ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 486/1093/26
Провадження № 1-кп/486/207/2026
13 листопада 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026152120000010 від 14.01.2026 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, який дітей на утриманні не має, є інвалідом 2 групи з дитинства, не є учасником бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13.02.2026, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи належний йому мобільний телефон «Samsung Galaxy A13 SM - A135F/DSN» (IMEI-1: НОМЕР_1 , IМЕI-2: НОМЕР_2 ), який на той момент був підключений до глобальної мережі Інтернет, одержав доступ та зберігав файли, що містять зображення порнографічного характеру, у тому числі дитячу порнографію.
Так, ОСОБА_3 , перебуваючи за вказаною адресою, діючи умисно, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Інтернет та технології VPN (Virtual Private Network), використовуючи належний йому мобільний телефон «Samsung Galaxy A13 SM - A135F/DSN» (IMEI-I: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 ), одержував доступ до фотографічних файлів під назвами «438.jpg», «375.jpg», «581.jpg», «583.jpg», «696.jpg», що належать до дитячої порнографії, які у подальшому зберігав на вказаному носієві без мети збуту чи розповсюдження.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 301-1 КК України, а саме: умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-комунікаційних систем та умисне зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, суду показав, що перебуваючи за місцем проживання, завантажив з інтернету декілька картинок з дитячою порнографією, не знав, що це заборонено законом. Оскільки ці відео викладалися в мережу інтернет та був до них доступ, тому вважав за можливе їх завантажувати для особистого перегляду. Також вказав, що завантажував подібного виду зображення на власний смартфон з виходом в інтернет, користуючись мобільним інтернетом, в різний час. Робив це з цікавості, подивився і видалив. Потім шукав інші матеріали, коли втрачав інтерес до вже скачаних матеріалів. Визнав себе винним, не знав, що це кримінально-карне діяння. Зазначив, що отримав доступ до даних матеріалів за допомогою VPN. Усвідомлює, що є винним в тому, що завантажив такий матеріал.
Згідно з висновком експерта №СЕ-19/123-26/3064-МЗ від 02.03.2026 року, графічні файли «438.jpg», «375.jpg», «581.jpg», «583.jpg», «696.jpg», надані на дослідження, належать до дитячої порнографії.
Зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 301-1 КК України, повідомлення ним фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням частини письмових доказів, а також даних, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_3 .
Судом досліджено наступні письмові докази: витяг з ЄРДР №12026152120000010 від 14.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України; постанову про визначення слідчої групи від 12.02.2026 року; постанову про визначення слідчої групи від 14.01.2026 року; рапорт від 14.01.2026 року; доручення на проведення слідчих дій у порядку ст.40 КПК України від 14.01.2026 року; рапорт від 20.01.2026 року; ухвалу слідчого судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10.02.2026 року; протокол обшуку від 13.02.2026 року; опис до протоколу обшуку; постанову про визнання матеріальних об`єктів речовим доказом та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 13.02.2026 року; протокол огляду речі від 16.02.2026 року; постанову про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 17.02.2026 року; висновок експерта №СЕ-19/115-26/2453-КТ від 26.02.2026 року; протокол огляду речі від 26.02.2026 року; постанову про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 13.02.2026 року; висновок експерта №СЕ-19/115-26/2386-КТ від 03.03.2026 року; постанову про призначення судової мистецтвознавчої експертизи від 26.02.2026 року; постанову про визнання матеріальних об`єктів речовим доказом та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 10.03.2026 року; квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12026152120000010 від 14.01.2026; доручення на проведення слідчих дій у порядку ст.40 КПК України від 26.02.2026; постанову про визнання матеріальних об`єктів речовим доказом та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 20.03.2026 року; ухвалу слідчого судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12.03.2026 року; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 16.03.2026 року; опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 16.03.2026 року; постанову про призначення судово-психіатричної експертизи від 25.03.2026 року; ухвалу слідчого судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18.02.2026 року; висновок експерта №102 за результатами судово-психіатричної експертизи від 24.04.2026 року; постанову про визнання матеріальних об`єктів речовим доказом та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 20.03.2026 року.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, доведена повністю.
При призначенні покарання суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Вивчаючи особу обвинуваченого судом встановлено, що обвинувачений раніше не судимий, є інвалідом 2 групи з дитинства, не є військовослужбовцем, офіційно не працевлаштований, неодружений, на утриманні дітей не має, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-психіатра, згідно висновку експерта №102 за результатами судово-психіатричної експертизи обвинувачений в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, та на даний час страждає на хронічний психічний розлад у формі органічного розладу особистості та поведінки зі зниженням інтелектуально-мнестичних функцій внаслідок епілепсії, однак міг усвідомлювати та на даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, примусових заходів медичного характеру не потребує.
З огляду на викладене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, ставлення до вчиненого, вказану пом`якшуючу обставину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 за вчинене ним кримінальне правопорушення покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.301-1 КК України, а саме у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Також слід призначити додаткове покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 301-1 КК України як обов`язкове, заборонивши йому займатися діяльністю, пов`язаною з навчанням, вихованням і дозвіллям дітей.
Суд вважає, що в даному випадку, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення ставлення обвинуваченого до вчиненого, призначення будь-якого більш м`якого покарання не є доцільним, а іспитовий строк буде достатнім стримуючим фактором для формування у нього наміру виправитися.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-374,376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаною з навчанням, вихованням та організацією дозвілля дітей строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі п. 1, п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи №СЕ-19/115-26/2453-КТ від 26.02.2026 року в сумі 4457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень 00 копійок, експертизи №СЕ-19/115-26/2386-КТ від 03.03.2026 року в сумі 4457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень 00 копійок, експертизи №СЕ-19/123-26/3064-МЗ від 02.03.2026 року в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок, а всього 10696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 18.02.2026 року на тимчасово вилучене майно, належне ОСОБА_3 , а саме жорсткий диск «Transcend» model: TS2TSJ25M3S НА 2 ТБ s/n 670813-3681, та мобільний телефон Samsung Galaxy A13 SM – A135F/DSN на 128 ТБ ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 - скасувати.
Речові докази:
- жорсткий диск «Transcend» model: TS2TSJ25M3S НА 2 ТБ s/n 670813-3681 – повернути власнику;
- мобільний телефон Samsung Galaxy A13 SM – A135F/DSN на 128 ТБ ІМЕІ-1: НОМЕР_1 , ІМЕІ-2: НОМЕР_2 – знищити;
- карту пам`яті «Transcend» 64 Gb, на якому записано фото та відеофайли, яка додана до висновку експерта у якості додатку №1 – залишити в матеріалах кримінального провадження;
- диск «Axcent DVD-R», який поміщено до сейф-пакету №6714008 – залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не були подані. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя ОСОБА_1