УХВАЛА
11 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 420/15136/26
адміністративне провадження № К/990/48500/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі №420/15136/26 за позовом ОСОБА_1 до Голови Хаджибейського районного суду м.Одеси Гуревського Володимира Кліментійовича про визнання бездіяльності протиправною,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови Хаджибейського районного суду м.Одеси Гуревського В.К., у якому просив суд визнати його бездіяльність щодо неналежного контролю діяльності апарату суду, що виразилась в не направленні позову до апеляційного суду для визначення підсудності справи в порядку частини шостої статті 31 ЦПК України - протиправною.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року. залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року, відмовено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
22 жовтня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі №420/15136/26. Заявник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалити постанову, якою скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі №420/15136/26, передати справу для продовження розгляду зі стадії прийняття позову та відкриття провадження у справі.
Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення скаржнику з таких підстав.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 2 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, зокрема, відповідно до пункту 4 частини другої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначаються:
- підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав);
- у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування.
Водночас порушення норм права може виявлятися у:
- застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації;
- незастосуванні норми, яку належало застосувати;
- наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.
Тобто, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Суд зауважує, що позивач оскаржує ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті позовного провадження у справі, та постанову суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін оскаржувану ухвалу, зазначені в частині другій статті 328 КАС України, а тому підставами касаційного оскарження можуть бути неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Водночас скаржником у касаційній скарзі не наведено підстав для касаційного оскарження, а саме: не зазначено про допущені судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях, порушення конкретних норм процесуального права при їх постановленні, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника з прийнятими судовими рішеннями.
Отже, позивач належним чином не обґрунтовує, у чому саме полягає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Слід зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 248, 328, 330, 332 КАС України,
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року у справі №420/15136/26 за позовом ОСОБА_1 до Голови Хаджибейського районного суду м.Одеси Гуревського Володимира Кліментійовича про визнання бездіяльності протиправною повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя М.В. Білак