П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 р.
м. Одеса
Справа № 400/2989/26
Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,
повний текст судового рішення
складено 17.09.2026, м. Миколаїв
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача – Федусика А.Г.,
суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі – ГУДПС) та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- №0126070-2408-1405-UА48040090000070960 від 12.04.2024 на суму 1163,12 грн. за період 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р., стосується буд. АДРЕСА_1 ;
- № 0126071-2408-1405-UА48040090000070960 від 12.04.2024 на суму 54193,24 грн. за період 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р., стосується буд. АДРЕСА_2 ;
- № 0521294-2407-1403-UА48040090000070960 від 09.06.2025 на суму 1232,56 грн. за період з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р., стосується буд. АДРЕСА_1 ;
- № 0521297-2407-1403-UА48040090000070960 від 09.06.2025 на суму 55936,12 грн. за період з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р., стосується буд. АДРЕСА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в оскаржуваних податкових ППР йдеться про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахований відповідачем щодо житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , які були придбані позивачем в 2018 році у стані, непридатному для проживання, і в подальшому були повністю зруйновані. Рішеннями Виконкому Доманівської селищної ради від 30.08.2024 р. №148, 149 вказані житлові будинки були списані в зв`язку з їх знищенням. Посилаючись на приписи пункту "ґ" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, позивач вказує на те, що зазначена нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.09.20218 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Марченко О.М. та зареєстровано в реєстрі за № 794, відповідно до пункту 1.2. якого предметом цього договору є земельна ділянка та розташований на ній житловий будинок з усіма господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що відчужуються за даним договором, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Оціночна (ринкова) вартість вказаного в договорі житлового будинку визначена відповідно до звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 від 30.08.2018 р.
09.08.2024 р. комісією, утвореною згідно з рішенням виконкому Доманівської селищної ради, складено акт №1 обстеження технічного стану житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , за змістом якого зі слів місцевих мешканців будинок непридатний до використання з 2019 р. і на даний час повністю зруйнований. Висновок комісії: житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 1089,3 кв.м, житловою площею 457,5 кв.м., зруйнований. Через те, що житло тривалий час не використовувалося за призначенням ремонту та відновленню не підлягає, то для проживання даний будинок не придатний. Господарські будівлі зруйновані. Рекомендації комісії: будинок підлягає списанню з житлового фонду.
13.09.20218 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Марченко О.М. та зареєстровано в реєстрі за №791, відповідно до пункту 1.2. якого предметом цього договору є земельна ділянка та розташований на ній житловий будинок з усіма господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що відчужуються за даним договором, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Оціночна (ринкова) вартість вказаного в договорі житлового будинку визначена відповідно до звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 від 30.08.2018 р.
08.08.2024 р. комісією, утвореною згідно з рішенням виконкому Доманівської селищної ради, складено акт №2 обстеження технічного стану житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 , за змістом якого зі слів місцевих мешканців будинок непридатний до використання з 2019 р. і на даний час повністю зруйнований. Висновок комісії: житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 43,4 кв.м, житловою площею 27,48 кв.м. зруйнований. Через те, що житло тривалий час не використовувалося за призначенням ремонту та відновленню не підлягає, то для проживання даний будинок не придатний. Господарські будівлі зруйновані. Рекомендації комісії: будинок підлягає списанню з житлового фонду.
Рішеннями Виконкому Доманівської селищної ради від 30.08.2024 р. №148, 149 вказані житлові будинки списані у зв`язку з тим, що знаходяться в зруйнованому стані і непридатні для проживання.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав №399651935 від 17.10.2024 р. об`єкт нерухомого майна житловий будинок АДРЕСА_2 закрито 15.10.2024 р. в зв`язку з його знищенням на підставі витягу з ЄДЕССБ серія та номер DT01:1262-3446-9531-8200 виданого 20.09.2024 р.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав № 399647137 від 17.10.2024 р. об`єкт нерухомого майна житловий будинок АДРЕСА_1 закрито 15.10.2024 р. в зв`язку з його знищенням на підставі витягу з ЄДЕССБ серія та номер DT01:4121-0986-7568-5102 виданого 24.09.2024 р.
12.04.2024 року ГУДПС винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0126070-2408-1405-UА48040090000070960, яким платнику податків ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 1163,12 грн. за період 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р., об`єкт нерухомого майна – житловий будинок АДРЕСА_1 ;
- №0126071-2408-1405-UА48040090000070960, яким платнику податків ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 54193,24 грн. за період 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р., об`єкт нерухомого майна – житловий будинок АДРЕСА_2 ;
09.06.2025 року ГУДПС винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0521294-2407-1403-UА48040090000070960, яким платнику податків ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 1232,56 грн. за період з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р., об`єкт нерухомого майна – житловий будинок АДРЕСА_1 ;
- №0521297-2407-1403-UА48040090000070960, яким платнику податків ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 55936,12 грн. за період з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р., об`єкт нерухомого майна – житловий будинок АДРЕСА_2
06.02.2026 р. відповідач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу в розмірі 125512,04 грн. з позивача. Ухвалою суду від 13.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі №400/1235/26, з матеріалів якої позивачу стало відомо про наявність спірних податкових повідомлень рішень.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підпункт "ґ" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлює, що не є об`єктом оподаткування житлова нерухомість, непридатна для проживання, у тому числі у зв`язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради. При цьому, позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи, що придбані житлові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 на час придбання позивачем вже були не придатні для проживання, що підтверджується висновком експерта. З огляду на зазначене, винесені відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 9.1 статті 9 ПК України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.
Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно із статтею 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України передбачено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з положеннями підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України встановлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а»-»г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, здійснюється виходячи із загальної площі об`єкта житлової нерухомості, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, та відповідної ставки податку, шляхом множення бази оподаткування на ставку податку.
Відповідно до пункту 30.1 та 30.2 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Як вірно зазначив суд 1-ї інстанції, спірним питанням у межах цих правовідносин є встановлення чи є нерухоме майно, що належить позивачу, об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підпункт "ґ" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлює, що не є об`єктом оподаткування житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв`язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради.
З системного аналізу підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України вбачається, що законодавець у кожному буквеному пункті (від "а" до "л") передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню.
Буквальний аналіз підпункту "ґ" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України дає підстави для висновку про те, що нерухомість має бути придатна для проживання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до звітів про оцінку майна від 30.08.2018 р. (дані таблиці 1.1.) у будинках АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 відсутні будь-які інженерні комунікації, а саме: електроосвітлення, каналізація, опалення, водопостачання, газопостачання. Тобто, на момент придбання вказаних об`єктів нерухомості – 13.09.2018 р. – вони були непридатним для проживання.
Також, згідно акта №1 обстеження технічного стану житлового будинку АДРЕСА_5 від 09.08.2024 р. та акта №2 обстеження технічного стану житлового будинку АДРЕСА_4 від 08.08.2024 р., зі слів місцевих мешканців будинки непридатні до використання з 2019 р. і на даний час повністю зруйнований.
Рішеннями Виконкому Доманівської селищної ради від 30.08.2024 р. №148, 149 вказані житлові будинки списані у зв`язку з тим, що знаходяться в зруйнованому стані і непридатні для проживання.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи, що придбані житлові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 на час придбання позивачем вже були не придатні для проживання, що підтверджується висновком експерта.
При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на постанову Верховного Суду України від 17.01.2019 р. по справі за №708/254/18, оскільки це стосується припинення права власності. Водночас, пп."ґ" п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не вимагає припинення права власності, тут мова йдеться про надання оцінки придатності або непридатності житлового будинку для проживання.
Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду 1-ї інстанції щодо протиправності спірних ППР та наявності підстав для їх скасування.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач
А.Г. Федусик
Судді
Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький