ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141427316

Озвучення тимчасово недоступне

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2026 року

м. Ужгород

№ 300/4337/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Іванчулинець Д.В.,

при секретарі судового засідання – Грига Н.В.,

за участю сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представник прокуратури – Задорожко С.С.,

представник Державної екологічної інспекції Карпатського округу – не з`явився,

представник відповідача – Ігнатенко С.С.,

представник третьої особи – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, буд. 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000, код ЄДРПОУ 03530483) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (вул. Ак. Сахарова, буд. 23А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, код ЄДРПОУ 42702233) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Собранецька, буд. 156, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 45554542), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул. А. Сахарова, буд. 23А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, код ЄДРПОУ 40008068) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 листопада 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 12 листопада 2026 року.

Івано-Франківська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (далі - позивачі) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - відповідачі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі – третя особа), в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» щодо невжиття заходів із виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» загальною площею 2533,8 га та закріплення їх в натурі (на місцевості);

2) зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» відповідно до вимог законодавства України вжити заходи із виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» загальною площею 2533,8 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

3) залучити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

29 червня 2026 року ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду адміністративну справу №300/4337/26 передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

21 липня 2026 року надійшли матеріали адміністративної справи №300/4337/26 до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2026 року, головуючим по даній справі призначено суддю Іванчулинець Д.В..

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у даній справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів – Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Івано-Франківською обласною прокуратурою під час виконання повноважень, визначених 131-1 Конституції України, встановлено порушення природоохоронного законодавства, що полягає у невжитті землекористувачем заходів для забезпечення охорони і збереження об`єкта природного заповідного фонду - ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа», яких знаходиться в Рожнятівському районі Івано-Франківської області. Указом Президента України від 20.08.1996 № 715/96 «Про оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» створено ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Грофа» площею 2533,8 га. Відповідно до пункту 1.3 зазначеного Положення ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Грофа» загальною площею 2533,8 га розташований у Рожнятівському районі, Івано-Франківської області на території Державного підприємства «Осмолодське лісове господарство», зокрема в межах Довго Полянського (кв. 21, 36– 38), Менчільського (кв. 8, 13, 22, 23, 26), Різарнянського (кв. 12), Піскавського (кв. 39) та Осмолодського (кв. 30, 31, 36) лісництв. З метою збереження типового для Прилімнянських Горган гірського ландшафту, а також усього комплексу рослинного і тваринного світу ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» площею 2533,8 га, розташованого в межах Осмолодського держлісгоспу, Державним управлінням екологічної безпеки в Івано-Франківській області 17.10.1996 землекористувачу видано охоронне зобов`язання № 22. У зв`язку з реорганізацією Осмолодського держлісгоспу, його правонаступникам видавалися охоронні зобов`язання від 27.11.2007 № 33 - ДП «Осмолодське ЛГ», від 21.04.2010 № 263 - ДП «Осмолодське лісове господарство», від 27.03.2012 № 326 - ДП «Осмолодське лісове господарство», від 25.07.2023 № 485 філії «Осмолодське лісове господарство». Відповідно до охоронного зобов`язання від 25.07.2023 № 485 філія «Осмолодське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» зобов`язана дотримуватися встановленого режиму території (об`єкта) природно-заповідного фонду та забезпечувати його охорону і збереження. правонаступником майна, прав та обов`язків філії «Осмолодське лісове господарство» ДП «Ліси України» є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс».

Відповідно до інформації філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», проєкт землеустрою щодо організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» – не розроблявся. Водночас відомості про обмеження у використанні земель зазначеного заказника внесено до Державного земельного кадастру. У зв`язку з цим, виникла необхідність зобов`язати філію «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» забезпечити проведення робіт із виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» загальною площею 2533,8 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

03 серпня 2026 року від представника третьої особи через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» на адресу суду надійшли письмові пояснення в яких просить розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

