання, суд враховує таке:

Санкцією ч. 3 ст. 389 КК України передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до трьох років. Тобто вказаною статтею визначено безальтернативний вид покарання - обмеження волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в абзаці 7 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами покарання» суд не вправі перейти до більш м`якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд, за наявності підстав, відповідно до ст. 7 КПК України повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 , є пенсіонером, особою з інвалідністю 2 групи загальних захворювань довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.07.2025, а тому з урахуванням ч. 3 ст. 61 КК України йому не може бути призначено покарання, визначене санкцією ч. 3 ст. 389 КК України, при тому, що санкція статті не містить альтернативних видів покарання.

Оскільки судом не встановлено підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 3 ст. 389 КК України, а передбачений санкцією цієї статті вид покарання не може бути до нього застосований як до особи з інвалідністю 2 групи, суд дійшов висновку, що

ОСОБА_5 підлягає звільненню від покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 389 КК України, у зв`язку з відсутністю процесуальної можливості призначення покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Оскільки покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 389 КК України, не може бути застосовано до ОСОБА_5 та він звільняється від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, у суду відсутні підстави для призначення йому покарання за сукупністю вироків відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Процесуальні витрати по справі — відсутні.

Цивільний позов по справі - не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 , від покарання, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України.

Речові докази по справі: копія розпорядження про виконання судового рішення на 1 арк.; копія повідомлення на 1 арк.;копія повідомлення про засуджену особу на 1 арк.;копія виклику до уповноваженого органу з питань пробації на 1 арк.;оригінал анкети ОСОБА_5 на 1 арк; оригінал підписки ОСОБА_5 на 1 арк.; оригінал пояснення ОСОБА_5 від 23.06.2026 року на 1 арк.; копія постанови про встановлення днів явки на реєстрацію на 1 арк.; копія листка реєстрації на 1 арк.; копії відповіді з Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ на 4 арк.; оригінал пояснення ОСОБА_5 від 24.07.2026 року на 1 арк.; оригінал попередження про притягнення до кримінальної відповідальності на 1 арк.; оригінал ознайомлення зі змістом ст. 389 КК України на 1 арк.; копії інформації з Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ на 2 арк.; копія виклику до уповноваженого органу з питань пробації на 1 арк.; оригінал пояснення ОСОБА_5 від 14.08.2026 року на 1 арк.; копія довідки про проведення інформаційної бесіди на тему: «Як навчитися правильно розподілити кошти» на 1 арк. - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_7