ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 727/6012/25
провадження № 61-8032св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Перший відділ Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 ,
треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «Сенс Банк», про визнання дій незаконними, скасування акта та постанови державного виконавця, визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 червня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконними дії начальника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Першого ВДВС у м. Чернівці Західного МУМЮ) Смотра Д. О. щодо винесення 07 жовтня 2024 року постанови про скасування процесуального документа;
скасувати постанову начальника Першого ВДВС у м. Чернівці Західного МУМЮ Смотра Д. О. від 07 жовтня 2024 року про скасування процесуального документу;
визнати незаконними дії державного виконавця Першого ВДВС у м. Чернівці Західного МУМЮ Симоненка В. В. щодо винесення 24 жовтня 2024 року постанови та складання акта про передання майна стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу;
скасувати постанову державного виконавця Першого ВДВС у м. Чернівці Західного МУМЮ Симоненка В. В. від 24 жовтня 2024 року про передачу майна стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу;
скасувати акт державного виконавця Першого ВДВС у м. Чернівці Західного МУМЮ Симоненка В. В. від 24 жовтня 2024 року про передання майна стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу;
визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, серія та номер: 5127, виданий 25 жовтня 2024 року, видавник ПН Чернівецького МНО Войціховський А. В.;
скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: 1/2 частку нежитлової будівлі літ. «К», загальною площею 368,90 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована за ОСОБА_2 25 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А. В.
Як на обґрунтування заявлених вимог позивач посилалась на те, що 07 жовтня 2024 року начальник Першого ВДВС у м. Чернівців Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Смотр Д. О. виніс постанову про скасування постанови та акта державного виконавця про передання майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 20 лютого 2020 року.
Підставою для скасування процесуальних документів зазначено постанову Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 727/2176/20, якою нібито скасовано постанову та акт державного виконавця від 20 лютого 2020 року.
Однак постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 727/2176/20 акти державного виконавця скасовані не були, а вимоги скарги в частині скасування цих актів - залишено без розгляду. Отже, постанова начальника Першого ВДВС від 07 жовтня 2024 року винесена незаконно та всупереч постанові Верховного Суду.
Внаслідок помилкових дій начальника ВДВС державний виконавець Симоненко В. В. виніс постанову та акт про передачу майна стягувачу ОСОБА_2 у рахунок погашення боргу. Ці дії було вчинено у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1.
На підставі винесених постанови та акта державного виконавця нерухоме майно, а саме: 1/2 нежитлової будівлі літ. К, загальною площею 368,90 кв. м на АДРЕСА_2 , власником якої був ОСОБА_3 , перейшла у власність одного з п`яти стягувачів - ОСОБА_2 .
За таких обставин чинними є постанова та акт державного виконавця від 20 лютого 2020 року про передачу стягувачеві ОСОБА_1 у рахунок погашення боргу майна: на АДРЕСА_2 , власником якого був ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Шевченківський районний суд м. Чернівці рішенням від 20 жовтня 2025 року позов задовольнив частково.
Визнав незаконними дії начальника Першого ВДВС у м. Чернівці Західного МУМЮ Смотра Д. О. щодо винесення 07 жовтня 2024 року постанови про скасування процесуального документа.
Скасував постанову начальника Першого ВДВС у м. Чернівці Західного МУМЮ Смотра Д. О. від 07 жовтня 2024 року № НОМЕР_1.
Визнав незаконними дії державного виконавця Першого ВДВС у м. Чернівці Західного МУМЮ Симоненко В. В. щодо винесення постанови «Про передачу майна стягувачеві» від 24 жовтня 2024 року та складання акта «Про передачу майна стягувачеві ОСОБА_2 » від 24 жовтня 2024 року в рахунок погашення боргу, в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1 та скасував їх.
Скасував державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: 1/2 частину нежитлової будівлі літ. «К», загальною площею 368, 90 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , що була проведена 25 жовтня 2024 року, на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, серії та номер 5127, на нерухоме майно, яке було видано 25 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Войціховським А. В., реєстраційний номер нерухомого майна: 1054597273101.
У задоволенні решти вимог позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 є стягувачем у зведеному виконавчому провадженню № НОМЕР_1, оскаржуваними діями та постановою начальника Першого ВДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Смотра Д. О. від 07 жовтня 2024 року були порушені її права.
Постанова та акт державного виконавця від 20 лютого 2020 року про передачу стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу 1/2 нежитлової будівлі літ. К, загальною площею 368,90 кв. м на АДРЕСА_2 (колишня АДРЕСА_3 ), після ухвалення постанови судом касаційної інстанції 26 травня 2021 року залишились чинними. Постанова від 07 жовтня 2024 року, якою було скасовано постанову та акт державного виконавця від 20 лютого 2020 року є незаконною. Як наслідок є незаконними та підлягають скасуванню постанова та акт державного виконавця Симоненка В. В. від 24 жовтня 2024 року про передання майна стягувачу ОСОБА_2 .
Вимоги щодо скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно: а саме: 1/2 нежитлової будівлі літ. К, на АДРЕСА_2 є обґрунтованими.
Вимоги щодо визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна не є належним способом захисту.
Короткий зміст постанови суду апеляційного суду
Чернівецький апеляційний суд постановою від 01 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 жовтня 2025 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 19 254,25 грн судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду мотивована неналежним суб`єктним складом відповідачів. Позивач не зазначила співвідповідачів стягувача ОСОБА_5 та боржника ОСОБА_3 і клопотань про їх залучення як співвідповідачів не заявляла.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
В касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати, постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 червня 2026 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказано те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17, від 10 травня 2023 року у справі № 201/2760/20.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Боржник ОСОБА_3 і стягувач ОСОБА_5 залучені як треті особи у цій справі. Крім цього, ОСОБА_5 помер у червні 2024 року.
ОСОБА_3 під час розгляду справи не заперечував проти задоволення позову. Зміна процесуального статусу третіх осіб на відповідачів не вплинула б на результат розгляду справи і на права цих осіб.
Суд апеляційної інстанції незаконно поновив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції помилково стягнув судовий збір з ОСОБА_1 , оскільки вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії та відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2026 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
14 липня 2026 рокусправа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На виконанні в Першому ВДВС у місті Чернівці перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання:
АСВП № 41527640 з примусового виконання виконавчого листа № 755/25319/13-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 30 жовтня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу в сумі 185 233,63 грн;
АСВП № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа №2-83, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці 03 липня 2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 202 944,05 грн;
АСВП № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 727/6924/15-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці 02 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 168 429,56 грн; АСВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 727/7054/15-ц, виданого Шевченківським районним судом міста Чернівці 10 грудня 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 судового збору 243,60 грн;
АСВП № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 720/1175/15-ц, виданого Новоселицьким районним судом Чернівецької області 21 липня 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 боргу в сумі 530 205,80 грн; АСВП № НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа № 720/1174/15-ц, виданого Новоселицьким районним судом Чернівецької області 21липня 2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 740 525,80 грн.
21 жовтня 2014 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 березня 2012 року № 2-2691 про стягнення з ОСОБА_3 боргу у сумі 164 979,00 грн, судових витрат в розмірі 1650,00 грн та 120,00 грн витрат на ІТЗ.
21 жовтня 2014 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 липня 2012 року про стягнення з ОСОБА_3 боргу у сумі 200 000,00 грн, судових витрат в розмірі 1 700,00 грн, витрат на проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 1 124,05 гривень та 120,00 грн витрат ІТЗ.
Постановою державного виконавця від 25 листопад 2014 року у зведеному виконавчому провадженню накладено арешт на все нерухоме майно боржника (номер запису про обтяження 7811591).
Актом опису й арешту майна від 05 грудня 2014 року описано 1/2 частину нежитлової будівлі, загальною площею 368,00 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , про що він розписався в акті.
Відповідно до звіту від 09 грудня 2015 року № 457 про оцінку майна: вартість 1/2 частини нежитлової будівлі літ. К на АДРЕСА_2 - становить 556 897,00 грн без ПДВ.
23 грудня 2015 року сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення про вартість арештованого майна.
