ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141423559

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: [email protected], web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

м. Київ

05.11.2026

Справа № 910/11128/23

За позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місто Київ)

до: 1. ОСОБА_1 (м. Київ)

2. ОСОБА_2 (Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка)

3. ОСОБА_3 (м. Київ)

4. ОСОБА_4 (Київська обл., Бучанський р-н, с. Чайки)

5. ОСОБА_5 (м. Київ)

6. ОСОБА_6 (Київська обл., м. Біла Церква)

7. ОСОБА_7 (Черкаська обл., м. Черкаси)

8. ОСОБА_8 (м. Київ)

9. ОСОБА_9 (м. Київ)

10. ОСОБА_10 (м. Київ)

про стягнення 11 706 838 257,34 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до: 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 , 5. ОСОБА_5 , 6. ОСОБА_6 , 7. ОСОБА_7 , 8. ОСОБА_8 , 9. ОСОБА_9 , 10. ОСОБА_10 , про стягнення 11 706 838 257,34 грн збитків, завданих відповідачами як пов`язаними з ПАТ "ВіЕйБі Банк" особами (посадовими особами цього Банку).

Позов обґрунтовано завданням відповідачами шкоди Банку внаслідок прийняття управлінських рішень щодо ряду укладених кредитних та забезпечувальних правочинів, оскільки рішення відповідачів про видачу кредитів юридичним особам, виведення з-під застави високоліквідного майна, зменшення процентної ставки за користування кредитними коштами та про систематичне відтермінування сплати відсотків позичальниками приймались кредитною комісією з корпоративного бізнесу та середнього і малого бізнесу Банку (кредитний комітет) у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 (окремі рішення приймались за участі ОСОБА_14 ); членами спостережної ради Банку були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з порушенням фідуціарних обов`язків.

19.10.2026 від відповідача-4 - ОСОБА_4 , надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

Означене клопотання обґрунтовано тим, що при розгляді даної справи належить встановити:

- які суми були сплачені банком контрагентам за сумнівними правочинами;

- які суми були отримані банком від контрагентів як виконання за договорами (погашення кредитів, виплата процентів, інші виплати);

- якою була балансова вартість активів, отриманих внаслідок сумнівних правочинів, на дату початку виведення банку з ринку;

- які суми були отримані банком у результаті продажу в ліквідаційній процедурі активів, набутих унаслідок сумнівних правочинів, а також суми, фактично стягнуті за рішеннями судів і включені до ліквідаційної маси;

- який розмір збитків від кожного із сумнівних правочинів;

- який розмір недостатності майна банку для розрахунків з кредиторами.

При цьому встановити наявність та розмір збитків Банку без спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку та фінансово-кредитних операцій неможливо, з огляду на 14 епізодів кредитування, понад 30 кредитних договорів і додаткових угод, відступлення права вимоги, переведення боргу та багаторазове перекредитування в національній та іноземній валютах протягом трьох років. Розрахунок позивача не є доказом розміру шкоди. Розмір шкоди визначено самим Фондом, тобто заінтересованою стороною, а не суб`єктом судово-експертної або оціночної діяльності. Висновку експерта з цих питань жодна сторона до справи не надала.

За доводами відповідача-4, методика позивача не відповідає предмету доказування, визначеному Верховним Судом. Позивач порівнює номінал вимог із ціною продажу в 2020 році. Він не визначає суми, фактично сплачені Банком і повернуті йому за кожним договором, балансову вартість активів і забезпечення станом на 20.11.2014, суми, стягнуті за рішеннями судів, та розмір недостатності майна Банку. Без цих величин суд не може встановити розмір збитку від кожного правочину.

Крім того, для розмежування первинної видачі, рефінансування та реального вибуття коштів необхідно дослідити рух коштів на позичкових і поточних рахунках усіх позичальників, що є предметом економічної експертизи. За доводами позивача, заборгованість позичальників станом на 06.02.2020 становила 11 797 420 654,77 грн, а заявлена шкода - 11 706 838 257,34 грн, тобто фактично вся заборгованість ототожнена із шкодою. При цьому сам позивач посилається на понад 30 судових рішень про стягнення заборгованості за цими ж договорами, але не відображає у розрахунку результати їх виконання та не визначає, чи були відчужені права вимоги, що вже були підтверджені судом. Крім того, відповідач-4 зазначає, що розрахунок позивача ґрунтується на копіях з копій договорів, непідписаних виписках по рахунках, які не є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та даних програмного комплексу "Айсберг". Відповідність цих даних бухгалтерському обліку Банку може встановити лише експерт за первинними документами та обліковими регістрами. Також, частина кредитів видавалася в іноземній валюті. Збільшення гривневого еквівалента заборгованості та зменшення вартості забезпечення у 2014- 2020 роках відбулися внаслідок девальвації та економічної кризи. Відокремити ці чинники від наслідків управлінських рішень можна лише за допомогою порівняння облікових даних на конкретні дати: 08.10.2014, 20.11.2014, 20.03.2015, 06.02.2020 та 30.11.2020.

Позивачем пред`явлено до солідарного стягнення суму збитків з усіх відповідачів, проте, відповідачі обіймали посади в різні періоди. Зокрема, ОСОБА_4 була членом Спостережної ради лише з 26.06.2013, тоді як частину спірних договорів укладено у 2011- 2012 роках. Визначити, які операції і в якій сумі припадають на період роботи кожного відповідача, можна лише шляхом експертного дослідження.

04.11.2026 позивачем подано заперечення на клопотання про призначення судової експертизи, в яких він обґрунтовує відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування в даній справі.

Позивач вказує, що предметом позовних вимог у даній справі є вимога Фонду до пов`язаних осіб ПАТ «ВіЕйБі Банк» - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про стягнення 11 706 838 257,34 грн.

Підставами позову є прийняття відповідачами ряд рішень про кредитування неплатоспроможних позичальників, що призвело до заподіяння шкоди (збитків) у заявленому в позові розмірі.

Для з`ясування вказаних вище обставин, у матеріалах справи № 910/11128/23 достатньо відповідних доказів і для вирішення спору спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, в контексті заявленого спору - не є необхідними, адже потреба у спеціальних знаннях при вирішенні спору заявником клопотання не доведена. Саме відсутність очевидної законної мети під час вчинення активних спірних операцій, їх завідома збитковість дозволяє дійти висновку про порушення відповідачами фідуціарних обов`язків та про те, що у спірних правовідносинах має місце протиправна поведінка відповідачів.

У позові до пов`язаних осіб неплатоспроможного ПАТ «ВіЕйБі Банк» Фонд визначив розмір вимог на рівні розміру шкоди, завданої визначеними операціями. Сума шкоди від цих операцій становить 11 706 838 257,34 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Матеріали справи містять відомості щодо недостатності майна банку, розміру акцептованих вимог кредиторів Банку (зі змінами), інформацію щодо затвердженої ліквідаційної маси, відомості щодо надходжень та витрат Банку під час ліквідаційної процедури, а також щодо списаної Банком у збиток заборгованості за переліченими в позові кредитами пов`язаних компаній, які підтверджено належними та допустимими доказами.

Розмір збитків від операцій підтверджується відповідними балансовими довідками, які було долучено до позовної заяви.

Надані Фондом докази відповідають критеріям стандартів доказування, є належними, допустимими, достатніми та достовірними, а в сукупності підтверджують заявлену Фондом позицію та відповідають стандарту вірогідності доказів.

Вказані питання поставлені експерту не з метою встановлення певних обставин справи, що входять до предмета доказування, або усунення будь-яких розбіжностей, які було встановлено під час судового розгляду справи.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Позовні вимоги Фонду обґрунтовано завданням відповідачами шкоди Банку внаслідок прийняття управлінських рішень щодо ряду укладених кредитних та забезпечувальних правочинів, оскільки рішення відповідачів про видачу кредитів юридичним особам, виведення з-під застави високоліквідного майна, зменшення процентної ставки за користування кредитними коштами та про систематичне відтермінування сплати відсотків позичальниками приймались кредитною комісією з корпоративного бізнесу та середнього і малого бізнесу Банку (кредитний комітет) у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 (окремі рішення приймались за участі ОСОБА_14 ); членами спостережної ради Банку були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з порушенням фідуціарних обов`язків.

З огляду на предмет і підстави даного позову, встановлення обставин щодо визначення: сум, сплачених банком контрагентам за спірними правочинами, отриманих банком сум від контрагентів як виконання за договорами (погашення кредитів, виплата процентів, інші виплати); балансової вартості активів, отриманих внаслідок спірних правочинів, на дату початку виведення банку з ринку; отриманих банком сум у результаті продажу в ліквідаційній процедурі активів, набутих унаслідок спірних правочинів, а також сум, фактично стягнутих за рішеннями судів і включених до ліквідаційної маси; розміру збитків від кожного із спірних правочинів, розміру недостатності майна банку для розрахунків з кредиторами, - є необхідним для об`єктивного та належного розгляду даної справи, належного встановлення обставин, які підлягають доказуванню та є спірними з огляду на відповідні заперечення відповідача-4.

Суд при цьому звертає увагу на те, що передбачений ст. 79 ГПК України стандарт доказування - "вірогідність доказів", жодним чином не нівелює положення ст. ст. 73 - 77 цього ж Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Надання оцінки наведеним в позові доводам Фонду щодо розміру завданих збитків кожним відповідачів є обов`язком суду, який корелюється з принципами змагальності та рівності учасників судового процесу, як один із складових права на справедливий суд, що декларується статтею 6 Європейської конвенції з прав людини.

Враховуючи, що для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання, тож без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті. Водночас жодною зі сторін спору не наданий висновок експерта з зазначеного вище питання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Зважаючи на наявність передбачених частиною 1 статті 99 ГПК України умов в їх сукупності, суд дійшов висновку про призначення у даній справі судової експертизи з метою встановлення обставин, що мають значення для справи.

При цьому викладені відповідачем-4 у клопотанні про призначення судової експертизи питання спрямовані на встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування у даному господарському спорі, а дослідження наведених обставин потребує відповідних спеціальних знань.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

Враховуючи вищенаведене, суд звертає увагу сторін на те, що вони на вимогу експерта мають подати всі документи та докази, необхідні для проведення експертизи.

Положеннями частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов`язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (далі - Інструкція), експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Проведення судової будівельно-технічної експертизи у встановлений законом строк суд вважає за можливе доручити Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (03118, м. Київ, вул. Костанайська, буд. 6).

За приписами п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона.

Таким чином, витрати на проведення експертизи у даній справі покладаються на відповідача-4.

Відповідно до ч. 5 ст. 100 ГПК України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У зв`язку з призначенням судом судової експертизи, провадження у даній справі слід зупинити на час проведення експертизи, відповідно до статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 228, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_4 про призначення судової економічної експертизи задовольнити.

2. Призначити у справі №910/11128/23 судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1) Які суми були сплачені ПАТ "ВіЕйБі Банк" контрагентам за кредитними договорами: № 158-2013 від 05.12.2013, № 10-2014 від 08.01.2014, № 119-2013 від 08.10.2013, № 8-2014 від 08.01.2014, № 65-2013 від 31.05.2013, № 9-2014 від 08.01.2014, № 11-2014 від 08.01.2014, № 246-2012 від 25.06.2012, договором про відступлення права вимоги № 2/03/12 на придбання Банком права вимоги за кредитними договорами № 010/12/34 від 19.07.2011 та № 010/12/20 від 14.04.2011, № 313-2012 від 20.09.2012, № 358-2012 від 09.10.2012, № 54-2013 від 29.03.2013, № 10 від 04.10.2013 про внесення змін до договору № 358-2012 від 09.10.2012, № 8 від 04.10.2013 про внесення змін до договору № 54-2013 від 29.03.2013, № 13-2014 від 08.01.2014, № 47-2013 від 05.03.2013, договором від 04.10.2013 про внесення змін до кредитного договору № 47-2013 від 05.03.2013, № 14-2014 від 08.01.2014, № 163-2013 від 30.12.2013, № 5-2014 від 08.01.2014, № 6-2014 від 08.01.2014, № 69-2013 від 05.06.2013, № 7 від 04.10.2013 про внесення змін до договору № 69-2013 від 05.06.2013, № 132-2012 від 28.03.2012, № 136-2012 від 29.03.2012, № 319-2012 від 24.09.2012, № 114-2012 від 15.03.2012, договором від 05.11.2013 про внесення змін до кредитного договору № 114-2012 від 15.03.2012, № 135-2013 від 25.10.2013, № 3-2014 від 08.01.2014, № 129-2012 від 28.03.2012, № 227-2011 від 26.09.2011, № 117-2012 від 15.03.2012 (далі - Кредитні договори)?

2) Які суми (погашення кредитів, виплата відсотків, пені, штрафи, комісійні, інші виплати) були отримані ПАТ "ВіЕйБі Банк" як виконання умов Кредитних договорів, зазначених у питанні 1, за період з дати їх укладення до 12.07.2023 (дата подання позову), а також окремо за період з дати їх укладення до 20.11.2014?

3) У якій сумі підтверджується документально заборгованість контрагентів ПАТ "ВіЕйБі Банк" за Кредитними договорами, зазначеними у питанні 1:

станом на кінець дня 08.10.2014 (дата прийняття постанови Правління НБУ № 631/БТ);

станом на кінець дня 20.11.2014 (дата прийняття постанови Правління НБУ № 733 "Про віднесення ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних" та рішення виконавчої дирекції ФГВФО № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк");

станом на кінець дня 20.03.2015 (дата прийняття рішення виконавчої дирекції ФГВФО № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку");

станом на кінець дня 30.11.2020 (дата прийняття рішення виконавчої дирекції ФГВФО № 2029 "Про затвердження ліквідаційного балансу та Звіту про виконання ліквідаційної процедури ПАТ "ВіЕйБі Банк")?

4) Чи підтверджується документально станом на 06.02.2020 (дата проведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб аукціону з продажу активів ПАТ "ВіЕйБі Банк") наявність заборгованості позичальників у загальній сумі 11 797 420 654,77 грн, у т.ч.:

ТОВ "Західний м`ясний альянс" за кредитними договорами № 158-2013 від 05.12.2013 та № 10-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 848 854 197,01 грн;

ПП "Паром-Люкс" за кредитними договорами № 119-2013 від 08.10.2013 та № 8-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 1 211 599 945,79 грн;

ТОВ "Харчопродекспо" та ТОВ "Магніт" за кредитними договорами № 65-2013 від 31.05.2013 та № 9-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 744 680 402,37 грн;

ПП "Газпостач" за кредитним договором № 11-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 191 022 820,05 грн;

ДП ПАТ "Івано-Франківський м`ясокомбінат" "Іванофранківські ковбаси" за кредитним договором № 246-2012 від 25.06.2012 у загальній сумі 686 239 453,60 грн;

ПрАТ "Залізничник" та ПрАТ "Елком і К" (правонаступник ТОВ "Станіславська торгова компанія") за договором про відступлення права вимоги № 2/03/12 на придбання Банком права вимоги ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" до ПрАТ "Залізничник" за кредитним договором № 010/12/34 від 19.07.2011 (та укладеними в подальшому у 2012- 2014 роках договорами про внесення змін до нього) та до ПрАТ "Елком і К" за кредитним договором № 010/12/20 від 14.04.2011 (та укладеними в подальшому у 2012- 2014 роках договорами про внесення змін до нього) у загальній сумі 2 318 894 085,50 грн;

ТОВ "Агро.Центр" за кредитним договором № 313-2012 від 20.09.2012 у загальній сумі 732 967 091,55 грн;

ТОВ "Луцьк-Металопостачсервіс" та ТОВ "Зорі Прикарпаття" за кредитними договорами № 358-2012 від 09.10.2012 та № 54-2013 від 29.03.2013, договорами № 10 від 04.10.2013 про внесення змін до договору № 358-2012 від 09.10.2012 та № 8 від 04.10.2013 про внесення змін до договору № 54-2013 від 29.03.2013 у загальній сумі 443 207 872,93 грн;

ТОВ "Едель-Бау" за кредитним договором № 13-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 200 514 286,87 грн;

ТОВ "МПК "Сарко" та ТОВ "Кіровський ЛТД" за кредитними договорами № 47-2013 від 05.03.2013, договором від 04.10.2013 про внесення змін до кредитного договору № 47-2013 від 05.03.2013, № 14-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 803 423 801,75 грн;

ТОВ "Рафінад" за кредитним договором № 163-2013 від 30.12.2013, ТОВ "Хвиля" за кредитним договором № 5-2014 від 08.01.2014, ТОВ "Ледер Плюс ЛТД" за кредитним договором № 6-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 2 080 752 459,53 грн;

ТОВ "Добробут Інвестсервіс" за кредитним договором № 69-2013 від 05.06.2013; ТОВ "Добробут Інвестсервіс" та ТОВ "Тар Компані ЛТД" за договором № 7 від 04.10.2013 про внесення змін до договору № 69-2013 від 05.06.2013; ТОВ "Тар Компані ЛТД" та ДП "Ямниця" ВАТ "Івано-Франківськцемент" за кредитними договорами № 132-2012 від 28.03.2012, № 136-2012 від 29.03.2012, № 319-2012 від 24.09.2012 у загальній сумі 658 917 822,57 грн;

ТОВ "Алгей-Агро" за кредитним договором № 114-2012 від 15.03.2012; ТОВ "Агрокомплекс "Сула" та ТОВ "М`ясопродінвест" за договором від 05.11.2013 про внесення змін до кредитного договору № 114-2012 від 15.03.2012; ТОВ "М`ясопродінвест" за кредитними договорами № 135-2013 від 25.10.2013, № 3- 2014 від 08.01.2014; ТОВ "Агрокомплекс "Сула" за кредитним договором № 129-2012 від 28.03.2012 у загальній сумі 710 628 961,74 грн;

ТОВ "УКРПРОДЗЕРНО" за кредитними договорами № 227-2011 від 26.09.2011 та № 117-2012 від 15.03.2012 у загальній сумі 165 717 453,51 грн?

5) Якою була балансова вартість (облік на балансових та позабалансових рахунках) активів, отриманих внаслідок укладення правочинів, зазначених у питаннях 1, 2, та балансова вартість забезпечення (застави, іпотеки, поруки тощо) на дату початку виведення ПАТ "ВіЕйБі Банк" з ринку?

6) У якій сумі підтверджуються документально вимоги кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк" станом на 12.07.2023 (дата подання позову)?

7) У якій сумі підтверджуються документально вимоги кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк" станом на 12.07.2023 (дата подання позову), для погашення яких недостатньо майна банку?

8) Який розмір недостатності майна ПАТ "ВіЕйБі Банк" для розрахунків з його кредиторами?

9) Які суми були фактично отримані ФГВФО і включені до складу ліквідаційної маси ПАТ "ВіЕйБі Банк" внаслідок примусового виконання ухвалених судами рішень про стягнення коштів за Кредитними договорами?

10) Яку суму грошових коштів (майна) отримано ФГВФО від здійснення передбачених законодавством заходів щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників ПАТ "ВіЕйБі Банк" станом на 12.07.2023 (дата подання позову)?

11) Чи підтверджується документально та в якій сумі продаж майнових прав за кредитними договорами, за якими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб отримано рішення судів, що набули законної сили, про стягнення на його користь заборгованості за основним боргом та нарахованими відсотками, на які посилається позивач у позовній заяві, зокрема: постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі № 910/4009/15-г; рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/23848/15; рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2016 у справі № 914/768/15; постанова Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 у справі № 914/3224/15; рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2015 у справі № 911/1984/15; рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2019 у справі № 911/3443/16; рішення Господарського суду Київської області від 04.06.2015 у справі № 911/1921/15; рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/23802/15; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2015 у справі № 909/487/15; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2018 у справі № 909/946/16; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2015 у справах № 909/1005/15, № 909/1040/15; рішення Господарського суду Житомирської області від 17.11.2015 у справі № 906/1402/15; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.11.2018 у справі № 909/591/17; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2018 у справі № 909/683/16; рішення Господарського суду Волинської області від 24.03.2015 у справі № 903/242/15; рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.01.2016 у справі № 910/23796/15; рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі № 910/23821/15; рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі № 910/5732/15-г; рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 у справі № 910/21185/16; рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 у справі № 910/6150/17; рішення Господарського суду міста Києва у справі № 926/2278/18; рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі № 910/11717/15; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2015 у справі № 909/1035/15; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2018 у справі № 909/943/16; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.06.2018 у справі № 909/351/17; рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у справі № 910/23812/15; рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 у справі № 910/16504/18; рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі № 910/13776/18; рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/6210/15; рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2015 у справі № 910/6212/15 та інші?

12) Чи підтверджується документально станом на 12.07.2023 (дата подання позовної заяви) спричинення збитків ПАТ "ВіЕйБі Банк" внаслідок укладення та виконання кредитних договорів у загальній сумі 11 706 838 257,34 грн, у т.ч. укладених з позичальниками:

ТОВ "Західний м`ясний альянс" за кредитними договорами № 158-2013 від 05.12.2013 та № 10-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 842 395 883,97 грн;

ПП "Паром-Люкс" за кредитними договорами № 119-2013 від 08.10.2013 та № 8-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 1 202 328 078,97 грн;

ТОВ "Харчопродекспо" та ТОВ "Магніт" за кредитними договорами № 65-2013 від 31.05.2013 та № 9-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 739 004 789,45 грн;

ПП "Газпостач" за кредитним договором № 11-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 189 554 153,03 грн;

ДП ПАТ "Івано-Франківський м`ясокомбінат" "Іванофранківські ковбаси" за кредитним договором № 246-2012 від 25.06.2012 у загальній сумі 680 813 142,94 грн;

ПрАТ "Залізничник" та ПрАТ "Елком і К" (правонаступник ТОВ "Станіславська торгова компанія") за договором про відступлення права вимоги № 2/03/12 на придбання Банком права вимоги ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" до ПрАТ "Залізничник" за кредитним договором № 010/12/34 від 19.07.2011 (та укладеними в подальшому у 2012- 2014 роках договорами про внесення змін до нього) та до ПрАТ "Елком і К" за кредитним договором № 010/12/20 від 14.04.2011 (та укладеними в подальшому у 2012- 2014 роках договорами про внесення змін до нього) у загальній сумі 2 300 683 359,80 грн;

ТОВ "Агро.Центр" за кредитним договором № 313-2012 від 20.09.2012 у загальній сумі 727 461 303,01 грн;

ТОВ "Луцьк-Металопостачсервіс" та ТОВ "Зорі Прикарпаття" за кредитними договорами № 358-2012 від 09.10.2012 та № 54-2013 від 29.03.2013, договорами № 10 від 04.10.2013 про внесення змін до договору № 358-2012 від 09.10.2012 та № 8 від 04.10.2013 про внесення змін до договору № 54-2013 від 29.03.2013 у загальній сумі 439 796 532,71 грн;

ТОВ "Едель-Бау" за кредитним договором № 13-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 198 978 797,16 грн;

ТОВ "МПК "Сарко" та ТОВ "Кіровський ЛТД" за кредитними договорами № 47-2013 від 05.03.2013, договором від 04.10.2013 про внесення змін до кредитного договору № 47-2013 від 05.03.2013, № 14-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 797 322 467,56 грн;

ТОВ "Рафінад" за кредитним договором № 163-2013 від 30.12.2013, ТОВ "Хвиля" за кредитним договором № 5-2014 від 08.01.2014, ТОВ "Ледер Плюс ЛТД" за кредитним договором № 6-2014 від 08.01.2014 у загальній сумі 2 064 914 222,86 грн;

ТОВ "Добробут Інвестсервіс" за кредитним договором № 69-2013 від 05.06.2013; ТОВ "Добробут Інвестсервіс" та ТОВ "Тар Компані ЛТД" за договором № 7 від 04.10.2013 про внесення змін до договору № 69-2013 від 05.06.2013; ТОВ "Тар Компані ЛТД" та ДП "Ямниця" ВАТ "Івано-Франківськцемент" за кредитними договорами № 132-2012 від 28.03.2012, № 136-2012 від 29.03.2012, № 319-2012 від 24.09.2012 у загальній сумі 653 905 916,32 грн;

ТОВ "Алгей-Агро" за кредитним договором № 114-2012 від 15.03.2012; ТОВ "Агрокомплекс "Сула" та ТОВ "М`ясопродінвест" за договором від 05.11.2013 про внесення змін до кредитного договору № 114-2012 від 15.03.2012; ТОВ "М`ясопродінвест" за кредитними договорами № 135-2013 від 25.10.2013, № 3-2014 від 08.01.2014; ТОВ "Агрокомплекс "Сула" за кредитним договором № 129-2012 від 28.03.2012 у загальній сумі 705 225 253,06 грн;

ТОВ "УКРПРОДЗЕРНО" за кредитними договорами № 227-2011 від 26.09.2011 та № 117-2012 від 15.03.2012 у загальній сумі 164 454 356,51 грн?

13) Виходячи з наданих на дослідження документів, проведення яких саме фінансових операцій призвело до виникнення збитків Банку в загальній сумі 11 706 838 257,34 грн, відшкодування яких заявлено ФГВФО у позовній заяві від 12.07.2023, окремо за періоди роботи кожного відповідача в межах його повноважень та посадових обов`язків, а саме:

ОСОБА_1 (особа, яка набула істотну участь у Банку через компанію "Квікком Лімітед") за період з 19.11.2012 по 20.11.2014;

ОСОБА_2 (Голова Спостережної ради) за період з 12.12.2011 до 20.11.2014;

ОСОБА_3 (член Спостережної ради) за період з 11.03.2011 до 26.06.2013;

ОСОБА_4 (член Спостережної ради) за період з 26.06.2013 до 20.11.2014;

ОСОБА_5 (член Спостережної ради) за період з 29.01.2013 до 06.03.2014;

ОСОБА_6 (член Спостережної ради) за період з 24.04.2014 до 20.11.2014;

ОСОБА_7 (Голова Правління, в.о. Голови Правління, Голова Кредитної комісії з корпоративного бізнесу та СМБ) за період з 09.02.2012 по 19.11.2014;

ОСОБА_8 (Перший заступник Голови Правління, член Кредитної комісії з корпоративного бізнесу та СМБ) за період з 12.10.2011 по 18.11.2014;

ОСОБА_9 (заступник Голови Правління з юридичних питань - член Правління, член Вищого кредитного комітету, член Кредитної комісії з корпоративного бізнесу та СМБ) за період з 25.03.2011 по 19.03.2014;

ОСОБА_10 (член Кредитної комісії з корпоративного бізнесу та СМБ) за період його роботи на вказаній посаді?

3. Проведення судової економічної експертизи у встановлений законом строк доручити Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (03118, м. Київ, вул. Костанайська, буд. 6).

4. Зобов`язати сторони надати на вимогу експерта всі необхідні для проведення експертизи документи та матеріали.

5. Оплату витрат по проведенню судової експертизи покласти на ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

6. Попередити експерта, який безпосередньо проводитиме дослідження, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

7. Дану ухвалу та матеріали справи надіслати до експертної установи.

8. Зупинити провадження у справі №910/11128/23 на час проведення судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили 05.11.2026 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 11.11.2025.

Суддя Т.М. Ващенко