Номер провадження 2-а/754/477/26
Справа № 754/19209/26
**У Х В А Л А**
****Іменем України
**
__13 листопада 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА\_1 ( ІНФОРМАЦІЯ\_1 , РНОКПП НОМЕР\_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА\_1 ) до Головного управління Національної поліції України у м. Києві в особі Деснянського управління поліції (місце знаходження: м. Київ, вул. Рональда Рейгана, 9-Б) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
**В С Т А Н О В И В:**
****29.10.2026 ОСОБА\_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до Головного управління Національної поліції України у м. Києві в особі Деснянського управління поліції, в якій просить:
\- витребувати у Головного управління Національної поліції у м. Києві (Деснянського УП) оригінал або належним чином засвідчену копію постанови ЕГА 2072827 від 24.07.2026 відносно неї;
\- визнати протиправною та скасувати постанову ЕГА 2072827 від 24.07.2026 про притягнення ОСОБА\_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП;
\- справу про адміністративне правопорушення відносно неї закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв\`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
**Щодо строку звернення до суду**
****Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб\`єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб\`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід\`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов\`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Проте, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Так, відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов\`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 286 КАС України визначено, що *позовну заяву щодо оскарження рішень суб\`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення (постанови)*, а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Одночасно згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів із дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов\`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об\`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов\`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені в статті 123 КАС України. Так, відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
24\.07.2026 Деснянським управлінням поліції ГУ НП було винесено постанову серії ЕГА № 2072827.
Отже, відповідно до положень статті 286 КАС України, статті 289 КУпАП, останнім днем для звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження вказаної постанови є **03.08.2026**. Такий строк безальтернативно обраховується з дня винесення постанови. Лише 29.10.2026 позивачка звернулася до суду щодо оскарження вказаної постанови. При цьому, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважних причин пропуску цього строку не подавала.
*Відтак, позивачка має подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні причини пропуску цього строку.*
__**__Щодо відсутності копії оскаржуваної постанови**
****Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1\) який доказ витребовується;
2\) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3\) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4\) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд зауважує, що клопотання про витребування доказів є передчасним, оскільки у порушення п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України позивачка не надала до суду доказів, що вона дійсно вжила заходів для отримання цього доказу самостійно, адже позивачка, склавши заяву до Деснянського управління поліції, жодним чином не довела, що така заява була надіслана поштою чи здана до управління поліції особисто позивачкою.
Такий доказ позивачка може отримати, звернувшись до відповідача, або від державного виконавця або з матеріалів АСВП, до яких позивачка має доступ, як сторона виконавчого провадження.
*Тому, позивачка має надати копію постанову ЕГА 2072827 від 24.07.2026 про притягнення її до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП.*
__Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п\`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову.
Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України,
**УХВАЛИВ:**
****Позовну заяву ОСОБА\_1 до Головного управління Національної поліції України у м. Києві в особі Деснянського управління поліції визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення** залишити без руху.**
****Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана в день її постановлення.
**Суддя** **Деснянського районного**
****суду міста Києва **Оксана ГРИНЧАК**
****