Дата документу 09.11.2026
Справа № 554/12788/26
Провадження № 2/554/5938/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого – судді Савченко Л.І.
при секретарі – Титаренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління майном комунальної власності міста, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, про визнання права користування житловим приміщенням, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління майном комунальної власності міста, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, про визнання права користування на законних підставах житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею 36,5 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що квартира АДРЕСА_1 житловою площею 17,4 кв.м., загальною площею 36,5 кв.м. є власністю Полтавської міської територіальної громади (комунальна власність). Згідно рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів №445 від 30.09.1991 був затверджений акт державної комісії по прийманню в експлуатацію 90 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 . Згідно рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів №78 від 13.03.1996, 90 квартирний житловий будинок АДРЕСА_2 прийнято у власність Полтавської міської ради народних депутатів від АТП 15354. Листами виконавчого комітету Полтавської міської ради ОСОБА_1 повідомлено, що інформація про заселення чи прописку останнього у квартирі АДРЕСА_1 у них відсутня. Квартира ОСОБА_1 була надана від АТП 15362, де він працював водієм. Згідно із листом від 19.08.2026 за №798/2026 Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради повідомляє про неможливість видати дублікат ордеру, який був підставою для вселення в квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що ордер на вищезазначену квартиру відсутній. На даний час, позивач на законних підставах проживає у квартирі АДРЕСА_1 та користується нею з 27.03.1992, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради щодо зареєстрованих осіб №1258 від 19.08.2026. Позивач сплачує усі житлово-комунальні послуги по квартирі. ОСОБА_2 – колишня дружина наймача разом з сином ОСОБА_3 зняті з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_3 з 14.05.1999. На даний час вони зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 . Враховуючи той факт, що відсутній ордер на квартиру, позивач не може реалізувати своє право на приватизацію житла без визнання права користування житлом у судовому порядку, тому він змушений звернутися до суду із позовом для відновлення своїх прав.
Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
Від представника відповідача Управління майном комунальної власності міста Мельніченко І.С. до суду надійшов відзив на позов, в якому у вирішенні справи покладалася на розсуд суду. Вказала, що підставою звернення позивача до суду є відсутність ордеру на вселення у квартиру АДРЕСА_1 . Вказані обставини перешкоджають позивачу в реалізації права на приватизацію займаного ним житла у майбутньому. Звертає увагу, що у разі задоволення позову, рішення по справі закріпить право користування позивача у житловому приміщення на законних підставах та фактично замінить собою ордер на житлове приміщення (а.с.30-32, 36-38).
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, до суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та покладається на розсуд суду (а.с.46).
Представник відповідача Управління майном комунальної власності міста у судове засідання не з`явився, у відзиві представник управління Мельніченко І.С. прохала розглядати справи без її участі, при вирішенні справи покладалася на розсуд суду (а.с. 30-32, 36-38).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, КП «ЖЕО № 2» ПМР у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення судових повісток в електронний кабінет (а.с.25, 28).
Суд вирішив судовий розгляд проводити у відсутність сторін, враховуючи положення ст.ст.211,223 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів позову, позивач не може реалізувати своє право на приватизацію житла без визнання права користування житлом у судовому порядку, а тому звернувся до суду із відповідним позовом.
При вирішення цього спору суд застосовує житлове законодавство, зокрема, положення Житлового кодексу України в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України та ЖК України.
Відповідно до Закону України «Про основні засади житлової політики» від 13.01.2026 (який набрав законної сили 15.02.2026) Житловий кодекс України втратив чинність, крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2, що продовжують діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.
Суд враховує зміни житлового законодавства, зокрема, набрання чинності Законом України «Про основні засади житлової політики». Водночас спірні правовідносини у даній справі виникли значно раніше - на момент заселення позивача до спірного житлового приміщення та подальшого його фактичного проживання у квартирі. Отже, правовідносини щодо користування спірним житловим приміщенням виникли та тривали у період дії положень Житлового кодексу України, які регулювали порядок користування житлом приватного житлового фонду.
Враховуючи принцип незворотності дії законів у часі, закріплений у статті 58 Конституції України, а також те, що спірні житлові правовідносини сформувалися за дії зазначених норм, суд застосовує положення статей Житлового кодексу України для оцінки прав та обов`язків сторін у даній справі.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини право на повагу до свого житла охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
Також ст.47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, але у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).
Згідно з положеннями ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю Полтавської міської територіальної громади, що слідує із Довідки КП «ЖЕО № 2» ПМР № 1258 від 19.08.2026 року (а.с.10).
06.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою про надання інформації про заселення чи прописку у вказаній квартирі, яку він займає. У відповідь заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючий справами виконавчого комітету Полтавської міської ради Наталія Сук, листом від 19.02.2026 року повідомила ОСОБА_1 , що у рішеннях виконавчого комітету Полтавської міської Ради народних депутатів та виконавчого комітету Октябрської районної Ради народних депутатів за 1990-1992 рр. інформація про заселення чи прописку в кв. АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 відсутня. Також надали копії Рішення Виконавчого комітету Полтавської міської Ради народних депутатів №78 від 13.03.1996 «Про прийняття у власність Полтавської міської Ради народних депутатів та передачу на баланс ЖЕД-4 житлових будинків АТП 15354» та Рішення Виконавчого комітету Полтавської міської Ради народних депутатів №445 від 30.09.1991 «Про затвердження актів приймальних комісій 71 квартирного житлового будинку АДРЕСА_5 ; 107 квартирного житлового будинку АДРЕСА_6 : 90 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 » (а.с. 7).
Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської Ради народних депутатів №445 від 30.09.1991 Виконком міської Ради народних депутатів вирішив затвердити акти державних комісій по прийманню в експлуатацію, зокрема 90 квартирного жилого будинку по АДРЕСА_2 (а.с. 5).
Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської Ради народних депутатів №78 від 13.03.1996 вирішено прийняти у власність Полтавської міської Ради народних депутатів житлові будинки, зокрема 90 квартирний по АДРЕСА_2 . Зобов`язано госпрозрахункову житлово-експлуатаційну дільницю №4 прийняти зазначений будинок на власний баланс. Вказано Полтавському АТП 15354 передати міській ЖЕД №4 інвентарні справи, технічну документацію, акти про передачу зовнішніх мереж відповідним службам міста, фонди для забезпечення витрат на утримання переданого житлового фонду, на протязі року, а також 2% незаселеної службової площі для обслуговуючого персоналу (а.с. 6).
Згідно копії паспорта виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області 25 листопада 1998 року, позивач дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , починаючи з 27 березня 1992 року. Відомості про зняття з реєстрації відсутні (а.с. 3-4).
У відповідності до інформації про роботу, зазначеної у відповідних графах копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої російською мовою на ім`я « ОСОБА_4 , дата рождения: ІНФОРМАЦІЯ_2 », у період з 26 березня 1984 року по 27 листопада 2003 року, позивач дійсно працював на різних посадах у Полтавському АТП 15354, яке впродовж вказаного проміжку часу перейменовувалося, у зв`язку з реорганізацією (а.с. 17-18).
Згідно технічного паспорту, виданого ПП ПБТІ «Інвентаризатор» 21.10.2025 року, квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 36,5 кв.м., житлову площу 17,4 кв.м.(а.с.11-13).
Згідно довідки, виданої КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради від 19.08.2026 року за №1258 громадянин ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 з 1992 року і до цього часу; квартира перебуває у комунальній власності; особовий рахунок на квартиру оформлений на ОСОБА_1 (а.с.10).
Згідно листа від 19.08.2026 №798, наданого КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради квартира АДРЕСА_1 не є службовою. Ордер за даною адресою відсутній (а.с.9).
Відповідно до ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством України.
Згідно зі ст. 345 ЦК України фізична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.
Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.
Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартири державного житлового фонду одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах. В силу статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 10 ст.8 вищевказаного закону, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами, організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир, житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п.1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати) кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів. Пунктами 4, 5 ст. 5 передбачено право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
Пункт 18 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 16.12.2009 р. № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за №109/17404 зі змінами внесеними згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 114 від 10.05.2018 року передбачено подання до органу приватизації цілий ряд документів, зокрема, ордеру на жиле приміщення.
З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими що не порушують прав та інтересів відповідача та інших осіб, оскільки позивач довів, що фактично проживає та зареєстрований на законних підставах в житловому приміщенні – квартирі АДРЕСА_1 та має право користування на законних підставах вказаним житловим приміщенням, незважаючи на відсутність ордеру на жиле приміщення.
З цих підстав, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи, що позивач не наполягають на стягненні судового збору із відповідача, сплачений судовий збір у сумі 1 331, 20 грн. покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13,76-81, 89, 229, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.
Визнати право користування житловим приміщенням – квартирою за адресою: АДРЕСА_3 , житловою площею 17,4 кв.м., загальною площею 36,5 кв.м. за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 27.03.1992.
Судовий збір у сумі 1331, 20 грн. покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_3 .
Відповідач – Управління майном комунальної власності міста, адреса місцезнаходження: за адресою: вул.Соборності, буд.36, м.Полтава, код ЄДРПОУ 13967034.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради місцезнаходження за адресою: вул.Івана Мазепи, буд.30, м.Полтава, код ЄДРПОУ 13961729.
Суддя Л.І. Савченко