ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141446972

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 674/2525/26

Провадження № 1-кс/674/124/26

УХВАЛА

іменем України

12 листопада 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

в складі: слідчого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Відділення поліції № 1 Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в кримінальному провадженні № 12026242300000119 від 09 листопада 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Малий Чернятин Старокостянтинівського району Хмельницької області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, освіта - базова загальна середня, не працюючого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

в с т а н о в и в :

11 листопада 2026 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВнП № 1 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, погоджене прокурором, в кримінальному провадженні № 12026242300000119 від 09 листопада 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 09 листопада 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12026242300000119 про вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та розпочато розслідування.

Так, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що 08 листопада 2026 року близько 22:00 годин він, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за попередньою змовою між собою, маючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, перебуваючи поблизу приміщення АТ "Укрпошта" по вул.Центральна,8 в с.Балин Смотрицької селищної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом запуску двигуна незаконно заволоділи автомобілем "ВАЗ 2109", реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 600 доларів США (в гривневому еквіваленті - 26787,72 грн.), який перебуває у законному володінні потерпілого ОСОБА_10 , після чого розпорядились вказаним автомобілем на власний розсуд, поїхавши на ньому по вулиці Центральній в с.Балин Смотрицької селищної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в напрямку с.Чечельник Маківської сільської територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Внаслідок вказаних злочинних дій потерпілому ОСОБА_10 заподіяно майнову шкоду на суму 26787,72 грн. Тим самим ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України за кваліфікуючими ознаками "незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб".

На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України, слідчий посилається на рапорт єдиного обліку від 09 листопада 2026 року (а/с 12-13), протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09 листопада 2026 року (а/с 15), протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від 09 листопада 2026 року (а/с 16-18), протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 09 листопада 2026 року (а/с 19-26), протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 09 листопада 2026 року (а/с 29-32), протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 09 листопада 2026 року (а/с 33-38), протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 від 09 листопада 2026 року (а/с 48-55), протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_8 від 09 листопада 2026 року (а/с 56-63).

09 листопада 2026 року ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

10 листопада 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Слідчий вказує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Відповідно до приписів п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктом 1 (переховування від органів досудового розслідування та суду), пунктом 3 (незаконний вплив на потерпілого, можливих свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні), пунктом 4 (перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином), пунктом 5 (вчинення іншого кримінального правопорушення) частини 1 статті 177 КПК України.

Так, слідчий вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки усвідомлює тяжкість висунутої підозри, категорію кримінального правопорушення, суспільний резонанс та загрозу призначення покарання у виді позбавлення волі. Підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, вчинятиме тиск психологічного та фізичного характеру на потерпілого, спонукаючи останнього до зміни показань або відмови від давання показань, з метою уникнення або пом`якшення кримінальної відповідальності. На даний час встановлюються свідки вказаної події, тому незаконний вплив підозрюваного ОСОБА_5 на можливих свідків може призвести до зміни їх показань під час судового розгляду кримінального провадження. Перебування підозрюваного ОСОБА_5 на волі зашкодить проведенню досудового розслідування та може становити загрозу суспільним інтересам, життю та здоров`ю громадян. З великою ймовірністю підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити нове кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи не гарантують належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні старший слідчий СВ ВнП № 1 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 підтримав клопотання та просить його задовольнити.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просить його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та пояснив, що він визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України, щиро кається. Наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду він не має. Він не буде жодним чином впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних. Він не буде жодним чином перешкоджати кримінальному провадженню. Він не буде вчиняти інших кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання та пояснив, що слідчий не надав обґрунтованих доказів наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави для задоволення клопотання та застосування найбільш суворого запобіжного заходу. Просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Об`єктивно з`ясувавши обставини, які підтверджені доказами,

дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом,

слідчий суддя вважає наступне.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, заявлені ризики не можуть оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий їхній незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейським судом з прав людини у справах "Вемгофф проти Німеччини" та "Летельєр проти Франції" зазначено, що тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого (у випадку його звільнення) процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними та обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними та абстрактними.

В судовому засіданні встановлено достатньо підстав для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Так, підозрюваний ОСОБА_5 повністю визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та надав відповідні показання, у вчиненому щиро кається.

Крім особистого зізнання ОСОБА_5 , підозра підтверджується письмовими доказами, доданими до клопотання слідчого.

