ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141429595

Озвучення тимчасово недоступне

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року

справа № 380/18241/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

у с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, з вимогами:

- Визнати протиправними та скасувати винесені Головним управління Державної податкової служби у Львівській області щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ):

2.1. податкове повідомлення-рішення № 36130/13-01-24-08 від 21.08.2024 року на суму 340,00 грн.;

2.2. податкове повідомлення-рішення № 36127/13-01-24-08 від 21.08.2024 року на 49 598,74 грн.;

2.3. податкове повідомлення-рішення № 36128/13-01-24-08 на суму 1020,00 грн.;

2.4. податкове повідомлення-рішення № 36132/13-01-24-08 на суму 595 184,85

2.5. податкову вимогу від 26.11.2024 року № 0026625-1308-1301 на суму 646 143,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.08.2024 та сформована податкова вимога від 26.11.2024 № 0026625-1308-1301 на загальну суму 646 143,59 грн. Позивач вважає вказані рішення протиправними та безпідставними з огляду на відсутність законних підстав для проведення перевірки за п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПК України), оскільки він не є платником ПДВ та не підпадає під трансферне ціноутворення, а неподання фізичною особою декларації про майновий стан і доходи не підпадає під регулювання вказаної норми. Окрім цього, на думку позивача, висновок контролюючого органу про отримання ним у 2023 році оподатковуваного доходу в сумі 2 645 266,00 грн. ґрунтується виключно на узагальненій інформації з листа Національного банку України від 20.03.2024 № 24-0006/21625/БТ та листа ДПС України від 26.03.2024 № 8651/7/99-00-24-01-02-07 без первинних документів, без деталізації p2p-переказів (дат, сум, контрагентів, призначення платежів) та без звернення податкового органу до суду для розкриття банківської таємниці. Податкова вимога від 26.11.2024 № 0026625-1308-1301, як похідна від протиправних податкових повідомлень-рішень, також підлягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 12.09.2025 позовну заяву залишено без руху. Після усунення недоліків ухвалою від 29.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 клопотання ГУ ДПС у Львівській області про залишення позову без розгляду задоволено, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі № 380/18241/25 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 адміністративну справу № 380/18241/25 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (від 08.06.2026 за вх.№49130) в якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказує, що листом ДПС України від 26.03.2024 № 8651/7/99-00-24-01-02-07 доведено інформацію Національного банку України від 20.03.2024 № 24-0006/21625/БТ про обсяги переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (p2p-платежів) у 2023 році, виявлених під час нагляду за надавачами платіжних послуг та аналізу операцій, пов`язаних із функціонуванням неліцензованих вебсайтів для азартних ігор. Згідно з наданими даними, ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 отримав дохід у вигляді переказів між рахунками фізичних осіб (p2p-платежів) у розмірі 2 645 266,00 грн., який підлягав включенню до загального річного оподатковуваного доходу та декларуванню. Позивач річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік не подав, ПДФО (18% у сумі 476 147,88 грн.) та військовий збір (1,5% у сумі 39 678,99 грн.) не нарахував та не сплатив, а на надіслані копію наказу від 13.06.2024 № 3133-ПП та повідомлення від 14.06.2024 № 439/13-01-24-08-08 жодних первинних документів чи пояснень до перевірки не надав, про що складено акт від 26.07.2024 № 974/13-01-24-08-03/3778606479. Також відповідач наголошує, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а податкова вимога від 26.11.2024 № 0026625-1308-1301 є похідним документом від чинних податкових повідомлень-рішень, посилаючись на усталену практику Восьмого апеляційного адміністративного суду та постанову Верховного Суду від 15.10.2025 у справі № 460/11335/24. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№50477 від 11.06.2026), в яких позивач підтримав доводи позову та попередньої відповіді на відзив, а також послався на правову позицію Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладену у постанові від 14.05.2026 у справі № 380/25681/24, наголошуючи, що контролюючий орган обмежився загальною інформацією з листа НБУ без дослідження правової природи коштів, джерел їх походження, ідентифікації платників та первинних документів.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Листом ДПС України від 26.03.2024 № 8651/7/99-00-24-01-02-07 до головних управлінь ДПС доведено інформацію Національного банку України, надану листом від 20.03.2024 № 24-0006/21625/БТ, щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів електронних платіжних засобів (p2p-платежів) у 2023 році. З

гідно з додатками до зазначеного листа обсяг зарахувань коштів на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за 2023 рік склав 2 645 266,00 грн.

13.06.2024 ГУ ДПС у Львівській області прийнято наказ № 3133-ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )» на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

14.06.2024 відповідачем сформовано письмове повідомлення № 439/13-01-24-08-08 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, у якому зазначено про необхідність забезпечення надання до перевірки відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України первинних та інших документів, які підтверджують отримання доходів і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Копію наказу від 13.06.2024 № 3133-ПП та повідомлення від 14.06.2024 № 439/13-01-24-08-08 надіслано на податкову адресу позивача (79007, м. Львів, вул. Менцинського, 7/6А) рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 0600931890562), яке вручено 26.06.2024, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

26.07.2024 ГУ ДПС у Львівській області складено Акт № 974/13-01-24-08-03/ НОМЕР_1 «Про ненадання платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 документів для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки».

29.07.2024 ГУ ДПС у Львівській області складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем:

п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44 ПК України в частині ненадання контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю;

п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.1, п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 ПК України у зв`язку з неподанням річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;

п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.1.1 п. 164.1, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2023 рік на суму 476 147,88 грн. (2 645 266,00 грн. Ч 18%);

п.п. 1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.5, п.п. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України, внаслідок чого занижено військовий збір за 2023 рік на суму 39 678,99 грн. (2 645 266,00 грн. Ч 1,5%).

Акт перевірки від 29.07.2024 надіслано позивачу рекомендованим листом №0600946657279 та повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання. Заперечень на акт перевірки та первинних документів позивач не подавав.

На підставі акта перевірки 21.08.2024 ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 36130/13-01-24-08, яким за неподання річної декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік на підставі п. 120.1 ст. 120 ПК України застосовано штрафну санкцію у розмірі 340,00 грн.;

№ 36127/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 49 598,74 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням – 39 678,99 грн. та за штрафними санкціями – 9 919,75 грн.;

№ 36128/13-01-24-08, яким за ненадання документів до перевірки на підставі п. 121.1 ст. 121 ПК України застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 020,00 грн.;

№ 36132/13-01-24-08, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 595 184,85 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням – 476 147,88 грн. та за штрафними санкціями – 119 036,97 грн.

26.11.2024 ГУ ДПС у Львівській області сформовано податкову вимогу № 0026625-1308-1301 на загальну суму податкового боргу 646 143,59 грн. (595 524,85 грн. ПДФО, 49 598,74 грн. військовий збір, 1 020,00 грн. штрафна санкція).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України).

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до положень п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що підпункт 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України стосується виключно неподання декларації з податку на додану вартість.

Граматичне та системне тлумачення п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України у взаємозв`язку з п. 46.1 ст. 46 ПК України свідчить, що термін «податкова декларація» охоплює будь-яку податкову декларацію, розрахунок, звіт, подання яких передбачено Податковим кодексом України, зокрема і податкову декларацію про майновий стан і доходи фізичної особи, обов`язок подання якої за наявності неоподаткованих податковим агентом доходів передбачений п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та ст. 179 ПК України. Будь-які технічні гіперпосилання в електронних базах законодавства не змінюють змісту правової норми закону.

Відповідно до положень п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

За вимогами абз. 2 п. 79.2 ст. 79 ПК України у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Як встановлено судом, наказ ГУ ДПС у Львівській області від 13.06.2024 № 3133-ПП та повідомлення від 14.06.2024 № 439/13-01-24-08-08 направлені позивачу рекомендованим листом № 0600931890562 та отримані 26.06.2024 (доказів того, що підпис у повідомленні про вручення не належить позивачу чи уповноваженій особі, суду не надано), а перевірку розпочато 29.07.2024, тобто з дотриманням тридцятиденного строку від дати надсилання повідомлення і копії наказу.

Отже, посадовими особами відповідача виконані всі умови п. 79.2 ст. 79 ПК України, що надавало їм право розпочати та провести документальну невиїзну перевірку позивача.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не є обов`язковою (п. 79.3 ст. 79 ПК України).

Згідно з п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, та забезпечити зберігання таких документів і інформації протягом визначених законодавством строків. У відповідності до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, не є спірною та обставина, що позивач жодних пояснень і документів ні до перевірки, ні під час розгляду справи у суді податковому органу та суду не надавав.

Суд констатує, що документальну невиїзну перевірку позивача відповідач провів на підставі відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, відомостей про відсутність поданої позивачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, а також інформації Національного банку України від 20.03.2024 № 24-0006/21625/БТ, відповідно до якої за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 фізична особа ОСОБА_1 отримав грошові кошти у вигляді переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (p2p-платежів) у розмірі 2 645 266,00 грн.

Позивач не заперечив та не спростував інформацію про надходження коштів на належні йому рахунки, а також не надав ані під час перевірки, ані до суду жодних пояснень чи доказів щодо джерела походження зазначених коштів і правової підстави їх отримання (зокрема, доказів того, що вказані кошти є поворотною фінансовою допомогою, власними заощадженнями чи іншими доходами, які не включаються до загального оподатковуваного доходу відповідно до ст. 165 ПК України).

Твердження представника позивача про те, що інформація НБУ отримана з порушенням порядку розкриття банківської таємниці та не містить деталізації кожного p2p-переказу, суд відхиляє.

Відповідно до ч. 5 ст. 62-2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України під час здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та нагляду за надавачами платіжних послуг має право передавати державним органам інформацію, що містить банківську таємницю, для виконання ними визначених законом функцій.

