Справа № 487/8530/26
Провадження № 1-кс/487/4683/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2026 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора – ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026230000000941 від 14.09.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, одруженого, що має вищу освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонера, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України
встановив:
10.11.2026 слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий обґрунтовує тяжкістю злочину, у скоєнні якому підозрюється ОСОБА_4 , наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого виду запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання, просив про його задоволення.
Підозрюваний у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, не заперечував щодо задоволення клопотання.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що СУ ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12026230000000941 від 14.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України.
Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що 22.07.2026 слідчим відділом Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області за матеріалами оперативних працівників відділу протидії кіберзлочинам в Херсонській області ДКП НП України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026231040001402, за фактом розповсюдження невстановленою особою матеріалів порнографічного характеру за участі неповнолітніх осіб в мережі Інтернет, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України.
08.09.2026 у рамках кримінального провадження №12026231040001402 від 22.07.2026 на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 03.09.2026 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання родини ОСОБА_6 , та вилучено комп`ютерну техніку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_4 , усвідомлюючи негативні наслідки у вигляді можливого притягнення його сина – ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 301-1 КК України, вирішив надати неправомірну вигоду особі, яка б за надання такої вигоди здійснила вплив на іншу особу уповноважену на виконання функцій держави, а саме на слідчого, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026231040001402 з метою непритягнення його сина - ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у цього провадження за ч. 3 ст. 301-1 КК України або прийняття щодо нього процесуального рішення за менш тяжкою правовою кваліфікацією.
З метою реалізації свого злочинного умислу, 14.09.2026 приблизно о 12:30 год. ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_8 , як до оперативного працівника, який приймав участь у проведенні обшуку в рамках кримінального провадження № 12026231040001402 з проханням організувати зустріч з його безпосереднім керівником, вважаючи останнього керівником високого рівня, який з урахуванням займаної посади зможе здійснити вплив на слідчого у кримінальному провадженні № 12026231040001402.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 29.09.2026 приблизно о 13:07 год., діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час зустрічі з начальником відділу протидії кіберзлочинам в Херсонській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України ОСОБА_9 , біля другого під`їзду будинку № 12 по вул. Костя Гордієнка у м. Херсоні, запропонував останньому неправомірну вигоду в межах 4 000 - 5 000 доларів США за здійснення впливу на слідчого, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026231040001402 з метою прийняття слідчим рішення про непритягнення його сина - ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у цьому провадженні за ч. 3 ст. 301-1 КК України або прийняття щодо нього процесуального рішення за менш тяжкою правовою кваліфікацією.
З метою доведення свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_4 07.10.2026 приблизно о 13:04 год., перебуваючи біля другого під`їзду будинку № 12 по вул. Костя Гордієнка у м. Херсоні, під час зустрічі з ОСОБА_9 надав останньому неправомірну вигоду у сумі 160 000 гривень та 1 000 доларів США (в еквіваленті національної валюти становить 44 945 гривень), вважаючи, що ОСОБА_9 погодився на здійснення впливу на слідчого, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026231040001402, з метою прийняття рішення про непритягнення його сина - ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності у цьому провадженні за ч. 3 ст. 301-1 КК України, або прийняття щодо нього процесуального рішення за менш тяжкою правовою кваліфікацією.
У цей же день, після надання вказаної неправомірної вигоди, злочинні дії ОСОБА_4 були виявлені та припинені співробітниками правоохоронних органів з вилученням в ході огляду наданої ним неправомірної вигоди.
05.11.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, а саме: показами свідка старшого оперуповноваженого в ОВС відділу протидії кіберзлочинам в Херсонській області ДКП НПУ ОСОБА_8 ; показами свідка начальника відділу протидії кіберзлочинам в Херсонській області ДКП НПУ ОСОБА_9 ; протоколом огляду місця події від 07.10.2026 проведеного на дитячому майданчику, розташованому навпроти другого під`їзду будинку №12 по вул. Костя Гордієнка в м. Херсоні; готівковими коштами у сумі 160 000 гривень та 1 000 доларів США, які ОСОБА_4 надав у якості неправомірної вигоди ОСОБА_9 ; висновком судової технічної експертизи документів № СЕ-19/122-26/4063-ДД від 26.10.2026, відповідно до якої готівкові кошти у сумі 160 000 гривень банкнотами по 1000, 500, 200 та 100 грн. відповідають банкнотам Національного банку України, що знаходяться в офіційному обігу. Готівкові коши у сумі 1000 доларів США номіналом по 100 доларів відповідають відповідним банкнотам Федеральної резервної системи США, що знаходяться в офіційному обігу; матеріалами кримінального провадження №12026231040001402 від 22.07.2026 за ч. 3 ст. 301-1 КК України; протоколом огляду мобільного телефона «Xiaomi HyperOS», який вилучено 07.10.2026 у ОСОБА_4 під час проведення ОМП; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно до яких зафіксовано розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , а також факт надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди.
Так у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».
Фактичні дані, які містяться у наданих органом досудового розслідування доказах, на думку слідчого судді, здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя зазначає, що висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами аналізу фактичних обставин кримінального правопорушення та особистих даних підозрюваного (характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців тощо), його поведінки під час досудового розслідування (наявність або відсутність спроб ухилитись від органів влади, способу життя, способу самозабезпечення тощо). При цьому ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Чинний КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Із матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих у судовому засіданні слідчий суддя доходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що свідчить таке:
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжкого, та за яке передбачено покарання до двох років позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом перетину державного кордону України через неконтрольовані його ділянки, тобто можливість суворого покарання сама по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що відповідає висновкам, зробленим у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, у якому Європейський суд з прав людини вказав: «врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, яким відомі обставини зазначеного кримінального правопорушення, шляхом їх підкупу або в інший незаконний спосіб, до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляти до відмови давати свідчення, які їм достовірно відомі.
Так встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні. Отже ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому у контексті практики Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії») слід зазначити, що ризик вчинення інших кримінальних правопорушень має місце, коли попередня поведінка особи дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях, а тому на переконання слідчого судді, враховуючи, що підозрюваний раніше не судимий, тобто не вчиняв інших кримінальних правопорушень, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором у судовому засіданні не доведений.
Крім того в обґрунтування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, ухилятись від явки до органів досудового розслідування та/або суду, затягувати строки проведення досудового розслідування. Слідчий суддя наголошує, що обґрунтування існування вказаного ризику повинно здійснюватися на основі конкретних фактів, а не абстрактних роздумів і припущень, відтак, ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором під час судового розгляду не доведений.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності встановлених ризиків, відповідно до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, раніше не судимий, одружений, пенсіонер, має постійне місце реєстрації та проживання.
Отже, враховуючи викладені обставини, зважаючи на початкову стадію досудового розслідування слідчий суддя доходить до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, можливо застосувавши до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати місце свого проживання з 21:00 год до 06:00 год наступної доби та покладенням на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а отже клопотання слідчого задовольнити.
Строк дії запобіжного заходу встановлюється в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 193-194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання – задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід – домашній арешт.
Заборонити ОСОБА_4 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, за виключенням часу оголошення повітряної тривоги.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обов`язки по контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 покласти на працівників слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області.
Ухвала слідчого судді діє до 05.01.2027 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1