ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141438350

Озвучення тимчасово недоступне

Справа 688/5487/26

№ 2-о/688/143/26

Рішення

Іменем України

12 листопада 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді Березюк Н.П.,

секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

з участю заявниці – ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,

встановив:

Стислий виклад та обґрунтування вимог.

11.11.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 на строк 6 місяців, яким визначити наступні обмеження його поведінки: заборонити з нею спілкуватися, вести листування, телефонні переговори, контактувати через засоби зв`язку, особисто і через третіх осіб; заборонити перебувати з нею в місці її проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити наближатися до вищевказаного місця її проживання, інших місць частого відвідування на відстань ближче 100 м.

Заява мотивована тим, що перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: сина ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_4 . Вказала, що періодично потерпає від насильства колишнього чоловіка, що негативно впливає на її здоров`я та працездатність. 13.10.2026 ОСОБА_2 вчинив насильство в сім`ї психологічного характеру, за фактом чого посадові особи Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області склали терміновий заборонний припис серії АА №248652 стосовно кривдника ОСОБА_2 , який заборонив в будь-який спосіб йому контактувати з нею та зобов`язав залишити місце її проживання строком на 5 діб. Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.11.2026 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. На даний час терміновий заборонний припис припинив свою дію, тому вона побоюється реалізації кривдником його погроз та вчинення повторного насильства.

Вказує, що вона неодноразово зверталась до працівників поліції щодо протиправних дій колишнього чоловіка, з останнім неодноразово проводились профілактичні бесіди. ОСОБА_5 насильства вчиняються за місцем її проживання, будинок належить їй на праві власності.

У зв`язку з тим, що насильство щодо неї мало місце і раніше, вона побоюється реалізації ОСОБА_2 його погроз. Відчуття беззахисності перед фізично сильнішою особою, постійні спогади про попереднє насильство негативно впливають на її психологічний стан та самопочуття. Після постійних скандалів, сварок, образ та погроз з його боку вона перебуває у пригніченому стані. Після звернень до правоохоронних органів ОСОБА_2 не змінив своєї поведінки. За наведених обставин, просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 .

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

11.11.2026 суд відкрив провадження та призначив судове засідання на 12.11.2026.

Позиція заявника та заінтересованої особи.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, підтвердила обставини, викладені в ній. Вказала, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 перейшов проживати до своєї матері, а вона з дітьми залишилась проживати у будинку, якого вони придбали з відповідачем, перебуваючи у шлюбі. За час спільного проживання як подружжя, ОСОБА_2 порушував подружню вірність, не поважав її як жінку, обзивав її, застосовував до неї насильство. Вона пробачала йому його поведінку. На даний час шлюб між ними розірваний. 19.10.2026 ОСОБА_2 прийшов у будинок та вчинив відносно неї насильство, за що 03.11.2026 був притягнутий до відповідальності. З того часу він їй телефонує, обзиває її, забрав речі з будинку, а тому, щоб запобігти домашньому насильству у майбутньому звернулась до суду з цією заявою, хоча інших випадків такого насильства з часу притягнення його до відповідальності не було.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив задоволенню заяви. Вказав, що дійсно перебував у зареєстрованому шлюбі з заявницею. Від шлюбу мають двоє дітей, а також троє дітей під опікою. Після розірвання шлюбу з заявницею забрав дітей, що перебувають у нього під опікою та перейшов проживати до своєї матері. Проте бажає приймати участь у вихованні спільних з відповідачкою дітей, тому 19.10.2026 вранці зайшов до будинку, де проживає заявниця та діти, щоб підвезти молодшу доньку до школи. Проте в цей час була оголошена повітряна тривога, тому вирішив зачекати її закінчення у будинку, що був придбаний під час шлюбу, у якому проживають їхні діти. Між ними з заявницею виникла сварка та штовханина, за що він поніс адміністративне стягнення. Зазначив, що телефонує заявниці виключно тому, що не може зателефонувати до дітей, щоб з ними поспілкуватися, бо вони не відповідають на його дзвінки. Наміру застосовувати до заявниці насильство не має.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд встановив, що заявниця з 21.04.2018 перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.07.2026шлюб між ними розірваний.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.11.2026 у справі №683/5361/26, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. Вказаною постановою суд встановив, що 19 жовтня 2026 року близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , а саме: умисно вчинив дії фізичного та психологічного характеру, що виражались в штовханні, образах, нецензурній лайці щодо потерпілої, чим завдав шкоди її фізичному та психічному здоров`ю.

13.10.2026 поліцейський ВРПП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Духневич Д.В. виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 терміном на 5 діб у зв`язку з вчиненням останнім домашнього насильства фізичного та психологічного характеру відносно ОСОБА_1 . Цим приписом у період з 19.10.2026 по 24.10.2026 встановив заходи стосовно кривдника, а саме: заборонив в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою та зобов`язав залишити її місце проживання.

Заявник ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у будинку АДРЕСА_1 , що слідує з даних довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої 09.07.2021 Судилківською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області.

Застосовані норми права

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 27 Конституції України регламентовано, що кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Згідно з пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під домашнім насильством розуміються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 та п.1 ч.1 ст.26 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.

Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

З урахуванням змісту наведених норм, видача обмежувального приписує заходом впливу на кривдника, який може вживатися в інтересах постраждалих осіб у разі настання певних обставин та наявності ризиків.

Під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису слід надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.

Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією з характеристик якого є повторюваність.

У постанові Верховного Суду від 09 березня 2023 року у справі №711/3693/22 зазначено, що: «…обмежувальний припис є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію, направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки особи з огляду на наявність передбачених законом ризиків. Вимога, що ґрунтується на застосуванні обмежувального припису залежно від результатів оцінки ризиків, міститься в частині третій статті 26 Закону. Закон не вимагає надавати обґрунтування та перелік факторів, розглянутих у рамках оцінки ризиків, проте стандартом верховенства права є вмотивоване рішення суду. Метою використання інструментів оцінки ризиків є оцінювання летальності та серйозності домашнього насильства з метою запобігання подальшому насильству й керування ризиками…».

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово звертає увагу, що у кожному конкретному випадку суди мають враховувати фактичні обставини справи та письмові докази, а заявник має довести факт вчинення фізичного та психологічного насильства відповідно до Закону.

Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.

Висновки суду.

Обставини, викладені в заяві, пояснення заявниці та заінтересованої особи у судовому засіданні та письмові докази, подані заявницею не доводять обґрунтованості вимог заяви про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 і визначення заходів тимчасового обмеження його прав відносно ОСОБА_1 .

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують застосування ОСОБА_2 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_1 на системній основі чи у такому ступені, що дозволило б дійти висновку про наявність ризиків, які б наражали потенційну потерпілу на небезпеку.

Надана суду постанова Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.11.2026 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, не набрала законної сили. Доказів про накладення на ОСОБА_2 інших адміністративних стягнень за вчинення дій, передбачених ст. 173-2 КУпАП суду не надано.

З часу притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, він не вчиняв дій, які можуть бути кваліфіковані як домашнє насильство, що встановлено в судовому засіданні з пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Суд також не приймає до уваги твердження заявниці ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 систематично застосовує щодо неї фізичне та психологічне насильство, у зв`язку з чим вона неодноразово зверталась до органів поліції, оскільки такі факти неправомірних дій не підтверджені жодними доказами, заперечуються ОСОБА_2 , а тому такі твердження заявниці не є достатніми для того, щоб вважати такі обставини встановленими і доведеними.

Суд встановив, що між колишнім подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склалися неприязні відносини, викликані порушенням ОСОБА_2 подружньої вірності за час перебування у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 , та які загострилися внаслідок того, що відповідач, маючи доступ до будинку, який є спільною власністю подружжя, забрав речі, які на думку заявниці йому не належать. Також заявниця та заінтересована особа, будучи батьками неповнолітніх дітей не можуть досягти згоди щодо участі батька дітей у їх вихованні, чим викликанні телефонні дзвінки ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що наявність спору щодо розподілу майна між колишнім подружжям, а також спору щодо участі батька у вихованні дітей, без доказів вчинення ОСОБА_2 дій, які кваліфікуються як домашнє насильство, не може бути підставою для видачі обмежувального припису судом.

За наведених обставин, в задоволенні заяви про видачу обмежувального припису слід відмовити.

В силу ч.3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи суд відносить на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 350-1-350-8, 354-355 ЦПК України, суд

вирішив

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 25.05.2018, орган видачі 6831, РНОКПП НОМЕР_2 ;

заінтересована особа – ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 09.02.2005 року Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області, РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлено 12.11.2026 року.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК