Дата документу 12.11.2026
Справа № 334/6370/26
Провадження № 1-кс/334/2977/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУ Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, який має вищу освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні № 12025082050001871 від 02.10.2025 року.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу в особливо великому розмірі без мети збуту, у невстановлений слідством час, але не пізніше 19.09.2026 року, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, який незаконно зберігав за місцем свого фактичного проживання та на подвір`ї за адресою: АДРЕСА_2 . 19.09.2026 у період часу з 06 години 42 хвилин по 13 годину 00 хвилин під час проведення обшуку за вказаною адресою працівниками поліції виявлено та вилучено чотири скляні банки із рослинною речовиною сіро-зеленого кольору та рослинну речовину сіро-зеленого кольору канабіс, сумарна маса якого в перерахунку на висушену речовину склала 3612,082 г, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, є особливо великим розміром.
Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання вибухових пристроїв і бойових припасів без передбаченого законом дозволу, не пізніше 19.09.2026 року незаконно придбав корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати «Ф-1» та бойовий уніфікований підривач дистанційної дії «УЗРГМ-2», які зберігав у приміщенні боксу № НОМЕР_1 , розташованого на території ГО «Товариство човновласників «Нептун-11» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Воронезька (Стародніпровська), буд. 11А. 19.09.2026 у період часу з 15 години 07 хвилин по 15 годину 28 хвилин у ході огляду місця події за участю ОСОБА_5 зазначені корпус гранати «Ф-1» та підривач «УЗРГМ-2», які в конструктивному поєднанні є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 та належать до бойових припасів і вибухових пристроїв військового призначення, були виявлені та вилучені працівниками поліції.
10.11.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.
Сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, просили врахувати вік підозрюваного, його фактичне проживання у м. Запоріжжя та відсутність намірів ухилятися від слідства.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Оцінюючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити правопорушення. При цьому, як неодноразово зазначав Верховний Суд (зокрема, у постановах Касаційного кримінального суду ВС від 19.08.2020 у справі № 757/25486/20-к, від 03.02.2021 у справі № 757/48586/20-к), на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які належать до компетенції суду при розгляді справи по суті, та не оцінює докази з точки зору їх достатності для визнання особи винною, а лише перевіряє вірогідність причетності особи до вчинення кримінального правопорушення.
Надані стороною обвинувачення матеріали в їх сукупності, зокрема: протокол обшуку від 19.09.2026 за адресою: АДРЕСА_2 ; протокол огляду місця події від 19.09.2026 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Воронезька, буд. 11А; протоколи допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; висновки експертів Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-26/18075-НЗПРАП від 24.09.2026, № СЕ-19/108-26/18078-Д від 23.09.2026 та № КСЕ-19/108-26/18175-ВТХ від 25.09.2026, свідчать про наявність вагомих об`єктивних даних, які переконують неупередженого спостерігача в обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.
Перевіряючи доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із того, що відповідно до практики ЄСПЛ (рішення у справах «Клішин проти України», «Панченко проти Росії») ризики мають носити не абстрактний, а конкретний характер, ґрунтуватися на фактичних обставинах провадження та мати прогностичний характер.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309 та ч. 1 ст. 263 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України належать до категорії тяжких злочинів і передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років та від трьох до семи років відповідно. У рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування. Крім того, підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного легального джерела доходу, не перебуває у шлюбі та не має на утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність міцних соціальних стримуючих чинників і підтверджує реальну можливість залишення ним місця проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також доведеним є ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення однорідного злочину у сфері обігу наркотичних засобів (засуджений вироком Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 29.05.2026 за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу). Незважаючи на погашення судимості в силу ст. 89 КК України, дана обставина в контексті оцінки особи підозрюваного за ст. 178 КПК України свідчить про схильність до повторення протиправних дій, що за відсутності процесуального контролю створює ризик вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії») щодо дотримання балансу між правом особи на свободу та інтересами правосуддя і суспільної безпеки, а також беручи до уваги вік підозрюваного, наявність у нього постійного місця проживання в м. Запоріжжя та позицію сторін у судовому засіданні, слідчий суддя доходить висновку, що застосування до ОСОБА_5 найм`якшого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, є співмірним, обґрунтованим та здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців, тобто в межах строку досудового розслідування до 11 січня 2027 року включно.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУ Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025082050001871 від 02.10.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
? прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
? не виїжджати за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Письмово під розпис повідомити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказані обов`язки покласти на підозрюваного строком на два місяці до 11 січня 2027 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025082050001871 від 02.10.2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1