УХВАЛА
12 листопада 2026 року
м. Київ
cправа № 910/11436/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
на постанову Північного апеляційного госодарського суду від 02.06.2026
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2026
у справі № 910/11436/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс"
до Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №910/11436/16 задоволено клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Терещука О.В. та заборонено ГУ ДПС м. Києві звертати стягнення (накладати арешт, вилучати, стягувати у примусовому порядку) на кошти, що містяться на банківських рахунках ГБК "Авіатор".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі № 910/11436/16 задоволено частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі № 910/11436/16 скасовано, задоволено клопотання керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Терещука О.В. про заборону примусового списання коштів з рахунків боржника, заборонено Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві звертати стягнення (накладати арешт, вилучати, стягувати у примусовому порядку) на кошти, що містяться на банківських рахунках Гаражно-будівельного кооперативу "АВІАТОР" № НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк» МФО 322313, та № НОМЕР_2 в АТ «КБ «ГЛОБУС» МФО 380526.
20.06.2026 Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №910/11436/16.
Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2026 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції або пояснень із урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2026 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі № 910/11436/16 повернуто скаржнику, у зв`язку з неусуненням недоліків касаційної скарги у строк вказаних в ухвалі від 29.07.2026.
26.10.2026 Головне управління Державної податкової служби у місті Києві повторно подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі № 910/11436/16 в порядку статей 286-288 ГПК України з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
02.11.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс" надійшли заперечення проти поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на відсутність поважних причин його пропуску та несвоєчасне повторне подання касаційної скарги.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Крім того, частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 02.06.2026, повний текст постанови складено 05.06.2026, отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 25.06.2025. Проте, повторна касаційна скарга подана скаржником 26.10.2026, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та ухвали Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі № 910/11436/16 посилаючись на те, що первинну касаційну скаргу подано 20.06.2026, тобто в межах встановленого законом строку на касаційне оскарження.
У подальшому ухвалою Верховного Суду від 29.07.2026 касаційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 22.09.2026 повернуто скаржнику, у зв`язку з не усуненням її недоліків.
Скаржник зазначає, що після повернення касаційної скарги усунув її недоліки, сплатив судовий збір у повному обсязі та повторно звернувся до Верховного Суду, а тому вважає, що пропуск строку на касаційне оскарження не є наслідком його бездіяльності чи невиправданого зволікання.
Частиною третьою статті 288 ГПК України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до частиною першої статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас поновлення пропущеного процесуального строку не є автоматичним наслідок самого лише подання відповідного клопотання. Особа, яка звертається із заявою про поновлення строку, має навести обставини, які об`єктивно перешкоджали їй своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію, та надати докази на підтвердження таких обставин.
Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, суд у кожному конкретному випадку оцінює наведені заявником причини його пропуску з огляду на їх об`єктивність, непереборність та незалежність від волевиявлення особи, яка пропустила такий строк.
Відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд враховує, що Податкова служба первинно звернулася з касаційною скаргою 20.06.2026, тобто в межах встановленого законом строку на касаційне оскарження. Разом із тим дотримання строку під час первинного звернення саме по собі не свідчить про поважність причин його пропуску при повторному поданні касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2026 скаржнику було надано можливість усунути недоліки первинно поданої касаційної скарги та чітко визначено спосіб і строк їх усунення.
Однак у встановлений судом строк скаржник вимог цієї ухвали не виконав, у зв`язку з чим касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 22.09.2026 було повернуто.
Отже, повернення первинної касаційної скарги було зумовлено не обставинами, які об`єктивно не залежали від скаржника, а невиконанням ним у встановлений строк вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху.
Надання скаржнику можливості усунути недоліки касаційної скарги спрямоване на забезпечення реалізації права на касаційне оскарження за умови дотримання встановлених процесуальним законом вимог. Невиконання таких вимог у наданий судом строк та подальше повернення касаційної скарги є процесуальними наслідками невчинення самим скаржником необхідних процесуальних дій.
Тому необхідність повторного звернення до суду касаційної інстанції виникла саме внаслідок не усунення скаржником недоліків первинно поданої касаційної скарги, що не може розцінюватися як об`єктивна та непереборна обставина, яка перешкоджала своєчасному касаційному оскарженню.
Саме лише повторне подання касаційної скарги після повернення первинної скарги, навіть після усунення недоліків, не нівелює факту спливу встановленого законом строку на касаційне оскарження та не є самостійною і безумовною підставою для його поновлення.
Таким чином, наведені скаржником обставини не підтверджують існування об`єктивних, непереборних та незалежних від його волі причин, які унеможливлювали своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження.
Натомість пропуск строку при повторному зверненні до суду касаційної інстанції є наслідком не усунення самим скаржником недоліків первинно поданої касаційної скарги у встановлений судом строк.
З огляду на викладене та враховуючи заперечення проти поновлення строку на касаційне оскарження, Суд визнав наведені Податковою службою підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
За змістом частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для його поновлення.
Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Відповідно ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Зокрема, змістом абзацу 1 частини сьомої статті 42 ГПК України, у редакції Закону № 3200-IX, визначено, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
При цьому неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Комплексний аналіз вищевказаних норм свідчить, що обов`язок надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі, з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою касаційною скаргою, кореспондується з аналогічним обов`язком іншої сторони (або іншого учасника справи) надіслати всім іншим учасникам судового розгляду зазначеної справи копії відзиву з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення рівності процесуальних прав та обов`язків сторін та інших учасників справи.
Всупереч зазначеним вимогам додатки до касаційної скарги не містять доказів про направлення копії касаційної скарги та додатків до неї Товариству з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс".
Вказані недоліки підлягають усуненню, як того вимагають положення вищезазначених норм процесуального законодавства.
Отже, касаційна скарга Податкової служби підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику строку для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску та наданням належних доказів на їх підтвердження.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290 ГПК України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі № 910/11436/16 залишити без руху.
2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме надати суду клопотання/заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з підстав, які відмінні від тих що зазначені у раніше поданому клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази про направлення копії касаційної скарги та додатків до неї Товариству з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс".
3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали визначені статтею 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді К.М. Огороднік
В.Я. Погребняк