ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141428659

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 523/22975/26

Провадження №2/523/11102/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого - судді Малиновського О.М.,

за участю секретаря - Буравцової М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовними вимогами в яких просять:

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33094731 від 22.12.2016 року 12:53:38 державного реєстратора Кравець Олександра Володимировича, Одеська філія державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень», Одеська область, на підставі технічного паспорту серія та номер б/н, виданий 06.12.2016, видавник ФОП ОСОБА_7 , та висновку, серія та номер: 11-06, виданий 06.12.2016, видавник: ФОП ОСОБА_7 , про реєстрацію речового права на житловий будинок загальною площею 48,8кв.м, житловою площею 29,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , - за ОСОБА_3 , рнокпп: НОМЕР_1 .

Позовна заява мотивована тим, що позивачі є спадкоємцями частки житлового будинку АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_8 . Водночас, приватним нотаріусом постановою від 24.07.2025 відмовлено їм у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як відповідно до відомостей, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, одна друга частка житлового будинку, яка належала ОСОБА_8 підлягає перерозрахунку з іншими частками в праві спільної часткової власності на вказаний житловий будинок, оскільки інший співвласник вказаного майна в порушення вимог ст. 358 ЦК України здійснив виділ своєї частки та зареєстрував своє право власності на окремий новостворений об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (номер реєстраційної справи 1128018351101).

Позивачі вказують, що з актуальної інформації з Державного реєстру речових прав, таке право зареєструвала ОСОБА_3 , у зв`язку з чим ідеальні частки інших співвласників на вказаний вище об`єкт нерухомості одиницю вже не складають. Державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) здійснив державний реєстратор Кравець О.В. на підставі рішення №33094731 від 22.12.2016 р. 12:53:38 на підставі технічного паспорту б/н, виданого 06.12.2016 р. ФОП ОСОБА_7 , а також висновку ФОП ОСОБА_7 №11-06 від 06.12.2016 р. Відповідно до інформації, наданої з КП «БТІ», до вказаної реєстрації, яка оспорюється, ОСОБА_3 належала лише 1/32 ідеальна частка вказаного вище нерухомого майна. На думку позивачів відповідач здійснила такий виділ без законних на те підстав, що в подальшому перешкоджає їм реалізувати свої спадкові права. Наведені обставини стали підстави для звернення до суду.

Ухвалою суду від 19.10.2026 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивачі направили до підготовчого судового засідання заяву в якій просили провести розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 направила заяву в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі. Просила проводити розгляд справи у її відсутність.

Від третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4 надійшла заява в якій вона вважала, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. ОСОБА_4 також вказувала, що виділ ОСОБА_3 частки житлового будинку на теперішній час створює їй також саму перешкоду, як і позивачам у цій справі, в оформленні спадкових прав після смерті ОСОБА_9 .

Інші учасники справи в призначене судове засідання не з`явилися. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частина 4 ст. 206 ЦПК України встановлює, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За приписами п.3 ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, дійшов наступного висновку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з частини житлового будинку АДРЕСА_2 .

На підставі заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_2 про прийняття спадщини приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Двоєнкіної Т.О. заведено спадкову справу №47/2018 до майна ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою приватного нотаріусу Двоєнкіної Т.О. від 24.07.2025 р. №298/02-31 і № 297/02-31 відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 , з огляду на не надання документів, що підтверджують право власності на заявлене спадкове майно, а також договору про поділ/виділ частки зі спільного майна та/або відповідного рішення суду.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що частина спадкового будинку, яка належала ОСОБА_8 , підлягає перерозрахунку з іншими частками в праві спільної часткової власності на вказаний житловий будинок, оскільки інший співвласник вказаного майна, самостійно, без згоди інших співвласників, здійснила виділ своєї частки та зареєструвала своє право власності на окремий новостворений об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (номер реєстраційної справи 1128018351101).

Зокрема, таке право зареєструвала ОСОБА_3 , якій на час виділу належала 1/32 частина спірного житлового будинку, внаслідок чого ідеальні частки інших співвласників на вказаний вище об`єкт нерухомості одиницю вже не складають.

З наданих суду документів слідує, що виділ в натурі 1/32 частини житлового будинку, належних ОСОБА_3 була здійснена державним реєстратором Кравцом О.В. на підставі рішення №33094731 від 22.12.2016 о 12:53:38 прийнятого на підставі технічного паспорту б/н, виданого 06.12.2016 р. ФОП ОСОБА_7 , а також висновку ФОП ОСОБА_7 №11-06 від 06.12.2016 р.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з положеннями статті 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Проте, реалізуючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства.

Частиною першою статті 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю(частина перша статті 356 ЦК України).

Згідно з частинами першою - третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша, третя статті 364 ЦК України).

За змістом частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 6 постанови від 04.10.1991№7 з наступними змінами та доповненнями «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», виділ у натурі часток жилого будинку можливий, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом.

Можливість проведення виділу або поділу у натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, закон пов`язує з домовленістю співвласників, оформленою письмовим і нотаріально посвідченим договором, або у судовому порядку за відсутності цих обставин.

При цьому, виділ частки майна, що є об`єктом спільної часткової власності, у натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників, а особа набуває право власності на виділене майно з державною реєстрацією такою права у встановлених законом випадках.

За нормами ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , в редакції на час реєстрації права власності окремої одиниці, закріплено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, в редакції на час проведення реєстраційних дій, цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з вимогами п.56 Порядку, для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, подаються:

1) договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду;

2) документи, передбачені пунктом 54 цього Порядку, крім документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно до його поділу або виділу в натурі частки.

У разі коли в результаті виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, у співвласників, які не здійснювали виділ в натурі частки, змінюється розмір часток у праві спільної власності, подається також письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно.

Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що залишається у спільній власності після виділу в натурі частки одного із співвласників, державний реєстратор зазначає рівні частки у праві спільної часткової власності на таке майно, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту, або якщо інше не встановлено законом.

За вимогами п.54 Порядку державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, або об`єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об`єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин.

Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються: документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення); технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об`єднання таких об`єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Як закріплено нормами ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з нормами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1,2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Нормами ч.1,2 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За нормами ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як було встановлено судом до реєстрації відповідачкою своєї виділеної частки в окреме домоволодіння, було три співвласники домоволодіння. Вирішуючи питання виділу частки в натурі в одиницю ОСОБА_3 не отримувала, а інші співвласники спірного житлового будинку не надавали своєї згоди щодо виділу в натурі будівлі і відповідачка цього факту не заперечувала під час розгляду справи.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, поряд із нормами права, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, суд дійшов висновку, що прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію права власності за відповідачкою на житловий будинок, як окремої одиниці відбулося з порушенням вказаних норм, а реєстратор повинен був відмовити ОСОБА_3 у такій реєстрації.

Таким чином, приймаючи до уваги висновки суду у даній справі та з урахуванням визнання відповідачкою позовних вимог у повному у обсязі, суд дійшов висновку про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статей 141,142 ЦПК України в зв`язку з визнанням відповідачем позовних вимог з неї слід стягнути на користь позивачів 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 665,60грн., інші 50 відсотків підлягають поверненню позивачам з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 12,13,76,200,206,259,263-265,268 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33094731 від 22.12.2016 року 12:53:38 державного реєстратора Кравець Олександра Володимировича, Одеська філія державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень», Одеська область, проведеного на підставі технічного паспорту серія та номер б/н, виданого 06.12.2016, видавник ФОП ОСОБА_7 , та висновку, серія та номер: 11-06, виданого 06.12.2016, видавник: ФОП ОСОБА_7 , про реєстрацію речового права на житловий будинок загальною площею 48,8кв.м, житловою площею 29,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , - за ОСОБА_3 , рнокпп: НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір в розмірі в розмірі 665,60грн. Інший розмір судових витрат у вигляді судового збору в сумі 665,60грн. повернути позивачам з державного бюджету.

Сторони по справі:

Позивачі:

ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3

ОСОБА_2 , рнокпп: НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 12 листопада 2026року.

Суддя