КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
**Р І Ш Е Н Н Я**
**І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И**
****11 листопада 2026 року** м. Київ справа №320/4670/24**
****Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідо Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування розпорядження та податкового повідомлення-рішення.
**Суть спору**: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Рідо Груп» (далі по тексту – позивач, ТОВ «Рідо Груп») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту – відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:
\- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2023 №00577320901;
\- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 19.09.2023 №373-рл.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що за результатами проведеної фактичної перевірки встановлено порушення вимог пункту 226.7 статті 226 Податкового кодексу України, а також статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі по тексту – Закон №481/95-ВР), а саме: відповідно до електронних ресурсів ДПС України у підприємства за вказаною адресою місця торгівлі при реалізації алкогольних напоїв в асортименті неодноразово пляшки були марковані однаковою маркою акцизного податку.
Позивач стверджує, що реалізовані алкогольні напої не підлягали маркуванню, а тому висновки контролюючого органу про порушення означених вимог законодавства є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на припущеннях та не можуть братися до уваги.
На переконання позивача, сам по собі факт реалізації алкогольних напоїв з однаковими реквізитами марок акцизного податку, які зазначені в розрахункових документах, може слугувати підставою (припущенням) вважати, що у даному випадку здійснена реалізація алкогольних напоїв з порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а не Закону №481/95-ВР, чим виключається право податкового органу на прийняття розпорядження про анулювання ліцензії.
Крім того, позивач вважає, що встановлення податковим органом факту торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку має підтверджуватися результатами контрольної розрахункової операції, хронометражу господарських операцій, інвентаризації, фото- та/або відеофіксації, а не формальним проведенням перевірки, обмежившись наявною у нього інформацією, джерело походження якої є невідомим для позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що ним була проведена фактична перевірка господарської одиниці позивача, в ході якої встановлено, що у січні 2023 року підприємством реалізовано алкогольних напоїв в асортименті на суму 743,80 грн з порушенням правил маркування, тобто немаркованих, чим порушено статті 11 Закону №481/95-ВР, а саме: відповідно до електронних ресурсів ДПС України у підприємства за вказаною адресою місця торгівлі, при реалізації алкогольних напоїв в асортименті, неодноразово пляшки були марковані однаковою маркою акцизного податку. За результатами перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Відповідач наголосив, що не може існувати кілька різних видів алкогольної продукції різної міцності із маркою акцизного збору, яка має однакові реквізити. Наявність непоодиноких випадків реалізації позивачем алкогольних напоїв з однаковими реквізитами марки акцизного податку, які визначені у розрахункових документах, є підставою вважати, що позивачем здійснено реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, з марками акцизного податку, що марковані з відхиленням вимог Положення №1251, чи такими, що взагалі не марковані.
Відповідач пояснив, що на підставі виявленого порушення спірним розпорядженням позивачу було анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки вони були прийняті відповідачем на підставі невмотивованих та необґрунтованих висновків акта перевірки та за відсутності вчинення позивачем інкримінованого йому порушення, а відтак, за відсутності фактичних та правових підстав для застосування до ТОВ «Рідо Груп» відповідних санкцій.
Позивач стверджує, що з доданих до акта перевірки чеків вбачається зазначення однакових реквізитів МАП виключно щодо алкогольних напоїв, які на момент реалізації взагалі не підлягали маркуванню в силу положень чинного законодавства України, оскільки маркування алкоголю міцністю до 8,5 % не здійснюється. Крім того, починаючи з 01.01.2022, відповідно до абзацу шостого пункту 226.10 статті 226 ПК України не підлягають маркуванню звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об\`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об\`ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.
Позивач пояснив, що згідно з фіскальним чеком №61974 від 02.01.2023 ним реалізовано винний напій Pregolino Fragolа Pesca, що класифікується у товарній підкатегорії згідно УКТЗЕД 2206 00 31 00, із зазначенням реквізитів марки акцизного податку «ABRX564604». Проте, відповідно до наданої позивачем специфікації від 09.08.2022, напій Pregolino Fragola Pesca (винний біл. н./сол. сл/алк. 0,75 л.) має міцність до 8,5 відсотків об\`ємних одиниць етилового спирту, а відтак цей алкогольний напій не підлягає маркуванню на підставі п. 226.6 ст. 226 ПК України. Решта алкогольних напоїв, реалізованих із зазначенням реквізитів марки акцизного податку «ABRX564604» (згідно доданих до акта перевірки чеків), класифікуються у товарній позиції згідно УКТЗЕД 2204, при цьому їх фактична міцність не вища за 15 відсотків об\`ємних одиниць етилового спирту, а відтак, в силу положень пункту 226.10 статті 226 ПК України ці алкогольні напої також не підлягають маркуванню.