20 січня 2016 року направлено заявку на реалізацію арештованого майна у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_7.
Електронні торги з реалізації 1/2 частини нежитлової будівлі літер «К» на АДРЕСА_3 були призначені на 17 березня, 13 квітня, 17 травня 2016 року і не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.
06 червня 2016 року сторонам виконавчого провадження направлено листа з пропозицією вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна в рахунок погашення боргу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалось на реалізацію. Підписи на листі свідчать про отримання цього листа представниками стягувачів.
ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 заявили про своє бажання залишити за ними нереалізоване майно - 1/2 частину нежилого приміщення, за початковою ціною 556 897,00 грн як погашення боргу (листи від 14, 21, 30 червня 2016 року).
Згідно з матеріалами зведеного виконавчого провадження, станом на 07 липня 2016 року інші стягувачі зведеного виконавчого провадження не заявляли про бажання залишити за собою нереалізоване арештоване нерухоме майно, за початковою ціною.
11 березня 2016 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 укладено договір про відступлення прав вимоги за виконавчим листом № 2-1700/12 від 29 грудня 2013 року, виданим Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 168 429,56 грн.
Постановою державного виконавця Першого ВДВС м. Чернівців Савка М. С. «Про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу» від 25 квітня 2018 року передано стягувачу ОСОБА_2 в рахунок боргу за виконавчим листом № 2-1700/12, виданим Шевченківським районним судом м. Чернівці 27 грудня 2013 року, нерухоме майно: 1/2 частину нежитлової будівлі приміщення літ. К на АДРЕСА_3 на суму 556 897,00 грн, що належить боржнику ОСОБА_3
21 квітня 2018 року державний виконавець склав акт про передання майна ОСОБА_2 у рахунок погашення боргу.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року вказані постанова та акт державного виконавця про передачу в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 оскаржувалися в судовому порядку боржником у зведеному виконавчому провадженні ОСОБА_3 та були скасовані
Зазначені обставини встановлені постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі 727/2176/20.
20 лютого 2020 року державний виконавець Савка М. С. виніс постанову та склав акт про передання майна стягувачу у рахунок погашення боргу, яким передав стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу 1/2 нежитлової будівлі літ. К, загальною площею 368,90 кв. м на АДРЕСА_2 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 вересня 2020 року у справі № 727/2176/20 задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовано постанову та державний акт державного виконавця Савки М. С. від 20 лютого 2020 року про передачу стягувачу ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу 1/2 нежитлової будівлі літ.К, загальною площею 368,90 кв. м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (колишня АДРЕСА_3 ).
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 15 січня 2021 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 вересня 2020 року скасовано та в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця та начальника Першого ВДВС у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 вересня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 січня 2021 року у частині вимог скарги ОСОБА_2 про: визнання дій державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Савки М. С. щодо винесення 20 лютого 2020 року постанови та складання акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу неправомірними; скасування постанови та акта державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Савки М. С. від 20 лютого 2020 року про передання майна стягувачу в рахунок погашення боргу залишено без розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції обґрунтована тим, що у справі, яка переглядається, предметом скарги є дії та рішення державного виконавця щодо винесення постанови та складання акта про передання майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Враховуючи, що вимоги скарги на дії державного виконавця щодо винесення постанови та складання акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу спрямовані на втрату чинності цими документами, які пов`язані з реалізацією арештованого майна боржника, що є підставою для виникнення прав та обов`язків інших осіб, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав. При цьому ефективним способом захисту прав стягувача є пред`явлення до суду позову із залученням до участі у справі інших стягувачів, боржника та державного виконавця як відповідачів, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень. Тому зазначені вимоги скарги мають вирішуватися в порядку позовного провадження, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень, у зв`язку із чим скаргу в цій частині належить залишити без розгляду.
Постановою начальника відділу Першого ВДВС у м. Чернівці Смотра Д.О. про скасування процесуального документу від 07 жовтня 2024 року, прийнятою у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, скасовано постанову «Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу» від 20 лютого 2020 року та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 20 лютого 2020 року.
Постанова винесена на підставі абзацу четвертого частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та обґрунтована тим, що постановою Верховного суду від 26 травня 2021 року № 727/2176/20 скасовано постанову про передання майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 20 лютого 2020 року та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 20 лютого 2020 року.
24 жовтня 2024 року державний виконавець Симоненко В. В. у межах ЗВП № НОМЕР_1, виніс постанову та склав акт про передання майна стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом наступного майна: 1/2 нежитлової будівлі літ. «К», загальною площею 368,90 кв. м, на АДРЕСА_2 за початковою ринковою вартістю 556 897,00 грн, що належить боржнику ОСОБА_3 .
На підставі зазначених документів, ОСОБА_2 отримав свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, на нерухоме майно: 1/2 нежитлової будівлі літ. «К» на АДРЕСА_2 .
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 , зокрема, просила визнати дії начальника ВДВС та державного виконавця незаконними, скасувати постанову та акт державного виконавця про передання майна стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2023 року у справі № 727/2176/20 (провадження № 61-2503св21) зазначено, що предметом скарги є дії та рішення державного виконавця щодо винесення постанови та складання акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Враховуючи, що вимоги скарги на дії державного виконавця щодо винесення постанови та складання акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу спрямовані на втрату чинності цих документів, які пов`язані з реалізацією арештованого майна боржника, що є підставою для виникнення прав та обов`язків інших осіб, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав. При цьому, ефективним способом захисту прав стягувача є пред`явлення до суду позову із залученням до участі у справі інших стягувачів, боржника та державного виконавця як відповідачів, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень. Тому зазначені вимоги скарги мають вирішуватися в порядку позовного провадження, а не у порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
У цій справі суди встановили, що боржником у зведеному виконавчому провадженні є ОСОБА_3 , стягувачі, які виявили бажання отримати арештоване нерухоме майно за початковою ціною в рахунок боргу: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .
Отже, належними відповідачами у цій справі є: державний виконавець, стягувачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та боржник ОСОБА_3 .
Водночас позов пред`явлено стягувачем ОСОБА_1 до відділу ДВС та ОСОБА_2 .
Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)).
Оскільки належними відповідачами у цій справі, окрім відділу ДВС та стягувача ОСОБА_2 , є також стягувач ОСОБА_5 і боржник ОСОБА_3 , які до участі у справі як співвідповідачі не залучені, і заяв чи клопотань про їх залучення позивач не заявляв, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги про те, що незалучення до участі у справі належних відповідачів не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки боржник ОСОБА_3 і стягувач ОСОБА_5 брали участь у справі як треті особи, а зміна їхнього процесуального статусу не вплинула б на результат розгляду справи та їхні права, на увагу не заслуговують. Факт участі зазначених осіб у справі як третіх осіб не є тотожним їх залученню до участі у справі як відповідачів.
Смерть ОСОБА_5 у червні 2024 року не впливає на висновки апеляційного суду щодо неналежного суб`єктного складу, оскільки за наявності відповідних правових підстав можливе залучення до участі у справі його правонаступника, зокрема спадкоємця.
Аргументи касаційної скарги про те, що апеляційний суд незаконно поновив строк на апеляційне оскарження, є безпідставними. Апеляційний суд дослідив причини пропуску ОСОБА_2 строку на подання апеляційної скарги та визнав їх поважними, врахувавши при цьому добросовісне ставлення скаржника до реалізації ним права на оскарження і вжиття ним усіх залежних від нього заходів з метою подання скарги.
Разом із тим апеляційний суд стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 19 254,25 грн судового збору за подання до суду апеляційної скарги.
Звертаючись із касаційно скаргою, ОСОБА_1 вказувала, що вона звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, та надала докази на підтвердження цієї обставини.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи наведене, постанову апеляційного суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 19 254,25 грн судового збору за подання апеляційної скарги слід скасувати, та в цій частині постановити нове рішення, яким компенсувати ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 19 254,25 грн за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Керуючись статтями 400, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 червня 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 19 254,25 грн судового збору за подання апеляційної скарги скасувати, в цій частині постановити нове рішення.
Компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 19 254,25 грн.
В іншій частині постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун