Справа №278/1985/24
У Х В А Л А
10 листопада 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суду Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Гомонюк Д.С., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Українська генетична компанія" до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , державний реєстратор Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області Гур`єва Тетяна Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Демецька Світлана Леонідівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Фещенко Алла Сигизмундівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення сільської ради, витребування земельних ділянок, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває зазначена цивільна справа.
У судовому засідання представник позивача - адвокат Хільчевський С.О. просив прийняти заяву у про зменшення позовних вимог.
Представники відповідачів - адвокати Давиденко В.В. та Кирилюк В.Л. у судовому засіданні заперечували проти зазначеного клопотання, зазначаючи, що за своїм змістом подана представником позивача заява не є зменшенням розміру позовних вимог, а фактично стосується зміни предмета позову.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - адвокат Черниш А.В. у судовому засіданні підтримав позицію представників відповідачів.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши зміст поданої заяви та порівнявши її з первісними позовними вимогами, суд дійшов висновку, що доводи представників відповідачів та третьої особи в цій частині заслуговують на увагу.
Так, відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, а у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання.
Водночас частиною третьою статті 49 ЦПК України передбачено право позивача до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, така зміна допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання.
При цьому зменшення розміру позовних вимог передбачає зменшення кількісного показника за тією самою матеріально-правовою вимогою, яка була заявлена позивачем первісно, тоді як зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги, з якою позивач звертається до відповідача, зокрема обрання іншого способу захисту порушеного права.
Зміна підстав позову, у свою чергу, полягає у зміні обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Отже, вирішуючи питання щодо поданої заяви, суд враховує не лише її назву, визначену заявником, а насамперед її зміст, співвідношення із первісними позовними вимогами та фактичний характер змін, яких позивач прагне досягти.
Аналогічний підхід викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц, відповідно до якої суд, оцінюючи подану заяву, повинен виходити з її змісту, змісту первісної позовної заяви та конкретних обставин справи, визначаючи, чи йдеться про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, зміну предмета чи підстав позову або пред`явлення іншого позову.
Під час судового засідання судом було з`ясовано дійсний зміст поданої представником позивача заяви.
За результатами такого з`ясування суд дійшов висновку, що за своїм змістом подана заява фактично є заявою про зміну предмета позову, оскільки запропоновані позивачем зміни не зводяться до зменшення кількісного вираження раніше заявленої матеріально-правової вимоги, а стосуються зміни самої вимоги (способу захисту права).
З огляду на викладене суд вважає за необхідне розцінювати подану представником позивача заяву не як заяву про зменшення розміру позовних вимог, а як заяву про зміну предмета позову.
Враховуючи, що право на зміну предмета позову належить позивачу, заява подана у встановленій законом письмовій формі, а також з дотриманням процесуальних строків, визначених частиною третьою статті 49 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для її прийняття.
При цьому заперечення представників відповідачів та третьої особи щодо правової природи поданої заяви самі по собі не є підставою для відмови у її прийнятті, оскільки судом самостійно надано належну процесуальну оцінку її змісту та визначено характер заявлених змін.
Таким чином, клопотання представника позивача підлягає задоволенню, і суд приймаю згадану заяву як заяву про зміну предмета позову.
Керуючись ст. 49 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти заяву про зміну предмета позову, подану стороною позивача, до розгляду.
Визначити відповідачам строк для надання відзиву тривалістю 15 днів із дня отримання цієї ухвали.
Визначити позивачу строк для надання відповіді на відзив тривалістю 10 днів із дня отримання відзиву на позовну заяву.
Встановити третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, строк протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали надати псиьмові пояснення щодо вищезазначеної заяви про зміну предмету позову.
Водночас суд зобов`язує сторону позивача спрямувати копію такої заяви всім учасникам процесу, а докази такого спрямування надати суду.
Відкласти проведення судового засідання до 12:00 год 22.12.2026 року.
Про час і місце наступного судового засідання повідомити учасників справи.
Копію ухвали з судовою повісткою направити учасникам справи.
Роз`яснити учасникам справи про їх можливість отримати інформацію щодо справи на сторінці офіційного веб-порталу судової влади України в мережі Інтернет за посиланням http://zt.zt.court.gov.ua/fair/.
Рекомендувати учасниками судового процесу для отримання документів в електронній формі зареєструватися в підсистемі «Електронний суд» за посиланням https://e-court.mail.gov.ua/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Дубовік