ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Вирок № 141450632

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 365/1048/26

Номер провадження 1-кп/365/69/26

В И Р О К

Іменем України

12 листопада 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді ОСОБА\_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА\_2

прокурора ОСОБА\_3

потерпілого ОСОБА\_4

обвинуваченого ОСОБА\_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 2 кримінальне провадження № 12026111080000413 від 25.08.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА\_5 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Малий Крупіль Згурівського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА\_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА\_2 , розлученого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, військовослужбовця, із середньою освітою, раніше несудимого

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА\_5 обвинувачується в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв\`язку з виконанням цим працівником службових обов\`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за наступних обставин.

Суд вважає встановленим, що 25.08.2026 близько 21 год. 00 хв. екіпаж реагування патрульної поліції СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, в складі інспектора РПП СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА\_4 та поліцейського РПП СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА\_6 , які перебували на службі у однострої, з табельною вогнепальною зброєю, на службовому автомобілі марки «Рено Дастер», д.н.з. НОМЕР\_1 на синьому фоні, здійснювали патрулювання Згурівської ТГ, зокрема сіл Войтове та Малий Крупіль Броварського району Київської області. Під час патрулювання, працівниками поліції було помічено автомобіль марки «Volkswagen», моделі «Golf», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР\_2 , водій якого, рухаючись у темну пору доби, порушив вимоги п. 19.2 Правил дорожнього руху України, а саме не здійснив перемикання дальнього світла фар на ближнє не менш як за 250 метрів до зустрічного транспортного засобу. Крім того, манера керування вказаним транспортним засобом давала працівникам поліції достатні підстави вважати, що водій може перебувати у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп\`яніння або під впливом лікарських препаратів чи інших факторів, що знижують увагу та швидкість реакції. На законну вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів, а також спеціального звукового сигналу, водій не відреагував та продовжив рух.

У подальшому, під час переслідування, автомобіль марки «Volkswagen», моделі «Golf», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР\_2 , зупинився поблизу будинку № 20 по вул. Незалежності в с. Малий Крупіль Броварського району Київської області, після чого з водійського місця вказаного транспортного засобу вибіг чоловік, який керував зазначеним автомобілем та яким виявився ОСОБА\_5 .

Під час спілкування працівників поліції з ОСОБА\_5 у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп\`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота та порушення координації рухів. Крім того, поведінка ОСОБА\_5 мала агресивний та провокативний характер щодо працівників поліції.

У зв\`язку з цим працівниками поліції ОСОБА\_5 було висунуто законну вимогу надати документи, що посвідчують його особу, з метою перевірки документів та встановлення особи. При цьому ОСОБА\_5 було попереджено про можливість застосування до нього фізичної сили та спеціальних засобів у разі невиконання законних вимог працівників поліції та продовження протиправної поведінки.

Однак ОСОБА\_5 , усвідомлюючи законність висунутих до нього вимог працівників поліції та будучи попередженим про можливість застосування фізичної сили і спеціальних засобів, умисно їх проігнорував, продовжив чинити опір працівникам поліції та поводитися агресивно.

У зв\`язку з агресивною поведінкою та протиправними діями ОСОБА\_5 , з метою припинення його протиправної поведінки та подолання опору, працівником поліції ОСОБА\_4 відповідно до вимог чинного законодавства до ОСОБА\_5 було застосовано спеціальний засіб - сльозогінний газ дратівливої дії.

Під час застосування спецзасобів ОСОБА\_4 , у ОСОБА\_5 виник злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень інспектору РПП СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА\_4 у зв\`язку з виконанням цим працівником службових обов\`язків.

Після цього, ОСОБА\_5 , перебуваючи поряд з буд. АДРЕСА\_3 , а саме 25.08.2026 близько 21 год. 17 хв., усвідомлюючи те, що працівники поліції виконують свої службові обов\`язки з фіксації вчиненого ним правопорушення, перебуваючи в стані алкогольного сп\`яніння, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, у зв\`язку з виконанням цим працівником службових обов\`язків, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, виявляючи явну неповагу до працівників правоохоронних органів, наніс два удари кулаком правої руки в область голови ОСОБА\_4 , чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді саден лівого вуха та слизової правого кута губ.

Таким чином, ОСОБА\_5 , вчинив умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв\`язку з виконанням цим працівником службових обов\`язків, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 345 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА\_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, визнав повністю та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Показав, що 25.08.2026 приблизно о 21 годині коли він вийшов з автомобіля та поліцейський попросив надати документи, які посвідчують особу, він повідомив що їх не надасть, так як не є водієм даного транспортного засобу. У зв\`язку з цим виник конфлікт. Він знав, що спілкується з працівниками поліції, що вони виконують свої службові обов\`язки. В той момент він перебував у стані алкогольного сп\`яніння, можливо використовував лайку у спілкуванні з поліцейськими. Коли він хотів відійти від машини, поліцейський ОСОБА\_4 застосував до нього спеціальний засіб – газ, його поклали на асфальт. Після цього він двічі наніс удари правою рукою у поліцейського ОСОБА\_4 . Щиро розкаюється у вчиненому, жалкує з приводу вчиненого, засуджує свою поведінку, попросив вибачення у потерпілого ОСОБА\_4 у судовому засіданні. Стверджує, що більше таке не повториться, готовий нести відповідальність за вчинене, просив надати йому можливість продовжити службу у ЗСУ.

Суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Проти цього не заперечують учасники судового провадження, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин і суд не має сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам судового провадження роз\`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Покази обвинуваченого ОСОБА\_5 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, судом не досліджувались.

Суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА\_5 кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 345 КК України, так як обвинувачений своїми умисними діями вчинив заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв\`язку з виконанням цим працівником службових обов\`язків.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА\_5 , мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Обвинувачений ОСОБА\_5 винний у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину), є осудним і підлягає покаранню за його вчинення.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА\_3 просив визнати ОСОБА\_5 винним у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання з урахуванням наявності обтяжуючої відповідальність обставини – вчинення злочину в стані алкогольного сп\`яніння, однак з урахуванням особи обвинуваченого, який є військовослужбовцем, приймав участь у бойових діях, має на утриманні двох малолітніх дітей та позитивну характеристику за місцем служби, у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. Врахувати при призначені покарання період затримання обвинуваченого ОСОБА\_5 з 25.08.2026 по 28.08.2026. На підставі ст. 58 КК України вважає за можливе замість обмеження волі призначити службове обмеження на той самий строк з відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення обвинуваченого в межах 10%. Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження, запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту залишити до набрання вироком законної сили.

Потерпілий ОСОБА\_4 у судовому засіданні погодився з думкою прокурора щодо виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА\_5 .

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА\_5 суд, відповідно до ст. 65-67 КК України, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом\`якшують та обтяжують покарання.

Суд виходить з положень ст. 50 КК України згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин що пом\`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА\_5 виду та міри покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів; особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали. Обставинами, що пом\`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп\`яніння.

Надаючи оцінку особі обвинуваченого ОСОБА\_5 , суд враховує, що: за місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно; не є депутатом селищної ради та депутатом вищого рівня; не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога; розлучений, має на утриманні двох малолітніх дітей – ОСОБА\_7 , ІНФОРМАЦІЯ\_2 , та ОСОБА\_8 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 ; раніше несудимий. Суд також враховує процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА\_5 в ході судового розгляду, який повністю визнав свою вину, за викликом з\`являвся до суду, попросив вибачення у судовому засіданні у потерпілого ОСОБА\_4 .

Санкцією ч. 2 ст. 345 КК України передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п\`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом\`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Так, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА\_5 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк. Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Обвинувачений ОСОБА\_5 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР\_3 , обіймає посаду стрільця-регулювальника 1 комендантського відділення 2 комендантського взводу комендантської роти військової частини НОМЕР\_3 , виключно позитивно характеризується за місцем служби, враховуючи обставини справи та особу винного, суд вважає за необхідне на підставі ст. 58 КК України замінити призначене йому покарання у виді обмеження волі на службове обмеження на той самий строк з відрахуванням у дохід держави 10 відсотків з його грошового забезпечення.

Суд також враховує те, що з огляду на продовження воєнного стану в Україні, високої необхідності держави у військовослужбовцях, саме таке покарання надасть можливість обвинуваченому продовжувати проходити військову службу, та шляхом відрахування в дохід держави частини його грошового забезпечення принести більшу суспільну користь.

При цьому, з огляду та на підставі ч. 2 ст. 65 КК України, суд зауважує про переконаність в тому, що визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, а також відповідає таким принципам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Призначене покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого кримінального правопорушення (злочину) і особою винного.

Відповідно до відомостей наданих ІТТ ГУНП в Київській області ОСОБА\_5 25.08.2026 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та до 28.08.2026 утримувався в ІТТ № 4 ГУНП в Київській області.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 28.10.2026 продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА\_5 дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю, строком на 2 (два) місяці до 28.12.2026 включно, заборонивши йому залишати місце свого проживання у період часу з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА\_5 у виді домашнього арешту, продовженого ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 28.10.2026, залишити до набрання вироком законної сили.

Матеріальних збитків кримінальним правопорушенням не завдано.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.

Речовий доказ: два оптичні носії - компакт-диски у форматі DVD-R марки «Axent», на поверхні одного диска зроблено рукописний напис маркером «Бодікамера ОСОБА\_6 », який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026111080000413 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50, 58, 65-67, 72, ч. 2 ст. 345 КК України, ст. 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В АЛ И В:

Визнати винуватим ОСОБА\_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА\_5 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік із відрахуванням в дохід держави 10 % (десять) відсотків суми грошового забезпечення ОСОБА\_5 .

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув\`язнення ОСОБА\_5 з 25.08.2026 по 28.08.2026 із розрахунку один день попереднього ув\`язнення за три дні службового обмеження для військовослужбовців.

До строку відбуття покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців ОСОБА\_5 зарахувати попереднє ув\`язнення з 25.08.2026 по 28.08.2026 зарахувавши у строк відбуття покарання 9 (дев\`ять) днів службового обмеження для військовослужбовців.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 58 КК України, під час відбування цього покарання засуджений ОСОБА\_5 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Початок строку відбування покарання рахувати з часу фактичного відрахування в дохід держави десяти відсотків грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА\_5 .

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА\_5 у виді домашнього арешту в нічний час доби, продовженого ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 28.10.2026, залишити до набрання вироком законної сили.

Речові докази у даному кримінальному провадженню, а саме:

\- два оптичні носії - компакт-диски у форматі DVD-R марки «Axent», на поверхні одного диска зроблено рукописний напис маркером «Бодікамера ОСОБА\_6 », який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026111080000413 – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Згурівський районний суд Київської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА\_1