ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141443049

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 169/892/18

Провадження № 1-кп/169/3/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ковель Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя: АДРЕСА_2 , з професійно-технічою освітою, неодруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 345 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Турійського районного суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 345 КК України.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_4 01 серпня 2018 року приблизно о 21 годині 50 хвилин був доставлений у приміщення Турійського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, що розташоване за адресою: вул. Луцька, 40, смт Турійськ, Волинська область, для складання постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час складання указаної вище постанови ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, самовільно зайшов до приміщення чергової частини вищевказаного відділення поліції, доступ до якого обмежено для сторонніх осіб, відповідно до вимог пункту 1.2.2 «Інструкції з забезпечення контролю та обліку, зберігання, видачі й приймання зброї, боєприпасів до неї та спецзасобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ», затвердженої наказом МВС України № 141 від 27 березня 2008 року (далі Інструкція).

З метою забезпечення дотримання вимог пункту 1.2.2 Інструкції, майор поліції ОСОБА_5 , який відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області № 172 о/с від 11 серпня 2017 року, перебуває на посаді начальника Турійського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області та згідно зі статтею 2

Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» відноситься до працівників правоохоронного органу, знаходячись у той час у фойє відділення, під час виконання службових обов`язків, виявивши неправомірні дії ОСОБА_4 , звернувся до останнього, назвавши своє прізвище, посаду, спеціальне звання, й пред`явив законну вимогу останньому негайно покинути приміщення чергової частини.

Після того, як ОСОБА_4 не відреагував на законні вимоги працівника поліції, діючи у відповідності до вимог частини першої статті 43 та частини першої статті 44 Закону України «Про Національну поліцію», застосував до нього фізичну силу та примусово, взявши за руку, вивів за межі зазначеного режимного приміщення до фойє відділення поліції.

У відповідь на вказані дії ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що працівник правоохоронного органу, керівник відділення поліції ОСОБА_5 ставить до нього законні вимоги, діючи умисно, демонстративно, у присутності інших працівників правоохоронних органів, неодноразово висловлював в адресу начальника Турійського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_5 погрози застосування фізичного насильства, що поєднувалися з нецензурними образами та спробами підійти до нього й спричинити удари, що демонструвало реальність реалізації його погроз працівнику правоохоронного органу, що виконує службові обов`язки.

Дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані за частиною першою статті 345 КК України, як погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні 15 вересня 2026 року подав заяву про відмову від участі захисника, а також подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 345 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності на підставі статті 49 КК України та закриття відносно нього кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, однак подав адресоване суду клопотання, в якому вказав, що не заперечує проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності та просив розгляд вказаного кримінального провадження проводити за його відсутності.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 не заперечував, вказавши, що в цьому випадку є всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.

Заслухавши учасників процесу, проаналізувавши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Частиною четвертою статті 286 КПК України передбачено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За змістом частини третьої статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної

відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З обвинувального акта видно, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 345 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

За змістом пункту 3 частини першої статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Санкцією частини першої статті 345 КК України, чинної на час вчинення вказаного кримінального правопорушення, передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, у зв`язку з чим строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності становить 5 років.

Відповідно до наведених норм матеріального і процесуального закону, а також враховуючи, що дотримання умов, передбачених статтею 49 КК України, є безумовною й обов`язковою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності, з дня вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 345 КК України, минуло 5 років, строк давності закінчився, то суд вважає, що в такому випадку наявні обґрунтовані підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 інституту звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 455/229/17 (провадження № 51-3298км20), постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 192/3301/16-к (провадження № 51-3094км20).

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до статті 100 КПК України.

На підставі статей 44, 49 КК України та керуючись статтями 284, 286, 288, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 345 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності.

Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018030200000212 від 02 серпня 2018 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 345 КК України, закрити.

Речові докази, а саме, CD-R диск OMEGA з зафіксованим на ньому відеозаписом від 01.08.2018 у кримінальному провадженні № 12018030200000212 від 02 серпня 2018 року, який зберігається у паперовому конверті при матеріалах вказаного кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвалу складено 12 листопада 2026 року.

Головуючий