РІШЕННЯ
Іменем України
11 листопада 2026 року
м. Київ
справа №990/430/26
адміністративне провадження № П/990/430/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Смоковича М. І.,
суддів: Дашутіна І. В., Кашпур О. В., Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
розглянув у порядку письмово провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії судів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 за посередництва свого представника - адвоката Бегейовича Р. В. звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії судів України (далі - ВККС, Комісія) про:
- визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 13 липня 2026 року № 95/зп-26 у частині затвердження кодованого результату роботи позивача № 0092825, що виконано 21 жовтня 2025 року, в обсязі, зумовленому оцінюванням за пунктом 1.1 додатка 1 до рішення ВККС від 30 квітня 2025 року №96/зп-25;
- визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 05 серпня 2026 року № 105/зп-26 у частині затвердження декодованого результату ОСОБА_1, код роботи 0092825, що ґрунтується на зазначеній оцінці за пунктом 1.1 додатка 1 до рішення ВККС від 30 квітня 2025 року №96/зп-25;
- зобов`язання ВККС організувати повторне оцінювання роботи № 0092825 виключно за пунктом 1.1 додатка 1 до рішення ВККС від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25 з урахуванням висновків суду, після чого визначити й затвердити відповідний підсумковий результат без перегляду неоспорюваних оцінок за іншими пунктами.
Позовні вимоги обґрунтовано головно тим, що екзаменаційна комісія безпідставно оцінила практичне завдання, що виконав позивач як учасник добору на посаду судді місцевого загального суду (оголошеного рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24), в частині «Визначення ключового питання у спорі» (пункт 1.1 додатка 1 до рішення ВККС від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25) у 0 (нуль) балів.
Автор позову переконує, що зміст практичного завдання (модельне судове рішення) - в окресленій частині, тобто того його елемента, кількість балів та показники оцінювання за який визначено у пункті 1.1 додатка 1 до рішення ВККС від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25 - доводить, що позивач правильно визначив предмет і суть спору, відтак застосував відповідні спірним відносинам норми закону і надав їм належну правничу оцінку. Винятково те, що у модельному судовому рішенні «ключове питання» не виокремлено як заголовок чи не вербалізовано окремим реченням, з погляду представника позивача, не може превалювати над змістом виконаного практичного завдання, з якого чітко видно, що позивач зумів правильно визначити суть спору й обставини / причини, з якого він [спір] виник.
У позовній заяві представник позивача проаналізував зміст виконаного практичного завдання (модельного судового рішення), відтак констатував, що усі його елементи перебувають у логічному і змістовному зв`язку, тож оцінка цього завдання в 0 (нуль) балів в [окремій] частині, що її охоплює пункт 1.1 додатка 1 до рішення ВККС від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25, не узгоджується, щонайменше, з оцінками за інші елементи практичного завдання, що сутнісно пов`язані між собою.
Представник позивача наголосив на тому, що предметом цього позову є [порядок] застосування затвердженої методики оцінювання до конкретного тексту та законність похідних рішень щодо затвердженого результату. Пояснив, що оцінка за пунктом 1.1 додатка 1 до рішення ВККС від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25 безпосередньо вплинула на результат четвертого етапу кваліфікаційного оцінювання. Відомість (щодо практичного завдання позивача) містить 55,00 із 75 балів або 110,00 зі 150 після множення на 2, тобто на 1,25 (відповідно 2,5) бали нижче порога. За наявних трьох оцінок і збереження всіх інших показників сукупне збільшення трьох індивідуальних оцінок за пунктом 1.1 додатка 1 до рішення ВККС від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25 на 4 бали дало б середнє збільшення 1,33333 бали та результат приблизно 112,67 бали після коефіцієнта 2.
Це, за текстом позову, ілюструє істотність порушення права кандидата на справедливе оцінювання, у зв`язку з чим заявлено цей позов.
2. ВККС подала відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні вимог позивача з мотивів їх безпідставности. З-поміж іншого, у відзиві зазначено про те, що позивач за результатами оцінювання виконаного ним практичного завдання (код кандидата 0092825) отримав 110,00 балів, що є нижчим за прохідний бал, тобто менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду.
Ця обставина стала підставою для того, щоб визнати позивача таким, що не склав четвертий етап кваліфікаційного іспиту.
З покликанням на приписи пункту 5.5 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання (затвердженого рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 185/зп-24; далі - Положення № 185/зп-24), а також Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду суддів місцевого суду та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, що затверджено згадуваним рішенням ВККС від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25 (далі - Методичні вказівки) представник відповідача зауважила, що оцінювання виконаного практичного завдання здійснюють шляхом поелементної перевірки кожної складової судового рішення, зокрема мотивувальної та резолютивної частин, дотримання стилістики, правил орфографії та пунктуації.
Такий підхід спрямований на забезпечення всебічної, об`єктивної та неупередженої оцінки якості виконаної роботи і виключає можливість довільного або дискримінаційного підходу під час визначення результатів іспиту.
Спираючись на екзаменаційну відомість оцінювання практичного завдання позивача представник відповідача зазначила про те, що члени екзаменаційної комісії під час оцінювання цього практичного завдання виставили бали за кожен окремий елемент оцінювання у межах (діапазоні), які визначено у Методичних вказівках, на основі чого, відтак, сформовано загальну (сумарну) кількість балів. На цій підставі представник відповідача констатувала, що оцінювання практичного завдання позивача відбулося з дотриманням вимог законодавства, встановленої процедури та принципу рівності умов для всіх учасників добору.
Додала також, що відповідність змісту виконаного учасником практичного завдання показникам (методичним вказівкам) щодо оцінювання цього завдання члени екзаменаційної комісії встановлюють за внутрішнім переконанням в межах дискреційних повноважень шляхом оцінювання змістового наповнення відповідних робіт. Шкала балів за відповідні елементи є для них [членів екзаменаційної комісії] своєрідним орієнтиром для виставлення балів за відповідні елементи практичного завдання, а оцінка члена екзаменаційної комісії за виконане учасником практичне завдання ґрунтується на підставі суми його оцінок за кожен елемент, передбачений Методичними вказівками.
Відповідно до Положення № 185/зп-24, після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії інформаційна система визначає середні арифметичні оцінки за кожним елементом згідно з Методичними вказівками.
Бал учасника за практичне завдання інформаційна система формує на підставі суми середніх арифметичних оцінок за кожен елемент, передбачений Методичними вказівками, шляхом округлення бала до сотих (другої цифри після коми).
Такий спосіб, як зауважила представник відповідача, забезпечує об`єктивність підсумкового бала за кожним елементом, адже інформаційна система, фактично, «вирівнює» бачення кожного з членів Комісії щодо оцінювання відповідної практичної роботи.
На основі наведеного представник відповідача виснувала, що усі наведені позивачем доводи фактично зводяться до незгоди з професійною оцінкою виконаного ним практичного завдання з метою домогтися переоцінювання цієї роботи і зміни кількості виставлених балів.
Проте, незгоди ОСОБА_1 з виставленими оцінками за показником пункту 1.1. «Визначення ключового питання у спорі» Методичних вказівок недостатньо для висновку про протиправність оскаржуваного рішення. Пояснила, що оцінювання таких складових практичного завдання, як повнота та правильність установлення юридично значущих обставин, застосування норм матеріального і процесуального права, мотивування висновків, логічність та якість юридичного викладення, не зводиться винятково до механічної перевірки наявності наперед визначеної відповіді, а, натомість, передбачає професійне судження кожного члена екзаменаційної комісії в межах установлених критеріїв. Тож визначення конкретної кількості балів належить до повноважень членів екзаменаційної комісії, яких [повноважень] суд не може переймати.
Наприкінці представник відповідача зазначила про те, що оскаржувані рішення Комісії відповідають встановленим вимогам, містять усі необхідні елементи та належну мотивацію, зокрема: опис процедури, у якій брав участь позивач, перелік рішень, що мають значення для проведення конкурсу, посилання на нормативне регулювання та інші фактичні обставини, які стали підставою для їх ухвалення.
3. Представник позивача подав відповідь на відзив, у якому висловив незгоду з доводами представника відповідача щодо правомірности спірних рішень. З-поміж іншого акцентував на тому, що предметом спору є питання про правильне застосування пункту 1.1 додатка 1 до рішення ВККС від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25 (тобто Методичних вказівок) до практичного завдання, що виконав позивач під час четвертого етапу кваліфікаційного іспиту. Окреслене питання потрібно розглядати, як можна зрозуміти з доводів представника позивача, у зіставленні з оцінками за пунктами 1.2-1.5, 2.1 додатка 1 до рішення ВККС від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25, з якими пункт 1.1 (його показники) пов`язаний не тільки структурно, але й змістовно. З огляду на доволі високі бали за пунктами 1.2-1.5, 2.1 додатка 1 до рішення ВККС від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25, що їх виставили члени екзаменаційної комісії, їхня ж оцінка практичного завдання у нуль балів за пунктом 1.1 цього додатка видається, з погляду представника позивача, нелогічною й суперечливою.
З наведених мотивів (відсутність логічного підходу до оцінювання практичного завдання) представник позивача вважає, що результат оцінювання, а з тим і наслідки, що їх воно спричинило, треба переглянути. Доводи представника відповідача, зокрема у питанні про дотримання встановленої процедури і дискреції ВККС щодо оцінювання практичного завдання, представник позивача вважає неспроможними.
4. Суд підставі досліджених у справі доказів встановив такі обставини.
ВККС рішенням від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголосила добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням, зокрема, 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах.
