ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року справа №200/1908/26
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Пивовар І.В., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі № 200/1908/26 (головуючий І інстанції Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
У С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, в якому просив суд: визнати протиправними дії Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області щодо зупинення розгляду заяви на отримання компенсації на відновлення окремих категорій зруйнованих об`єктів нерухомого майна № 3В-10.02.2026-312589, поданої 10.02.2026 ОСОБА_1 та неприйняття по ній рішення у строк, передбачений законодавством; зобов`язати Торецьку міську військову адміністрацію Бахмутського району Донецької області поновити розгляд заяви на отримання компенсації на відновлення окремих категорій зруйнованих об`єктів нерухомого майна № 3В-10.02.2026-312589, поданої 10.02.2026 ОСОБА_1 та прийняти по ній відповідне рішення у строк, передбачений законодавством.
В обґрунтування позову зазначено, що 10.02.2026 позивачкою була подана заява №20260210-203359 на отримання компенсації на відновлення окремих категорій зруйнованих об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер заяви в РПЗМ: 3В-10.02.2026-312589. Проте, відповідачем безпідставно, на думку позивачки, зупинено розгляд поданої заяви.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі № 200/1908/26 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України при Торецькій міській військовій адміністрації Бахмутського району Донецької області від 23.02.2026 № 6703 “Про зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 № ЗВ-10.02.2026-312589 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. Зобов`язано Торецьку міську військову адміністрацію Бахмутського району Донецької області забезпечити під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд заяви ОСОБА_1 від 10.02.2026 № ЗВ-10.02.2026-312589 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду в цій справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обґрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач - ОСОБА_1 , 10.02.2026 подала заяву до Реєстру пошкодженого та знищеного майна ЗВ-10.02.2026-312589 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з повідомлення, отриманого через веб-портал “Дія”, розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна від зупинено. Причиною, що зазначено у повідомленні стало: “неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною 7 статті 4 Закону 2923”.
До матеріалів справи також було додано рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України при Торецькій міській військовій адміністрації Бахмутського району Донецької області від 23.02.2026 № 6703, яким зупинено розгляд заяви позивача ЗВ-10.02.2026-312589 щодо надання компенсації за знищене майно, за для уникнення порушення норм Закону №2923 щодо черговості та строків розгляду заяв та з мето недопущення порушення термінів розгляду або до внесення відповідних змін до чинного законодавства України, яке регулює питання отримання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна.
На адвокатський запит представника позивача відповідач листом вих. №830/02-1.15 від 12.03.2026 повідомив, що враховуючи, що заява ЗВ-10.02.2026-312589 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , була подана 10.02.2026, з метою уникнення порушення норм Закону №2923 щодо черговості та строків розгляду заяв, Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації, яка утворена при Торецькій міській військовій адміністрації Бахмутського району, прийнято рішення про зупинення розгляду вищезазначеної заяви, а її розгляд буде поновлений в порядку, встановленому Законом № 2923, з додержанням правил черговості та строковості, закріплених цим нормативно-правовим актом.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищене майно, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, судом першої інстанції зазначено наступне.
Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, визначено Законом України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” (далі Закон № 2923-ІХ).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 2923-IX визначено, що знищені об`єкти нерухомого майна - це об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема, квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.
Отримувачами компенсації не можуть бути: 1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України Про санкції; 2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I Злочини проти основ національної безпеки України Особливої частини Кримінального кодексу України; 3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини (частини друга і третя статті 2 Закону № 2923-ІХ).
Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону передбачено, що для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.
Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 2923-IX Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації:
1) надає отримувачам компенсації вичерпну інформацію та консультації з питань отримання компенсації;
2) здійснює розгляд питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, у тому числі:
а) приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна;
б) приймає рішення про наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, яке надається протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту від спадкоємця або нотаріуса, який завів спадкову справу;
3) заслуховує на своїх засіданнях інформацію посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експертів, оцінювачів, суб`єктів оціночної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, представників міжнародних організацій, інших осіб з питань, що належать до її компетенції;
4) одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документи та/або інформацію, необхідні для прийняття рішення про надання компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації);
5) утворює для виконання покладених на неї завдань тимчасові робочі групи (за потреби);
6) проводить наради, здійснює інші заходи та вирішує питання, що належать до її компетенції;
7) виконує інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.
Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону № 2923-IX до заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна додаються:
1) щодо знищеного об`єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об`єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
2) щодо знищеного об`єкта будівництва, визначеного підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є замовник будівництва, - копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), у разі якщо в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт;
3) щодо знищеного об`єкта будівництва, визначеного підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є особа, відмінна від замовника будівництва:
а) копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта нерухомості, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об`єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
б) копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об`єкта, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об`єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "г" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
4) щодо знищеного об`єкта нерухомого майна членів житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили об`єкт нерухомого майна, визначений пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону, але не оформили право власності на нього, - копія документа, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу та викупив такий об`єкт, сплативши за нього повну вартість;
5) копія свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - у разі подання заяви спадкоємцем особи, визначеної підпунктами "а"-"ґ" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
6) копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, - у разі наявності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
7) документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об`єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності).
Документи, визначені цією частиною, засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
8. У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у паперовій формі заявник пред`являє адміністратору центру надання адміністративних послуг, посадовій особі органу соціального захисту населення або нотаріусу оригінали документів, що додаються до такої заяви (за наявності).
9. Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути подана за відсутності документів, визначених частиною сьомою цієї статті, внаслідок їх втрати або у зв`язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. У такому разі отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.
10. Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути подана спадкоємцем особи, визначеної підпунктами "а"-"ґ" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону, до отримання свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. У такому разі свідоцтво про право на спадщину щодо компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається додатково після його отримання.
11. У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за відсутності документів, визначених частиною сьомою цієї статті, обмеження щодо строку подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна не поширюється на подання документів, передбачених частиною сьомою цієї статті.
12. Якщо заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається особисто, заявник пред`являє документ, що посвідчує його особу відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
13. У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна представником отримувача компенсації до заяви додається документ, що засвідчує його повноваження.
14. У разі якщо документи та/або інформація, визначені частиною сьомою цієї статті, містяться в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності, такі документи та/або інформація не подаються, а в заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна зазначаються відомості з таких документів та/або інформації, необхідні для надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2923-ІХ розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:
1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:
а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;
б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна) (за необхідності);
в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.
Вимоги абзацу першого цього підпункту не поширюються на випадки, якщо вірність копій документів, які додаються до заяви, засвідчено адміністратором центру надання адміністративних послуг, посадовою особою органу соціального захисту населення, нотаріусом, яким прийнято заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Копії документів, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, можуть бути нотаріально засвідчені та завантажені нотаріусом до Реєстру пошкодженого та знищеного майна або до іншої інформаційно-комунікаційної системи державної форми власності, що взаємодіє з Реєстром пошкодженого та знищеного майна. На електронні копії таких документів, що завантажуються до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, нотаріус накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У такому разі оригінал відповідного документа не вимагається.
Вимагання надання (отримання) документів (відомостей з таких документів), визначених абзацом першим цього підпункту, отримувачем компенсації самостійно забороняється;
4) забезпечення проведення обстеження об`єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);
5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п`яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення (абзац перший частини сьомої статті 6 Закону № 2923-ІХ).
За результатами розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації приймається рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Іншого Законом № 2932 не передбачено.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2923-ІХ підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна є:
1) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;
2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
3) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.
Громадянин України, який є власником квартири, інших житлових приміщень в будівлі, будинку садибного типу, садового та дачного будинку, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, мають право на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Виключні підстави для відмови в наданні такої компенсації закріплені в частині шостій статті 6 Закону № 2923-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2923 підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є:
1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;
2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону № 2923 комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у строк, встановлений для розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.
Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна поновлюється на підставі рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації про відновлення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у разі усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду такої заяви. Зазначене рішення приймається протягом п`яти робочих днів з дня отримання Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації відомостей про усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Перебіг строку розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, з урахуванням часу, що минув до його зупинення (ч. 3 ст. 7 Закону).
Відповідно до пункту 1 Примірного положення про комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 № 516 (далі - Примірне положення), Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - комісія), є консультативно-дорадчим органом виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту (далі - уповноважений орган), який утворюється для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - знищені об`єкти нерухомого майна).
Пунктами 18-20 Примірного положення передбачено, що копія рішення комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна вноситься до Реєстру протягом п`яти робочих днів з дня проведення відповідного засідання комісії.
Рішення комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна із зазначенням розміру/обсягу та способу надання такої компенсації підлягає затвердженню рішенням уповноваженого органу протягом п`яти календарних днів з дня прийняття комісією такого рішення.
Копія рішення уповноваженого органу про затвердження рішення комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна завантажується посадовою особою уповноваженого органу до Реєстру протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття.
Рішення комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути оскаржене до органу, що її утворив.
Рішення уповноваженого органу про затвердження рішення комісії про надання/відмову в наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Так, рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України при Торецькій міській військовій адміністрації Бахмутського району Донецької області від 23.02.2026 № 6703, зупинено розгляд заяви позивача ЗВ-10.02.2026-312589 щодо надання компенсації за знищене майно, за для уникнення порушення норм Закону №2923 щодо черговості та строків розгляду заяв та з мето недопущення порушення термінів розгляду або до внесення відповідних змін до чинного законодавства України, яке регулює питання отримання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна.
Разом з тим, частиною першою статті 7 Закону № 2923 визначено лише дві підстави для зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та посилання на необхідність уникнення порушення строків та черговості розгляду заяв, а також на очікування внесення змін до законодавства України, не є законними підставами для зупинення розгляду заяви.
Інших підстав Законом № 2932 не передбачено.
Крім того, за змістом повідомлення надісланого через веб-портал “Дія”, розгляд заяви позивачки про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна від зупинено через неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною 7 статті 4 Закону 2923.
Проте, у відповідь на адвокатський запит відповідачем не конкретизовано, які саме документи відсутні або подані не в повному обсязі. За таких обставин посилання на неподання документів є формальним, необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами.
Відповідач не довів наявність визначених частиною першою статті 7 Закону № 2923 підстав для зупинення розгляду заяви позивачки. Тому таке рішення Комісії є протиправним та порушує право заявника на своєчасний і належний розгляд питання щодо отримання компенсації.
Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, діючи на підставі частино другою статті 9 КАС, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування рішення Комісії від 23.02.2026 № 6703 “Про зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 № ЗВ-10.02.2026-312589 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Разом з цим не підлягають задоволенню позовні в частині визнання протиправними дії Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області щодо зупинення розгляду заяви на отримання компенсації на відновлення окремих категорій зруйнованих об`єктів нерухомого майна № 3В-10.02.2026-312589 та неприйняття по ній рішення у строк, передбачений законодавством, позаяк самі по собі ці дії не створюють для позивачки правових наслідків.
Розглядаючи позовні вимоги зобов`язального характеру суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність наведеним критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за наявними критеріями.
В межах розгляду даної справи суд може перевірити на відповідність нормам законодавства прийняте відповідачем рішення.
Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
В свою чергу, варто зауважити, що у відповідності до приписів пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Разом з цим норми права, які регулюють спірні правовідносини, визначають чітку поведінку суб`єкта владних повноважень, яка не передбачає свободи розсуду (дискреції), а тому, з метою повного та всебічного захисту порушених прав позивача, суд вважає за належне як похідну позовну вимогу від основної, яку вже судом було задоволено - зобов`язати Торецьку міську військову адміністрацію Бахмутського району Донецької області забезпечити під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд заяви ОСОБА_1 від 10.02.2026 № ЗВ-10.02.2026-312589 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду в цій справі.
Щодо посилання відповідача на те, що позовна заява подана з порушенням правил предметної юрисдикції та не може бути розглянута Донецьким окружним адміністративним судом за правилами адміністративного судочинства, а спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, мають ознаки приватноправового характеру, суд зазначає наступне.
За правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно положень пункту частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.04.2019 у справі № 137/1842/16-а зазначила, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
У подальшому така позиція Великої Палати Верховного Суду залишається незмінною, про що свідчить, зокрема, постанова від 17.06.2020 у справі № 826/102/18
Системний аналіз наведених вище норм Закону № 2923, Примірного положення у своєму взаємозв`язку дає підстави для висновку, що Комісія, будучи за своїм правовим статусом консультативно-дорадчим органом виконавчого органу ради, який утворюється для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, наділена владно-управлінськими функціями щодо осіб, які до неї звернулися за отриманням такої компенсації, шляхом прийняття рішення про надання або відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт. При цьому, на переконання суду, окреслення у ст. 6 Закону № 2923, зокрема, порядку розгляду поданих заяв, обсягу документів, які підлягають перевірці, а також вичерпних підстав для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, наділяє після затвердження рішенням уповноваженого органу відповідного рішення Комісії ознаками, притаманними саме індивідуальному акту у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, який підлягає перевірці на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України саме у порядку адміністративного судочинства.
Суд враховує, що хоча кінцевою метою звернення ОСОБА_1 до Комісії є отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, однак перешкодою у реалізації такого права позивачем визначено дії щодо зупинення розгляду заяви на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, вчинені Комісією на виконання наданих їй владно-управлінських функцій та перевірка правомірності яких перебуває саме у межах компетенції адміністративного суду. При цьому у межах цієї справи не є спірними розмір нарахованої компенсації, вид компенсації тощо, тобто підстави, які вказують на безпосередньо майнову складову спірних правовідносин. Навпаки, позовні вимоги обґрунтовані тим, що визначені Комісією підстави для зупинення розгляду заяви на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна не передбачені Законом.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що у межах цього спору позивач звернулась до суду із позовом за захистом своїх прав у публічно-правових відносинах. Викладене, за встановлених вище обставин, свідчить про помилковість посилань відповідача на неналежність вирішення цього спору за правилами адміністративного судочинства.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі № 200/1908/26 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі № 200/1908/26 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 12 листопада 2026 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.В. Пивовар
І.В. Сіваченко