КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 року м. Київ № 320/62618/24
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства «ІНФОТЕХ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулося державне підприємство «ІНФОТЕХ» (далі – позивач / ДП «ІНФОТЕХ») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі – відповідач / податковий, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.10.2024 №01111210702, видане Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі Акта від 28.08.2024 №99494/Ж5/26-15-07-02-04-03/34239034 про стягнення грошового зобов`язання на загальну суму 3 670 265,00 грн за встановлене правопорушення, передбачене пунктом 44.1 статті 44, підпунктком 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.10.2024 №01111260702, видане Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі Акта від 28.08.2024 №99494/Ж5/26-15-07-02-04-03/34239034 про стягнення грошового зобов`язання на загальну суму 3 213 955,00 грн за встановлене правопорушення, передбачене пунктом 44.1 статті 44, пунктом 198.3 статті 198, пунктом 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.10.2024 №01111300702, видане Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі Акта від 28.08.2024 №99494/Ж5/26-15-07-02-04-03/34239034 про стягнення грошового зобов`язання на загальну суму 13 485 321,00 грн за встановлене правопорушення, передбачене частиною першою статті 111 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006 №185, пунктом 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державним унітарним підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю висновків акта перевірки, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки такі висновки контролюючого органу про порушення вимог Податкового кодексу України зроблені без всебічного з`ясування обставин, системного аналізу наданих первинних документів щодо здійснення фінансово-господарських операцій, на підставі яких були сформовані дані податкового обліку. Вказано, що господарські операції ДП «ІНФОТЕХ» з контрагентами відображені належним чином в податковому та бухгалтерському обліку, Підписи представників ДП «ІНФОТЕХ» та контрагентів на первинних документах є достатнім та належним доказом приймання-передачі послуг/товарів, що свідчить про реальність таких господарських операцій.
Позивачем наголошено, що висновки акта перевірки про нереальність господарських операцій Підприємства з контрагентами фактично сформовані виключно на підставі податкової інформації, а не оцінці складених за результатами господарських операцій первинних документів. Вважає, що податковим органом не надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що первинні документи, на підставі яких Підприємство сформувало податковий кредит та витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому, вказано, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вказав про правомірність висновків акта перевірки, на підставі яких контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки ДП «ІНФОТЕХ» у порушення вимог пункту 26 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ за грудень 2022 року податок на додану вартість у сумі 1 524 000,00 грн., сформованого по операціях, які звільненні від оподаткування.
За посиланням відповідача, перевіркою встановлено порушення ДП «ІНФОТЕХ» вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у частині не включення до складу доходів безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 19 888 288,00 грн за 2018 – 2022 роки, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3 579 892,00 грн. Крім того, на порушення частини першої статті 111 Закону України «Про управління об?єктами державної власності», пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та, їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, ДП «ІНФОТЕХ» занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на загальну суму 13 134 113 грн, у т.ч.: за 2018 рік у сумі 386 421 грн, за 2019 рік у сумі 1 018 412 грн, за 2021 рік у сумі 5 018 400 грн, за 2022 рік у сумі 6 710 880 грн. Також, на порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України ДП «ІНФОТЕХ» завищено сформований податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах із «БУД-ЕКСПЕРТ ГРУП», ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ», ННВК «ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ» на загальну суму 1 047 164 грн, а саме: за листопад 2018 року у сумі 104 721 грн; за вересень 2019 року у сумі 200 080 грн; за листопад 2019 року у сумі 29 914 грн; за грудень 2021 року у сумі 712 449 грн.
У поданій до суду відповіді на відзив позивач зазначив, що доводи контролюючого органу є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними, допустимими й достатніми доказами. Водночас Державним підприємством «ІНФОТЕХ» надано повний пакет необхідних документів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій, які за своїм змістом та оформленням відповідають вимогам чинного законодавства. З огляду на викладене, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Протокольною ухвалою суду від 10.03.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 23.04.2025, заслухавши пояснення представників сторін, суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2024 рік та на підставі наказу від 31.05.2024 №3752-п проведена документальна планова виїзна перевірка державного підприємства «ІНФОТЕХ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.03.2024, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.03.2024 та іншого законодавства за відповідний період.
За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки контролюючим органом складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 28.08.2024 №99494/Ж5/26-15-07-02-04-03/34239034, згідно з яким встановлено такі порушення:
- пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3579892 грн, у тому числі:
за 2018 рік у сумі 113099 грн;
за 2019 рік у сумі 248393 грн;
за 2021 рік у сумі 1377000 грн;
за 2022 рік у сумі 1841400 грн;
- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 571 164,00 грн, у тому числі:
за листопад 2018 року у сумі 104721 грн;
за вересень 2019 року у сумі 200080 грн;
за грудень 2019 року у сумі 29914 грн;
за грудень 2021 року у сумі 712449 грн;
за грудень 2022 року на суму 1524000 грн;
- частини першої статті 11-1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями на загальну суму 13134113 грн, у тому числі:
за 2018 рік у сумі 386421 грн;
за 2019 рік у сумі 1018412 грн;
за 2021 рік у сумі 5018400 грн;
за 2022 рік у сумі 6710880 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеними висновками акта перевірки від 28.08.2024 №99494/Ж5/26-15-07-02-04-03/34239034, позивачем на адресу контролюючого органу подано письмові заперечення від 12.09.2024 № 4619/02/2024.
За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, податковий орган направив на адресу позивача лист №34049/Ж12/26-15-07-02-04-09, у якому зазначено, що висновки акта залишаються без змін, а заперечення на акт - без задоволення.
На підставі висновків акта перевірки від 28.08.2024 №99494/Ж5/26-15-07-02-04-03/34239034 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 03.10.2024 №01111210702 про нарахування грошового зобов`язання на загальну суму 3 670 265,00 грн за встановлене правопорушення, передбачене пунктом 44.1 статті 44, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України;
- від 03.10.2024 №01111260702 про нарахування грошового зобов`язання на загальну суму 3 213 955,00 грн за встановлене правопорушення, передбачене пунктом 44.1 статті 44, пунктом 198.3 статті 198, пунктом 261 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України;
- податкове повідомлення-рішення від 03.10.2024 №01111300702 про нарахування грошового зобов`язання на суму 13 485 321,00 грн за встановлене правопорушення, передбачене частиною першою статті 111 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006 №185, пунктом 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державним унітарним підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138.
Позивачем 23.10.2024 подано скаргу до Державної податкової служби України від 23.10.2024 №5755/02/2024 на податкові повідомлення-рішення від 03.10.2024 №01111300702, від 03.10.2024 №01111260702, від 03.10.2024 №01111210702, видані Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі акта від 28.08.2024 №99494/Ж5/26-15-07-02-04-03/34239034.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктами 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України встановлено, що податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.
У силу пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктами 198.2, 198.3 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В силу вимог пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 2 Закону №996-XIV визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно частини першої статті 3 Закону №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Частиною другою статті 3 Закону №996-XIV визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно вимог частин першої, другої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Аналізуючи наведені норми права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 (справа №160/3364/19), що підлягає врахуванню відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дійшла таких висновків.
«Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.».
Суд погоджується з таким висновками, не вбачає підстав для відступу від нього та зазначає, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.
Отже, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання в його межах від посадової особи відомостей щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише відсутність у контрагентів платника податків матеріальних і трудових ресурсів - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
При цьому, підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.
Як убачається з акта перевірки від 28.08.2024 №99494/Ж5/26-15-07-02-04-03/34239034, перевіркою повноти визначення задекларованих ДП «ІНФОТЕХ» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2017 по 31.03.2024, встановлено їх заниження на загальну суму 19 8888 288,00 грн., у том числі:
- за 2018 рік у сумі 628327 грн;
- за 2019 рік у сумі 1379961 грн;
- за 2021 рік у сумі 7650000 грн;
- за 2022 рік у сумі 10230000 грн.
Так, у ході перевірки встановлено взаємовідносини ДП «ІНФОТЕХ» з ТОВ «БУД-ЕКСПЕРТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41178431), ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» (код ЄДРПОУ 39918205), НАВЧАЛЬНО-НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ (код ЄДРПОУ 38323040).
При цьому, відповідач дійшов висновку про неможливість господарських операцій між ДП «ІНФОТЕХ» та зазначеними вище контрагентами.
Таким чином, в спірних правовідносин слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ДП «ІНФОТЕХ» з його контрагентами - ТОВ «БУД-ЕКСПЕРТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41178431) ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» (код ЄДРПОУ 39918205), НАВЧАЛЬНО-НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ (код ЄДРПОУ 38323040), мету придбання та обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарських операцій.
Щодо господарських операцій ДП «ІНФОТЕХ» та ТОВ «БУД-ЕКСПЕРТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41178431), судом встановлено таке.
Між ДП «ІНФОТЕХ», від імені якого діяв відокремлений підрозділ – Центральна філія Державного підприємства «ІНФОТЕХ» (Покупець), та ТОВ «БУД-ЕКСПЕРТ ГРУП» (Постачальник) укладено договір поставки від 18.10.2018 № 2018-17 (далі – Договір), за умовами якого ТОВ «БУД-ЕКСПЕРТ ГРУП» зобов`язалося поставити і передати у власність Покупця Товар, визначений Специфікацією.
Загальна сума Договору становить 628 327,20 грн, в тому числі ПДВ 104 721,20 грн.
Розрахунок за поставлений Товар проводиться у формі 100% передоплати шляхом безготівкового перерахування коштів Покупцем, у розмірі, визначеному п. 2.1 даного Договору на поточний рахунок Постачальника, зазначений у розділі 12 Договору протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту підписання Договору на підставі рахунка-фактури.
Місце передачі Товару: м. Київ, вул. Дегтярівська, 15-Б.
Датою отримання Товару вважається дата його фактичної передачі та підписання видаткової накладної Сторонами.
Право власності на Товар та ризик його випадкового пошкодження або втрати переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання видаткової накладної.
Між Сторонами підписано видаткові накладні: від 22.10.2018 №12; від 14.11.2018 №18; від 14.11.2018 №21; від 26.11.2018 №15; від 28.11.2018 №17; від 28.11.2018 №20; від 28.11.2018 № 22.
Таким чином, ДП «ІНФОТЕХ» набуло права власності на Товар, що постачався за умовами Договору та Специфікації в моменту підписання видаткових накладних.
За умовами Договору Покупцем було оплачено поставлені товари, що підтверджується платіжними дорученнями від 18.10.2018 № 192, від 19.10.2018 № 201, 22.10.2018 № 201, а також відповідними виписками з банківського рахунку Підприємства.
Щодо господарських операцій ДП «ІНФОТЕХ» та ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» (код ЄДРПОУ 39918205), судом встановлено таке.
Між ДП «ІНФОТЕХ» (Замовник) та ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» (Виконавець) укладено Договір №2987/19 про виконання капітального ремонту від 06.09.2019, за умовами якого ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» зобов`язалося виконати капітальний ремонт асфальтного покриття на прибудинковій території об`єкта ДП «ІНФОТЕХ» за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, буд. 15-Б (Код закупівельного словника ДК 021:2015 за CPV кодом 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація»), загальна вартість робіт становить 1 200 480 (один мільйон двісті тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 коп., в т.ч. ПДВ – 200 080 (двісті тисяч вісімдесят) гривень 00 коп.
За умовами Договору, Замовник зобов`язується здійснити часткову передоплату вартості Робіт у розмірі 800 000,00 (вісімсот тисяч) гривень 00 коп., в т.ч. ПДВ – 133 333 (сто тридцять три тисячі триста тридцять три) гривні 33 коп. протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту укладення даного Договору.
Остаточна оплата Робіт здійснюється Замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту підписання Сторонами акта виконаних робіт.
З метою підтвердження факту виконання Робіт Сторони складають відповідний акт виконаних Робіт, що є достатньою підставою для здійснення розрахунків з Виконавцем.
Обов`язок по складанню акта покладається на Виконавця.
Підписаний представниками сторін акт є підтвердженням належного виконання Робіт за цим Договором та є підставою для проведення розрахунку між Сторонами.
Додатками до Договору є:
- договірна ціна на будівництво Капітальний ремонт асфальтного покриття на прибудинковій території за адресою м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, буд. 15-Б, що здійснюється в 2019 році;
- пояснювальна записка Капітальний ремонт асфальтного покриття на прибудинковій території за адресою м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, буд. 15-Б;
- локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на капітальний ремонт асфальтного покриття на прибудинковій території за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, буд. 15-Б;
- підсумкова відомість ресурсів.