На переконання позивача, оскільки в ході проведення фактичної перевірки копії розрахункових документів (фіскальних чеків) позивачем не надавалися, до початку перевірки контрольні закупки не проводилися, податкова інформація про так звані «порушення» була одержана відповідачем поза межами фактичної перевірки, яка згідно чинного законодавства має проводитися виключно в місці здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини п\`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з\`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об\`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
**у с т а н о в и в:**
****У період з 03.08.2023 по 11.08.2023 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку місця провадження діяльності ТОВ «Рідо Груп» (м. Київ, вул. Олени Пчілки, 7-Б), результати якої оформлені актом від 11.08.2023 №53364/Ж5/26-15-09-01/41744911 (далі по тексту – акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення статті 11 Закону №481/95-ВР.
В акті перевірки зазначено, що у січні 2023 року в порушення норм абзацу 3 пункту 4 статті 11 Закону №481/95-ВР, пунктів 266.7, 266.9 статті 266 ПК України, абзацу 4 пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах», підприємством було реалізовано алкогольних напоїв в асортименті на загальну суму 743,80 грн (чеки додаються до акта) із порушенням правил маркування, тобто немаркованих, а саме: відповідно до електронних ресурсів ДПА України у підприємства за вказаною адресою місця торгівлі при реалізації алкогольних напоїв в асортименті неодноразово пляшки були марковані однаковою маркою акцизного податку.
До акта перевірки долучено наступні чеки:
\- від 02.01.2023 №62007, в якому зафіксовано продаж Вино Castillo San Simon Каппо Шираз черв.сух.12,5%, код УКТ ЗЕД 2204218200, акцизна марка ABRX564604; Вино Castillo San Simon Каппо Шираз черв.сух.12,5%, код УКТ ЗЕД 2204218200, акцизна марка ABRX564604;
\- від 02.01.2023 №62006, в якому зафіксовано продаж, зокрема, Вино Prestigium Руж сухе 11%, код УКТ ЗЕД 2204218400, акцизна марка ABRX564604; Вино Prestigium Руж Муале черв.н/сол. 10,5%, код УКТ ЗЕД 2204218400, акцизна марка ABRX564604;
\- від 02.01.2023 №62001, в якому зафіксовано продаж Вино Pinc чорном. черв. орд.стол.н/сол. 9-12%, код УКТ ЗЕД 2204219800, акцизна марка ABRX564604;
\- від 02.01.2023 №61985, в якому зафіксовано продаж Вино Cerari Coabe Eccepe біл.сух 11,5%, код УКТЗЕД 2204212800, акцизна марка ABRX564604;
\- від 02.01.2023 №61974, в якому зафіксовано продаж напій Pregolino Fragola Pesca винний біл.н/сл/алк.г, код УКТЗЕД 2206003100, акцизна марка ABRX564604.
Позивачем подано заперечення від 25.08.2023 №274 до акта фактичної перевірки, які листом ГУ ДПС у м. Києві від 08.09.2023 №30528/І/26-15-09-01-07 залишено без задоволення, а висновки акта перевірки – без змін.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 13.09.2023 №00577320901 за порушення вимог статті 11 Закону №481/95-ВР до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 17 000,00 грн.
Відповідно до витягу з розпорядження від 19.09.2023 №373-рл зобов\`язано Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у м. Києві анулювати позивачу ліцензію з роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 26510308202204178 терміном дії з 02.10.2022 до 02.10.2023 у зв\`язку із встановленням факту торгівлі суб\`єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цих розпорядження та податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який ґрунтується на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб\`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону, що унеможливлює або істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров\`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон №481/95-ВР.
Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством
Процедуру виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів встановлено Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
За приписами підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
До акцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння) (пункт 215.1 статті 215 ПК України).
Пунктами 226.1, 226.2 статті 226 ПК України встановлено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов\`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно з пунктом 226.3 статті 226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 226.5 статті 226 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пункту 226.6 статті 226 ПК України передбачено, що маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об\`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об\`ємних одиниць не здійснюється.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб\`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 пункту 226 ПК України).
Пунктом 226.9 статті 226 ПК України встановлено, що вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 відповідно до пункту 226.3 статті 226 Податкового кодексу України затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, (далі по тексту - Положення №1251).
Відповідно до пункту 5 Положення №1251 марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код).
На кожну марку наносяться такі реквізити:
слова «УКРАЇНА», «МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ», «ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ» (для тютюнових виробів);
позначення виду марки, що складається із слів та літер «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» - «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» - «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» - «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» - «АІ ВП», «тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)» - «ТВ ЗФ», «тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки)» - «ТВ БФ», «тютюн вітчизняний (сигарили)» - «ТВ СГ», «тютюн імпортний (сигарети з фільтром)» - «ТІ ЗФ», «тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки)» - «ТІ БФ», «тютюн імпортний (сигарили)» - «ТІ СГ», «тютюн вітчизняний (інші вироби)» - «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» - «ТІ ІНШІ», «тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні» - «ТВЕН В», «тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні» - «ТВЕН І», «рідина імпортна» - «РІ», «рідина вітчизняна» - «РВ»;
індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб\`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);
реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).
Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.
QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.
QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.
Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.
Таким чином, за положеннями чинного законодавства кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, що свідчить про те, що кожна окрема марка є індивідуальною до кожної одиниці відповідного товару.
Враховуючи викладене, марка акцизного податку використовується одноразово, не допускається її дублювання чи повторне використання.
Висновки аналогічного змісту наведені Верховним Судом у постанові від 19.11.2025 у справі №160/20070/23.
Пунктом 228.9 статті 228 ПК України встановлено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що до суб\`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що марка акцизного податку є спеціальним знаком суворого обліку, який має індивідуальні реквізити та призначений для маркування кожної окремої одиниці алкогольної продукції. У зв\`язку з цим використання однакових реквізитів марки акцизного податку щодо декількох одиниць алкогольних напоїв не відповідає встановленому законодавством порядку маркування та свідчить про реалізацію продукції з порушенням вимог пункту 226.9 статті 226 ПК України.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 19.11.2025 у справі №160/20070/23, відповідно до якого марка акцизного податку використовується одноразово, її дублювання чи повторне використання не допускається, а реалізація алкогольних напоїв із марками, які мають однакові реквізити, свідчить про реалізацію продукції без марок акцизного податку встановленого зразка.
Досліджуючи обставини цієї справи, судом установлено, що до акта перевірки долучено копії фіскальних чеків від 02.01.2023 №62007, №62006, №62001, №61985 та №61974, відповідно до яких позивачем здійснювалася реалізація різних найменувань алкогольних напоїв із зазначенням однакових реквізитів марки акцизного податку «ABRX564604». При цьому у фіскальному чеку №62007 зазначені реквізити марки акцизного податку повторюються навіть щодо двох окремих одиниць одного найменування алкогольного напою, що додатково підтверджує факт використання однакових реквізитів для ідентифікації різних одиниць продукції.
Отже, долучені до акта перевірки розрахункові документи містять конкретні відомості про дату здійснення розрахункових операцій, найменування реалізованих товарів, їх міцність, коди згідно з УКТ ЗЕД та реквізити марок акцизного податку, що дає можливість ідентифікувати відповідні господарські операції та встановити факт повторного зазначення однієї марки акцизного податку щодо різних одиниць алкогольної продукції.
Посилання позивача на те, що окремі реалізовані алкогольні напої не підлягали маркуванню відповідно до пунктів 226.6 та 226.10 статті 226 ПК України, суд оцінює критично, оскільки для застосування передбачених цими нормами винятків необхідним є встановлення не лише міцності алкогольного напою та його класифікації згідно з УКТ ЗЕД, а й інших визначених законодавцем умов.
Так, щодо вин, класифікованих у товарній позиції 2204 УКТ ЗЕД, звільнення від маркування застосовується за умови, що фактична міцність відповідного напою не перевищує 15 відсотків об\`ємних одиниць етилового спирту, а спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, а долучені позивачем до матеріалів справи первинні документи щодо поставки алкогольних напоїв не дають можливості ідентифікувати відображені у спірних чеках алкогольні напої як такі, що були поставлені саме згідно означених первинних документів.
Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували дотримання останньої з наведених умов щодо всіх реалізованих позивачем вин, у фіскальних чеках на які зазначено реквізити марки акцизного податку «ABRX564604».
Саме по собі зазначення у фіскальних чеках міцності алкогольних напоїв та їх класифікації за товарною позицією 2204 УКТ ЗЕД не є достатнім для підтвердження права на звільнення від маркування, оскільки положення пункту 226.10 статті 226 ПК України передбачають сукупність умов для застосування відповідного винятку.
Щодо винного напою Pregolino Fragola Pesca, класифікованого за кодом УКТ ЗЕД 2206 00 31 00, суд зазначає, що такий код не включений до переліку товарних підкатегорій, визначених абзацом шостим пункту 226.10 статті 226 ПК України. При цьому для вирішення питання про застосування положень пункту 226.6 статті 226 ПК України необхідним є встановлення походження зазначеного напою та підтвердження його фактичної міцності.
Таким чином, наведені позивачем доводи щодо звільнення алкогольної продукції від маркування не спростовують висновків контролюючого органу без належного документального підтвердження всіх передбачених законом умов такого звільнення.
Суд наголошує на тому, що сам по собі факт наявності на алкогольному напої марки акцизного податку не є безумовним підтвердженням дотримання встановленого законодавством порядку його маркування, оскільки визначальним у цьому випадку є не лише фізична наявність марки на товарі, а й відповідність її реквізитів вимогам законодавства, зокрема унікальність таких реквізитів та одноразовість використання марки. Інше тлумачення нівелювало б установлену пунктами 226.7 та 226.9 статті 226 ПК України вимогу щодо індивідуалізації марок акцизного податку та фактично унеможливлювало б виявлення випадків повторного використання однієї й тієї самої марки для маркування декількох одиниць продукції.
При цьому суд зауважує, що предметом перевірки у межах цієї справи є правомірність рішень контролюючого органу, прийнятих у зв\`язку з установленим фактом реалізації алкогольних напоїв із повторюваними реквізитами марок акцизного податку, а не правомірність дій виробника чи імпортера під час первинного маркування відповідної продукції, наявності чи відсутності підстав для її маркування, оскільки такі товари вже були марковані марками акцизного податку.
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що встановлення факту реалізації алкогольних напоїв із порушенням правил маркування можливе виключно за результатами проведення контрольної розрахункової операції, інвентаризації, хронометражу господарських операцій або вилучення алкогольної продукції.
Верховний Суд у постанові від 19.11.2025 у справі №160/20070/23 надав правову оцінку аналогічним доводам та дійшов висновку про можливість підтвердження факту реалізації немаркованої алкогольної продукції на підставі деталізованих відомостей про розрахункові операції, у яких зафіксовано дублювання реквізитів марок акцизного податку.
У цій справі висновки контролюючого органу ґрунтуються не на узагальненій інформації з інформаційних ресурсів ДПС, а на конкретних фіскальних чеках, долучених до акта перевірки, які безпосередньо підтверджують здійснення позивачем відповідних розрахункових операцій та зазначення однакових реквізитів марки акцизного податку щодо різних одиниць алкогольної продукції.
Оскільки марки акцизного податку не можуть мати однакових реквізитів, то реалізація таких алкогольних напоїв вважається здійсненою без марок акцизного податку встановленого зразка.
Факт дублювання марок акцизного податку у фіскальних чеках, виданих позивачем, свідчить про реалізацію позивачем алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими марками акцизного податку згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України, за що, в свою чергу, частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено застосування до суб\`єкта господарювання штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000,00 грн.
Отже, наявні у справі докази у своїй сукупності підтверджують факт реалізації позивачем алкогольних напоїв із порушенням установленого порядку маркування, що свідчить про порушення вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР та пункту 226.9 статті 226 ПК України.
Таким чином, відповідачем належними та достатніми доказами доведено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення №1251, та таких, що вважаються немаркованими, отже обґрунтовано та на законних підставах застосовано штрафні санкції в розмірі 17000,00 грн.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження, зокрема, на підставі встановлення факту торгівлі суб\`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб\`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку (стаття 15 Закону №481/95-ВР).
Таким чином, установивши факт реалізації позивачем алкогольних напоїв із повторюваними реквізитами марок акцизного податку, контролюючий орган мав передбачену законом підставу для прийняття розпорядження про анулювання ліцензії.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України суд залишає за позивачем понесені ним витрати зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
**в и р і ш и в:**
****У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
**Суддя Дудін С.О.**
****