07 серпня 2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вбачається, що останній не погоджується з вимогами викладеними у позовній заяві, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення. В обґрунтування зазначає, що відповідно до пунктів 3 та 4 охоронного зобов`язання від 25.07.2023 № 485 філія «Осмолодське лісове господарство» ДП «Ліси України» як землекористувач зобов`язалася: дотримуватися встановленого режиму території об`єкта природно заповідного фонду; не здійснювати у межах території об`єкта природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію об`єкта природно-заповідного фонду; дотримуватися вимог щодо використання території об`єкта природно заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території об`єкта природно-заповідного фонду; забезпечувати охорону та збереження території об`єкта, що перебуває у її користуванні. Однак, як наголосив Верховний Суд у пункті 59 постанови від 29.11.2024 у справі № 260/1681/23, закріплене природоохоронним законодавством, Положенням про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Грофа» та охоронним зобов`язанням від 25.07.2023 № 485 положення щодо забезпечення додержання режиму охорони та збереження території природно-заповідного фонду саме по собі не передбачає автоматичного покладення на Відповідача як землекористувача тих обов`язків чи повноважень, які безпосередньо правовими нормами для нього не передбачені. Натомість, охоронне зобов`язання від 25.07.2023 № 485 визначає конкретний зміст природоохоронних обов`язків, прийнятих землекористувачем відповідно до цього охоронного зобов`язання. Приписів щодо виготовлення, замовлення, фінансування, погодження або затвердження проєкту землеустрою, проведення геодезичних робіт чи закріплення меж ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» площею 2533,8 га в натурі зазначене охоронне зобов`язання не містить. Покладення на ДП «Ліси України» обов`язку виготовити та затвердити проєкт землеустрою і закріпити межі заказника в натурі можливе лише за наявності прямої правової норми, яка визначає саме це підприємство суб`єктом відповідного обов`язку. Відтак у Відповідача відсутній обов`язок із виготовлення та затвердження відповідного проєкту землеустрою і проведення на його підставі робіт із закріплення меж ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» площею 2533,8 га в натурі (на місцевості), відсутній, що виключає задоволення позову у даній справі.

14 серпня 2026 року прокуратурою подано до суду відповідь на відзив, в яких зазначає, що відповідачем не проведено передбачені ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст. 47 Закону України «Про землеустрій» роботи із встановлення меж ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» в натурі (на місцевості), у зв`язку з чим відомості про земельну ділянку, на якій розташований зазначений об`єкт природно заповідного фонду, не внесено до Державного земельного кадастру. При цьому, існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Відповідно до частини 10 цієї ж статті відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру. Прокуратурою встановлено, що протягом тривалого часу землекористувачем не вжито заходів щодо встановлення меж ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» в натурі (на місцевості), у зв`язку з чим відомості про земельну ділянку, на якій розташований зазначений об`єкт природно заповідного фонду, не внесено до Державного земельного кадастру. Така бездіяльність створює загрозу порушення цілісності території заказника та може призвести до пошкодження або знищення цінних природних комплексів і об`єктів рослинного світу. Твердження відповідача, що він не може бути замовником документації із землеустрою спростовується положеннями ст. 26 Закону України «Про землеустрій», відповідно до якої замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Щодо відсутності у відповідача видів економічної діяльності, які б давали йому можливість встановлювати в натурі (на місцевості) межі ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» то це не позбавляє його можливості виступати замовником відповідної документації із землеустрою.

24 серпня 2026 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що у даному конкретному випадку, жодною нормою матеріального права, як власне і приписами Положення від 07.02.2012 № 49 та Охоронного зобов`язання від 25.07.2023 № 485, безпосередньо для Відповідача, як землекористувача території розташування ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа», обов`язку із вжиття заходів із виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» загальною площею 2533,8 га та закріплення їх в натурі (на місцевості) не передбачено. Прокуратура жодну норму права, яка б передбачала обов`язок землекористувача вчинити дії із винесення меж пралісової пам`ятки природи та її охоронної зони шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості), ні у позовній заяві, ні у відповіді на відзив не називає.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримала заявлені позовні вимог у повному обсязі з мотивів наведених у позові та відповіді на відзив, просила суд позовні вимоги задовольнити.

Від представника Державної екологічної інспекції Карпатського округу через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, просив суд відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999 № З-рп/99 визначив, що прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до цього рішення Конституційного Суду України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, на який покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах на захист інтересів держави.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даному випадку, суд враховує, що інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання вимог законодавства в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, насамперед, задля збереження національного природного надбання нашої країни.

З матеріалів справи вбачається, що Указом Президента України від 20.08.1996 № 715/96 «Про оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» створено ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Грофа» площею 2533,8 га.

Згідно з додатком № 1 до зазначеного Указу Президента України ландшафтний заказник «Грофа» є територією, на якій збереглися типові для Карпат лісові насадження, де зростають сосна гірська та смерека. На території заказника також трапляються сосна кедрова, лілія лісова, баранець звичайний, а також види тварин, занесені до Червоної книги України, зокрема глухар, рись звичайна, бурозубка альпійська, кіт лісовий, змієїд, полоз лісовий та тритон карпатський.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Грофа», затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 07.02.2012 № 49 (далі - Положення), ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Грофа» входить до складу природно-заповідного фонду України та охороняється як національне надбання, щодо якого встановлено особливий режим охорони, відтворення і використання.