За результатами надання послуг за Договором №2987/19 про виконання капітального ремонту від 06.09.2019, сторонами погоджено та підписано Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року від 17.09.2019 на загальну суму 1 200 480,00 грн.
Разом з тим, на виконання Договору №2987/19 про виконання капітального ремонту від 06.09.2019, ТОВ «ЕНEКО ТЕХ», як виконавцем, надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019 року від 17.09.2019.
Для оплати робіт за Договором було надано рахунок-фактуру від 06.09.2019 №СФ-0000370.
Підприємством було здійснено оплату за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями від 09.09.2019 №936, від 10.09.2019 №942, від 11.09.2019 №944, від 18.09.2019 №976 та від 19.09.2019 №979 та відповідними банківськими виписками.
17.09.2019 Підприємством було прийняте рішення про доцільність введення в експлуатацію об`єкта основних засобів (асфальтного покриття) із первісною вартістю 1000400,00 грн. відповідно до Протоколу засідання постійно діючої комісії по введенню в експлуатацію основних засобів.
На підставі розпорядження від 17.09.2019 №37 був проведений огляд асфальтного покриття, що приймається в експлуатацію, та складено Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 17.09.2019.
23.10.2019 ДП «ІНФОТЕХ» (Покупець) та ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» (Постачальник) укладено Договір поставки №2994/19, за умовами якого ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» зобов`язалося передати у власність Покупця товари згідно Специфікації, а також здійснити їх встановлення (монтаж) (Код закупівельного словника ДК 021:2015 за CPV кодом 31220000-4 «Елементи електричних схем» (обладнання для запровадження окремого контуру заземлення та лінії електроживлення)).
Факт передачі товару у власність Покупцеві оформляється Сторонами шляхом підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі у момент передачі-приймання відповідного Товару.
Моментом переходу права власності на Товар від Постачальника до Покупця вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної або акту приймання-передачі.
Доставка Товару Покупцю та його встановлення (монтаж) здійснюється силами та за рахунок Постачальника за адресою місцезнаходження Покупця: вул. Дегтярівська, 15-Б, м. Київ, Київська обл., 04050.
Оплата Товару здійснюється Покупцем протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання Товару згідно видаткової накладної або за актом приймання-передачі.
За результатами поставки товарів та надання послуг з монтажу за договором поставки від 23.10.2019 №2994/19 сторонами погоджено та підписано:
- видаткову накладну від 15.11.2019 №РН-0000022 на загальну суму 108 230,65 грн;
- акт №ОУ-0000495 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.11.2019 на загальну суму 71 250,64 грн.
Відповідно до умов Договору Підприємством було здійснено оплату поставлених Товарів та виконаних робіт відповідно до платіжних доручень від 19.11.2019 №1285 та від 19.11.2019 №1284, що підтверджується випискою з банківського рахунку Підприємства.
15.11.2019 Підприємством прийнято рішення про доцільність введення в експлуатацію об`єкта основних засобів (Щитів електросилових – обладнання для запровадження окремого контуру заземлення та лінії електроживлення) із первісною вартістю 149 576,74 грн відповідно до Протоколу засідання постійно діючої комісії по введенню в експлуатацію основних засобів №51.
На підставі розпорядження від 15.11.2019 №51 був проведений огляд щитів електросилових – обладнання для запровадження окремого контуру заземлення та лінії електроживлення, що приймається в експлуатацію, та укладено акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 15.11.2019.
Щодо господарських операцій ДП «ІНФОТЕХ» та НАВЧАЛЬНО-НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ «ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ (код ЄДРПОУ 38323040), судом встановлено таке.
Між ДП «ІНФОТЕХ» (Виконавець) та НАВЧАЛЬНО-НАУКОВО-ВИРОБНИЧИМ КОМПЛЕКСОМ «ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ» (Співвиконавець, ННВК «ІКС») укладено договори співвиконання від 15.11.2021 №789, від 15.11.2021 № 799 та від 05.09.2022 №509.
Вказаними договорами передбачено, що ННВК «ІКС» залучається як співвиконавець та бере на себе зобов`язання по виконанню узгоджених із ДП «ІНФОТЕХ» та визначених відповідними договорами етапів Календарного плану за основними договорами.
Договори з ННВК «ІКС», укладені з метою виконання зобов`язань ДП «ІНФОТЕХ» за основними договорами з Управлінням оперативного зв`язку та електронних комунікацій ДСНС України (в 2021 році – Центром оперативного зв`язку, телекомунікаційних систем та інформаційних технологій) (Замовник, УОЗ ДСНС, ЦОЗ ДСНС), а саме:
- договір співвиконання від 15.11.2021 №789 укладено на виконання Договору про надання послуг з розробки проєктної документації з модернізації загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення від 15.11.2021 №81;
- договір співвиконання від 15.11.2021 №799 укладено на виконання договору про надання послуг зі створення дослідного зразка територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення населення від 15.11.2021 №82;
- договір співвиконання від 05.09.2022 №509 укладено на виконання договору про надання послуг з постачання програмних засобів та розробки проєктної документації для модернізації загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення від 19.08.2022 №116. Укладені зі Співвиконавцем договори співвиконання не передбачали закупівлю ДП «ІНФОТЕХ» товарів/робіт/послуг для власних потреб.
Частиною другою статті 902 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Договори співвиконання укладено в інтересах УОЗ (ЦОЗ) ДСНС, проте від імені ДП «ІНФОТЕХ», за рахунок коштів, під контролем та відповідальністю ДП «ІНФОТЕХ».
Пункт 5.2. вказаних зазначених вище договорів співвиконання передбачає, що результати наданих послуг передаються за відповідним актом приймання-передачі, в якому відображається перелік об`єктів, що передаються співвиконавцем виконавцю для подальшої передачі Замовнику. За результатами надання послуг за зазначеними вище договорами між ДП «ІНФОТЕХ» та ННВК «ІКС» укладено та підписано такі акти наданих послуг:
- акт наданих послуг від 20.12.2021 №789-1 до договору від 15.11.2021 №789;
- акт наданих послуг від 20.12.2021 №789-2 до договору від 15.11.2021 №789;
- акт наданих послуг від 20.12.2021 №799-1 до договору від 15.11.2021 №799;
- акт наданих послуг від 20.12.2021 №799/2 до договору від 15.11.2021 №799;
- акт наданих послуг від 20.12.2021 №799-3 до договору від 23.12.2021 №799;
- акт наданих послуг від 23.09.2022 №1 до договору від 05.09.2022 №509;
- акт наданих послуг від 30.09.2022 №2 до договору від 05.09.2022 №509;
- акт наданих послуг від 10.10.2022 №3 до договору від 05.09.2022 №509;
- акт наданих послуг від 27.09.2022 №4 до договору від 05.09.2022 №509;
- акт наданих послуг від 27.10.2022 №5 до договору від 05.09.2022 №509.
З метою залучення Співвиконавця до виконання основних договорів Підприємство повідомляло Замовника про такі дії, зокрема:
- по договору про надання послуг з розробки проєктної документації з модернізації загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення від 15.11.2021 №81, Підприємство зверталося до ЦОЗ ДСНС листом від 15.11.2021 №3038-вих;
- по договору про надання послуг з постачання програмних засобів та розробки проєктної документації для модернізації загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення від 19.08.2022 №116, Підприємство зверталося до УОЗ ДСНС листом від 07.09.2022 №2550/02/2022.
Разом з тим, відповідно до умов договорів співвиконання від 15.11.2021 №789 та №799, відомості про предмет закупівлі за Основним договором та договорами співвиконання становлять державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю» та статей 1.12.1, 1.12.2. «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», затвердженого наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 року № 383.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1 Закону України «Про державну таємницю» державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою
Статтею 20 Закону України «Про державну таємницю» визначено, що державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації мають право провадити діяльність, пов`язану з державною таємницею, після надання їм Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею.
Надання дозволу здійснюється на підставі заявок державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та результатів спеціальної експертизи щодо наявності умов для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею.
Дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, надається державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям за результатами спеціальної експертизи за умови, що вони:
- відповідно до компетенції, державних завдань, програм, замовлень, договорів (контрактів) беруть участь у діяльності, пов`язаній з державною таємницею;
- мають приміщення для проведення робіт, пов`язаних з державною таємницею, сховища для зберігання засекречених документів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, що відповідають вимогам щодо забезпечення секретності зазначених робіт, виключають можливість доступу до них сторонніх осіб, гарантують збереження носіїв секретної інформації;
- додержуються передбачених законодавством вимог режиму секретності робіт та інших заходів, пов`язаних з використанням секретної інформації, порядку допуску осіб до державної таємниці, прийому іноземних громадян, а також порядку здійснення технічного та криптографічного захисту секретної інформації;
- мають режимно-секретний орган, якщо інше не передбачено цим Законом.
Cуд звертає увагу, що Службою безпеки України ННВК «ІКС» видано cпеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею від 09.02.2021 №КВ2-2021-9, категорія режиму секретності: друга.
Окрім того, судом враховується, що працівники ННВК «ІКС» приймали участь у випробовуванні та тестуванні програмного забезпечення, яке визначено у Додатку до договору співвиконання від 15.11.2021 №799 та договору №789 разом із працівниками ЦОЗ ДСНС, що підтверджується тимчасовими одноразовими перепустками для відвідувачів №№ 2156, 2200, 2222, 2223.
Матеріалами справи не підтверджено, а судом не встановлено, що надані позивачем первинні документи містять неправдиві (недостовірні) відомості.
Таким чином, суд доходить висновку, що вказані первинні документи по взаємовідносинах позивача з ТОВ «БУД-ЕКСПЕРТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41178431) ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» (код ЄДРПОУ 39918205), НАВЧАЛЬНО-НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС «ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ (код ЄДРПОУ 38323040) повністю відображають суть та реальність господарських операцій, містять необхідні реквізити для надання їм юридичної сили та доказовості, які у своїй сукупності підтверджують факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Щодо посилань контролюючого органу на відсутність товарно-транспортних накладних, що підтверджують факт транспортування товару, зазначеного у видаткових накладних, у взаємовідносинах позивача з ТОВ «БУД-ЕКСПЕРТ ГРУП», суд зазначає таке.
Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. З урахуванням наведеного слід зазначити, що, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.
Аналогічний правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №580/2317/19 та від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а.
Водночас, усталеною є практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні помилки в оформленні первинних документів самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 07.03.2023 у справі № 826/1440/18.
Крім того, у постановах від 30.11.2020 у справі № 320/2332/19, від 24.05.2019 у справі № 826/7423/16, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 11.09.2018 у справі № 804/4787/16 Верховний Суд вказував, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.
Стосовно недостатності матеріальних у постачальника ТОВ «БУД-ЕКСПЕРТ ГРУП» за договором поставки від 18.10.2018 № 2018-17 та у виконавця ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» за договором про виконання капітального ремонту від 06.09.2019 №2987/19, суд зазначає таке.
В акті перевірки від 28.08.2024 №99494/Ж5/26-15-07-02-04-03/34239034 відповідач зазначив, що:
- балансова вартість основних засобів ТОВ «БУД-ЕКСПЕРТ ГРУП» станом на 31.12.2018 становила лише 174,2 тис. грн, що є явно недостатнім для виконання договірних зобов`язань;
- ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» не має ресурсів, необхідних для виконання робіт з капітального ремонту;
- контрагент ННВК «ІКС» не мав належних матеріально-технічних ресурсів для виконання договірних зобов`язань.
Слід зазначити, що така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Вказана позиція також підтримується ВС у постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17. Також, ВС у постанові від 27.02.2018 по справі №811/2154/13-а вказав на те, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи данні отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.
Натомість, суд звертає увагу на те, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.
Вказана позиція підтверджена Верховним Судом 16.01.2018 під час розгляду справ № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а-3404/12/1370, 18.01.2018 у справі № 2а-13944/12/2670, 08.05.2018 у справі № 815/3526/17, 08.05.2018 у справі № 814/937/15.
Суд також зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.
Вказані правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 08.05.2018 у справі № 815/3526/17 та від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а.
Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно -господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, а також доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано.
Разом з тим, судом встановлено, що в акті перевірки від 28.08.2024 №99494/Ж5/26-15-07-02-04-03/34239034 податковий орган зазначив про наявність щодо ННВК «ІКС» рішення від 02.03.2023 №6838 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Однак, суд звертає увагу, що господарські операції між ДП «ІНФОТЕХ» та ННВК «ІКС» здійснювались у 2021 – 2022 роках, з огляду на що Підприємство не мало можливості жодним чином передбачити факт недобросовісності контрагента з питань своєчасності сплати податків та зборів.
При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.11.2023 у справі №520/14316/19, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності обставин, які б могли свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
З огляду на наведене, посилання відповідача на наявність рішення від 02.03.2023 № 6838 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не може бути фактичною підставою для доведення неможливості господарських операцій між ДП «ІНФОТЕХ» та ННВК «ІКС».
Щодо посилань відповідача на податкову інформацію Верховний Суд у постанові від 08.10.2020 у справі №810/1550/16 зазначив, зокрема, що інформація, що наявна в інформаційних базах даних ДФС чи надана іншими контролюючими органами, на яку посилається контролюючий орган, чи будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить інформативний характер.
Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.
Схожі правові позиції викладені, зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 826/9061/17, від 14.02.2020 у справі № 820/5478/16, від 29.01.2019 у справі № 824/392/17-а.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 560/4131/19 вказав, що «збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.»
Також, у постанові Верховного Суду від 22.09.2023 у справі №160/5435/20 викладено наступний правовий висновок: «Висновки відповідача ґрунтуються виключно на інформації, наявній у базах даних АІС «Податковий блок» та Єдиного реєстру податкових накладних. При цьому, суди правильно зазначили, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.»
Разом з тим, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 640/10734/19, вказується, зокрема, що «колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до норм Податкового кодексу України податкова інформація є одним із джерел інформації, яке контролюючі органи можуть використовувати для здійснення своїх повноважень та функцій. При цьому, така інформація має бути підтверджена належними і допустимими доказами, зокрема, документами бухгалтерського і податкового обліку платника податку, його контрагента. Такі документи мають відображати зміст (суть) відносин між учасниками господарських операцій. Тобто узагальнена податкова інформація не є першоджерелом, а тому лише її наявність в розпорядженні контролюючого органу не є доказом недотримання платником вимог податкового законодавства.
Отримана відповідачем податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією. Така інформація носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Окрім того, у постановах від 27.03.2018 у справі №816/809/17, від 24.04.2018 у справі №2а/0370/205/12, від 20.03.2019 у справі №813/1979/15, від 22.07.2020 у справі №620/3925/18, від 03.03.2020 у справі №520/3580/19 Верховний Суд акцентував увагу, що сам лише факт наявності кримінального провадження не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, не свідчить про порушення платником податків або його контрагентами податкового законодавства, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин. При цьому, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента платника податків не тягне за собою правових наслідків для позивача.
Так, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача та його контрагентів, спрямованих на вчинення неправомірних дій з метою отримання податкових преференцій від держави у вигляді податкового кредиту. Крім того, відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано доказів на підтвердження недостовірності відомостей, відображених у первинних документах, наданих позивачем як під час проведення перевірки, так і в ході судового розгляду справи.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги наведені вище висновки Верховного Суду, суд вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «БУД-ЕКСПЕРТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41178431) ТОВ «ЕНЕКО ТЕХ» (код ЄДРПОУ 39918205), НАВЧАЛЬНО-НАУКОВО-ВИРОБНИЧИМ КОМПЛЕКСом «ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ СИСТЕМИ (код ЄДРПОУ 38323040) фактично відбулись, мали наслідком зміни в майновому стані сторін правочину, спричинили підстави для відображення таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.10.2024 №01111210702, від 03.10.2024 №01111260702 та від 03.10.2024 №01111300702.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 30280,00 грн. Відтак, враховуючи, розмір задоволених позовних вимог позивача, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 30280,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов державного підприємства «ІНФОТЕХ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.10.2024 №01111210702, від 03.10.2024 №01111260702 та від 03.10.2024 №01111300702.
Стягнути на користь державного підприємства «ІНФОТЕХ» (адреса: 04050, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 15-Б, код ЄДРПОУ 34239034) судовий збір у розмірі 30 280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.