ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141449864

Озвучення тимчасово недоступне

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 296/2547/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/830/26

Категорія ч. 1 ст. 119 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Житомир

Судова колегія судової палати з розгляду кримінальних справ

Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 щодо призначення повторної судової експертизи на стадії апеляційного розгляду в межах судового провадження № 295/2547/22 за апеляційними скаргами захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 31.08.2026 про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

1.Сутність клопотань, заявлених стороною захисту

У провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальна справа № 295/2547/22 за апеляційними скаргами захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 31.08.2026 про обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.

Одночасно з поданням апеляційної скарги захисник ОСОБА_12 заявив клопотання щодо доручення проведення повторної комплексної судово-медичної та судово балістичної експертизи зброї за матеріалами кримінального провадження іншій установі.

Захисник зазначає, що ухвалою суду першої інстанції від 04.11.2025 за клопотанням сторони захисту було призначено повторну судово-медичну та судово-балістичну експертизу, здійснення експертного дослідження було доручено експертам ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» (провідна установа) та експертам Вінницького НДЕКЦ МВС України.

Згодом, 06.04.2026 на адресу суду надійшов лист-відповідь начальника ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_13 від 10.12.2025 № 1273 щодо повернення ухвали суду та матеріалів справи без виконання. Захисник вважає таке повернення матеріалів грубим порушенням зі сторони експертної установи ст. 69,101,242 КПК України, ст. 7, 7-1, 12 Закону України «Про судову експертизу».

Захисник 20.05.2026 подав до суду першої інстанції повторне клопотання щодо призначення експертизи, просив доручити здійснення дослідження експертам ДСУ «Хмельницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» (провідна установа) та Хмельницькому НДЕКЦ МВС України, однак суд першої інстанції протокольною ухвалою від 03.06.2026, занесеною до відповідного журналу судових засідань, відмовив у задоволенні цього клопотання сторони захисту, таку відмову суду адвокат вважає необґрунтованою та безпідставною.

Зважаючи на це, захисник ОСОБА_12 просить апеляційний суд призначити за матеріалами кримінального провадження повторну комплексну судово-медичну та судово-балістичну експертизу, проведення дослідження доручити експертам ДСУ «Хмельницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» (провідна установа) та Хмельницького НДЕКЦ МВС України. Адвокат просив поставити на вирішення експертизи питання:

1) чи є тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_14 , вогнепальними?

2) чи утворились такі тілесні ушкодження в результаті одного або кількох пострілів з вогнепальної зброї?

3) з якої відстані, під яким кутом здійснено у ОСОБА_14 постріл, котрим заподіяно вогнепальне поранення?

4) з якої відстані наряд у виді одиночної картечини міг заподіяти смерть ОСОБА_14 з урахуванням місцевості полювання?

5) чи могли тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_14 (поранення у виді вхідного ранового каналу на лівій верхній частині грудної клітини зі сторони серця) утворитись за обставин та механізму, вказаних обвинуваченим ОСОБА_10 під час його допиту та слідчого експерименту?

6) чи могла картечина влучити у ліву верхню частину грудної клітини ОСОБА_14 зі сторони серця з відстані 150 м (від місця перебування на полюванні обвинуваченого до місця поранення ОСОБА_14 ) з урахуванням того, що постріл був здійснений з правої сторони відносно місця перебування ОСОБА_14 .?

7) чи міг ОСОБА_10 здійснити випадковий постріл зі своєї рушниці при падінні з поваленого дерева, внаслідок якого картечина влучила в ліву верхню частину грудної клітини ОСОБА_14 зі сторони серця з відстані 150 м?

Крім того, захисник ОСОБА_11 заявив клопотання щодо призначення апеляційним судом експертизи, зазначив про те, що на трагічному полюванні 13.11.2021 постріли з рушниці здійснював не тільки ОСОБА_10 , а і ОСОБА_15 .. Експерти у висновку від 14.02.2022 допустили поранення ОСОБА_14 від пострілу, здійсненого ОСОБА_10 , та виключили можливість такого поранення внаслідок пострілів, здійснених ОСОБА_15 ..

Адвокат просив апеляційний суд призначити повторну комплексну судово-медичну та судово-балістичну експертизу для перевірки двох версій подій трагічної загибелі ОСОБА_14 , на полюванні, проведення дослідження доручити експертам ДСУ «Хмельницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» (провідна установа) та Хмельницького НДЕКЦ МВС України. Захисник просив поставити на вирішення експертизи питання:

1) чи можна за матеріалами контрольної стрільби з рушниці ОСОБА_15 встановити, що картечини діаметром 8,5 мм не долетіли до мішені, а не пролетіли повз неї? які сліди, виміри або розрахунки дозволяють це дослідити?

2) яка відстань між місце контрольної стрільби з рушниці ОСОБА_15 та мішенню за первинними вимірами, координатами та схемою? якщо така відстань відрізняється від відстані 218 м, зазначеної у попередньому експертному висновку, чи змінює ця різниця висновок про можливість влучення на перевіреному напрямку?

3) який напрямок руху картечини щодо тіла ОСОБА_14 підтверджують опис вхідної рани та ранового каналу, наведені в попередніх висновках експертів? чи можна за цими даними і відомостями щодо положення тіла ОСОБА_14 визначити кут входження картечини відносно горизонталі? якщо так, то у яких межах?

4) чи дозволяють зафіксовані в матеріалах справи ознаки поранення й пошкодження одягу ОСОБА_14 визначити дистанцію, з якої було здійснено постріл, точніше ніж «неблизька»? чи дозволяють ці ознаки виключити можливість пострілу з відстані 150 м, близько 160 м або з 218 м? якщо так, то за якою ознакою та з якою точністю?

5) чи міг ОСОБА_10 здійснити випадковий постріл зі своєї рушниці при падінні з поваленого дерева, внаслідок якого картечина влучила в ліву верхню частину грудної клітини ОСОБА_14 зі сторони серця з відстані 150 м?

У судовому засіданні 09.11.2026 захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , обвинувачений ОСОБА_10 підтримали клопотання сторони захисту щодо призначення експертизи на стадії апеляційного розгляду кримінальної справи.

2. Позиції інших учасників кримінального провадження щодо розглядуваних клопотань сторони захисту

Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні 09.11.2026 заперечував проти задоволення клопотань захисників, зазначив, що відповіді на питання, які просить з`ясувати сторона захисту шляхом призначення експертизи, вже містяться в матеріалах справи, були здобуті внаслідок попередніх експертних досліджень.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представник потерпілої адвокат ОСОБА_9 також заперечували проти задоволення клопотань захисників, зауважили, що захисник ОСОБА_12 вже звертався до суду першої інстанції 20.05.2026 з аналогічним клопотанням, таке клопотання суд відхилив, нових даних на стадії апеляційного розгляду клопотання не містить, фактично адвокат просить апеляційний суд повторно вирішити те саме клопотання з тими самими доводами. Раніше керівник ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» вже повертав суду ухвалу та матеріали справи з відповідними роз`ясненнями щодо неможливості експертизи без дослідження трупа ОСОБА_14 , необхідних біологічних об`єктів та з огляду на вихід частини питань за межі компетенції судово-медичної експертизи. Питання, які сторона захисту пропонує поставити перед експертами, вже були вирішені за результатами попередніх експертних досліджень (висновок судово-медичної експертизи трупа від 06.01.2022 № 1159 /з урахуванням медико - криміналістичного дослідження МК-№214/; висновок комплексної експертизи від 14.02.2022 № 143-СЕ-19/106-21/12499-БЛ).

Крім того, клопотання захисників потерпілі вважали таким, що спрямоване на штучне затягування судового процесу, окремо потерпілі звернули увагу на сплив у листопаді 2026 року строку давності притягнення ОСОБА_16 до кримінальної відповідальності за діяння, кваліфіковане за ч. 1 ст. 119 КК України, зазначали про несправедливість ситуації, за якої особа уникне кримінальної відповідальності не з огляду на обґрунтовані сумніви у доведеності винуватості, а лише внаслідок спливу строку давності.

3. Позиція апеляційного суду

Вислухавши думку присутніх учасників судового провадження щодо заявлених клопотань сторони захисту, перевіривши їхні доводи в межах, необхідних для вирішення порушеного процесуального питання, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Згідно з ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Положення ч. 2 ст. 332 КПК України визначають випадки, за яких суд має право доручити проведення експертизи незалежно від наявності відповідного клопотання учасників судового провадження, зокрема, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності, а також якщо існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим, таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або таким, що викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Водночас згідно з ч.1 ст. 405 КПК України судовий розгляд в суді апеляційної інстанції здійснюється за правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених гл. 31 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи питання про призначення експертизи під час апеляційного розгляду кримінального провадження, суд апеляційної інстанції має враховувати не лише загальні положення ст.242, 332 КПК України, а й спеціальні правила апеляційного провадження, визначені ст. 404 КПК України.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції за клопотанням учасників судового провадження зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Тож сама по собі наявність у сторони захисту клопотання про призначення експертизи на стадії апеляційного розгляду не зумовлює безумовного обов`язку апеляційного суду призначити таку експертизу. Відповідне процесуальне рішення апеляційний суд може ухвалити за належно обґрунтованих підстав, які свідчать про об`єктивну необхідність застосування спеціальних знань для з`ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, та про неможливість належного вирішення відповідних питань на підставі доказів, уже наявних у матеріалах кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що призначення повторної експертизи не може розглядатися як самоціль або як процесуальний засіб отримання нового висновку експерта лише через те, що сторона кримінального провадження не погоджується зі змістом попереднього експертного дослідження чи його результатами.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, відповідно до яких вирішення питання про необхідність проведення експертизи належить до дискреційних повноважень суду та має здійснюватися з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, обґрунтованості заявленого клопотання, наявності відповідних об`єктів дослідження та значення очікуваних результатів експертного дослідження для вирішення справи (наприкл., постанова Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 466/10640/16-к (провадження № 51-2409км24)).

Щодо клопотання захисника ОСОБА_12 .

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, питання про необхідність проведення повторної комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи вже було предметом розгляду суду першої інстанції.

Так, ухвалою місцевого суду від 04.11.2025 за клопотанням сторони захисту було призначено повторну судово-медичну та судово-балістичну експертизу, проведення якої доручено експертам ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» (провідна установа) та Вінницького НДЕКЦ МВС України. Однак зазначене експертне дослідження фактично не було проведене, оскільки експертною установою матеріали кримінального провадження повернуто до суду без виконання ухвали про призначення експертизи.

У подальшому, 20.05.2026 захисник ОСОБА_12 повторно звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про призначення аналогічної комплексної експертизи, запропонувавши доручити її проведення експертам іншої експертної установи, а саме ДСУ «Хмельницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» (провідна установа) та Хмельницького НДЕКЦ МВС України. Однак протокольною ухвалою суду першої інстанції від 03.06.2026 у задоволенні зазначеного клопотання сторони захисту було відмовлено.

Звертаючись із відповідним клопотанням до апеляційного суду, захисник фактично повторно порушує питання про проведення того самого виду експертного дослідження, обґрунтовуючи його необхідністю додаткової перевірки обставин заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_14 , механізму їх утворення, дистанції та напрямку пострілу, а також можливості утворення смертельного поранення за обставин, на які посилається обвинувачений ОСОБА_10 .

Варто зауважити, що сам по собі факт повернення експертною установою матеріалів без виконання ухвали суду від 04.11.2025 не свідчить про необґрунтованість наявних у кримінальному провадженні інших висновків експертів, котрі були подані стороною обвинувачення і були предметом оцінки у вироку суду, не спростовує їх змісту та не створює автоматичної необхідності призначення ще однієї експертизи.

Невиконання експертною установою доручення суду та питання щодо причин такого невиконання є окремими процесуальними обставинами, які самі по собі не можуть ототожнюватися з наявністю сумнівів у правильності раніше проведених експертних досліджень.

Захисник не навів переконливих доводів про те, що після постановлення судом першої інстанції ухвали від 03.06.2026 виникли нові обставини, отримано нові вихідні дані, які об`єктивно зумовлюють необхідність проведення ще однієї комплексної експертизи.

Заслуговує на увагу той факт, що питання щодо характеру та механізму утворення тілесних ушкоджень потерпілого, їх локалізації, властивостей предмета, який заподіяв смертельне поранення ОСОБА_14 (картечини, випущеної внаслідок пострілу з мисливської гладкоствольної рушниці), а також окремих обставин пострілу вже були предметом відповідних експертних досліджень, результати яких відображені, зокрема, у висновку судово-медичної експертизи трупа від 06.01.2022 № 1159 (з урахуванням медико-криміналістичного дослідження МК-№ 214) та висновку комплексної експертизи від 14.02.2022 № 143-СЕ-19/106-21/12499-БЛ.

Отже, запропоновані захисником ОСОБА_12 питання значною мірою стосуються обставин, які вже досліджувались із застосуванням спеціальних знань, висновки попередніх експертиз були оцінені судом першої інстанції як докази винуватості ОСОБА_10 у скоєнні злочину.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на необхідність розмежування питань, які можуть бути вирішені експертним шляхом, та питань, які належать до компетенції суду. Зокрема, питання про те, чи міг обвинувачений здійснити випадковий постріл за обставин, викладених ним під час допиту та слідчого експерименту, не може вирішуватися експертом шляхом встановлення достовірності самої версії обвинуваченого або надання їй правової оцінки. Експерт може дослідити окремі технічні, балістичні, медичні та інші об`єктивні характеристики механізму утворення ушкоджень, можливу траєкторію руху снаряда, дистанцію пострілу та відповідність певних механізмів наявним об`єктивним даним. Натомість встановлення того, яка саме версія події відповідає дійсності, чи мав місце випадковий постріл та чи є обвинувачений винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, належить виключно до повноважень суду.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_11 .

Аналізуючи доводи захисника ОСОБА_11 , колегія суддів зважає на те, що основним аргументом на обґрунтування необхідності призначення повторної комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи адвокат називає необхідність перевірки двох версій щодо механізму заподіяння смертельного поранення потерпілому ОСОБА_14 , зокрема, можливості заподіяння поранення пострілом із рушниці обвинуваченого ОСОБА_10 або пострілом із рушниці ОСОБА_15 .

Разом із тим наведені захисником обставини самі по собі не свідчать про такі суперечності у попередніх висновках експертів, які не можуть бути усунуті шляхом їх аналізу в сукупності з іншими доказами кримінального провадження, або про необґрунтованість уже проведених експертних досліджень. Посилання захисника на те, що під час контрольної стрільби з рушниці ОСОБА_15 картечини могли не долетіти до мішені, а не пролетіти повз неї, фактично є припущенням щодо можливого альтернативного механізму розвитку події.

Для призначення експертизи недостатньо самого припущення про існування іншого можливого варіанта події. Сторона захисту має навести конкретні об`єктивні дані, які свідчать неправильність використаних вихідних даних, помилковість методики або інші обставини, що могли би ставити під обґрунтований сумнів достовірність зроблених експертами висновків. Питання про те, чи долетіли картечини до мішені, чи пролетіли повз неї, має вирішуватися на підставі об`єктивних результатів контрольної стрільби, зафіксованих слідів, вимірювань та інших вихідних даних. Саме по собі припущення сторони захисту про можливість іншого результату контрольної стрільби не є достатньою підставою для проведення повторного експертного дослідження.

Щодо запропонованого захисником питання про визначення відстані між місцем проведення контрольної стрільби та мішенню, колегія суддів зазначає, що відповідні вихідні дані, схема, координати та результати вимірювань мають оцінюватися з урахуванням матеріалів, на підставі яких був сформований попередній експертний висновок. Водночас захисником не наведені конкретні відомості про те, які саме первинні вимірювання були проведені неправильно, які координати визначені з порушеннями або які вихідні дані не були враховані експертами, що могло би призвести до помилкового висновку з приводу можливості здійснення пострілу на відповідну відстань. Посилання на можливу відмінність фактичної відстані від зазначеної у попередньому експертному висновку без наведення конкретних даних про таку відмінність та її вплив на правильність висновків експертів не створює достатніх підстав для призначення повторної експертизи.

Щодо питань про напрямок руху картечини відносно тіла потерпілого, кут входження картечини та можливість визначення дистанції пострілу за характером поранення й пошкодженнями одягу, колегія суддів зазначає, що такі обставини належать до предмета судово-медичних та медико-криміналістичних досліджень і вже були предметом відповідних експертних досліджень у цьому кримінальному провадженні.

Незгода захисника з тим, що попередні експертні висновки містять певні обмеження щодо можливості точного визначення дистанції пострілу або кута входження картечини, сама по собі не свідчить про неправильність цих висновків. Навпаки, межі можливостей експертного дослідження, зумовлені станом збереження об`єктів, обсягом наявних вихідних даних та можливостями застосованих методик, мають бути враховані судом під час оцінки відповідного доказу, а не автоматично розцінюватись як підстава для призначення повторної експертизи.

Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що запропоновані захисником питання щодо можливості виключення пострілу з певної відстані або визначення конкретного напрямку руху картечини мають вирішуватися експертами виключно в межах їхньої компетенції та за умови наявності достатніх вихідних даних для проведення відповідного дослідження. Призначення експертизи не може мати на меті отримання від експерта припущень щодо обставин, які об`єктивно не можуть бути встановлені на підставі наявних матеріалів та об`єктів дослідження.

Колегія суддів також бере до уваги, що відповідно до статті 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, а тому висновки попередніх експертних досліджень не можуть розглядатися як безумовно правильні лише з огляду на сам факт їх складення. Водночас їх критична оцінка стороною захисту повинна ґрунтуватися на конкретних аргументах, які дають підстави для обґрунтованого сумніву в правильності таких висновків, а не лише на бажанні отримати інший експертний висновок.

Колегія суддів окремо враховує заперечення потерпілих та їхнього представника щодо можливості проведення повторної судово-медичної експертизи без безпосереднього дослідження трупа ОСОБА_14 , необхідних біологічних об`єктів та інших матеріалів, які були об`єктами попередніх досліджень.

У цьому контексті колегія суддів зазначає, що відповідно до положень кримінального процесуального закону проведення експертизи має ґрунтуватися на наявності об`єктів дослідження та вихідних даних, достатніх для надання експертом обґрунтованого висновку з поставлених питань.

Визначення іншої експертної установи, якій пропонується доручити проведення експертизи, не усуває об`єктивних обмежень, пов`язаних із відсутністю відповідних об`єктів дослідження або неможливістю отримання необхідних для експертного дослідження вихідних даних. Під вирішення питання про призначення експертизи має бути встановлено не лише те, чи належать поставлені питання до компетенції відповідних експертів, а й те, чи існує реальна можливість надати на них науково обґрунтовані відповіді на підставі матеріалів та об`єктів, які фактично перебувають у розпорядженні експертної установи. Попереднє повернення матеріалів експертною установою без виконання ухвали суду від 04.11.2025 є обставиною, яку необхідно враховувати під час оцінки реальної можливості проведення повторного дослідження. Саме по собі доручення проведення експертизи іншій установі не гарантує усунення причин, з яких попереднє експертне дослідження не відбулося.

Колегія суддів наголошує, що відмова в задоволенні клопотань про призначення повторної експертизи не означає обмеження права сторони захисту на збирання та подання доказів, обстоювання власної позиції, спростування доказів обвинувачення та доведення наявності сумнівів у правильності висновків експертів.

Колегія суддів також бере до уваги, що відповідно до ст.17 КПК України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Однак зазначений принцип не означає, що кожне припущення сторони захисту щодо можливості іншого механізму події автоматично створює обов`язок суду призначати нові експертні дослідження. Такі припущення мають оцінюватися в сукупності з усіма доказами кримінального провадження, а питання про їх переконливість та значення для встановлення винуватості особи належить до компетенції суду.

Отже, проаналізувавши зміст клопотань захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , наведені ними аргументи, заперечення прокурора, потерпілих та представника потерпілої, положення кримінального процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку, що сторона захисту не довела наявності достатніх підстав для проведення повторної комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи на стадії апеляційного розгляду.

Колегія суддів також бере до уваги, що питання, порушені стороною захисту в клопотаннях, можуть бути перевірені апеляційним судом шляхом аналізу та оцінки наявних у матеріалах кримінального провадження доказів, у тому числі попередніх експертних висновків, протоколів слідчих дій, матеріалів контрольної стрільби та інших документів, на які посилаються учасники судового провадження. Відсутність підстав для призначення повторної експертизи на цій стадії судового провадження не означає надання апеляційним судом наперед визначеної оцінки правильності, достовірності або допустимості наявних експертних висновків. Їхня оцінка буде здійснена колегією суддів у сукупності з іншими доказами під час ухвалення остаточного судового рішення за результатами апеляційного розгляду.

Керуючись ст. 376, 405, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотань адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 щодо призначення повторної судової експертизи на стадії апеляційного розгляду відмовити.

Ця ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення (постановлення), оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст цієї ухвали апеляційного суду виготовлено, проголошено (надано для ознайомлення учасникам кримінального провадження) 11.11.2026 о 17 год 15 хв.

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4