ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 141442339

Озвучення тимчасово недоступне

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року

м. Львів

Справа № 500/3479/26 пров. № А/857/34217/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Кушнір В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року про повернення позовної заяви (суддя – Юзьків М.І., час ухвалення – не зазначено, місце ухвалення – м. Тернопіль, дата складання повного тексту – 16.06.2026),

в адміністративній справі №500/3479/26 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство юстиції України,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У травні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, в якому просила: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про надання БВПД ОСОБА_2 , на підставі якого видано доручення від 15 травня 2026 року; 2) визнати протиправним та скасувати Доручення Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги №5736 від 15 травня 2026 року, видане адвокату Назаркевичу Сергію Михайловичу; 3) витребувати у відповідача повний пакет документів, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення, зокрема заяву ОСОБА_2 та додані до неї довідки про доходи; 4) витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області інформацію про розміри всіх пенсійних виплат ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2025 по 15.05.2026; 5) витребувати у Відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради відомості про всі виплати соціальної допомоги та компенсацій за вказаний період.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено 10-ти денний строк для усунення її недоліків, зазначених в мотивувальній частині з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів: позовної заяви у новій редакції з обґрунтуванням порушення оскаржуваними рішеннями, прав, свобод, інтересів позивача та письмовим підтвердженням позивачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; копію оспорюваного рішення або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності його у позивачки - клопотання про його витребування. Роз`яснено позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.

Вказану ухвалу суду доставлено до електронного кабінету Тонкевич О.О. в підсистемі ЄСІКС "Електронний суд" 05.06.2026.

06.06.2026 позивач на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху подала до суду першої інстанції позовну заяву про обставини справи та обґрунтування порушення прав позивача. Позивач підтвердила, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача (Відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Вимоги до суду заявлені ті ж, що і у первинно поданій позовній заяві.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу, на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України, вказуючи про відсутність у позовній заяві обґрунтувань порушеного права позивачки оскарженим рішенням, а також підстав для витребування цього рішення у відповідача.

З ухвалою суду першої інстанції від 16.06.2026 про повернення позовної заяви не погодилася позивач та оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає те, що суд першої інстанції повністю проігнорував той факт, що позивач є стороною (третьою особою) у цивільній справі №466/12403/21, де її опонентом є ОСОБА_2 .. Незаконне надання ОСОБА_2 адвоката за рахунок держави при явному перевищенні ним ліміту доходів створює штучний та незаконний дисбаланс у цивільному процесі. Держава, в особі відповідача, фактично фінансує процесуальну активність заможної особи проти апелянта. Це є прямим втручанням у право апелянта на справедливий суд. Отже, суд першої інстанції помилково обмежив поняття «інтересу» лише прямим обов`язком, накладеним актом. Проте, у даному випадку апелянт має легітимний інтерес у тому, щоб її участь у судовому процесі (справа №466/12403/21) не була обтяжена протиправною бездіяльністю державного органу. Скасування доручення БВПД є єдиним юридичним шляхом усунення незаконної переваги опонента, отриманої внаслідок обману держави.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду та відкриття провадження.

Третя особа подала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що повернення позовної заяви позивачу не може свідчити про допущення судом надмірного формалізму, а є вчиненням дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин та для дотримання правової визначеності, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги позивача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення вимог щодо форми та змісту позовної заяви, а також обсягу документів, які слід долучати до позовної заяви.

Законодавчі вимоги щодо форми і змісту позовної заяви визначені статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а статтею 161 КАС України визначено документи, що додаються до позовної заяви.

Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному ч.ч. 3 - 6 цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до вимог ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Статтею 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 4 цієї статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1).

Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлено, що суд першої інстанції зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов відповідає вимогам законодавства.

З матеріалів справи видно, що на виконання вимог ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2026, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивач подала 06.06.2026 до суду першої інстанції заяву про обставини справи та обґрунтування порушення прав позивача. Також цією заявою позивач підтвердила, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Оскільки оскаржуване рішення про надання БВПД та доручення №5736 знаходяться у розпорядженні відповідача, а оригінали довідок про доходи ОСОБА_2 – у матеріалах Центру БВПД та ПФУ, просила витребувати їх у порядку, зазначеному в вимогах.

Таким чином, позивач на виконання вимог ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 про залишення без руху позовної заяви, у визначений строк подала заяву до суду першої інстанції про усунення недоліків позовної заяви.

У розглядуваній ситуації колегія суддів зазначає, що питання: щодо обґрунтованості позовних вимог, щодо наявності/відсутності факту порушення прав позивача, щодо обсягу доказів – вирішуються в процесі розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження у справі.

Колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції передчасною, та зазначає, що суд першої інстанції має бути розсудливим при вирішенні відповідних питань щодо наявності підстав для повернення позовної заяви.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути фактичним та реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

В такій ситуації являються необґрунтованими і передчасними висновки суду першої інстанції в спірній ухвалі від 16.06.2026 про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно до вимог статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції від 16.06.2026, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі №500/3479/26 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя

В. В. Гуляк

судді

Н. В. Ільчишин

В. О. Кушнір