ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 141422603

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року

м. Одеса

Справа № 916/579/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

прокурор: Євглевський А.В.,

від Любашівської селищної ради: не з`явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро”: Гонта С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро”

на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 року, суддя в І інстанції Мусієнко О.О., повний текст якого складено 27.06.2025, в м. Одесі

у справі: №916/579/25

за позовом: заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави

до відповідачів:

1) Любашівської селищної ради;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро”

про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішень державних реєстраторів, припинення права власності на гідротехнічну споруду, зобов`язання повернути земельні ділянки та гідротехнічну споруду

В С Т А Н О В И В:

В січні 2025 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся із позовною заявою до Любашівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро”, в якій просив суд:

- припинити володіння ТОВ “Кіпер Агро” правом власності на гідротехнічну споруду у складі: греблі, 1; паводкового водоскиду, 2; водоскидної споруди, 3, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Подільський район, Любашівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд № 3 (колишня Бобрицька с/р), будинок 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2787098151120, номер відомостей про речове право: 51507739);

- скасувати рішення державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Галіборщ Ганни Миколаївни від 26.08.2023 № 69035224 про державну реєстрацію права власності за ТОВ “Кіпер Агро” на гідротехнічну споруду у складі: греблі, 1; паводкового водоскиду, 2; водоскидної споруди, 3, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Подільський район, Любашівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд № 3 (колишня Бобрицька с/р), будинок 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2787098151120, номер відомостей про речове право: 51507739);

- зобов`язати ТОВ “Кіпер Агро” повернути Любашівській селищній територіальній громаді в особі Любашівської селищної ради гідротехнічну споруду у складі: греблі, 1; паводкового водоскиду, 2; водоскидної споруди, 3, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Подільський район, Любашівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд № 3 (колишня Бобрицька с/р), будинок 1;

- визнати недійсним договір № 144 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, укладений 19.12.2023 між Любашівською селищною радою та ТОВ “Кіпер Агро” щодо земельної ділянки площею 14, 6022 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0742 для рибогосподарських потреб та водного об`єкта – Бобрицького ставка № 1 площею 14, 6022 га, які розташовані за адресою: Одеська обл., Подільський район, Любашівська селищна рада;

- скасувати рішення державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Галіборщ Ганни Миколаївни від 24.01.2024 № 71252423 про державну реєстрацію права оренди ТОВ “Кіпер Агро” на земельну ділянку площею 14, 6022 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0742 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2721491951233, номер запису про інше речове право 53410738);

- визнати недійсним договір оренди землі № 142, укладений 19.12.2023 між Любашівською селищною радою та ТОВ “Кіпер Агро” щодо земельної ділянки площею

0, 9204 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0755 для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами за адресою: Одеська обл., Подільський район, с. Арчепитівка, споруда № 3, будинок № 1;

- скасувати рішення державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Галіборщ Ганни Миколаївни від 29.12.2023 № 70973813 про державну реєстрацію права оренди ТОВ “Кіпер Агро” на земельну ділянку площею 0, 9204 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0755 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2856871651233, номер запису про інше речове право 53174290);

- зобов`язати ТОВ “Кіпер Агро” повернути Любашівській селищній територіальній громаді в особі Любашівської селищної ради земельну ділянку площею 14, 6022 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0742 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом – Бобрицьким ставком № 1 площею 14, 6022 га та земельну ділянку площею 0, 9204 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0755.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що передача земельних ділянок без проведення торгів була неправомірною, оскільки на час прийняття відповідних рішень ТОВ «Кіпер Агро» не мало належних правовстановлюючих документів на гідротехнічну споруду, яка стала підставою для застосування передбаченого частиною другою статті 134 Земельного кодексу України винятку з конкурентної процедури передачі землі в оренду. Зазначає, що заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 507/985/17 право власності товариства на спірну споруду не визнавалося, а додаткове рішення від 11.03.2024, яким таке право було визнано, скасовано постановою Одеського апеляційного суду від 17.12.2024.

Прокурор також стверджує, що гідротехнічна споруда функціонально пов`язана з водним об`єктом і не може розглядатися відокремлено від нього, а її оформлення у приватну власність створило передумови для обходу встановленого законом порядку передачі земель водного фонду в користування. Вважає, що навіть державна реєстрація права власності на споруду не звільняла товариство від обов`язку отримати спірні земельні ділянки в оренду за результатами земельних торгів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі №916/579/25 позов задоволено повністю.

Припинено володіння Товариством з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” правом власності на гідротехнічну споруду у складі: греблі, 1; паводкового водоскиду, 2; водоскидної споруди, 3, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Подільський район, Любашівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд № 3 (колишня Бобрицька с/р), будинок 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2787098151120, номер відомостей про речове право: 51507739). Скасовано рішення державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Галіборщ Ганни Миколаївни від 26.08.2023 № 69035224 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” на гідротехнічну споруду у складі: греблі, 1; паводкового водоскиду, 2; водоскидної споруди, 3, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Подільський район, Любашівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд № 3 (колишня Бобрицька с/р), будинок 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2787098151120, номер відомостей про речове право: 51507739). Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” повернути Любашівській селищній територіальній громаді в особі Любашівської селищної ради гідротехнічну споруду у складі: греблі, 1; паводкового водоскиду, 2; водоскидної споруди, 3, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Подільський район, Любашівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд № 3 (колишня Бобрицька с/р), будинок 1; Визнано недійсним договір № 144 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, укладений 19.12.2023 між Любашівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” щодо земельної ділянки площею 14, 6022 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0742 для рибогосподарських потреб та водного об`єкта – Бобрицького ставка № 1 площею 14, 6022 га, які розташовані за адресою: Одеська обл., Подільський район, Любашівська селищна рада; Скасовано рішення державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Галіборщ Ганни Миколаївни від 24.01.2024 № 71252423 про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” на земельну ділянку площею 14, 6022 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0742 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2721491951233, номер запису про інше речове право 53410738); Визнано недійсним договір оренди землі № 142, укладений 19.12.2023 між Любашівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” щодо земельної ділянки площею 0, 9204 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0755 для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами за адресою: Одеська обл., Подільський район, с. Арчепитівка, споруда № 3, будинок № 1; Скасовано рішення державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Галіборщ Ганни Миколаївни від 29.12.2023 № 70973813 про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” на земельну ділянку площею 0, 9204 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0755 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2856871651233, номер запису про інше речове право 53174290); Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” повернути Любашівській селищній територіальній громаді в особі Любашівської селищної ради земельну ділянку площею 14, 6022 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0742 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом – Бобрицьким ставком № 1 площею 14, 6022 га та земельну ділянку площею 0, 9204 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0755; Стягнуто з Любашівської селищної ради на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір в сумі 12 112 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір в сумі 12 112 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване ні за ким, оскільки гідротехнічна споруда як окремий об`єкт права власності насправді не існує. Тому у випадку, якщо зареєстроване право власності чи інше речове право на певний об`єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом. Можливість отримання земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів передбачена чинним земельним законодавством саме з метою розміщення та обслуговування об`єктів нерухомого майна, які вже перебувають у власності особи, яка звертається до органу місцевого самоврядування із проханням надати їй земельну ділянку в оренду, а надання земельної ділянки в оренду для рибогосподарських потреб площею, значно більшою аніж об`єкт нерухомості, належний орендарю, що встановлено у цій справі, а також за відсутності відповідного дозволу на спеціальне водокористування на час прийняття оспорюваного рішення та укладення договору - не відповідає меті, яка може бути виключенням щодо проведення земельних торгів відповідно до частини 2 статті 134 ЗК та свідчить про порушення Любашівською селищною радою передбаченого ч.1 ст. 134 ЗК обов`язкового порядку продажу права оренди земельної ділянки водного фонду на конкурентних засадах (на земельних торгах).

