ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141432667

Озвучення тимчасово недоступне

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року Справа № 480/10480/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10480/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-2, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене протоколом № 28 від 28.11.2024 щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і видати відповідну довідку за формою, визначеною у додатку 6 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", проте відповідач-1 відмовив у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з відсутністю документів про реєстрацію шлюбу з матір`ю дітей або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком, або рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з тим із батьків, хто є військовозобов`язаним, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утримані військовозобов`язаного, а також договору про сплату аліментів на дитину. Позивач вважає, що додав до заяви всі документи, які належним чином підтверджують його право на відстрочку, тому відповідач повинен був прийняти рішення про відстрочку від призову на військову службу.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву, в якій він просив забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов`язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Ухвалою суду від 06.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 480/10480/24, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 06.12.2024 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечував проти позовних вимог та зазначив, що позивач до заяви про надання відстрочки не надав один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину. Відтак, за результатами розгляду наданого позивачем пакету документів, протоколом від 28.11.2024 № 28 Комісія правомірно ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". (а. с. 16,47).

До цієї заяви були додані наступні документи:

- засвідчена копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 (а. с. 12-13);

- засвідчена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 19);

- засвідчена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 21);

- засвідчена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а. с. 20);

- засвідчена копія довідки № 40555-25/2 від 28.10.2024 (а. с. 23);

- засвідчена копія витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 30.102024 (а. с. 22);

- засвідчена копія тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 (а. с. 14-15);

- засвідчена копія витягу № 00048117581 (а. с. 28-29);

- засвідчена копія витягу № 00048118112 (а. с. 24-25);

- засвідчена копія витягу № 00048118622 (а. с. 26-27).

Комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації повідомленням від 29.11.2024 № 2/7675 повідомлено позивача, що за результатами розгляду його заяви щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", протоколом від 28.11.2024 № 28 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причина відмови: відсутні свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше), або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину, передбачені додатком 5 до ПКМУ № 360 від 16.05.2024 (а. с. 18).

Позивач вважає таке рішення комісії протиправним, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та діє станом на час розгляду цієї справи по суті.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 р. №2232-XII (в подальшому - Закон № 2232-ХІІ), за змістом частин 1, 2 статті 1 якого захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Тобто зміст цієї норми свідчить про те, що умовами відстрочки на військову службу під час мобілізації є: 1) утримання трьох неповнолітніх дітей; 2) відсутність заборгованості зі сплати аліментів у розмірі якій перевищує суму платежів за три місяці.

Своє чергою, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок № 560, тут і далі у редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), згідно з пунктом 56 якого відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

Пунктом 58 Порядку № 560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Так, відповідно до додатку 5 до Порядку №560, Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для отримання відстрочки з підстав передбачених пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону, військовозобов`язаний повинен надати:

свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного ТА один із документів:

- свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше)

- або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю),

- або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним,

- або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні,

- або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Згідно пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку - 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 23.11.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки від мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". У заяві позивач вказав, що у нього на утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей.

Суд бере до уваги, що позивачем разом із заявою були також подані на розгляд Комісії документи: засвідчена копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ; засвідчена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ; засвідчена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; засвідчена копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ; засвідчена копія довідки № 40555-25/2 від 28.10.2024; засвідчена копія витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 30.102024; засвідчена копія тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 ; засвідчена копія витягу № 00048117581; засвідчена копія витягу № 00048118112; засвідчена копія витягу № 00048118622.

При цьому позивач при зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов`язаний був подати, крім свідоцтв про народження кожної дитини із зазначенням батьківства його як військовозобов`язаного, також один із таких документів: або свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше); або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю); або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним; або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні; або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Втім жодного із цих документів позивач при зверненні до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не надав, що стало підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову у наданні йому такої відстрочки.

Суд звертає увагу, що необхідність надання одного із таких документів є обов`язковим, та їх відсутність у переліку доданих позивачем до заяви про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період документів, є правовою підставою для прийняття рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в зв`язку із чим суд робить висновок про правомірність прийнятого протокольного рішення №28 від 28.11.2024 комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 про відмову заявнику- ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, про що він отримав письмове повідомлення (а.с.18).

Посилання позивача на норми Сімейного кодексу України щодо того, що обов`язок утримання батьком дитини пов`язаний з фактом народження дитини, а не з фактом спільного проживання, а також на те, що Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" надано Кабінету Міністрів України лише право на встановлення порядку проведення призову та не входить зміна умов та підстав для надання відстрочки, суд не бере до уваги, з огляду на наступне.

За нормою пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII вирішальне значення для надання відстрочки за цією підставою є факт перебування дітей (трьох і більше дітей віком до 18 років) на утриманні військовозобов`язаного і такий факт має підтверджуватись достатніми і допустимими доказами. При цьому визначений Сімейним кодексом України обов`язок батька утримувати дітей, не звільняє позивача від обов`язку надати документи на підтвердження факту утримання дітей, що є підставою для відстрочки, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Саме відповідно до цієї норми Кабінетом Міністрів України і був затверджений Порядок № 560. При цьому цей Порядок №560 не встановив нові умови та підстави для надання відстрочки, відмінних від тих, що визначені в Законі України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Цим порядком Кабінетом Міністрів України лише було визначено перелік документів, які мають бути додані до заяви про надання відстрочки за кожною з підстав окремо, які визначені у Законі. Втім визначення такого переліку не свідчить про зміну умов та підстав для надання відстрочки, як помилково зазначає позивач.

Законодавець, визначаючи у пункті 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідну підставу для відстрочки, одночасно передбачив спеціальний порядок підтвердження такої підстави.

Тому при вирішенні питання про надання відстрочки Комісія зобов`язана керуватися не лише положеннями статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а й встановленим Порядком №560 механізмом підтвердження відповідної підстави та переліком документів, визначеним додатком 5 до цього Порядку.

При цьому вимога відповідача подати один із обов`язкових документів, передбачених пунктом 3 частини 1 Додатку 5 до Порядку № 560 "Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не може вважатися надмірним формалізмом у частині подання документів, оскільки подання таких документів є обов`язковим, отже комісія при прийняті рішення діяла в межах своїх повноважень та відповідно змісту правових норм, на підставі яких приймається рішення про надання чи відмову у наданні заявнику відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та надані докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому відсутні правові підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.11.2026.

Суддя І.Г. Шевченко