Справа №760/28210/26
Провадження №1-кп/760/3759/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді- ОСОБА_1
за участі сторін та інших учасників провадження
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження №12026105090000569 від 17.07.2026 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Безіменне, Новоазовського району, Донецької обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 00:40 год. 17.07.2026, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідування місці, з метою отримання підробленого посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «В», «С» та «С1», що є офіційним документом, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, вирішив підробити офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою його особистого використання, замовивши вищевказаний документ за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на виготовлення завідомо підробленого офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, ОСОБА_4 , знаючи та розуміючи процедуру отримання посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами в Україні, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, наприкінці листопада 2025 року через мобільний додаток «Telegram» в чат-боті замовив у невстановленої досудовим розслідуванням особи виготовлення завідомо підробленого офіційного документу, а саме: посвідчення водія на право керування транспортних засобів категорій «В», «С» та «С1», при цьому надавши невстановленій досудовим розслідуванням особі власні анкетні дані, зокрема П.І.П. , дату та місце народження, власну фотокартку та зразок підпису.
В свою чергу, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, приблизно на початку грудня 2025 року, у невстановленому досудовим розслідуванні місці, невстановлена досудовим розслідуванні особа, відповідно до наданих ОСОБА_4 анкетних даних про себе, а саме: П.І.П. , дату та місце народження, власну фотокартку та зразок підпису, підробила посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «В», «С» та «С1» із зазначенням серії та номеру НОМЕР_1 від 04.12.2025 виданого на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не відповідає дійсності.
В подальшому, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, та в невстановленому досудовим розслідуванням місці, з метою подальшого використання завідомо підробленого документа, отримав у невстановленої досудовим розслідуванням особи посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «В», «С» та «С1» із зазначенням серії та номеру НОМЕР_1 від 04.12.2025, розуміючи, що вказаний бланк посвідчення водія на його ім`я, яке він отримав, не складаючи відповідних іспитів в територіальному сервісному центрі МВС України, має ознаки підроблення.
Згідно висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111-26/42544-ДД від 13.08.2026 бланк посвідчення водія із серією та номером НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів.
Крім того, ОСОБА_4 , маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «В», «С» та «С1» серія та номер НОМЕР_1 від 04.12.2025, видане на власне ім`я, розуміючи, що вказаний бланк посвідчення водія на його ім`я, яке він отримав не складаючи відповідних іспитів в територіальному сервісному центрі МВС України, має ознаки підроблення, а також достовірно знаючи, що зазначений документ є підробленим, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на використання вказаного підробленого посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «В», «С» та «С1» серія та номер НОМЕР_1 від 04.12.2025, видане на його ім`я, 17.07.2026 приблизно о 00:40 год., будучи зупиненим працівниками Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП НП України за порушення ПДР за адресою: м. Київ, пр-т. Відрадний, 10, під час оформлення адміністративних матеріалів, пред`явив завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, а саме: посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «В», «С» та «С1», видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія та номер НОМЕР_1 , тим самим використавши завідомо підроблений документ.
Згідно висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111-26/42544-ДД від 13.08.2026 бланк посвідчення водія із серією та номером НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та показав, що наприкінці листопада 2025 року через мобільний додаток «Telegram» замовив у чат-боті посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «В», «С» та «С1», надавши для його виготовлення власні анкетні дані, фотокартку та зразок підпису. На початку грудня 2025 року він отримав зазначене посвідчення водія на своє ім`я, при цьому відповідних іспитів у територіальному сервісному центрі МВС України не складав та розумів, що документ є підробленим. У подальшому, 17.07.2026 приблизно о 00 год 40 хв, під час зупинки працівниками поліції за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 10, у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху, під час оформлення адміністративних матеріалів пред`явив працівникам поліції вказане посвідчення водія, достовірно знаючи, що воно є підробленим. У вчиненому щиро розкаявся, обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорював.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема зібраними у справі доказами, які учасниками процесу визнані обґрунтованими, не оспорюються та не заперечуються.
Судом роз`яснено обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду, що відповідно до вимог ст. 349 КПК України у разі визнання недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, то у такому випадку учасники судового розгляду будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 358 КК України, а саме у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою його використання підроблювачем та іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч. 4 ст. 358 КК України у використанні завідомо підробленого документа, доведена.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як не тяжкий злочин та кримінальний проступок.
При визначенні покарання, суд виходить з положень закріплених в ст. 3 Конституції України. Життя людини є найважливішою цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя незалежно від її соціального походження, національності, матеріального стану, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Право на життя кожного охороняється законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №43759/10 та 43771/12», зазначає, що, хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
За наведених вище обставин, враховуючи тяжкість злочинів, конкретні обставини справи, особу винного, який раніше не судимий, відповідно до довідки СБУ від 27.06.2025 3/С-2366д майор ОСОБА_6 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агрсії проти України в період з 18.05.2022 по 14.06.2025, під наркологічим диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_4 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді обмеження волі зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст. 75 КК України.
На думку суду, саме таке покарання ОСОБА_4 буде відповідати вимогам ст. 50 КК України, а саме буде сприяти виправленню ОСОБА_4 , а також запобіганню вчинення нових злочинів як ОСОБА_4 так і іншими особами.
На підставі зазначеного, cуд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України.
Питання щодо речових доказів, слід вирішити, відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано.
Цивільний позов під час досудового розслідування не пред`являвся.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави витрати на проведення експертизи сумою 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок, а саме витрати на проведення судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/111-26/42544-ДД від 13.08.2026, яка проводилась судовим експертом Київського НДЕКЦ МВС України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання за:
ч. 3 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року і 6 місяців обмеження волі;
ч. 4 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 1 (одного) року і 6 (шести) місяців обмеження волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
- періодично з`являтись для реєстрації в орган з питань пробації.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави витрати на проведення експертизи сумою 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок, а саме витрати на проведення судово-технічної експертизи документів №СЕ-19/111-26/42544-ДД від 13.08.2026, яка проводилась судовим експертом Київського НДЕКЦ МВС України .
Речові докази, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 разом із первинним пакуванням, знищити.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_7