З урахуванням наведеного, відповідно до встановлених фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а також заяви Любашівської селищної ради про визнання позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для передачі ТОВ “Кіпер Агро” в користування земельних ділянок площею 14,6022 га з цільовим призначенням: для рибогосподарських потреб, та площею 0,9204 – для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами без проведення торгів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро”, в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі №916/579/25 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що є не зрозумілим яке саме право позивача пiдлягає захисту та в чому саме полягає його порушення; у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №300/3657/22 викладено правові висновки щодо належності гідротехнічних споруд до об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації щодо належності гідротехнічних споруд до об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації.

На думку скаржника, суд не врахував, що підставою для отримання в оренду земельної ділянки була наявність права власності на нерухоме майно (як будівлю, так і споруду), і законодавство не містить вимог щодо обов`язкової державної реєстрації нерухомого майна для цілей оформлення оренди земельної ділянки. З огляду на те що у ТОВ “Кіпер АГРО” наявна у власності гідротехнічна споруда, яка не підлягає обов`язковій державній реєстрації та при цьому є нерухомим майном (а саме спорудою), Відповідач 1 мав право укласти договори оренди земельних ділянок і без державної реєстрації цього нерухомого майна в реєстрі речових прав, оскільки державна реєстрація об`єкта нерухомого майна саме щодо споруд (спірне майно так і називається - гідротехнічна споруда) не вимагається, а є волевиявленням власника. Любашівська селищна рада також не декларує своє право власності на спірне майно - гідротехнічну споруду, що підтверджує той факт, що спірне майно не знаходиться ні у комунальній, ні у державній власності, не внесено до регістру гідротехнічних споруд, що в свою чергу підтверджує, що ТОВ “Кіпер АГРО” набуло майно на законних підставах.

Додатково зазначає, що в даному випадку ТОВ "Кіпер АГРО" сумлінно та добросовісно реалізовувало своє право на набуття права оренди на земельну ділянку з розташованим на ній об`єктом і мало легітимні очікування на задоволення своїх інтересів шляхом укладання договору оренди для рибогосподарських потреб, що тільки на думку Позивача є неправомірним. Скасування державної реєстрації права оренди на земельні ділянки є неналежним способом захисту.

У відзиві прокурор зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для проведення за ТОВ “Кіпер Агро” державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду стало заочне рішення Любашівського районного суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 507/985/17. Проте, за результатами ознайомлення з матеріалами справи № 507/985/17, а також опрацюванням відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень установлено, що у рішенні Любашівського районного суду Одеської області від 12.09.2017 не йде мова про визнання права власності за ТОВ “Кіпер Агро” на гідротехнічну споруду. При цьому, для державної реєстрації права власності на гідроспоруду ТОВ “Кіпер Агро” подано державному реєстратору заочне рішення Любашівського районного суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 507/985/17, яке містить очевидні ознаки підробки, а саме у абзаці 5 резолютивної частини рішення суду склад майна доповнено словами: “гідротехнічна споруда”.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 у справі №916/579/25 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, призначено розгляд даної справи на 21.10.2025 об 11:00 та в подальшому розгляд справи №916/579/25 відкладено на 24.11.2025 о 14:00.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі №916/579/25 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24.

18.08.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” надійшла заява, в якій останнє повідомив, що 14 серпня 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 липня 2026 року у справі №915/268/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 поновлено провадження у справі №916/579/25; розгляд справи №916/579/25 призначено на 20.10.2026 о 12:00.

28.09.2026 від ТОВ «Кіпер Агро» надійшли письмові пояснення, в яких відповідач2 зазначає, що є підприємством - правонаступником КСП «Щорса», на баланс якого ще у 2000– 2001 роках було передано гідротехнічну споруду (колишня назва — «Прибригадна дорога»). На підтвердження цього посилається на розподільчий баланс, акти передачі майна, інвентаризаційні документи та протоколи зборів співвласників. Вказує, що у подальшому здійснювало утримання й ремонт споруди, оформлювало документацію щодо її експлуатації та викупило майнові паї колишніх членів КСП. Додатковим рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 11.03.2024 у справі №507/985/17 за товариством визнано право власності на відповідну гідротехнічну споруду.

Товариство стверджує, що набуття ним прав на споруду відбулося на законних підставах відповідно до законодавства про реформування колективних сільськогосподарських підприємств, зокрема пункту 14 Порядку, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 №62, за яким гідротехнічні споруди, що не підлягають паюванню, передавалися підприємствам-правонаступникам. На думку товариства, відсутність реєстрації права в сучасному Державному реєстрі речових прав сама собою не спростовує раніше набутого права на майно.

Обґрунтовуючи правомірність укладення договорів оренди землі №142 та №144 від 19.12.2023, ТОВ «Кіпер Агро» посилається на статус балансоутримувача гідротехнічної споруди та передбачене статтею 134 Земельного кодексу України переважне право на оренду земельних ділянок, необхідних для її експлуатації, а також земельної ділянки водного фонду з розташованим на ній ставком. Вважає, що передача таких земель іншій особі без урахування належної йому споруди унеможливить належне використання водного об`єкта, оскільки саме споруда забезпечує утримання води.

У зв`язку з цим товариство заперечує проти визнання недійсними зазначених договорів оренди та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію відповідних прав оренди, вважаючи, що оформлення земельних прав відповідає його правам на гідротехнічну споруду як правонаступника КСП «Щорса».

Від прокурора також надійшли письмові пояснення з урахування висновків, викладених у у постанові Великою Палатою Верховного Суду у справі №915/268/24.

В подальшому ухвалою суду від 20.10.2026 оголошено перерву в розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі №916/579/25 до 10.11.2026 об 11:00.

В судовому засіданні 10.11.2026 брали участь прокурор та представник відповідача.

Від Любашівської селищної ради участі не брали, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представника Любашівської селищної ради за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судова колегія, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2026, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 12.09.2017 по справі № 507/985/17 позовну заяву ТОВ «Кіпер Агро» – задоволено частково; визнано за ТОВ «Кіпер Агро» право приватної власності на нерухоме майно:

-комплекс будівель та споруд загальною вартістю 340799 грн, який розташований Бобрицька сільська раді Любашівського району Одеської області, комплекс будівель та споруд № 3, який складається із адмінбудівлі літ «А» загальною площею 145,2 кв.м. вартістю 80299 грн, кухні літ «Б» загальною площею 123,9 кв.м вартістю 31516 грн майстері літ «В» загальною площею 419,2 кв.м вартістю 168413 грн, складу ПММ літ «Г» загальною площею 39,8 кв.м вартістю 12299 грн, огорожі за планом № 12 вартістю 12790 грн; водонапірної башти за планом № 11 – 28685 грн, вагів за планом № 3 – 5880 грн, колодязь за планом № 1 – 917 грн;

-будівлю складу та будівлі ДКУ загальною вартістю 84759 грн., що розташовані по вул. Незалежності, 1 с.Арчепитівка Любашівського району Одеської області, в тому числі: будівля складу літ «А» загальною площею 477,8 кв.м вартістю 83654 грн, будівля ДКУ літ «Б» загальною площею 32,1 кв.м вартістю 1105 грн;

-приміщення адмінбудівлі загальною вартістю 143643 грн., яка розташована по вул. Квіткова, 5 с. Арчепитівка Любашівського району Одеської області, яке складається із наступного: адмінбудівлі літ «А» площею 177,4 кв.м вартістю 121279 грн, господарчої будівлі літ. «Б» площею 29,5 кв.м. вартістю 6161 грн, сараю літ «В» площею 54.7 кв.м. -7681 грн, вбиральні літ «Д» - 681 грн, огорожі №1-3 – 7841 грн;

-в іншій частині позові ТОВ «Кіпер Агро» - відмовлено.

Додатковим рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 11.03.2024 по справі № 507/985/17 визнано за ТОВ «Кіпер Агро» право власності на гідротехнічну споруду (інженерна споруда), що розташована в с. Арчепитівка Подільського (колишнього Любашівського) району Одеської області.

Постановою Одеського апеляційного суду від 17.12.2024 у справі № 507/985/17 апеляційну скаргу керівника Любашівської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Любашівської селищної ради – задоволено частково; додаткове рішення Любашівського районного суду Одеської області від 11.03.2024 скасовано; заяву ТОВ «Кіпер Агро» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 507/985/17 – залишено без задоволення.

Згідно вказаної постанови суду колегія суддів дійшла висновку, що такий об`єкт, як гідротехнічна споруда ставка, є інженерною спорудою та нерозривно пов`язана із землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту та її переміщення в інше місце неможливо без його знецінення та зміни призначення. Спірна гідротехнічна споруда, яка складається із земляної греблі та водоскидної споруди шлюзного типу, призначена для існування ставка на земельній ділянці водного фонду.

Одеським апеляційним судом в постанові від 17.12.2024 встановлено, що розпорядником спірної гідротехнічної споруди, розміщеної на земельній ділянці на час ухвалення додаткового рішення суду у березні 2024 року була Любашівська територіальна громада в особі Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області.

У листі від 03.06.2024 року до заступника Одеської обласної прокуратури Любашівська територіальна громада в особі Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області зазначила, що ухвалення 12.09.2017 року Любашівським районним судом Одеської області заочного рішення про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності на майно у справі за позовом ТОВ «КІПЕР АГРО» відбулось до початку реорганізації Бобрицької сільської ради. Любашівській селищній раді не було відомо про існування такого заочного рішення. 20.11.2023 року рішенням сесії Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області земельна ділянка за кадастровим номером 5123380600:01:001:0742 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом загальною площею 14,6022 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб, передана в оренду ТОВ «КІПЕР АГРО» у відповідності до вимог частини 2 статті 134 ЗК України на підставі відповідного договору без проведення земельних торгів у зв`язку з тим, що на вказаній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна (водоскидна споруда, ставкова гребля, паводковий водоскид), який на праві приватної власності належить ТОВ «Кіпер Агро» на підставі судового рішення та державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Тобто, підставою для прийняття 20.11.2023 Любашівською селищною радою Подільського району Одеської області рішення про укладення договору і передачу ТОВ «Кіпер Агро» земельної ділянки водного фонду в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом загальною площею 14,6022 га без проведення земельних торгів, було право приватної власності ТОВ «Кіпер Агро» на розташований на вказаній земельній ділянці об`єкт нерухомого майна (водоскидна споруда, ставкова гребля, паводковий водоскид) на підставі судового рішення та державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 408852355 від 21.01.2025 гідротехнічна споруда за адресою: Одеська обл., Подільський район, тг Любашівська, комплекс будівель та споруд № 3 (колишня Бобрицька с/р), буд. 1, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69035224 від 26.08.2023 державного реєстратора Галіборщ Г.М., Зеленогірської селищної ради Одеської області, рішення суду № 507/985/17, виданого Любашівським районним судом 12.09.2017, належить на праві власності ТОВ «Кіпер Агро».

Рішенням Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області № 5569 від 10.03.2023 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Любашівській селищній раді для рибогосподарських потреб за адресою: Одеська обл., Подільський район, Любашівська селищна рада» вирішено затвердити таку документацію; передано у комунальну власність Любашівській селищній раді земельну ділянку кадастровий номер 5123380600:01:001:0742 загальною площею 14, 6022 га, під ставки – 14, 6022 га, для рибогосподарських потреб за адресою: Одеська обл., Подільський район, Любашівська селищна рада; на частину земельної ділянки кадастровий номер 5123380600:01:001:0742 площею 0, 8448 га поширюється обмеження 03 – санітарні зони, відстані, розриви.

Рішенням виконавчого комітету Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області № 132 від 04.08.2023 «Про присвоєння ідентифікатора місця знаходження об`єкту нерухомого майна – гідротехнічна споруда, яка розташована на території Любашівської територіальної громади (колишня Бобрицька сільська рада) Подільського району Одеської області вирішено: присвоїти ідентифікатор місця знаходження об`єкту нерухомого майна – гідротехнічна споруда, яка розташована на території Любашівської територіальної громади (колишня Бобрицька сільська рада) Подільського району Одеської області, а саме: Одеська обл., Подільський район, Любашівська територіальна громада, комплекс будівель та споруд № 3 (колишня Бобрицька сільська рада), буд. № 1; до комплексу будівель та споруд № 3 (колишня Бобрицька сільська рада), буд. № 1 входять наступні об`єкти нерухомого майна: гідротехнічна споруда (гребля, паводковий водоскид, водоскидна споруда) та інше.

Рішенням Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області №6288 від 20.11.2023 «Про передачу в оренду земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом ТОВ «Кіпер Агро» кадастровий номер 5123380600:01:001:0742 на території Бобрицького старостинського округу Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області» вирішено:

-передати ТОВ «Кіпер Агро» в оренду земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом ТОВ «Кіпер Агро» кадастровий номер 5123380600:01:001:0742, загальною площею – 14, 6022 га, під ставками – 14, 6022, для рибогосподарських потреб за адресою: Одеська обл., Подільський район, Любашівська селищна рада;

-ТОВ «Кіпер Агро» укласти із селищною радою договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом терміном на 25 років загальною площею – 14, 6022 га, під ставками – 14, 6022 га, для рибогосподарських потреб за адресою: Одеська обл., Подільський район, Любашівська селищна рада.

19.12.2023 між Любашівською селищною радою та ТОВ «Кіпер Агро» укладено договір № 144 оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, п. 1.1. якого передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом (ставок) – Бобрицький ставок № 1 площею 14, 6022 га, для цілей – рибогосподарських потреб, кадастровий номер 5123380600:01:001:0742, розташовану на території Бобрицького старостинського округу Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Відповідно до п. 2. договору в оренду передається земельна ділянка із земель комунальної власності загальною площею 14, 6022 га, кадастровий номер 5123380600:01:001:0742 у тому числі земельна ділянка площею 14, 6022 га вид угідь: ставок. Цільове призначення земельної ділянки: для рибогосподарських потреб, яка розташована на території Бобрицького старостинського округу, Любашівської селищної ради, Подільського району, Одеської області (за межами населеного пунктів) та водний об`єкт (водний простір), у тому числі ставок – Бобрицький ставок № 1 площею 14, 6022 га об`єм при НПР 244, 98 тис. мі. Рибогосподарська технологічна водойма згідно з цим договором надається в оренду з урахуванням вимог Закону України «Про аквакультуру».

П. 3 договору передбачено, що на земельній ділянці розташовані об`єкти інфраструктури:

-гребля – земляна, з місцевих суглинків, ширина по гребеню 11, 0 м, ширина по підошві від 21, 5 м, довжина 360 м, максимальна висота до 4, 0 м, використовується як внутрішньо сільська господарська дорога. Гідротехнічна споруда належить орендарю на праві власності, що підтверджується рішенням Любашівського районного суду від 12.09.2017 по справі № 507/985/17, витягом з Державного реєстру речових прав від 26.08.2023, індексний номер витягу 344272418;

-водоскидна споруда: тип водоскидної споруди – шахтного типу «Монах» з шандорним регулюванням, автоматичної дії, водопровідна частина – труба залізобетонна довжиною 15 м, діаметром Д=1000 мм, горизонтального закладення, пропускна здатність до 2, 50 мі/с. Відведення здійснюється в заплаву річки Гельбінова.

Відповідно до п. 13 договору передача водного об`єкта в оренду здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта, а в разі надання в оренду рибогосподарської технологічної водойми – паспорта та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми.

Згідно з п. 7 договору цей договір укладається на 25 років.

П. п. 38, 39 договору передбачено, що цей договір припиняється у разі розірвання цього договору. Цей договір може бути розірвано за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Любашівська селищна рада передала, а ТОВ «Кіпер Агро» прийняло в оренду водний об`єкт площею 14, 6022 га, що знаходиться на земельній ділянці площею 14, 6022 га (кадастровий номер 5123380600:01:001:0742), розташованої на території Бобрицького старостинського округу, Любашівської селищної ради, Подільського району, Одеської області (за межами населеного пунктів), про що складено та підписано акт від 19.12.2023 прийому-передачі земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, який знаходиться на території Бобрицького старостинського округу, Любашівської селищної ради, Подільського району, Одеської області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 409870124 від 27.01.2025 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5123380600:01:001:0742 площею 14, 6022 га належить Любашівській селищній раді; державним реєстратором Зеленогірської селищної ради Одеської області на підставі документів, поданих для державної реєстрації: договору оренди землі № 144 від 19.12.2023 між Любашівською селищною радою та ТОВ «Кіпер Агро», підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 71252423 від 24.01.2024; вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; орендар – ТОВ «Кіпер Агро», орендодавець – Любашівська селищна рада; опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка площею 14, 6022 га.

Згідно паспорту водного об`єкта Бобрицького ставка № 1 площею 14, 6022 га, розташованого на території Любашівської селищної ради в Подільському районі Одеської області (за межами населених пунктів), погодженого Держводагенством України 29.09.2023, власник, балансоутримувач/користувач – гідротехнічні споруди (гребля), розташовані на землях комунальної власності Любашівської селищної ради; характеристика гребель (дамб): тип конструкція – насипна, прямолінійні в плані, використовується як внутрішньогосподарських проїзд; матеріал – земляна, з місцевих суглинків; ширина по гребеню 11, 0 м, ширина по підошві від 21, 5 м, довжина 360 м, максимальна висота до 4, 0 м; гідротехнічні споруди збудовані господарським засобом, параметри визначені по принципу «в застосуванні»; використовується як внутрішньо сільська господарська дорога. Характеристика водоскидних споруд: тип – шахтного типу «Монах» з шандорним регулюванням, автоматичної дії; водопровідна частина – труба залізобетонна довжиною 15 м, діаметром Д=1000 мм, горизонтального закладення; пропускна здатність до 2, 50 мі/с. Відведення здійснюється в заплаву річки Гельбінова.

Рішенням Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області №6331 від 20.11.2023 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Кіпер Агро» на умовах довгострокової оренди строком на 25 років для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами за адресою: Одеська обл., Подільський район, с. Арчепитівка, споруда № 3, буд. № 1», вирішено:

-затвердити такий проект земельної ділянки з кадастровим номером 5123380600: 01:001:0755;

-передати на умовах оренди терміном на 25 років ТОВ «Кіпер Агро» земельну ділянку площею 0, 9204 га, в тому числі: забудовані землі під гідротехнічними спорудами – 0, 9204 га, для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами за адресою: Одеська обл., Подільський район, с. Арчепитівка, споруда № 3, буд. № 1;

-на земельну ділянку кадастровий номер 5123380600:01:001:0755: площею 0, 4467 га поширюється обмеження 03 – санітарні зони, відстані, розриви; площею 0, 9204 га поширюється 05.02 – прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах;

-ТОВ «Кіпер Агро» укласти із селищною радою договір оренди на земельну ділянку терміном на 25 років для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами за адресою: Одеська обл., Подільський район, с. Арчепитівка, споруда № 3, буд. № 1.

19.12.2023 Любашівською селищною радою та ТОВ «Кіпер Агро» укладено договір № 142 (кадастровий номер 5123380600:01:001:0755) оренди землі, п. 1.1. якого передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку комунальної власності площею 0, 9204, яка знаходиться на території Любашівської селищної ради (Бобрицького старостинського округу), за межами населеного пункту, за адресою: Одеська обл., Подільський район, с. Арчепитівка, споруда № 3, буд. № 1, кадастровий номер 5123380600:01:001:0755.

П. 2.1. договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею 0, 9204 га, на якій розміщені об`єкти нерухомого майна – гребля і водоскидна споруда:

-гребля – земляна, з місцевих суглинків, ширина по гребеню 11, 0 м, ширина по підошві від 21, 5 м, довжина 360 м, максимальна висота до 4, 0 м, використовується як внутрішньо сільська господарська дорога;

-водоскидна споруда: тип водоскидної споруди – шахтного типу «Монах» з шандорним регулюванням, автоматичної дії, водопровідна частина – труба залізобетонна довжиною 15 м, діаметром Д=1000 мм, горизонтального закладення, пропускна здатність до 2, 50 мі/с. Відведення здійснюється в заплаву річки Гельбінова.

Категорія земель: землі водного фонду.

Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): 10.04. – для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами.

Відповідно до п. 2.2. договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна – гребля і водоскидна споруда, які належать орендарю на праві власності.

Згідно з п. 3.1. договору договір укладено на 25 років.

П. 11.3 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Любашівська селищна рада передала, а ТОВ «Кіпер Агро» прийняло земельну ділянку комунальної власності площею 0, 9204 га, землі для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами, в користування на умовах довгострокової оренди терміном на 25 років; кадастровий номер земельної ділянки 5123380600:01:001:0755.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 408851271 від 21.01.2025 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5123380600:01:001:0755 площею 0, 9204 га належить Любашівській селищній раді; право оренди земельної ділянки зареєстровано державним реєстратором Зеленогірської селищної ради Одеської області на підставі документів, поданих для державної реєстрації: договору оренди землі № 142 від 19.12.2023 між Любашівською селищною радою та ТОВ «Кіпер Агро», підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 70973813 від 29.12.2023; вид іншого речового права: орендар – ТОВ «Кіпер Агро», орендодавець – Любашівська селищна рада; опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка площею 0, 9204 га.

Предметом спору є вимоги заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави до Любашівської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування рішень державних реєстраторів, припинення права власності на гідротехнічну споруду, зобов`язання повернути земельні ділянки та гідротехнічну споруду.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави, суд зазначає наступне.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до абз. 1- 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження із здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Згідно зі ст. 10 Водного кодексу України, до відання сільських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території серед іншого належить здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, встановлення правил загального користування водними об`єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу та ін.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Любашівська селищна рада є уповноваженим органом місцевого самоврядування на розпорядження спірною земельною ділянкою з розташованим на ній водним об`єктом, а також уповноваженим суб`єктом владних повноважень на виконання завдань із захисту інтересів Любашівської територіальної громади, в тому числі щодо раціонального використання земель і водних об`єктів комунальної власності.

Таким чином, саме на Любашівську селищну раду покладається обов`язок здійснення захисту інтересів територіальної громади, а саме щодо відновлення порушеного режиму комунальної власності на земельну ділянку з водним об`єктом.

Судом встановлено, що прокурор на обґрунтування підстав самостійного представництва інтересів держави зазначив, що, повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності в межах Любашівської селищної територіальної громади наділена саме Любашівська селищна рада, проте вказаним органом допущено порушення комунальної власності.

У зв`язку з тим, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції захисту інтересів держави у спірних правовідносинах Любашівська селищна рада виступає в справі відповідачем, прокурор самостійно звертається до суду за захистом інтересів держави..

Суд звертає увагу, що відносини власності на землю поряд з традиційною тріадою правомочностей власника включає обов`язок щодо охорони земель, використання їх з урахуванням інтересів (екологічних, економічних, соціальних) суспільства взагалі та територіальної громади зокрема. Особливістю суспільних (публічних) інтересів є те, що на відміну від приватних їх майже неможливо захищати в суді безпосереднім носієм (носіями), а тому в державі обов`язково повинен існувати інструмент захисту такого інтересу у формі спеціального суб`єкта, яким може і повинен відповідно до Конституції України виступати такий орган як прокуратура.

У постанові від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор.

У разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас, доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

При цьому, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.

Отже, з метою реалізації конституційної функції представництва інтересів держави прокурор може звернутися з позовом в інтересах держави у разі надання земельної ділянки комунальної/державної власності в оренду без проведення земельних торгів.

З огляду на зазначене, прокурор в цій справі правильно визначив сторін зазначеного спору.

Щодо вимог прокурора про припинення права власності ТОВ «Кіпер Агро» на гідротехнічну споруду, скасування рішення про державну реєстрацію цього права та зобов`язання Товариства повернути споруду Любашівській селищній територіальній громаді в особі Любашівської селищної ради.

Усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами (преамбула до Водного кодексу України).

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 Водного кодексу України: водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт); ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн кубічних метрів; водогосподарські системи - комплекс пов`язаних між собою водних об`єктів та гідротехнічних споруд, призначених для управління водними ресурсами.

У статті 3 Водного кодексу України зазначено, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать, зокрема, поверхневі води - штучні водойми (водосховища, ставки).

До земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами (стаття 4 Водного кодексу України).

Води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування (стаття 6 Водного кодексу України).

У статті 2 Водного кодексу України зазначено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України (частини друга та третя статті 2 Водного кодексу України).

Згідно зі статтею 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, серед яких землі водного фонду (пункт «є» частини першої статті 19 Земельного кодексу України)

Відповідно до частини першої статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами.

Згідно із частинами першою та другою статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 79 Земельного кодексу України визначено земельну ділянку як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб (частини перша та друга статті 79 Земельного кодексу України).

Право користування земельною ділянкою, на якій розташований водний об`єкт, має певні особливості, оскільки воно нерозривно пов`язане із користуванням цим водним об`єктом. Надання у користування земельної ділянки водного фонду, що знаходиться під водним об`єктом, здійснюється як надання земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом.

Відповідно до частини першої статті 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди, зокрема, для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт (частина третя статті 51 Водного кодексу України).

Отже, нормативне регулювання земельних, водних, природоохоронних відносин тісно пов`язане. Водні об`єкти та гідротехнічні споруди, пов`язані між собою, складають водогосподарські системи. Водні об`єкти перебувають у тісному фізичному і правовому взаємозв`язку із землями водного фонду, оскільки існування та належне функціонування водних об`єктів неможливе без земель, на яких вони розташовані.

Судом встановлено, що рішеннями Любашівської селищної ради від 20.11.2023 №6288 та №6331 ТОВ «Кіпер Агро» передано в оренду земельну ділянку площею 14,6022 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0742 разом із розташованим на ній водним об`єктом для рибогосподарських потреб, а також земельну ділянку площею 0,9204 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0755, на якій знаходяться гребля та водоскидна споруда, для експлуатації й догляду за гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами і каналами.

На виконання цих рішень 19.12.2023 між сторонами укладено договори оренди № 144 та № 142 відповідно.

Право комунальної власності на обидві земельні ділянки зареєстровано за Любашівською селищною радою, а право оренди - за ТОВ «Кіпер Агро».

З матеріалів справи вбачається, що право власності ТОВ «Кіпер Агро» на спірну гідротехнічну споруду було зареєстровано 23.08.2023 на підставі рішення Любашівського районного суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 507/985/17

Так, заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 507/985/17 частково задоволено позов ТОВ «Кіпер Агро» та визнано за ним право приватної власності на комплекс будівель і споруд у с. Бобрик, будівлю складу та будівлю ДКУ, розташовані в с. Арчепитівка, а також приміщення адміністративної будівлі з господарськими спорудами. В іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 11.03.2024 у цій справі за ТОВ «Кіпер Агро» визнано право власності на гідротехнічну споруду (інженерну споруду), розташовану в с. Арчепитівка Подільського району Одеської області.

Водночас постановою Одеського апеляційного суду від 17.12.2024 додаткове рішення скасовано, а заяву ТОВ «Кіпер Агро» про його ухвалення залишено без задоволення. При цьому апеляційний суд зазначив, що гідротехнічна споруда ставка, яка складається із земляної греблі та водоскидної споруди шлюзного типу, нерозривно пов`язана із землею, призначена для управління водними ресурсами та забезпечення функціонування ставка, а її переміщення в інше місце неможливе без знецінення та зміни призначення. Також суд установив, що розпорядником цієї споруди на час ухвалення додаткового рішення була Любашівська територіальна громада в особі Любашівської селищної ради.

Будь-яких інших обставин, які б підтверджували набуття ТОВ «Кіпер Агро» права власності на гідротехнічну споруду, розташовану на спірній земельній ділянці, судом не встановлено, а відповідачем 2 належними і допустимими доказами таких обставин не доведено.

У листі від 03.06.2024 Любашівська селищна рада повідомила прокуратуру, що рішенням від 20.11.2023 передала ТОВ «Кіпер Агро» в оренду земельну ділянку водного фонду площею 14,6022 га разом із розташованим на ній водним об`єктом без проведення земельних торгів, керуючись частиною другою статті 134 ЗК України. Підставою для застосування такого порядку рада вважала зареєстроване право приватної власності ТОВ «Кіпер Агро» на розташовані на цій ділянці водоскидну споруду, ставкову греблю та паводковий водоскид.

Законодавство України окреслює основні види гідротехнічних споруд залежно від мети створення та сфери використання, а також за їх призначенням, наприклад: водопідпірні споруди (греблі (земляні, бетонні), дамби, тощо); водопровідні та водозабірні споруди (канали, тунелі, трубопроводи, лотки, водозабори, тощо); водоскидні споруди (скидні канали, водоспуски, тощо); судноплавні споруди (судноплавні шлюзи, підхідні канали, суднопідіймальні споруди, тощо); берегоукріплювальні та захисні споруди (моли, хвилеломи, набережні стіни, берегозахисні споруди, тощо); гідроенергетичні споруди (комплекси інженерних споруд (греблі, дамби, водоводи, будівлі ГЕС, тощо), призначені для використання кінетичної та потенціальної енергії водних ресурсів для виробництва електроенергії).

У даній справі йдеться про гідротехнічні споруди, а саме греблі і водоскидні споруди.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 18.09.2012 № 5293-VI "Про аквакультуру" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об`єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об`єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури.

Отже, як слідує зі змісту визначення, наведеного у статті 1 Закону України "Про аквакультуру", гідротехнічні споруди є інженерними спорудами, розташованими на водних об`єктах, призначені для управління водними ресурсами, а також для запобігання шкідливій дії вод.

Відповідно до ДБН В.2.4-3:2010 "Гідротехнічні споруди. Основні положення", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 11.01.2010 № 1 та від 29.07.2010 № 287, гідротехнічні споруди - споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

Наказ Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252 "Про затвердження Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів" містить таке визначення: гідротехнічні споруди являють собою споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Згідно з наказами Міністерства транспорту України від 20.11.2003 № 906 та від 29.03.2004 № 251, гідротехнічна споруда - це споруда для використання водних ресурсів, а також для боротьби зі шкідливим впливом вод.

Таким чином, гідротехнічні споруди - це узагальнююча назва інженерних споруд, які розташовані на водних об`єктах, призначені для управління водними ресурсами, а також для запобігання шкідливій дії вод. Комплекс пов`язаних між собою водних об`єктів та гідротехнічних споруд, призначених для управління водними ресурсами, утворюють водогосподарські системи.

Велика Палата Верховного Суду від 15.07.2026 у справі № 915/268/24, до якої зупинялося апеляційне провадження у даній справі, дійшла до такого висновку:

"190. Велика Палата Верховного Суду в цій постанові дійшла висновку стосовно того, що земляну греблю, яка за своєю правовою природою є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, не можна набути у приватну власність як окремий об`єкт нерухомого майна, у тому числі внаслідок приватизації.

191. Об`єктом державної реєстрації є саме право на нерухоме майно, яке має ознаки самостійного об`єкта цивільних прав. Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження окремо на споруди, що є складовою частиною речі.

192. Оскільки земляна гребля не є самостійним об`єктом цивільних прав, а є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, то речові права та їх обтяження на неї як окремий, самостійний, індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації не підлягають.

193. Водночас гідротехнічна споруда - це узагальнююча назва споруд, функціональне призначення яких спрямоване на використання водних ресурсів, а також для боротьби зі шкідливою дією вод, до яких відносяться, зокрема, дамби й греблі різного призначення та їхні конструктивні елементи.

194. З огляду на різноманітність видів гідротехнічних споруд суд повинен надавати правову оцінку гідротехнічній споруді як об`єкту цивільних правовідносин у кожній справі виходячи з її технічних характеристик, пов`язаності із земельною ділянкою, функціонального призначення, правового зв`язку з іншими об`єктами та з урахуванням інших істотних ознак".

Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, визначальним для вирішення питання щодо можливості набуття права власності на гідротехнічну споруду, як на самостійний об`єкт нерухомого майна, є дослідження її технічних характеристик, функціонального призначення, пов`язаності із земельною ділянкою та правового зв`язку з іншими об`єктами.

У цій справі зареєстровані за відповідачем2 об`єкти включають, зокрема, греблю, паводковий водоскид, водоскидну споруду.

Відповідно до пункту 3 договору оренди № 144, на земельній ділянці розташовані такі об`єкти інфраструктури:

-гребля - земляна, споруджена з місцевих суглинків, шириною по гребеню 11,0 м, по підошві - від 21,5 м, довжиною 360 м та максимальною висотою до 4,0 м. Використовується як внутрішньосільська господарська дорога;

-водоскидна споруда - шахтного типу «Монах» із шандорним регулюванням, автоматичної дії. Її водопровідна частина представлена залізобетонною трубою горизонтального закладення довжиною 15 м, діаметром 1000 мм та пропускною здатністю до 2,50 м/с. Відведення води здійснюється в заплаву річки Гельбінова.

Аналогічні характеристики цих об`єктів наведені у пунктах 2.1, 2.2 договору оренди № 142, відповідно до яких в оренду передано земельну ділянку площею 0,9204 га, на якій розташовані гребля та водоскидна споруда.

Спірні гідротехнічні споруди забезпечують як використання водного об`єкта шляхом формування та наповнення ставка, так і захист від шкідливої дії вод, а саме забезпечення шляхом отримання нормального рівня води у ставку завдяки можливості водоскиду та водо напуску, попередження можливості переповнення водойми, здійснення пропуску води та спорожнення водойми.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про аквакультуру" земляна гребля - це земляна споруда, побудована для створення штучної водойми шляхом ділення водотоку на верхній та нижній б`єфи та зосередження води у верхньому б`єфі, тоді як земляна дамба - земляна споруда, побудована для утримання поверхневих вод, зосереджених у штучно створеній водоймі.

Отже, судова колегія зазначає, що зареєстровані споруди, а саме гребля, паводковий водоскид та водоскидна споруда є гідротехнічними спорудами, функціонально пов`язані із земельною ділянкою водного фонду, а їх переміщення в інше місце є неможливим без пошкодження, знецінення та зміни призначення.

Зазначені споруди є складовими частинами відповідної земельної ділянки, не мають самостійного господарського призначення поза її межами та не можуть розглядатися як самостійні об`єкти права власності й цивільного обороту.

Іншим словами, спірна гребля, паводковий водоскид та водоскидна споруда не є самостійними об`єктами цивільних прав, оскільки є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, яка може перебувати виключно у державній або комунальній власності.

Вказані обставини не заперечуються учасниками справи.

Враховуючи наведене та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 15.07.2026 у справі № 915/268/24, сама по собі державна реєстрація спірної гідротехнічної споруди, як окремого об`єкта нерухомого майна, не може бути підставою для визнання її самостійним об`єктом цивільних прав. Якщо за своїм функціональним призначенням та характеристиками земляна гребля є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, вона не може набути самостійного правового статусу об`єкта нерухомості лише внаслідок її включення до складу зареєстрованого об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постановах від 17.08.2023 у справі № 911/30/22, від 14.01.2025 у справі № 903/1299/23, від 05.03.2025 у справі № 904/4633/23, відповідно до яких гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію у здійсненні певних водогосподарських заходів як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води. Таким чином спірні гідроспоруди забезпечують функціонування водного об`єкта та не можуть існувати окремо від нього.

Отже, право власності на вказані гідротехнічні споруди, як складову частину земельної ділянки водного фонду, не може виникати, переходити чи припинятися окремо від права на відповідну річ саме на земельну ділянку. Правова доля складової частини слідує за правовою долею речі, до складу якої вона входить.

Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння (див., наприклад, постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21).

Отже, спірні гідротехнічні споруди, які за своєю правовою природою є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, не може розглядатися як самостійний об`єкт права власності, який може правомірно вибути з державної або комунальної власності у приватну власність, у тому числі внаслідок приватизації.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 484) до Державного реєстру прав вносяться такі відомості про об`єкт речових прав: про об`єкт будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, закінчений будівництвом об`єкт: ідентифікатор об`єкта в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об`єктів речових прав, яким присвоєно відповідний ідентифікатор); тип об`єкта (будівля, споруда, квартира, гаражний бокс, машиномісце тощо); загальна та житлова (за наявності) площа приміщень об`єкта (для об`єкта будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості - площа відповідно до проєктної документації на будівництво); відсоток готовності (для об`єкта будівництва); адреса об`єкта нерухомого майна (для закінчених будівництвом об`єктів, а також для об`єктів будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, яким присвоєно адресу).

Правовий режим об`єкта нерухомості визначається на підставі документів про виконання будівельних робіт та введення в експлуатацію, технічного паспорта, паспорта водного об`єкта, виходячи із конструктивних характеристик об`єкта, можливості окремої технічної та юридичної індивідуалізації, зв`язку із земельною ділянкою та іншими об`єктами.

Отже, об`єктом державної реєстрації є речові права на нерухоме майно, яке має ознаки самостійного об`єкта цивільних прав. Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження окремо на споруди, що є складовою частиною речі.

Як зазначалось, гребля, паводковий водоскид та водоскидна споруда не є самостійними об`єктами цивільних прав, оскільки є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, яка може перебувати виключно у державній або комунальній власності.

Таким чином, згідно із частиною четвертою статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягають державній реєстрації речові права окремо на дамбу та водоскид, які не є самостійними об`єктами нерухомого майна, а є складовими частинами земельної ділянки водного фонду.

Враховуючи наведене у сукупності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність державної реєстрації за відповідачем права власності на зазначені гідротехнічні споруди, оскільки такі споруди не можуть виступати самостійними об`єктами цивільних прав поза межами земельної ділянки водного фонду, з якою вони функціонально пов`язані.

Колегія суддів звертає увагу, що у контексті визначення належного та ефективного способу захисту права власника на гідротехнічну споруду (греблю), яка є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.07.2026 у справі №915/268/24 зазначила, що внесення до Державного реєстру речових прав запису про право власності відповідача на таку споруду позбавляє власника земельної ділянки можливості повною мірою реалізовувати свої правомочності щодо користування та розпорядження нею.

Отже, порушення прав територіальної громади як власника земельної ділянки водного фонду полягає у створенні перешкод у користуванні та розпорядженні цією ділянкою, які зумовлені наявністю в Державному реєстрі відомостей про право власності на її складову частину - гідротехнічну споруду.

Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що за таких обставин відновлення прав власника забезпечується шляхом виключення з Державного реєстру відомостей про державну реєстрацію права власності на гідротехнічну споруду, яка є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру.

Відповідно, належним та ефективним способом захисту у даному спорі є позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності на її складову частину із закриттям відповідного розділу Державного реєстру.

З огляду на наведені висновки Великої Палати Верховного Суду судова колегія дійшла висновку, що заявлені прокурором вимоги про припинення володіння ТОВ «Кіпер Агро» правом власності на спірну гідротехнічну споруду, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ “Кіпер Агро” на гідротехнічну споруду та зобов`язання товариство повернути її територіальній громаді є неналежним та неефективним способом захисту.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог прокурора про припинення володіння ТОВ «Кіпер Агро» правом власності на спірну гідротехнічну споруду, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ “Кіпер Агро” на гідротехнічну споруду та зобов`язання товариство повернути її територіальній громаді.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України (далі - ВК України) спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Згідно з частиною першою статті 51 ВК України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними ЗК України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства (частини третя, четверта статті 51 ВК України).

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта (частина п`ята статті 51 ВК України).

Відповідно до частини другої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.

Зі змісту положень частин першої, другої статті 134 ЗК України вбачається, що частиною другою цієї статті передбачено перелік виняткових випадків, коли не застосовується загальне правило щодо обов`язковості проведення земельних торгів із метою продажу чи передачі в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, зокрема, в разі, коли земельна ділянка передається користувачу для потреб, передбачених спеціальними дозволами (абзац 3 частини другої статті 134 ЗК України), тобто для настання такого виняткового випадку необхідно, щоб саме майбутній землекористувач мав спеціальний дозвіл з певним видом водокористування, а земельна ділянка має передаватися такому користувачу саме для потреб, визначених у спеціальному дозволі, який (дозвіл) вже має такий майбутній користувач (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 17.09.2024 у справі № 910/2358/21).

Як вбачається зі змісту договорів оренди, на земельних ділянках розташовані об`єкти інфраструктури: гребля, гідротехнічна споруда і водоскидна споруда (п. 3 договору № 144, п. 2.2. договору № 142), передача яких в оренду здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта, а в разі надання в оренду рибогосподарської технологічної водойми – паспорта та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми (п. 13 договору № 144). Такі споруди розміщені на земельних ділянках, власником яких є територіальна громада, то відповідно і водні об`єкти належать до комунальної власності.

Суд установив, що як на час прийняття Любашівською селищною радою рішень №№ 6288, 6331 від 20.11.2023, так і на момент укладення договорів № № 142, 144 від 19.12.2023 з метою надання в оренду земельних ділянок для рибогосподарських потреб та для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами, ТОВ «Кіпер Агро» не мав дозволу на спеціальне водокористування, який є необхідним в цьому випадку для передачі водного об`єкта без проведення земельних торгів. Не мав і не міг мати належних правовстановлюючих документів на спірні споруди.

Вказане свідчить про порушення Любашівською селищною радою передбаченого ч. 1 ст. 134 ЗК обов`язкового порядку продажу права оренди земельної ділянки водного фонду на конкурентних засадах (на земельних торгах).

З урахуванням наведеного, відповідно до встановлених фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для передачі ТОВ «Кіпер Агро» в користування земельних ділянок площею 14, 6022 га з цільовим призначенням: для рибогосподарських потреб, та площею 0, 9204 – для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами без проведення торгів.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного суду від 09.10.2024 у справі №913/509/20.

Разом з цим, що стосується вимоги про визнання недійсним договорів оренди землі, то за змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України).

Як вбачається з предмета та підстав позову, недійсність спірного договору прокурор обґрунтовує тим, що такий договір укладений без дотримання передбаченого частиною першою статті 134 ЗК України обов`язкового порядку продажу права оренди земельної ділянки водного фонду на конкурентних засадах (на земельних торгах), у зв`язку з чим договір підлягає визнанню недійсним.

Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення обставин укладання договору без дотримання конкурентних засад за відсутності для цього підстав, передбачених частиною другою статті 134 ЗК України, свідчить про нікчемність такого договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У даному випадку нікчемність спірного договору оренди має місце у зв`язку з отриманням відповідачем2 в оренду земельної ділянки всупереч імперативним вимогам частини першої статті 134 ЗК України щодо обов`язкового порядку продажу права оренди земельної ділянки водного фонду на конкурентних засадах (на земельних торгах).

З урахуванням наведеного, договори оренди землі є такими, що порушують публічний порядок, спрямовані на незаконне набуття відповідачем2 права оренди на земельні ділянки комунальної власності та згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним.

У разі, коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Отже, за висновком Суду, звертаючись з позовом про визнання договору недійсним, Прокурор фактично обґрунтовує цей позов нікчемністю договору, а не недійсністю (оспорюваністю) договору. Тому визнання цього договору нікчемним в судовому порядку не вимагається.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог прокурора про визнання недійсними договорів оренди землі.

Щодо скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на спірні земельні ділянки.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин.

Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, що в свою чергу виключає відмову в задоволенні позову в зв`язку з його необґрунтованістю.

У позовній заяві прокурор просить суд скасувати рішення державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Галіборщ Ганни Миколаївни від 24.01.2024 № 71252423 про державну реєстрацію права оренди ТОВ “Кіпер Агро” на земельну ділянку площею 14, 6022 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0742 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2721491951233, номер запису про інше речове право 53410738); скасувати рішення державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Галіборщ Ганни Миколаївни від 29.12.2023 № 70973813 про державну реєстрацію права оренди ТОВ “Кіпер Агро” на земельну ділянку площею 0, 9204 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0755 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2856871651233, номер запису про інше речове право 53174290).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 152)).

В контексті наведеного колегія суддів вважає за необхідне звернутися до висновків Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 513/879/19, у якій сформульований підхід щодо визначення належної позовної вимоги за позовом, предметом якого є вимога орендодавця про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди.

Так, у пункті 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №513/879/19 міститься правова позиція про те, що належним способом захисту прав орендодавця, який у спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

У зв`язку з чим у задоволенні вимог прокурора про скасування рішень державного реєстратора про державні реєстрації прав оренди слід відмовити.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.08.2025 у справі № 916/3157/24.

Щодо позовних вимог про зобов`язання повернути земельні ділянки.

Як зазначалося вище у цій постанові, спірні правочини оренди є нікчемними в силу положень частин першої та другої статті 228 ЦК України.

Отже, у разі, коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Оскільки договори оренди є нікчемними, то вони не породжують правових наслідків, крім пов`язаних з їх нікчемністю, тому відповідач2 використовував земельну ділянку незаконно, без установлених законом підстав.

За висновками Великої Палати Верховного Суду (постанова від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.27)) якщо земельні ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав, то це зайняття треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння; у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц визначила, що залежно від фактичних обставин справи, вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов.

Колегія суддів зазначає, що відсутність в орендаря правових підстав для користування земельними ділянками (користування землею на підставі нікчемного договору) свідчить про те, що він використовує її незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном.

Тому позов Прокурора про повернення земельних ділянок у даному випадку є таким, що спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто негаторним.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №922/1130/23.

У зв`язку з чим правомірною є вимога прокурора про зобов`язання ТОВ “Кіпер Агро” повернути Любашівській селищній територіальній громаді в особі Любашівської селищної ради земельну ділянку площею 14, 6022 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0742 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом – Бобрицьким ставком № 1 площею 14, 6022 га та земельну ділянку площею 0, 9204 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0755.

Окрім викладеного, колегія суддів звертає увагу на відсутність у даному випадку порушення приписів статті 1 Першого протоколу до Конвенції, з огляду на встановлені судом обставини справи щодо порушення вимог земельного законодавства в частині надання земельної ділянки, оскільки відповідно до усталеної практики Верховного Суду захисту підлягає лише законно набуте право. При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право, яке захищається судом, не є ілюзорним, а особа, яка скаржиться на порушення її права на мирне володіння майном, повинна насамперед довести існування такого права (рішення у справах Pistorova v. the Czech Republic, Des Fours Walderode v. the Czech Republic, Zhigalev v. Russia). Посилання на правомірні очікування як складову поняття «майно» можливе лише за умови, що такі очікування є законними, спрямованими на реалізацію належного особі суб`єктивного права та зумовлені обґрунтованими сподіваннями учасників правовідносин (див., зокрема, рішення у справах Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium, Kopecky v. Slovakia, Belane Nagy v. Hungary).

Водночас у цій справі зазначені критерії відсутні, а тому непропорційне чи необґрунтоване втручання держави у право Відповідача-2 на мирне володіння майном не відбулося. Вказані вище висновки суду не стосуються права власності Відповідача-2 на належне йому нерухоме майно та не обмежують його здійснення, а стосуються виключно незаконного набуття права оренди земельної ділянки, на якій таке майно розташоване. При цьому Відповідач-2 не позбавлений права звернутися у встановленому Земельним кодексом України порядку для оформлення права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування належного йому нерухомого майна. За таких обставин відсутні підстави вважати, що задоволення позову призводить до порушення гарантій, передбачених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки саме дії відповідача2 були спрямовані на набуття права оренди спірної земельної ділянки в позаконкурентний спосіб із порушенням вимог земельного законодавства.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підстави для часткового скасування судового рішення визначені статтею 277 ГПК України, відповідно до якої такими підставами є 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, часткового скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду з одночасним ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Судова колегія зазначає, що часткове скасування рішення суду першої інстанції зумовлене виключно необхідністю відмови в задоволенні окремих позовних вимог прокурора з огляду на обрання неефективного способу захисту, а не необґрунтованістю позову по суті чи відсутністю порушення прав територіальної громади внаслідок дій відповідача. Встановлені у справі обставини підтверджують неправомірність набуття ТОВ «Кіпер Агро» прав на спірну гідротехнічну споруду та земельні ділянки без дотримання передбаченого законом порядку, а отже, саме поведінка відповідача зумовила необхідність звернення до суду та апеляційного перегляду справи.

За таких обставин, незважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне покласти витрати зі сплати судового збору за її подання в повному обсязі на ТОВ «Кіпер Агро».

Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” на рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі №916/579/25 – задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 20.06.2025 у справі №916/579/25 – скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“Позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури – задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” (66531, Одеська обл., Подільський район, с. Арчепитівка, вул. Квіткова, 5; ідентифікаційний код юридичної особи: 30873732) повернути Любашівській селищній територіальній громаді в особі Любашівської селищної ради (66502, Одеська обл., Подільський район, смт. Любашівка, вул. Софіївська, буд. 97; ідентифікаційний код юридичної особи: 04380040) земельну ділянку площею 14,6022 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0742 в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом – Бобрицьким ставком № 1 площею 14, 6022 га та земельну ділянку площею 0,9204 га з кадастровим номером 5123380600:01:001:0755.

Стягнути з Любашівської селищної ради (66502, Одеська обл., Подільський район, смт. Любашівка, вул. Софіївська, буд. 97; ідентифікаційний код юридичної особи: 04380040) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; ідентифікаційний код юридичної особи: 03528552) судовий збір в сумі 1514 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіпер Агро” (66531, Одеська обл., Подільський район, с. Арчепитівка, вул. Квіткова, 5; ідентифікаційний код юридичної особи: 30873732) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; ідентифікаційний код юридичної особи: 03528552) судовий збір в сумі 1514 грн.

В решті позову – відмовити.”

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.11.2026.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді: Я.Ф. Савицький

Н.М. Принцевська