ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
13 листопада 2026 року
м. Тернопіль
Справа № 921/759/26
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
розглянувши: Заяву № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 04.11.2026 (вх.№833 від 04.11.2026) Комунального підприємства Кременецької міської ради "МІСЬКВОДГОСП", 47003, Тернопільська обл., Кременецький р-н, місто Кременець, вул.Словацького, будинок 6, ідентифікаційний код 32291616
до боржника: Фізичної особи-підприємця Олійник Євгена Ярославовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про: видачу судового наказу, яким стягнути з боржника - ФОП Олійника Євгена Ярославовича (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , д.н.) на користь Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп» 14 245,15 грн (чотирнадцять тисяч двісті сорок п`ять гривень п`ятнадцять копійок) заборгованості за отримані послуги з вивезення побутових відходів та 266,24 грн. (двісті шістдесят шість гривень двадцять чотири копійки) сплаченого судового збору на рахунок НОМЕР_2 Тернопільське-обласне управління АТ «Ощадбанк» код 32291616.
ВСТАНОВИВ
04.11.2026 до Господарського суду Тернопільської області надійшла заява № без номера, документ сформований в системі "Електронний суд" 04.11.2026 (вх.№833 від 04.11.2026) Комунального підприємства Кременецької міської ради "МІСЬКВОДГОСП" з вимогою стягнути з боржника Фізичної особи-підприємця Олійника Євгена Ярославовича (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , д.н.) на користь Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп» 14 245,15 грн (чотирнадцять тисяч двісті сорок п`ять гривень п`ятнадцять копійок) заборгованості за отримані послуги з вивезення побутових відходів та 266,24 грн. (двісті шістдесят шість гривень двадцять чотири копійки) сплаченого судового збору на рахунок НОМЕР_2 Тернопільське-обласне управління АТ «Ощадбанк» код 32291616.
Дослідивши подану заяву, суддя дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України ( далі ГПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За приписами ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Згідно зі ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Статтею 150 ГПК України встановлена форма і зміст заяви про видачу судового наказу, згідно з якими заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено, зокреа, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Положеннями статей 76-79 ГПК України встановлено вимоги щодо належності, допустимості, достатності та достовірності доказів. Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
В заяві про видачу судового наказу заявник зазначає, що розмір заявленої до стягнення заборгованості становить 14 245,15 грн., за період 01.04.2026 по 31.08.2026, згідно розрахунком, що додається, проте заявником не додано обґрунтованого детального розрахунку заборгованості за надані послуги у розмірі 14 245,15 грн., із зазначенням конкретних послуг, які надавалися заявником, чіткого періоду за який виникла заборгованість, та тарифів, відповідно до яких нараховувалась заборгованість.
Крім того заявником до заяви про видачу судового наказу не додано актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з квітня 2026 року по червень 2026 року.
До заяви про видачу судового наказу додано платіжну інструкцію № 936 від 02.10.2026 про сплату судового збору в сумі 266,24 грн., але даний судовий збір було сплачено заявником на рахунок UA25899980313161206000019775, отримувач коштів ГУК Терн.обл./тг м.Кременець, код отримувача 37977599.
Натомість актуальний рахунок для сплати судового збору за розгляд заяви у Господарському суді Тернопільської області, який також розміщений на сайті «Судова влада», є UA668999980313131206083019751, отримувач коштів ГУК Терн.обл./тг м.Тернопіль/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599.
Таким чином, судовий збір не сплачено на належний рахунок і відповідно вважається несплаченим, тому наявні підстави для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
2-1) заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;
4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу;
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно із частиною другою статті 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Зважаючи на порушення заявником вимог пункту 3 частини 3 статті 150 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Суд звертає увагу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина перша статті 153 ГПК України).
Керуючись ст.ст.148, 150, п.1 ч.1 ст.ст. 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Відмовити Комунальному підприємству Кременецької міської ради "МІСЬКВОДГОСП" у видачі судового наказу про стягнення з боржника Фізичної особи-підприємця Олійника Євгена Ярославовича (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , д.н.) на користь Комунального підприємства Кременецької міської ради «Міськводгосп» 14 245,15 грн (чотирнадцять тисяч двісті сорок п`ять гривень п`ятнадцять копійок) заборгованості за отримані послуги з вивезення побутових відходів та 266,24 грн. (двісті шістдесят шість гривень двадцять чотири копійки) сплаченого судового збору на рахунок НОМЕР_2 Тернопільське-обласне управління АТ «Ощадбанк» код 32291616.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
3.Копію ухвали надіслати:
-Комунальному підприємству Кременецької міської ради "МІСЬКВОДГОСП" (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд»);
Ухвалу підписано: 13 листопада 2026 року.
Суддя С.О. Хома