Надходження коштів на банківські рахунки позивача у сумі 2 645 266,00 грн. підтверджені Національним банком України за результатами здійснення ним функції нагляду, а відсутність в акті перевірки переліку кожної окремої карткової транзакції не спростовує факту надходження загальної суми коштів на банківські рахунки позивача за відсутності будь-яких контраргументів чи первинних документів з боку самого власника рахунків.

Аналогічна правова позиція щодо правомірності використання контролюючим органом інформації Національного банку України про обсяги p2p-переказів на рахунки фізичної особи за умови неподання платником податків документів на підтвердження іншої правової природи цих надходжень висловлена Верховним Судом у постанові від 15.10.2025 у справі № 460/11335/24, висновки якої суд враховує при вирішенні цього спору відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Посилання позивача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2026 у справі № 380/25681/24 суд не бере до уваги, оскільки зазначене судове рішення не є рішенням Верховного Суду в розумінні ч. 5 ст. 242 КАС України та ухвалене за конкретних обставин іншої справи.

Під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури призначення, проведення документальної невиїзної перевірки та оформлення акта такої перевірки, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

Щодо суті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.

Згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

За правилами п. 164.1, п.п. 164.2.20 п. 164.2, п. 164.3 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу, отримані ним як у грошовій, так і в негрошовій формах.

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів за ставкою 18% (п. 167.1 ст. 167 ПК України).

Доходи, визначені ст. 163 ПК України, є об`єктом оподаткування військовим збором, ставка якого у 2023 році становила 1,5% від об`єкта оподаткування (п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Поповнення рахунків однієї фізичної особи з використанням реквізитів ЕПЗ (p2p-платежі) у значному обсязі (2 645 266,00 грн.) за відсутності в отримувача належного документального обґрунтування підстав для одержання таких грошових коштів свідчить про отримання фізичною особою ОСОБА_1 у 2023 році доходів у вигляді інших доходів, що підлягали декларуванню та оподаткуванню.

Враховуючи це та факт ненадання позивачем жодних первинних документів з приводу одержання такої суми коштів, податковий орган правомірно донарахував позивачу за 2023 рік:

податок на доходи фізичних осіб у сумі 476 147,88 грн. (2 645 266,00 грн. Ч 18%) та застосував штрафну санкцію у розмірі 25% на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України в сумі 119 036,97 грн. (податкове повідомлення-рішення від 21.08.2024 № 36132/13-01-24-08 на загальну суму 595 184,85 грн.);

військовий збір у сумі 39 678,99 грн. (2 645 266,00 грн. Ч 1,5%) та застосував штрафну санкцію у розмірі 25% на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України в сумі 9 919,75 грн. (податкове повідомлення-рішення від 21.08.2024 № 36127/13-01-24-08 на загальну суму 49 598,74 грн.)

Відтак, спірні податкові повідомлення-рішення від 21.08.2024 № 36132/13-01-24-08 та № 36127/13-01-24-08 є правомірними і скасуванню не підлягають.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.08.2024 № 36128/13-01-24-08 на суму 1 020,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень.

Оскільки позивач після отримання копії наказу від 13.06.2024 № 3133-ПП та повідомлення від 14.06.2024 № 439/13-01-24-08-08 не надав до перевірки жодних документів чи пояснень, про що складено акт від 26.07.2024 № 974/13-01-24-08-03/3778606479, податкове повідомлення-рішення від 21.08.2024 № 36128/13-01-24-08 на суму 1 020,00 грн. прийняте правомірно та скасуванню не підлягає.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.08.2024 № 36130/13-01-24-08 на суму 340,00 грн., суд зазначає таке.

В силу вимог п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.1, п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку на доходи фізичних осіб зобов`язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за календарний рік до 1 травня року, що настає за звітним.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Матеріали справи не містять доказів подання платником податків ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 21.08.2024 № 36130/13-01-24-08 на суму 340,00 грн. прийняте правомірно та скасуванню не підлягає.

Щодо вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 26.11.2024 № 0026625-1308-1301 на суму 646 143,59 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з позовної заяви, єдиною підставою для оскарження податкової вимоги від 26.11.2024 № 0026625-1308-1301 позивач визначив її похідний характер від податкових повідомлень-рішень від 21.08.2024 № 36130/13-01-24-08, № 36127/13-01-24-08, № 36128/13-01-24-08 та № 36132/13-01-24-08.

Оскільки судом встановлено правомірність зазначених податкових повідомлень-рішень, а податкова вимога сформована у зв`язку з несплатою узгоджених грошових зобов`язань на загальну суму 646 143,59 грн. у встановлені законом строки та надіслана платнику податків у порядку ст. 42, ст. 59 ПК України, правові підстави для її скасування також відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, натомість позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування висновків контролюючого органу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1.У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (72026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Грень Наталія Михайлівна