ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 141426119

Озвучення тимчасово недоступне

**Р І Ш Е Н Н Я**

**І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И**

****м. Вінниця

12 листопада 2026 р.** **Справа № 640/16811/20

**Вінницький окружний адміністративний суд** у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015»

до Головного управлінням ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44096797)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» до Головного управлінням ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

На обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що висновки контролюючого органу про порушення вимог законодавства щодо маркування тютюнових виробів є необґрунтованими. На переконання позивача, наявність пошкоджень марок акцизного податку не є безумовною підставою для висновку про зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.

Позивач наголошує, що законодавство передбачає такий спосіб наклеювання марок акцизного податку на тютюнові вироби, за якого марки розриваються під час відкривання упаковки. Водночас сам по собі факт пошкодження марки не доводить відсутності належного маркування продукції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

У відзиві відповідач зазначає, що під час фактичної перевірки встановлено факт зберігання тютюнових виробів із пошкодженими марками акцизного податку, пошкодження яких унеможливлювали встановлення передбачених законодавством реквізитів.

На думку контролюючого органу, виявлені обставини свідчать про порушення встановленого порядку маркування тютюнових виробів та є підставою для застосування фінансових санкцій відповідно до статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

На підтвердження своїх висновків відповідач посилається на акт фактичної перевірки та долучені до матеріалів справи фотоматеріали.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій не погодився із запереченнями відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги.

Зокрема, позивач зазначив, що положення пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, встановлюють спеціальні критерії пошкодження марок акцизного податку щодо алкогольних напоїв, а не тютюнових виробів.

Також позивач звернув увагу, що пунктом 23 зазначеного Положення передбачено наклеювання марок акцизного податку на пачки сигарет у спосіб, який забезпечує їх розривання під час відкривання упаковки.

Позивач вважає, що законодавство не містить окремого обов\`язку суб\`єкта господарювання забезпечувати зберігання тютюнових виробів виключно з непошкодженими марками акцизного податку незалежно від обставин виникнення таких пошкоджень.

Крім того, у відповіді на відзив позивач висловив заперечення щодо належності наданих контролюючим органом фотоматеріалів як електронних доказів, посилаючись на положення статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також позивач звернув увагу на нормативне обґрунтування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та розрахунку фінансових санкцій, зазначивши про невідповідність окремих наведених у них посилань фактичним обставинам, зафіксованим в акті перевірки.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/16811/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Розгляд справи здійснюється суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 02.06.2025 допущено заміну відповідача у справі Головне управління ДПС у Київській області, на його правонаступника, яким є Головне управлінням ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Ухвалою від 04.08.2025 виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 02.06.2025, шляхом зазначення вірного найменування відповідача, а саме: "Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС".

Ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про розгляд адміністративної справи № 640/16811/20 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін .

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

На підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 29.05.2020 № 830 та направлень від 16.06.2020 № 279 і № 280 посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку господарського об\`єкта ТОВ «ЛЕГІОН 2015», розташованого за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 1Г, корпус 1.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.06.2020 № 127/10-36-32-00-10/39775097.

Зі змісту акта перевірки та пояснень сторін убачається, що підставою для висновку контролюючого органу про порушення вимог законодавства стали обставини зберігання тютюнового виробу «CANDLELIGHT WHISKY», у пачці якого містилося п\`ять сигар, за ціною 173,70 грн, із маркою акцизного податку, яка, за твердженням перевіряючих, мала пошкодження, що унеможливлювали встановлення її реквізитів.

За наслідками перевірки ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2020 №0006763203, яким до ТОВ «ЛЕГІОН 2015» застосовано фінансову санкцію в розмірі 17 000 грн.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли у червні - липні 2020 року, а тому до них підлягають застосуванню норми матеріального права в редакціях, чинних на момент виникнення відповідних обставин.

Правове регулювання маркування тютюнових виробів марками акцизного податку на час проведення перевірки здійснювалося Податковим кодексом України, Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку є спеціальним знаком для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесеним до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України передбачено обов\`язок забезпечити маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів марками акцизного податку встановленого зразка.

Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України та продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до пункту 226.3 статті 226 Податкового кодексу України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України визначено випадки, у яких алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими.

Зокрема, такими вважаються алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку, а також алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику чи імпортеру зазначеної продукції.

Отже, законодавець пов\`язує визнання тютюнових виробів немаркованими не лише з фізичною відсутністю марки акцизного податку на упаковці, а й із недотриманням установлених вимог щодо їх маркування.

Водночас для застосування відповідної правової норми необхідно встановити конкретні фактичні обставини, які свідчать про наявність передбаченого законом порушення.

Згідно з пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України забороняються ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів, не маркованих в установленому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі Положення №1251).

Зазначене Положення визначає порядок виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку, а також вимоги щодо маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Пунктом 5 Положення № 1251 передбачено реквізити, які наносяться на марки акцизного податку.

Відповідно до пункту 20 Положення № 1251 маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Цим пунктом також установлено спеціальні випадки, за яких алкогольні напої з пошкодженими марками акцизного податку вважаються немаркованими.

Зокрема, до таких випадків належать пошкодження, які унеможливлюють установлення реквізитів марки, передбачених відповідними положеннями пункту 5 Положення № 1251.

Аналіз змісту пункту 20 Положення № 1251 свідчить, що наведений у ньому перелік пошкоджень марок акцизного податку, які є підставою для визнання продукції немаркованою, сформульовано щодо алкогольних напоїв.

Стосовно тютюнових виробів пункт 20 Положення № 1251 не містить тотожного спеціального переліку пошкоджень марок акцизного податку.

Водночас пунктом 23 Положення № 1251 передбачено особливості наклеювання марок акцизного податку на тютюнові вироби.

Зокрема, марки акцизного податку наклеюються на пачки сигарет і цигарок серійного виробництва, сигар, цигарок, виготовлених у сувенірній коробці, у спосіб, який забезпечує обов\`язкове розривання марки під час відкривання упаковки.

Таким чином, нормативно встановлений спосіб маркування тютюнових виробів передбачає можливість фізичного пошкодження марки акцизного податку внаслідок відкривання відповідної упаковки.

За таких обставин, факт наявності пошкодження марки акцизного податку на тютюновому виробі не може оцінюватися ізольовано від характеру пошкодження, стану упаковки, способу нанесення марки та інших обставин, що мають значення для встановлення дотримання вимог законодавства.

Разом із тим суд наголошує, що положення пункту 23 Положення №1251 не означають безумовної правомірності зберігання будь-яких тютюнових виробів із пошкодженими марками акцизного податку.

Вирішальним є встановлення того, чи свідчать конкретні обставини про маркування продукції з відхиленням від обов\`язкових вимог законодавства, що відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України є підставою для визнання таких виробів немаркованими.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб\`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 грн.

Отже, для застосування зазначеної санкції контролюючий орган повинен установити наявність обставин, які відповідають передбаченому законом складу правопорушення.

Саме по собі посилання на пошкодження марки акцизного податку без належного встановлення юридично значущих обставин не є достатнім для застосування фінансової відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 14.08.2018 у справі №810/270/17 досліджував правомірність застосування фінансових санкцій у зв\`язку з пошкодженням марки акцизного податку на алкогольній продукції під час відкривання тари.

У зазначеній справі Верховний Суд виходив із необхідності врахування фактичних обставин виникнення пошкодження та доведеності контролюючим органом порушення вимог законодавства.

Суд ураховує зазначений підхід щодо необхідності належного встановлення обставин правопорушення, водночас зазначаючи, що предметом розгляду у справі №810/270/17 були алкогольні напої, тоді як у цій справі спір стосується тютюнових виробів.

Тому правовий висновок Верховного Суду не може застосовуватися без урахування відмінностей у нормативному регулюванні та фактичних обставинах.

Водночас положення пункту 23 Положення №1251 підтверджують, що для тютюнових виробів розривання марки під час відкривання упаковки є передбаченою нормативним актом властивістю належного способу маркування.

Оцінюючи обставини цієї справи, суд виходить із того, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про зберігання тютюнових виробів із пошкодженими марками акцизного податку, реквізити яких неможливо було встановити.

При цьому зі змісту акта перевірки вбачається, що відповідна продукція мала марку акцизного податку.

Отже, спір між сторонами стосується не фізичної відсутності марки на упаковці, а правових наслідків її пошкодження.

Суд зазначає, що встановлення факту пошкодження марки акцизного податку та встановлення факту зберігання тютюнових виробів без марки акцизного податку встановленого зразка не є тотожними обставинами.

Для кваліфікації відповідних дій як порушення, за яке передбачено фінансову санкцію, контролюючий орган повинен обґрунтувати, яким саме вимогам до маркування не відповідала продукція та чому виявлені обставини є підставою для визнання її немаркованою.

Натомість із наданих матеріалів убачається, що висновок відповідача ґрунтується передусім на твердженні про пошкодження марки, яке унеможливлювало встановлення її реквізитів.

Разом із тим відповідач не навів належного обґрунтування того, яким чином зазначені обставини, з урахуванням особливостей нормативного регулювання маркування саме тютюнових виробів, свідчать про порушення вимог Положення №1251, що відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України зумовлює визнання продукції немаркованою.

Зокрема, акт перевірки не містить достатнього опису характеру пошкодження марки, який дозволяв би встановити, чи було пошкодження пов\`язане з відкриванням упаковки, чи мало інший характер, а також у чому саме полягало недотримання обов\`язкових вимог до маркування.

Водночас суд не вважає доведеним і твердження про те, що відповідна упаковка була відкрита та що пошкодження марки виникло саме внаслідок її відкривання.

Однак відсутність доказів конкретної причини пошкодження марки сама по собі не підтверджує правомірності висновку контролюючого органу про зберігання немаркованої продукції.

Суд ураховує, що обов\`язок доведення правомірності рішення про застосування фінансової санкції покладається на суб\`єкта владних повноважень.

Окремої оцінки потребують надані відповідачем фотоматеріали.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідач подав копії фотографій без належного підтвердження наявності їх електронних оригіналів, у зв\`язку із чим посилається на положення статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, які мають значення для справи, зокрема електронні документи, графічні зображення, фотографії та інші дані в електронній формі.

Згідно з положеннями цієї статті електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій у встановленому законом порядку.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, визначеному законом. При цьому паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Суд зазначає, що наведені положення процесуального закону не встановлюють безумовної недопустимості кожного фотозображення, поданого на паперовому носії.

Питання належності, допустимості, достовірності та достатності такого доказу підлягає вирішенню з урахуванням способу його отримання, подання, засвідчення, змісту та зв\`язку з іншими доказами у справі.

Дослідивши надані відповідачем фотоматеріали, в сукупності з актом перевірки та іншими матеріалами справи, суд зазначає, що вони не містять достатніх відомостей для достовірного встановлення характеру пошкодження марки акцизного податку та обставин, які дозволяли б кваліфікувати відповідний тютюновий виріб як немаркований у розумінні пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України.

Водночас суд не покладає в основу свого висновку виключно якість фотоматеріалів або спосіб їх подання.

Визначальним є те, що сукупність наданих відповідачем доказів не підтверджує належним чином наявності саме того порушення, за яке до позивача застосовано фінансову санкцію.

Суд також оцінює посилання відповідача на підписання акта перевірки представником позивача без зауважень.

Підписання акта перевірки підтверджує факт ознайомлення відповідної особи з його змістом, однак саме по собі не означає визнання суб\`єктом господарювання правильності правової кваліфікації встановлених контролюючим органом обставин.

Крім того, відсутність зауважень до акта перевірки не позбавляє особу права на судове оскарження прийнятого за результатами перевірки рішення та не звільняє відповідача від обов\`язку довести його правомірність.

Щодо доводів позивача про неналежне нормативне обґрунтування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає таке.

Застосування фінансової санкції має ґрунтуватися на встановленні конкретного порушення та відповідати передбаченим законом підставам відповідальності.

Наявність у податковому повідомленні-рішенні або розрахунку фінансової санкції посилань на норми законодавства, які регулюють інші аспекти обігу підакцизної продукції, сама по собі не завжди свідчить про протиправність відповідного рішення.

Водночас такі посилання не можуть замінювати обов\`язку контролюючого органу встановити та довести обставини правопорушення, за яке застосовано санкцію.

У цій справі фінансову санкцію застосовано за зберігання тютюнових виробів, які відповідач вважав такими, що не мають належного маркування.

Отже, для оцінки правомірності оскаржуваного рішення визначальним є встановлення обставин, які відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та Положення № 1251 дають підстави вважати такі тютюнові вироби немаркованими.

Однак наявність зазначених обставин відповідачем належним чином не доведена.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб\`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, розсудливо та пропорційно.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб\`єкта владних повноважень обов\`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об\`єктивному дослідженні.

Оцінюючи надані сторонами докази за правилами зазначеної статті, суд виходить із того, що відповідач установив факт наявності пошкодження марки акцизного податку на тютюновому виробі.

Разом із тим матеріали справи не містять достатніх доказів того, що встановлене пошкодження свідчило про маркування тютюнового виробу з відхиленням від обов\`язкових вимог Положення № 1251 або про наявність інших передбачених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України підстав для визнання продукції немаркованою.

Суд наголошує, що факт пошкодження марки акцизного податку не заперечується як такий, проте юридична кваліфікація цього факту повинна відповідати конкретним вимогам законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

При цьому контролюючий орган не може застосовувати фінансову санкцію, передбачену за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, лише на підставі припущення про те, що будь-яке пошкодження марки є достатньою підставою для визнання відповідної продукції немаркованою.

Інший підхід фактично означав би розширювальне тлумачення підстав фінансової відповідальності суб\`єкта господарювання без належного встановлення всіх юридично значущих обставин.

За результатами дослідження доказів у справі суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності застосування до позивача ТОВ «ЛЕГІОН 2015» фінансової санкції в розмірі 17 000 грн.

Зазначений висновок ґрунтується не на визнанні допустимим будь-якого пошкодження марок акцизного податку на тютюнових виробах, а на недоведеності контролюючим органом того, що конкретні обставини, установлені під час перевірки, становили порушення, за яке законом передбачена відповідна фінансова відповідальність.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 08.07.2020 №0006763203 прийнято без належного встановлення передбачених законодавством підстав для застосування фінансової санкції, у зв\`язку із чим воно не відповідає критеріям правомірності рішення суб\`єкта владних повноважень, установленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб\`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб\`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 73-76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

**В И Р І Ш И В :**

****Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08 липня 2020 року №0006763203, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» застосовано фінансові санкції в розмірі 17 000,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» (код ЄДРПОУ 39775097) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44096797) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

*Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.*

_Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення._

*Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.*

__

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015" (вул. Артема 49, м. Київ, код ЄДРПОУ 39775097)

Відповідач: Головне управлінням ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44096797; адреса: вул. Святослава Хороброго, 5-А, м. Київ,

**Суддя Крапівницька Н.Л.**

****підпис

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар: