ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141442628

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

12 листопада 2026 року

м. Київ

справа №820/1507/17

адміністративне провадження №К/990/49203/26

Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 у справі №820/1507/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрозапчастина» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгрозапчастина» звернулося до адміністративного суду з позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000085015 від 27.03.2017.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суді від 12.07.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18.12.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрозапчастина» задоволено частково; постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 у справі № 820/1507/17 скасовано щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2017 за №0000085015 в частині на суму 810081,00 грн (607560,75 грн - за основним платежем, 202520,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями); справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 у справі № 820/1507/17 залишено без змін.

В ході нового розгляду рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.03.2017 за №0000085015, в частині на суму 810081,00 грн (607560,75 грн - за основним платежем, 202520,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями). Стягнуто на користь ТОВ «Украгрозапчастина» сплачений судовий збір у сумі 11973,48 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 у справі № 820/1507/17 залишено без змін.

До Верховного Суду 27.10.2026 надійшла касаційна скарга Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 у справі № 820/1507/17.

Разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на звернення з даною скаргою, в якій просить причини пропуску строку звернення до суду визнати поважними. Зазначає, що первинне звернення з касаційною скаргою було здійснено після отримання повного тексту постанови апеляційного суду, а подальші повторні звернення були зумовлені необхідністю приведення касаційної скарги у відповідність до вимог, сформульованих Верховним Судом в ухвалах про її повернення. Повернення касаційної скарги, відповідно до роз`яснення Верховного Суду, не позбавляє скаржника права на повторне звернення до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Додає, Північне МУ знаходиться у місті Харкові, яке перебуває під постійною загрозою ракетних, авіаційних та артилерійських обстрілів з боку російської федерації. У період підготовки та повторного подання касаційної скарги у місті систематично оголошувалися повітряні тривоги, що об`єктивно ускладнювало безперервну роботу працівників контролюючого органу та своєчасне доопрацювання процесуального документа.

Касаційну скаргу подано вдруге, первісну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 28.09.2026.

Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

1, Щодо клопотання про поновлення строку, то суд вважає його необґрунтованим, виходячи з наступного..

Верховний Суд зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання скарги у більш стислий строк.

Скаржником не доведено наявність поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження, не обґрунтовано зволікання з повторним поданням касаційної скарги.

Таким чином, скаржнику слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску.

2. Щодо підстав позову.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні судові рішення Верховного Суду, де б останній надав комплексні висновки щодо питання сукупного застосування п. 5, п. 6, п.7, п. 9.5, п.10, п. 18, п.19 П(с)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п. 9 П(с)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246, п.44.1, ст. 44, пп. 138.1.1, п. 138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, у відносинах, які характеризуються доведенням нереальності господарських операцій контролюючим органом на підставі відсутності журналів реєстрації відвідувачів та журналів подорожніх листів та надання непідтверджених послуг з пошуку клієнтів.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України обов`язковим є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Зі змісту пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Разом з тим, оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми та ін.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Натомість контролюючим органом не обґрунтовано в чому полягає неправильне застосування норми матеріального права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та як така норма має застосовуватися, який правовий висновок щодо застосування норми права у даних правовідносинах має бути сформовано Верховним Судом за результатами розгляду даної справи.

Також податковим органом зазначено, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, зокрема ст. 77, ст. 73, ст. 76, ч. 1 ст. 90, ч. 3 ст. 196, ч. 3 ст. 242 КАС України. Судами не досліджено в повному обсязі зібрані у справі докази на підтвердження, що проведені господарські операції позивача з контрагентами не несуть реального характеру та не надав оцінки доводам відповідача.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства України, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Верховний Суд зазначає, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано дану підставу касаційного оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Касаційна скарга є подібною до попередньої та не усуває встановлених недоліків.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства України, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Отже, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 328 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2026 у справі № 820/1507/17 залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання: 1) обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, 2) належного викладення підстав касаційного оскарження.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Судді І. А. Васильєва

В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк