ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141437308

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

12 листопада 2026 року місто Київ

Справа № 361/4626/22

Апеляційне провадження № 22-ц/824/12498/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., розглянувши зауваження представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Тетяни Вікторівни щодо протоколу судового засідання від 20 жовтня 2026 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС»), Броварської районної державної адміністрації Київської області, приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Іваненка Олега Валерійовича про визнання іпотеки припиненою, припинення та скасування державної реєстрації обтяжень

ВСТАНОВИВ

У провадженні Київського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2026 року у вказаній цивільній справі.

20 жовтня 2026 року колегією суддів Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Желепи О.В., суддів Поліщук Н.В., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання Приходько К.А., проведено судове засідання, під час якого, зокрема, вирішувалося питання про залучення до участі у справі ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» як правонаступника відповідача АТ «Райффайзен Банк».

У засіданні в режимі відеоконференції брали участь представник позивачки - адвокат Шевченко Т.В. та представник відповідача АТ «Райффайзен Банк» - Пасечник Ю.А. За наслідками розгляду заяви суд постановив ухвалу щодо процесуального правонаступництва та оголосив перерву в розгляді справи до 17 листопада 2026 року о 09 год 15 хв.

02 листопада 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник позивачки - адвокат Шевченко Т.В. направила зауваження на протокол судового засідання від 20 жовтня 2026 року, які надійшли до суду 03 листопада 2026 року (вх. № 139979/01-03/26) та передані судді-доповідачу 04 листопада 2026 року.

У поданих зауваженнях заявниця стверджує, що протокол неправильно відображає її пояснення, оскільки замість висловлювання про неотримання інформаційної довідки щодо реєстрації іпотеки та прохання зобов`язати відповідача і ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» надіслати цей документ для ознайомлення у протоколі зазначено лише, що витяг не направлено та вона просить надати можливість ознайомитися з ним.

Також не відображено її повідомлення про подання письмових заперечень на заяву про заміну сторони та прохання надати час для їх опрацювання суду й іншим учасникам.

Зазначає, що після повідомлення судом про вихід до нарадчої кімнати вона висловила бажання надати усні заперечення проти заміни сторони, проте це не відображено у протоколі.

Посилається на відсутність у протоколі слів головуючого про неотримання судом її письмових заперечень, які було висловлено після виходу суду з нарадчої кімнати.

З урахуванням цього просить відкоригувати протокол відповідно до технічного запису і викладених зауважень.

Суд розглядає подані зауваження без виклику учасників справи, оскільки стаття 249 ЦПК України не передбачає обов`язкового проведення окремого судового засідання з цього процесуального питання.

Розглянувши зауваження, протокол судового засідання від 20 жовтня 2026 року та інші надані матеріали справи в межах порушених у заяві питань, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зауважень з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 247 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною дев`ятою статті 212 ЦПК України відеоконференція, в якій беруть участь учасники судового процесу, їх представники, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини першої статті 248 ЦПК України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 248 ЦПК України передбачено, що у протоколі судового засідання зазначаються: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 248 ЦПК України під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою в порядку, визначеному відповідними положеннями. Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.

Відповідно до частини першої статті 249 ЦПК України учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.

Неправильність записів у протоколі судового засідання можна визначити як відображення відомостей не в тій послідовності та не в тому порядку, в який передбачає закон, чи запис відомостей, які не відповідають дійсності . Наприклад, неправильний запис прізвищ учасників процесу (коли пояснення одного учасника фіксуються як пояснення іншого), помилка в даті запису.

Під неповнотою протоколу судового засідання слід розуміти невідображення в записі усіх обставин, що відбувалися в судовому засіданні, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом. Неповнота може бути зумовлена несвоєчасним записом, неправильним використанням записуючого комплексу, випадковим знищенням частини запису.

Відповідно до частини другої статті 249 ЦПК України головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та протоколу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.

Аналіз наведених норм свідчить про розмежування функцій протоколу й технічного запису судового засідання. Так, протокол фіксує в установленій процесуальній формі вчинені дії, їх назви, час і послідовність, а повний зміст усних висловлювань, пояснень та заперечень зберігається завдяки технічному запису. ЦПК України не покладає на секретаря обов`язку дослівно переносити до протоколу кожну репліку учасника процесу.

Із протоколу судового засідання від 20 жовтня 2026 року вбачається, що в ньому послідовно відображено відкриття судового засідання, встановлення учасників і оголошення складу суду, роз`яснення процесуальних прав, участь представників у режимі відеоконференції, висловлення ними позицій щодо заяви про правонаступництво, вихід суду до окремого приміщення для вирішення процесуального питання, проголошення ухвали та оголошення перерви.

Зокрема, о 09 год 52 хв 32 с зафіксовано пояснення представника апелянта Шевченко Т.В. такого змісту: «Витяг нам не направлений, прошу ознайомитись». Те, що заявниця у зауваженнях виклала своє висловлювання детальніше, зазначила повну назву довідки та конкретизувала адресатів прохання про її направлення, не свідчить про неправильність або недостовірність записаної у протоколі суті відповідного звернення.

Так само відсутність дослівного відтворення повідомлення про подання письмових заперечень не спростовує належності протоколу, оскільки питання їх подання і змісту підтверджується відповідними процесуальними документами у справі. Зокрема, в ухвалі Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2026 року щодо заміни відповідача наведені та оцінені письмові заперечення представника позивачки від цієї ж дати. Відповідно, ступінь деталізації протоколу не свідчить про неврахування судом позиції представника.

Щодо доводу про повідомлення адвокатом Шевченко Т.В. бажання надати додаткові усні заперечення перед виходом суду для вирішення заяви суд виходить із того, що протокол містить відомості про послідовність процесуальних дій: о 09 год 54 хв 14 с головуючий оголосив про вихід суду до окремого приміщення для вирішення відповідного питання, о 09 год 56 хв 09 с проголошено ухвалу. Крім того, з ухвали від 20 жовтня 2026 року вбачається, що судом відображено заперечення представника позивачки проти задоволення заяви про процесуальне правонаступництво.

Довід щодо невідображення повідомлення головуючого про неотримання письмових заперечень, що як сама заявниця зазначає імовірно мало місце «після виходу суду з нарадчої кімнати», є безпідставним, оскільки нормами ЦПК України не передбачено відображення в протоколі дії, що відбувають після оголошення судового рішення, яким закінчується судове засідання.

Таким чином, наведені заявницею доводи переважно стосуються ступеня деталізації відображення усних висловлювань та не свідчать про те, що протокол містить неправильні відомості про обов`язкові процесуальні події, їх учасників, послідовність або час учинення. При цьому проведення засідання у режимі відеоконференції передбачає повну відео- та звукову фіксацію, завдяки якій зберігається зміст усних виступів незалежно від їх скороченого відображення у протоколі .

Враховуючи, що протокол судового засідання від 20 жовтня 2026 року повністю відображає хід судового засідання та відповідає вимогам статті 248 ЦПК України, підстав для внесення до протоколу судового засідання від 20 жовтня 2026 року запропонованих заявницею змін, спрямованих переважно на дослівне відтворення її пояснень і реплік, немає,а подані зауваження підлягають відхиленню.

Керуючись статтями 247-249, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Зауваження представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Тетяни Вікторівни щодо протоколу судового засідання від 20 жовтня 2026 - відхилити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Желепа О.В.