На цій підставі ОСОБА_1 звернувся до Комісії з відповідною заявою й рішенням від 26 травня 2025 року № 743/дс-25 Комісія допустила його до участі в доборі на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24.
Рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 (зі змінами) Комісія призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначила таку черговість етапів його проведення: перший етап - тестування знань з історії української державності; другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; третій етап - тестування когнітивних здібностей; четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
До того ж цим рішенням Комісія, з-поміж іншого, визначила прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків максимального можливого бала. У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, всі вони вважаються такими, що склали кваліфікаційний іспит з обраної спеціалізації суду.
Позивач успішно склав перші три етапи кваліфікаційного іспиту, тож Комісія, згідно з рішенням від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25, - яким, окрім того, що затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, призначено також четвертий етап кваліфікаційного іспиту, тобто виконання практичного завдання зі спеціалізацій місцевих судів - допустила його [позивача] (з-поміж 2851 осіб - кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду) до виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду.
Цим рішенням визначено й графік виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду: 14- 17, 20- 24, 28- 31 жовтня 2025 року. У кожен із зазначених днів етап кваліфікаційного іспиту проходили дві групи учасників: початок реєстрації першої групи - о 08 год 00 хв, другої групи - о 12 год 15 хв.
Рішенням від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 Комісія встановила також, що: кандидати на посаду судді місцевого суду та судді, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, в межах однієї спеціалізації виконують одне завдання типу 2; максимально можливий бал на етапі виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150; для розрахунку бала, який учасник отримує за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду, застосовується коефіцієнт 2; прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків від максимально можливого бала, або 112,5 бала.
Особливостями виконання практичного завдання в межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (що їх затверджено (як додаток) рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25), визначено, серед низки інших особливостей, те, що для кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого загального суду, формуватиметься (генеруватиметься) за принципом випадковості одне модельне судове рішення з єдиної бази, яка містить практичні завдання як із цивільної, так і з кримінальної спеціалізації.
Рішенням від 01 жовтня 2025 року № 184/зп-25 (зі змінами, внесеними згідно з рішенням від 24 листопада 2025 року № 205/зп-25) Комісія затвердила склади екзаменаційних комісій для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Відповідно до визначеного графіка позивач 21 жовтня 2025 року проходив четвертий етап кваліфікаційного іспиту.
У підсумку Комісія рішенням від 13 липня 2026 року № 95/зп-26 затвердила кодовані результати виконання, зокрема, 21 жовтня 2025 року практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) учасниками другої групи кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Згідно з додатком до цього рішення учасник із кодом 0092825 ( ОСОБА_1 ) за виконання практичного завдання набрав 110,00 балів, результат етапу кваліфікаційного іспиту - «не складено».
Затим Комісія рішенням від 05 серпня 2026 року № 105/зп-26 затвердила декодовані результати виконання 14-17, 20- 24, 28- 31 жовтня та 17 листопада 2025 року практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Згідно з додатком до цього рішення ОСОБА_1 за виконання практичного завдання (код учасника 0092825) набрав 110,00 балів; результат етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання) - «не складено».
У відповідь на звернення позивача від 13 серпня 2026 року щодо ознайомлення з результатами оцінювання практичного завдання ВККС надала (через кабінет суддівської кар`єри) доступ до зошиту для виконання практичного завдання та екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання ОСОБА_1 .
Після ознайомлення з цими документами позивач звернувся з цим позовом і з мотивів, що їх описано вище (зважаючи, зокрема, на результати оцінювання), просить задовольнити позовні вимоги.
5. Під час вирішення спору Суд керувався таким нормативним регулюванням спірних відносин.
Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
За частиною першою статті 92 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
Відповідно до частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит, а також затверджує порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів.
Частиною першою статті 70 Закону № 1402-VIII передбачено, що добір на посаду судді місцевого суду (далі - добір на посаду судді) здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі етапи: 1) оголошення добору на посаду судді; 2) подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді; 3) допуск до участі у доборі на посаду судді; 4) складання кваліфікаційного іспиту; 5) проведення спеціальної перевірки, передбаченої цим Законом; 6) проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді (у разі визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України такої необхідності); 7) затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді; 8) зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів.
Кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Комісії. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Комісією (частини перша - третя статті 74 Закону № 1402-VIII).
Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності.
Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Комісією.
ВККС встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.
Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії.
На виконання приписів частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 затвердила згадуване Положення № 185/зп-24 [про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів].
Згідно з пунктом 1.2 розділу 1 Положення № 185/зп-24 метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Положення № 185/зп-24 основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів.
Відповідно до пунктів 1.9, 1.10 розділу 1 Положення № 185/зп-24 черговість етапів складання іспиту визначається рішенням Комісії. Етапами складання іспиту кандидатами на посаду судді місцевого суду, які не є суддями, є тестування когнітивних здібностей, тестування знань з історії української державності, тестування загальних знань у сфері права, тестування знань зі спеціалізації відповідного місцевого суду та виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного місцевого суду.