Відповідно до пункту 1.3 зазначеного Положення ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Грофа» загальною площею 2533,8 га розташований у Рожнятівському районі, Івано-Франківської області на території Державного підприємства «Осмолодське лісове господарство», зокрема в межах Довго Полянського (кв. 21, 36– 38), Менчільського (кв. 8, 13, 22, 23, 26), Різарнянського (кв. 12), Піскавського (кв. 39) та Осмолодського (кв. 30, 31, 36) лісництв.

Згідно з пунктом 1.6 Положення межі Заказника встановлюються в натурі, позначаються відповідними знаками та інформаційними матеріалами, наносяться на планово-картографічні матеріали лісовпорядкування з детальною характеристикою в таксаційних описах, територіальних органів Держгеокадастру та землекористувача, відображаються у відповідних формах державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем), та землевпорядній документації, обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

Згідно з пунктом 2.1 Положення заказник створено з метою збереження типового для Прилімнянських Горган гірського ландшафту, а також усього комплексу рослинного і тваринного світу.

Відповідно до пунктів 3.4-3.7 Положення забезпечення режиму охорони території Заказника здійснюється землекористувачем. На землекористувача в установленому порядку оформлюється охоронне зобов`язання щодо додержання встановленого режиму території. Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади сприяють охороні та збереженню території Заказника. Режим території Заказника враховується під час розроблення регіональних та інших планів, проєктів будівництва, схем розвитку територій, документації із землеустрою тощо. Державний контроль за додержанням режиму території Заказника здійснюється Державною екологічною інспекцією України.

З метою збереження типового для Прилімнянських Горган гірського ландшафту, а також усього комплексу рослинного і тваринного світу ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» площею 2533,8 га, розташованого в межах Осмолодського держлісгоспу, Державним управлінням екологічної безпеки в Івано-Франківській області 17.10.1996 землекористувачу видано охоронне зобов`язання № 22.

У зв`язку з реорганізацією Осмолодського держлісгоспу, його правонаступникам видавалися охоронні зобов`язання від 27.11.2007 № 33 - ДП «Осмолодське ЛГ», від 21.04.2010 № 263 - ДП «Осмолодське лісове господарство», від 27.03.2012 № 326 - ДП «Осмолодське лісове господарство», від 25.07.2023 № 485 філії «Осмолодське лісове господарство».

Відповідно до охоронного зобов`язання від 25.07.2023 № 485 філія «Осмолодське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» зобов`язана дотримуватися встановленого режиму території (об`єкта) природно-заповідного фонду та забезпечувати його охорону і збереження.

Згідно з наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 18.10.2024 № 1873 діяльність філії «Осмолодське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» припинено шляхом її закриття. Активи та пасиви зазначеної філії передано до філії «Карпатський лісовий офіс».

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 31.12.2024 № 2340 «Про затвердження передавальних актів філій» активи та пасиви філії «Осмолодське лісове господарство» ДП «Ліси України» передано до філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Отже, правонаступником майна, прав та обов`язків філії «Осмолодське лісове господарство» ДП «Ліси України» є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс».

Відповідно до інформації філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», проєкт землеустрою щодо організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду – ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» – не розроблявся. Водночас відомості про обмеження у використанні земель зазначеного заказника внесено до Державного земельного кадастру.

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області листом від 23.03.2026 повідомило обласну прокуратуру про відсутність інформації щодо розроблення проєкту землеустрою з організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду – ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа». Також відсутня інформація щодо винесення та закріплення меж зазначеного заказника в натурі (на місцевості).

Відомості про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Грофа» внесено до Державного земельного кадастру як обмеження у використанні земельних ділянок (вид обмеження - заказники) загальною площею 2556,8 га на підставі документації із землеустрою.

Відповідно до інформації Управління екології та природних ресурсів Івано Франківської обласної державної адміністрації від 17.03.2026, відомості про розроблення проєкту землеустрою щодо встановлення меж території природно заповідного фонду - ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» - відсутні.

Таким чином встановлено, що протягом тривалого часу землекористувачем не вжито заходів щодо встановлення меж ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» в натурі (на місцевості), у зв`язку з чим відомості про земельну ділянку, на якій розташований зазначений об`єкт природно-заповідного фонду, не внесено до Державного земельного кадастру.

Така бездіяльність створює загрозу порушення цілісності території заказника та може призвести до пошкодження або знищення цінних природних комплексів і об`єктів рослинного світу.

Охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій, ніж визначені частиною першою статті 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Статтею 26 зазначеного Закону визначено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказниками, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Об`єкт природно-заповідного фонду - ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Грофа» - перебуває у користуванні філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», яка є його землекористувачем та здійснює повноваження щодо охорони. Відтак саме на неї покладається обов`язок щодо здійснення заходів з охорони та збереження зазначеного об`єкта природно заповідного фонду.

Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що для забезпечення режиму охорони та збереження об`єкта природно-заповідного фонду його власники або користувачі зобов`язані вживати всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про природно-заповідний фонд України», зокрема щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) меж територій природно заповідного фонду, встановлення охоронних зон, а також укладення та виконання охоронних зобов`язань.

Отже, відповідачем не проведено передбачені ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст. 47 Закону України «Про землеустрій» роботи із встановлення меж ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» в натурі (на місцевості), у зв`язку з чим відомості про земельну ділянку, на якій розташований зазначений об`єкт природно заповідного фонду, не внесено до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про природно заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Згідно зі статтею 43 Земельного кодексу України та частиною першою статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі (на місцевості) їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про природно заповідний фонд України» управління територіями та об`єктами природно заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об`єкти.

Статтею 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Крім того, відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» з метою забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, а також запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

Статтею 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Частиною п`ятою статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що для забезпечення режиму охорони та збереження об`єкта природно-заповідного фонду власники або користувачі такого об`єкта зобов`язані вживати всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про природно-заповідний фонд України», зокрема щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) меж територій природно-заповідного фонду, встановлення охоронних зон, а також укладення та виконання охоронного зобов`язання.

Суд зазначає, що землекористувач допустив протиправну бездіяльність, оскільки протягом тривалого часу не вживає заходів із виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» загальною площею 2533,8 га та закріплення їх в натурі (на місцевості), що створює загрозу подальшого збереження об`єкта природно-заповідного фонду у його природному (автентичному) стані.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 2 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі земельні частки (паї).

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема землі природно заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Згідно зі статтею 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду – це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до частин першої статей 79 та 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка є частиною земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі (на місцевості) їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (частина четверта статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Відповідно до абзаців одинадцятого та п`ятнадцятого частини першої статті 1 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою – це сукупність економічних, проєктних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проєктом; цільове призначення земельної ділянки – це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно територіальних одиниць, природоохоронного, територій оздоровчого, природно-заповідного рекреаційного та іншого історико-культурного призначення, а також меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

У пункті «г» частини першої статті 20 Закону України «Про землеустрій» зазначено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності у разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні та обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Згідно з частиною другою статті 25 Закону України «Про землеустрій» одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, а також обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути землекористувачі.

Частиною другою статті 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно заповідного фонду та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, а також обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою:

а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу;

б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму;

в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини;

г) проведення науково-дослідних робіт;

ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України «Про природно заповідний фонд України» витрати, пов`язані із забезпеченням режиму охорони заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ та парків-пам`яток садово паркового мистецтва, здійснюються за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться.

Отже, можна дійти висновку, що питання організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду невід`ємно пов`язане з підготовкою та затвердженням проєктів землеустрою. Відтак, винесенню меж відповідного об`єкта природно-заповідного фонду в натурі (на місцевості) передує розроблення проєкту землеустрою, оскільки рішення про затвердження проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Разом з тим, землеустрій щодо організації раціонального використання та охорони земель і встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні (до яких належать землі природно-заповідного фонду), проводиться в обов`язковому порядку.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню, заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об`єкти, зокрема:

- будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об`єктів транспорту і зв`язку, не пов`язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового бар`єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;

- геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів; - мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи, сінокосіння механізованими засобами, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, визначеним положенням про заказник.

Отже, правовий режим заказника істотно відрізняється від правового режиму земель лісового фонду.

Таким чином, суд зазначає, що на ДП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» покладено обов`язок із вчинення дій щодо вжиття заходів щодо проведення робіт із виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» загальною площею 2533,8 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

У відповідності до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на вищенаведене положення частини другої статті 139 КАС України судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 205, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, буд. 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000, код ЄДРПОУ 03530483) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (вул. Ак. Сахарова, буд. 23А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, код ЄДРПОУ 42702233) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Собранецька, буд. 156, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 45554542), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул. А. Сахарова, буд. 23А, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, код ЄДРПОУ 40008068) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» щодо невжиття заходів із виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» загальною площею 2533,8 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

3. Зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» відповідно до вимог законодавства України вжити заходи із виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Грофа» загальною площею 2533,8 га та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя

Д.В. Іванчулинець