Підставою для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи клопотання про те, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, - переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.

Так, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість вчиненого та суворість можливого покарання, що дає обґрунтовані підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин. Тяжкість та невідворотність вказаного покарання може спонукати підозрюваного до переховування, зміни місця проживання.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи клопотання про те, що існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, - незаконний вплив на потерпілого, можливих свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Так, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та можливих свідків з метою зміни їх показань на свою користь, що призведе до втрати доказів. Підозрюваний може незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою зміни їхньої спільної позиції щодо обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи клопотання про те, що існує ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи клопотання про те, що існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, - вчинення іншого кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення не надано жодних належних, достатніх та допустимих доказів того, що підозрюваний ОСОБА_5 має намір якимось чином перешкоджати кримінальному провадженню. Навпаки, підозрюваний повністю визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та надав відповідні показання, тим самим сприяючи об`єктивному розслідуванню цього злочину.

Стороною обвинувачення не надано жодних належних, достатніх та допустимих доказів того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Підозрюваний раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується за місцем проживання, що дає підстави для висновку про відсутність в нього стійкої направленості на вчинення нових протиправних дій.

Ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення можуть оцінюватися лише з урахуванням низки відповідних фактів, які підтверджують існування таких ризиків. Ризики мають бути реальними та обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними та абстрактними.

За таких обставин слідчий суддя робить висновок про відсутність правових підстав вважати, що ризики, передбачені п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, реально існують.

Дії підозрюваного ОСОБА_5 , як і сам підозрюваний, представляють підвищену суспільну небезпеку.

Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_5 постійно проживає в с.Балин Смотрицької селищної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області разом з своїми батьками. За місцем проживання підозрюваний характеризується задовільно, скарг та зауважень на його поведінку не надходило. Підозрюваний має стабільні соціальні зв`язки. Підозрюваний раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності.

Згідно ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Враховуючи правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року в справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Так, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 п.1 п.п."с" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відтак, цілодобовий домашній арешт прирівнюється до тримання під вартою в розумінні позбавлення особи свободи та обмеження її права на свободу пересування.

Згідно ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно ч.2 ст.181 КПК України д омашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт за своєю сутністю є комплексом призначених за рішенням суду заборон і обмежень, які накладаються на підозрюваного (обвинуваченого) у зв`язку з його повною чи частковою ізоляцією у певному приміщенні, спрямовані на досягнення мети цього запобіжного заходу, реалізуються й контролюються правоохоронними органами у взаємодії з органом досудового розслідування, у чиєму провадженні знаходиться справа.

Враховуючи вищевикладене та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає за доцільне обрати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці шляхом заборони залишати без дозволу слідчого, прокурора та суду (залежно від стадії кримінального провадження) місце свого проживання по АДРЕСА_1 цілодобово, крім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення сигналу "Повітряна тривога" або до медичного закладу для отримання медичної допомоги.

При цьому слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки: 1) не відлучатися з с.Балин Смотрицької селищної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора та суду (залежно від стадії кримінального провадження); 2) прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду (залежно від стадії кримінального провадження); 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання; 4) утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обставини, встановлені під час розгляду клопотання, є достатніми для переконання, що застосування відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт може запобігти доведеним під час розгляду ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст.ст.176 - 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 370 - 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Відділення поліції № 1 Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в кримінальному провадженні № 12026242300000119 від 09 листопада 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України, - задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці - до 12 січня 2027 року (включно)

шляхом заборони підозрюваному цілодобово залишати без дозволу слідчого, прокурора та суду (залежно від стадії кримінального провадження) місце свого проживання по АДРЕСА_1 , крім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення сигналу "Повітряна тривога" або до медичного закладу для отримання медичної допомоги.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки: 1) не відлучатися з с.Балин Смотрицької селищної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора та суду (залежно від стадії кримінального провадження); 2) прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду (залежно від стадії кримінального провадження); 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання; 4) утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 положення ч.5 ст.181 КПК України: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Підозрюваного ОСОБА_5 звільнити з-під варти із зали суду та невідкладно доставити до місця проживання по АДРЕСА_1 .

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для негайного виконання Відділенню поліції № 1 Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та негайної постановки підозрюваного на облік, про що необхідно повідомити слідчому.

Копію ухвали суду направити Відділенню поліції № 1 Кам`янець-Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та всім учасникам судового провадження.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1