У пункті 1.15 розділу 1 Положення № 185/зп-24 передбачено, що за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.
Відповідно до пункту 2.7 розділу 2 Положення № 185/зп-24 форма практичного завдання - відкрите завдання, що передбачає необхідність надання учасником самостійної відповіді щодо передбачених ним умов.
Пунктом 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначено типи практичних завдань, а саме:
Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи.
Тип 2 - модельне судове рішення, що складається зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних якого учасник повинен продовжити його викладення. Кількість модельних судових рішень визначається рішенням Комісії.
Відповідно до пункту 2.9 розділу 2 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.
Згідно з пунктом 4.8 розділу 4 Положення № 185/зп-24 кількість практичних завдань, що виконуються учасниками в межах однієї спеціалізації, - одне завдання типу 1 або типу 2, якщо інше не визначено рішенням Комісії.
Під час виконання практичного завдання учаснику необхідно сформулювати правильне, на його думку, модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів завдання (пункт 4.13 розділу 4 Положення № 185/зп-24).
Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії.
Згідно з підпунктом 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюється на її офіційному вебсайті.
Відповідно до підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
Рішенням від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25 ВККС затвердила Методичні вказівки [з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізації, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду].
Відповідно до Методичних вказівок, модельне судове рішення (матеріальне право), виставляється оцінка за шкалою 75 балів.
У Методичних вказівках (з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій) визначено елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та кількість балів за кожен елемент оцінювання, зокрема:
1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 55 балів, з яких: визначення ключового питання у спорі. (0-5); виклад правових норм та їх застосування у справі. (0-15); вмотивована оцінка судом аргументів учасників справи (0-20); формулювання узагальненого висновку щодо факту порушення прав та відповідних наслідків (0-10); висновки за результатами розгляду справи (0-5);
2) резолютивна частина - від 0 до 15 балів, з яких: формулювання висновків суду по суті вимог позивача (0-6); розподіл судових витрат (0-3); визначення порядку та строку набрання рішенням законної сили (0-2); порядок та строки оскарження рішення (0-2); інформація про учасників справи (0-2);
3) дотримання стилістики судового рішення оцінюється від 0 до 3 балів: логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення (0-3);
4) дотримання правил орфографії та пунктуації оцінюються від 0 до 2 балів.
Згідно з приміткою до Методичних вказівок, залежно від обставин модельного судового рішення член екзаменаційної комісії може відступити від наведеної в методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10%. У такому разі член екзаменаційної комісії не може виходити за межі загальної кількості балів (75).
Підпунктом 5.5.6 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 визначено, що під час оцінювання практичного завдання члени екзаменаційної комісії виставляють оцінки за кожен передбачений елемент у кількості балів, визначених методичними вказівками.
Оцінка члена екзаменаційної комісії за виконане учасником практичне завдання формується на підставі суми його оцінок за кожен елемент, передбачений методичними вказівками.
Відповідно до підпункту 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії інформаційною системою визначаються середні арифметичні оцінки за кожним елементом, передбаченим методичними вказівками, на підставі оцінок членів екзаменаційної комісії за ці елементи.
Бал учасника за практичне завдання формується інформаційною системою на підставі суми середніх арифметичних оцінок за кожен елемент, передбачений методичними вказівками, шляхом округлення бала до сотих (другої цифри після коми).
Згідно з підпунктом 5.7.5 пункту 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.
За пунктом 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24 кількість балів за модельне (модельні) судове (судові) рішення у разі виконання практичного завдання типу 2 та/або модельну судову справу у разі виконання практичного завдання типу 1 визначається на підставі методичних вказівок з оцінювання практичного завдання та/або рішенням Комісії.
Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 затвердження кодованих результатів кожного етапу кваліфікаційного іспиту є однією зі стадій встановлення результатів іспиту
Згідно з абзацами другим та третім підпункту 6.3.1 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 член Комісії - доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії за виконане учасником практичне завдання на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи.
При встановленні розбіжності між найвищою і найнижчою оцінками членів екзаменаційної комісії, виставленими за виконане учасником практичне завдання, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при повторному оцінюванні роботи керується не "математичними", а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи.
Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 Положення № 185/зп-24 результати виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду декодуються після перевірки та оцінювання усіх робіт.
Згідно з підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження кодованих результатів етапу іспиту зазначається: код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено"). У разі виконання учасником практичного завдання типу 2 у рішенні про затвердження кодованих результатів може не зазначатися результат ("успішно складено" або "не складено").
Відповідно до підпунктів 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначається: прізвище, ім`я, по батькові учасника, код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту ("успішно складено" або "не складено").
Згідно з абзацом першим підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала.
Відповідно до підпункту 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспит, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду; набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей та історії української державності; відмови від складання іспиту (етапу іспиту); порушення порядку складання іспиту (етапу іспиту), що рішенням Комісії визнано істотним; неявки на іспит (етап іспиту).
Загальні результати іспиту визначаються на підставі декодованих результатів кожного його етапу (підпункт 6.5.1 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24).
Згідно з підпунктами 6.5.4 та 6.5.5 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів.
Учасник іспиту визнається таким, що не склав іспит, у разі нескладання одного або більше його етапів.
Результати іспиту затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (пункт 6.6 розділу 6 Положення № 185/зп-24).
Згідно з підпунктом 6.8.1 пункту 6.8 розділу 6 Положення № 185/зп-24 прохідний бал, зокрема, за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 75 відсотків від максимально можливого бала.
Відповідно до частини одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав:
1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
6. Керуючись наведеним нормативним регулюванням Суд, на підставі досліджених матеріалів справи і встановлених на цій підставі обставин, дійшов висновку, що підстав для задоволення позову немає з таких мотивів.
Предметом спору в цій справі є два рішення, які ВККС ухвалила за наслідками четвертого етапу кваліфікаційного іспиту в рамках добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, що оголошено рішенням ВККС від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, і стосуються ці рішення затвердження результатів оцінювання практичного завдання, з-поміж інших, позивача, а саме рішення: від 13 липня 2026 року № 95/зп-26 у частині затвердження кодованого результату роботи за № 0092825; від 05 серпня 2026 року № 105/зп-26 у частині затвердження декодованого результату ОСОБА_1 (код учасника 0092825).
Обидва оскаржувані рішення ухвалено на стадії встановлення результатів четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, а часовий проміжок між датами ухвалення спірних рішень ВККС пов`язаний з перевіркою та оцінюванням всіх робіт учасників (кандидатів) добору на посаду судді місцевого суду (зі спеціалізації місцевого загального суду), що є умовою для того, щоб декодувати їхні результати загалом (пункт 6.2 розділу 6 Положення № 185/зп-24).
Мотиви оскарження цих рішень ґрунтовано на незгоді з кількістю балів, які члени екзаменаційної комісії (ВККС) виставили щодо такого елемента практичного завдання (модельного судового рішення), як «Визначення ключового питання у спорі», показники оцінювання якого визначено у пункті 1.1 Методичних вказівок. Ця незгода, як бачиться з доводів представника позивача, ґрунтована на тому, що за інші елементи оцінювання практичного завдання (пункти 1.2-1.5 Методичних вказівок) виставлено доволі високі бали, що було б нелогічно без правильного визначення «ключового питання у спорі», який, як переконує представник позивача, у модельному судовому рішенні таки правильно визначено, але чомусь цей елементи оцінили у нуль балів (усі троє члени екзаменаційної комісії ВККС).
З цього приводу Суд з`ясував, що відповідно до екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання (яке виконував ОСОБА_1 21 жовтня 2025 року) елемент практичного завдання, який окреслено у пункті 1.1 «Визначення ключового питання у спорі», оцінили у 0 (нуль) балів усі три члени екзаменаційної комісії; відповідно середній бал в цій частині теж становить нуль.
Щодо інших елементів виконаного позивачем практичного завдання (мотивувальної частини), то бали, що їх виставили члени екзаменаційної комісії, як то слушно зауважив представник позивача, доволі високі, зважаючи на шкалу балів за кожен з цих елементів (а саме: пункт 1.2 «Виклад правових норм та їх застосування у справі» - 10,3 бали; пункт 1.3 «Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи» - 14,6 балів; пункт 1.4 «Формулювання узагальненого висновку щодо факту порушення прав та відповідних наслідків» - 7 балів; пункт 1.5 «Висновки за результатами розгляду справи» - 4 бали).
Отож представник позивача вважає, що Методичні вказівки (що є додатком 1 до рішення ВККС від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25), а конкретно їхній пункт 1.1, під час перевірки практичного завдання позивача і виставлення балів за цей елемент [«Визначення ключового питання у спорі»], застосовано неправильно (з тих мотивів, що це не узгоджується з результатами оцінювання інших елементів практичного завдання, що закономірно перебувають у логічному зв`язку між собою), тому це практичне завдання - тільки в окресленій частині - підлягає повторній перевірці, а спірні рішення ВККС, які ґрунтовано на кількості балів за практичне завдання (у результаті перевірки), що їх виставили члени екзаменаційної комісії (внаслідок неправильного, з погляду представника позивача, застосування пункту 1.1 Методичних вказівок), підлягають скасуванню.
Зважаючи на те, що оцінювання практичного завдання і виставлення балів належить до компетенції ВККС, представник позивача наголосив й на тому, що цей спір потрібно розглядати саме у площині дотримання процедури кваліфікаційного іспиту (на етапі виконання практичного завдання), що охоплює, з-поміж іншого, застосування Методичних вказівок (у їх змістовній і логічній єдності) під час оцінювання практичного завдання учасника добору.
Суд підкреслює, що представник позивача акцентує на наявності підстав для повторної перевірки практичного завдання (яке виконував позивач як учасник добору на посаду судді місцевого суду), але тільки в частині оцінювання за показниками, які визначено у пункті 1.1 Методичних вказівок (додаток 1 до рішення Комісії від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25), а не у повному обсязі; як можна зрозуміти з аргументів автора позову, запропонований спосіб захисту має призвести до того, що кількість балів за згадуваний елемент (що наразі оцінено у 0 (нуль) балів) має бути вищим за нуль, якщо Методичні вказівки (а конкретно: пункт 1.1) буде застосовано у логічному зв`язку з іншими елементами практичного завдання (щодо яких зауваг немає), що таким чином [позитивно] вплине на результат перевірки практичного завдання загалом, а з тим і на успішність проходження позивачем четвертого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Зі змісту доводів представника позивача можна зрозуміти, що загальний бал за практичне завдання (тобто остаточну оцінку) треба розглядати через призму оцінювання кожного з його елементів, що в сукупності й утворюють результат перевірки практичного завдання як четвертого етапу кваліфікаційного іспиту. Водночас методика оцінювання (Методичні вказівки) - дотримання якої представник позивача вважає об`єктом судовому контролю - має ґрунтуватися, з погляду представника позивача, на логічному і системному (структурному) взаємозв`язку кожного з елементів оцінювання практичного завдання, без чого правильність результату оцінювання практичного завдання загалом, а відтак і результат четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, з погляду позивача, не матиме правомірної основи.
У вимірі окреслених предмета і суті спору Суд, зважаючи на позицію автора позову, має відповісти на питання про дотримання встановленої процедури проведення четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, передусім в аспекті встановлення результатів виконання практичного завдання, та правниче значення у цьому процесі Методичних вказівок. Окреслене питання нерозривно пов`язано з питанням про дискрецію ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання (зокрема, четвертого етапу кваліфікаційного іспиту) й межами судового контролю на предмет дотримання цієї процедури саме в аспекті перевірки практичного завдання і виставлення кожним членом екзаменаційної комісії балів відповідно до Методичних вказівок.
У контексті порушених питань Суд нагадує, що згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII ВККС проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит.
До того ж ВККС, згідно з пунктом 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII, затверджує, серед іншого, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів.
На виконання й на підставі цих приписів Закону ВККС, як уже згадано вище, своїм рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 затвердила Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (що є додатком до цього рішення).
Кваліфікаційний іспит визначено як один із етапів добору (пункт 4 частини першої статті 70 Закону № 1402-VIII), проведення якого полягає у складанні анонімних тестувань та практичних завдань (частина третя статті 74 Закону № 1402-VIII). В абзаці 4 частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII зазначено про те, що форму та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджує ВККС.
За змістом частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII умовою успішного складення кваліфікаційного іспиту з відповідної спеціалізації є, зокрема, набрання не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду (пункт 2). У частині шостій цієї статті зазначено, що прохідний бал встановлює ВККС, [але] який - щодо практичного завдання кваліфікаційного іспиту - не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування.
У Положенні № 185/зп-24 ВККС - відповідно до наданих їй повноважень - унормувала процедуру (організацію) проведення кваліфікаційного іспиту (під час добору на посаду судді місцевого суду) й методику оцінювання його результатів, зокрема практичного завдання, для оцінювання якого Комісія - дотримуючись, власне, приписів підпункту 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 - затвердила (рішенням від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25) Методичні вказівки (зокрема, з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій), які, як це бачиться з їхнього змісту, слугують загальною основою (стандартом) для встановлення відповідності змісту виконаного учасником завдання визначеним показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
У Положенні № 185/зп-24 методику оцінювання учасників іспиту регламентує його розділ 5, зокрема пункт 5.5 цього розділу, згідно з яким цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, механізм виведення остаточної оцінки учасника.
Водночас Методичні вказівки визначають елементи практичного завдання та діапазон балів за відповідний елемент одночасно з показниками оцінювання, у яких розкрито які саме вміння і знання кандидата будуть оцінювати на основі виконаного ним практичного завдання (модельного судового рішення).
Отож проведення добору на посаду судді місцевого суду загалом й кваліфікаційного іспиту як одного із його етапів зокрема, згідно із Законом № 1402-VIII, є компетенцією ВККС. Той самий Закон визначив основні правила добору на посаду судді місцевого суду та його етапи, зокрема суть і призначення кваліфікаційного іспиту та умови його [успішного] складення. Щодо останнього, то, як уже згадано вище, однією з таких умов є набрання не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду. Варто зафіксувати, що «успішність» проходження цього етапу кваліфікаційного іспиту Закон теж (подібно як з тестуванням) пов`язав винятково з кількістю набраних балів за результатами перевірки практичного завдання загалом, а не окремих елементів практичного завдання.
Водночас процедурні й організаційні питання проведення кваліфікаційного іспиту, що охоплюють, серед іншого, безпосереднє оцінювання його результатів (шляхом виставлення балів), зокрема четвертого етапу (виконання практичного завдання), то їх, як уже мовилося, регламентовано у Положенні № 185/зп-24 й затверджених на виконання (реалізацію приписів) цього Положення Методичних вказівках.
Суд зауважує, що той стандарт для оцінювання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду, який Комісія затвердила у формі Методичних вказівок, хоча й детально описує показники оцінювання, але не покладає на екзаменаційну комісію [ВККС] обов`язку пояснювати чи мотивувати виставлені бали, зокрема із зазначенням вад / помилок у практичному завданні, якщо такі виявлено. Положення № 185/зп-24 теж не містить таких вимог (обов`язків) щодо екзаменаційної комісії.
Інакше кажучи, екзаменаційна комісія, коли перевіряє практичне завдання (для встановлення результатів четвертого етапу кваліфікаційного оцінювання), зобов`язана керуватися Методичними вказівками, але результат цієї перевірки (що, знов-таки, полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання) об`єктивують винятково у кількості балів згідно з визначеною шкалою для кожного елемента оцінювання.
Представник позивача слушно зауважив, що кількість балів за кожен елемент практичного завдання у підсумку визначає цей результат. Водночас Суд вкотре нагадує, що методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду визначено у Положенні № 185/зп-24, яке Комісія ухвалила на виконання приписів пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII.
У розумінні цього нормативного акта окремо взятий елемент практичного завдання (як-от: пункт 1.1 Методичних вказівок) не розглядають як самостійну складову, що може утворити результат практичного завдання загалом; іншими словами, виокремлення одного із елементів практичного завдання як такого, що його хибно зіставили з показниками Методичних вказівок, відтак неправильно оцінили й це спотворило остаточний результат четвертого етапу кваліфікаційного іспиту не узгоджується з приписами Положення № 185/зп-24, згідно з якими практичне завдання є цілісним об`єктом оцінювання, бал за який визначає результат четвертого етапу кваліфікаційного іспиту.
Варто зауважити також, що позаяк практичне завдання оцінює екзаменаційна комісія, яка в цьому процесі спирається, головно, на внутрішнє переконання кожного з її членів, Методичні вказівки, які затвердила ВККС, й на відповідність яким екзаменаційна комісія зіставляє практичні завдання під час перевірки (підпункт 5.5.5 пункту 5 Положення № 185/зп-24 №185/зп-24), є своєрідним орієнтиром (взірцем) - як для екзаменаційної комісії, так і для учасників добору - вимог до практичного завдання, а заразом набором способів і прийомів його аналізу та оцінювання.
Відповідно до Методичних вказівок оцінювання практичного завдання (загалом) ґрунтовано на оцінюванні чотирьох елементів, кожен з яких має свою «шкалу» оцінок (балів). Суд погоджується з тим, що показники оцінювання, зокрема мотивувальної частини, якими їх окреслила Комісія у Методичних вказівках, вимагають від екзаменаційної комісії вдумливого і всебічного аналізу тексту (змісту) судового рішення (практичного завдання), щоб виставити відповідні бали.
Водночас підхід (спосіб), який Комісія запровадила для оцінювання практичних завдань у межах кваліфікаційного іспиту, у зіставленні, властиво, з призначенням (метою) практичного завдання на цьому етапі, поряд з тим, що наділяє екзаменаційну комісію ВККС орієнтирами для виставлення балів, не покладає на неї [екзаменаційну комісію] обов`язку документувати перебіг оцінювання та/чи описувати (щодо кожного із елементів модельного судового рішення) мотиви виставлення балів в межах визначеного у Методичних вказівках діапазону (шкали), зокрема зазначати (фіксувати), які вади / помилки у виконаному практичному завданні вплинули на оцінку рівня «вмінь» та/або «знань» кандидата на зайняття вакантної посади судді, які той продемонстрував на цьому етапі іспиту.
Як уже мовилося, встановлення відповідності змісту виконаного практичного завдання методичним вказівкам (зважаючи на їхній зміст) становить суть перевірки як процесу, але виокремлення одного із елементів практичного завдання як такого, що визначає результат четвертого етапу кваліфікаційного іспиту на тій підставі, що виставлені бали за один елемент логічно і змістовно не узгоджені ані зі змістом, ані з балами (оцінками) решти елементів практичного завдання, головно мотивувальної його частини, не ґрунтується на нормативному регулювання цієї процедури, що її визначає (регламентує) передовсім Положення № 185/зп-24, яке затверджено на підставі відповідних приписів Закону № 1402-VIIІ. Тобто, знов-таки, виокремлення одного із елементів як такого, що позначився на результаті оцінювання практичного завдання, може означати тільки те, що учасник добору, що виконував це практичне завдання, не погоджується з результатом оцінювання його роботи загалом.
У вимірі спірних правовідносин підхід представника позивача до оскарження спірних рішень ВККС у зіставленні з обраним способом захисту порушеного права спонукають до того, щоби оцінювати ці рішення не так на предмет дотримання процедури їх ухвалення, як, власне, вдатися до встановлення відповідності змісту виконаного практичного завдання Методичним вказівкам (в окресленому представником позивача сегменті), що у такому разі вимагало б (з боку суду) безпосереднього аналізувати зміст цього практичного завдання (на відповідність визначеним у Методичних вказівках показникам).
Зважаючи, що унормований як Законом № 1402-VIII, так і Положенням № 185/зп-24 процес (процедура) встановлення відповідності практичного завдання показникам (методичним вказівкам) з його оцінювання не передбачає іншої форми чи способу об`єктивації результату, аніж по елементне виставлення балів, з яких потім шляхом математичних розрахунків визначають остаточний бал, що і є результатом четвертого етапу кваліфікаційного оцінювання, Суд не може проконтролювати мотиви членів екзаменаційної комісії, надто коли запит на мотивування / пояснення балів не має нормативних підстав.
Суд погоджується, що оцінювання практичних вмінь кандидата - з огляду на спосіб, який Комісія для цього встановила - опирається на внутрішнє переконання членів екзаменаційної комісії, які в межах дискреційних повноважень (керуючись «не «математичними», а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи») виставляють бали за практичне завдання. Проте якраз виставлення балів за практичне завдання - кожним із членів екзаменаційної комісії ВККС - визначено тим способом («мірилом»), який засвідчує рівень професійних знань кандидата, його аналітичні здібності і вміння застосовувати норми закону.
У цьому зв`язку Суд підкреслює, що Положення № 185/зп-24 визначає єдиною умовою для повторної перевірки практичного завдання факт розбіжності між найвищим і найнижчим балами, що їх виставили окремі члени членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала (підпункт 6.3.1 пункту 6 Положення 185/зп-24); у цій справі Суд такої розбіжності не встановив.
З приводу доводів автора позову про те, що такою підставою має бути також логічна (не)узгодженість виставлених балів за окремі елементи практичного завдання, що її можна простежити на різниці між кількістю балів за кожен з елементів практичного завдання (згідно з Методичними вказівками), особливо якщо за один із них виставлено нуль, то Суд зазначає, що повторна «часткова» перевірка практичного завдання (винятково щодо пункту 1.1 Методичних вказівок) з мотивів, які зазначив представник позивача, не має нормативної підстави й не узгоджується з порядком оцінювання результатів виконання практичного завдання, який визначено у Положенні № 185/зп-24.
Суд вкотре підкреслює, що четвертий етап кваліфікаційного оцінювання організовано й унормовано таким чином, що елементи практичного завдання, хоча і є предметом оцінювання екзаменаційної комісії за відповідною шкалою кожним із членів комісії, але результат оцінювання визначає практичне завдання загалом, а єдиним запобіжником від сумнівности отриманого бала є розбіжність між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала.
Сумніви у логічній послідовності оцінок членів екзаменаційної комісії як результату їхньої інтелектуальної праці з аналізу змісту модельного судового рішення не піддаються зовнішньому контролю з боку суду щонайменше через відсутність для цього об`єктивованих даних, яких у процедурі оцінювання практичного завдання не передбачено.
Зважаючи на те, що за наслідками перевірки практичного завдання, яке виконав позивач, екзаменаційна комісія виставила бали, середньоарифметичний результат яких становить менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду, позивач вважається таким, що не склав кваліфікаційного іспиту.
Водночас відсутність розбіжності між найвищим і найнижчим балами, що їх виставили окремі члени членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала (підпункт 6.3.1 пункту 6 Положення № 185/зп-24), унеможливлює повторну перевірку цього практичного завдання у складі іншої екзаменаційної комісії.
Отже, Суд розглянув та оцінив у сукупності наявні в матеріалах справи докази у зіставленні з доводами сторін та виснував, що спірні рішення ВККС відповідають вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості; ВККС ухвалила їх на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності, тому підстав для їх скасування немає.
Позаяк Суд не встановив порушення прав позивача унаслідок ухвалення оскаржуваних рішень ВККС, то немає підстав для розгляду похідних позовних вимог, які пов`язані з питанням про правомірність рішень Комісії за наслідками виконання практичного завдання.
Підсумовуючи наведене, Суд не має підстав для задоволення позову.
Зважаючи на приписи статті 139 КАС України у зіставленні з результатом розгляду справи, понесені позивачем судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 22, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-262, 266, 295 КАС України, Суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії судів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М. І. Смокович
Судді І. В. Дашутін
А. Г. Загороднюк
О. В. Кашпур
В. М. Соколов