ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 640/25589/21
адміністративне провадження № К/990/5972/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого-судді - Мацедонської В. Е.,
суддів: Смоковича М. І., Кашпур О. В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рейтаровської О. С.
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Зосименко Г. Р.,
представника ОСОБА_2 - Пономаренко К. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках», про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвокатки Ігнатенко Тетяни Василівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року (суддя Донець В. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року (головуючий суддя Епель О. В., судді: Губська Л. В., Карпушова О. В.),
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
У вересні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент культури КМДА), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 , театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках», у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії від 30 серпня 2021 року (протокол № 2 засідання комісії) про визнання переможцем конкурсу ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту культури від 21 вересня 2021 року № 457-к «Про призначення на посаду директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» ОСОБА_2 ».
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено конкурс на заміщення посади керівника театру з грубими порушеннями законодавства, що виявилося у порушенні порядку проведення жеребкування серед громадських організацій та в порушенні порядку затвердження конкурсної комісії. Позивач вказував, що у період організації та підготовки конкурсу і визначення складу конкурсної комісії, а також під час його проведення Відповідачем не було оприлюднено затверджений склад такої комісії, що позбавило ОСОБА_1 можливості оскаржити призначення окремих, сумнівних, на його думку, членів. Також позивач уважав, що під час жеребкування з обрання членів конкурсної комісії не було повідомлено, яку подано кількість заявок від громадських організацій, не оприлюднено перелік таких організацій і жеребки відрізнялися за кольорами. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення принципів прозорості та правової визначеності. Крім того ОСОБА_1 стверджував, що більшість громадських організацій не відповідала вимогам щодо сфери діяльності (культури, творчості, мистецтва), дві організації-переможниці не мають відношення до сфери культури, а делеговані від них особи за фахом є юристом та оцінювачем майна.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи.
Київський академічний театр юного глядача на Липках належить до комунальної власності м. Києва та до сфери управління Департаменту культури КМДА (Положення про театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» (код 22910470), затверджене розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 квітня 1999 року № 629 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15 червня 2020 року № 837).
Наказом Департаменту культури від 22 вересня 2016 року № 419-к ОСОБА_3 призначений на посаду директора - художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках».
Наказом Департаменту культури КМДА від 21 липня 2021 року № 299-к за два місяці до завершення строку повноважень керівника «Київського академічного театру юного глядача на Липках» ОСОБА_1 , відповідно до статті 21 Закону України «Про культуру», з метою забезпечення конкурентності, неупередженості та прозорості під час визначення керівників закладів культури оголошено конкурс на посаду директора - художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках», доручено заступнику начальника відділу мистецтв та культурно-освітніх закладів ОСОБА_4 забезпечити формування відповідної конкурсної комісії, а начальнику відділу управління персоналом ОСОБА_21 доручено здійснити заходи, передбачені статтею 21 Закону України від 14 грудня 2010 року
№ 2778-VI «Про культуру» (далі - Закон № 2778-VI).
21 липня 2021 року Департаментом культури КМДА оприлюднено оголошення про Конкурс на заміщення посади директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» (https://dk.kyivcity.gov.ua/news/3883.html - вебсайт Департаменту КМДА; https://mkip.gov.ua/news/5773.html - вебсайт Міністерства культури та інформаційної політики України; https://kyivcity.gov.ua/ - офіційний портал міста Києва, розділ оголошення).
11 серпня 2021 року 123 члени трудового колективу (зі 159) обрали для участі в проведенні конкурсу представників ОСОБА_5 , ОСОБА_10, ОСОБА_12 (протокол № 1 від 11 серпня 2021 року зборів трудового колективу Київського академічного театру юного глядача на Липках).
20 серпня 2021 року у приміщенні Департаменту культури КМДА відбулось жеребкування серед представників громадських організацій з визначення трьох членів Конкурсної комісії (https://www.youtube.com/watch?v=Cqx9Um7hm-M).
Наказом Департаменту культури КМДА від 20 серпня 2021 року № 389-к «Про затвердження складу конкурсної комісії», відповідно до статті 21 Закону
№ 2778-VI, на підставі наказу від 21 липня 2021 року № 299-к «Про оголошення конкурсу», затверджено склад Конкурсної комісії з проведення добору кандидатів на посаду директора - художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках».
До складу Конкурсної комісії увійшли наступні члени:
1. ОСОБА_4 - в.о. заступника начальника управління - начальник відділу мистецтв та культурно-освітніх закладів управління культури та мистецтв;
2. ОСОБА_10 - заслужений діяч мистецтв, театральний критик (за згодою);
3. ОСОБА_8 - перший заступник директора Департаменту культури - начальник управління культури та мистецтв;
4. ОСОБА_6 - член ГО «Культурна асамблея», режисер (за згодою);
5. ОСОБА_11 - голова ГО «Креативна Україна» (за згодою);
6. ОСОБА_12 - голова Київського відділення Національної спілки театральних діячів місцевого відділення (за згодою);
7. ОСОБА_5 - заслужений діяч мистецтв, театрознавець (за згодою);
8. ОСОБА_7 - виконавчий директор Громадської організації «Без ярликів»;
9. ОСОБА_13 - заступник директора Департаменту - начальник управління економіки та фінансів;
Також ОСОБА_14 - головний спеціаліст відділу мистецтв та культурно-освітніх закладів Департаменту культури, секретар комісії (без права голосу).
25 серпня 2021 року Департаментом культури КМДА оприлюднено матеріали кандидатів на заміщення посади директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» (https://dk.kyivcity.gov.ua/news/3979.html).
Наказом Департаменту КМДА від 28 серпня 2021 року № 399-к «Про внесення змін до складу конкурсної комісії з проведення добору кандидатів на посаду директора - художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках», затвердженого наказом Департаменту культури від 20 серпня 2021 року № 389-к», виключено зі складу Конкурсної комісії ОСОБА_7 - виконавчого директора ГО «Без ярликів».
Відтак, Конкурсна комісія складалась з восьми членів: три - від Департаменту культури КМДА як органу управління, три - від трудового колективу Київського академічного театру юного глядача на Липках, два - від громадських організацій.
Відповідно до протоколу № 1 засідання Конкурсної комісії від 30 серпня 2021 року (https://www.youtube.com/watch?v=Put6Ml6SLl4):
- обрано головою Конкурсної Комісії ОСОБА_8 ;
- зачитано звернення трудового колективу Київського академічного театру юного глядача на Липках щодо незгоди з кандидатом ОСОБА_2 ;
- ухвалено допустити всіх кандидатів до участі в Конкурсі: ОСОБА_1, ОСОБА_9 , ОСОБА_2 ;
- вирішено провести друге засідання Комісії 30 серпня 2021 року.
Протокол від 30 серпня 2021 року № 1 підписали члени Конкурсної комісії: ОСОБА_4 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , а також секретар без права голосу ОСОБА_14 .
Згідно з протоколом № 2 засідання Конкурсної комісії від 30 серпня 2021 року:
- установлено регламент проведення засідання;
- проведено співбесіди з кандидатами;
- надано можливість членам Комісії висловити думку щодо кандидатів;
- проведено відкрите поіменне голосування;
- ухвалено визначити переможцем ОСОБА_2 .
У протоколі відображені наступні результати голосування:
1) ОСОБА_1 - «за» три голоси ( ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 ), «проти» один голос ( ОСОБА_15 ), «утримались» чотири члена Комісії ( ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 );
2) ОСОБА_9 - «за» нуль голосів, «проти» три голоси ( ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 ), «утримались» п`ять членів Комісії ( ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12, ОСОБА_5 , ОСОБА_13 );
3) ОСОБА_2 - «за» п`ять голосів ( ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 ); «проти» два голоси ( ОСОБА_10 , ОСОБА_5 ), «утримався» - один член комісії ( ОСОБА_12 ).
Протокол від 30 серпня 2021 року № 2 підписали члени Конкурсної комісії: ОСОБА_4 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , а також секретар без права голосу ОСОБА_14 .
Наказом Департаменту КМДА від 20 вересня 2021 року № 447-к «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено 21 вересня 2021 року з посади директора - художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (у зв`язку з закінченням терміну дії контракту).
Наказом Департаменту КМДА від 21 вересня 2021 року № 452-к «Про призначення ОСОБА_2 » ОСОБА_2 призначено на посаду директора - художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» з 22 вересня 2021 року, як обраного за конкурсом на контрактній основі (строком на 5 років).
Указані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення конкурсної комісії від 30 серпня 2021 року, оформленого протоколом № 2 засідання конкурсної комісії з проведення добору кандидатів на посаду директора - художнього керівника театрально-видавищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» щодо обрання ОСОБА_2 переможцем конкурсу. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21 вересня 2021 року № 452-к «Про призначення ОСОБА_2 » щодо призначення ОСОБА_2 на посаду директора - художнього керівника театрально-видавищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» з 22 вересня 2021 року, обраного за конкурсом на контрактній основі строком на п`ять років.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Департаментом культури КМДА було допущено кандидатів у члени Конкурсної комісії від усіх громадських організацій без з`ясування їх відповідності вимогам щодо діяльності у сфері культури відповідного функціонального спрямування, зокрема, допущено до жеребкування представників громадської організації «Без ярликів» та громадської організації «Діло молоді», які ні за КВЕД, ні за статутною метою, не здійснюють діяльність у сфері культури. Крім того, діяльність деяких громадських організацій (ГО «Андріївський узвіз», ГО «Міжнародний молодіжний театральний фестиваль «Чорні вівці», ГО «Зміст Полтава»), допущених до жеребкування, обмежена певною територією. Також, громадські організації («Національна спілка художників України», «Національна спілка письменників України», «Український Фонд Культури ім. Бориса Олійника», «Київське місцеве творче відділення Національної спілки театральних діячів України», «Українська асоціація художників», «Центр розвитку та демократії») взагалі не надали Департаменту свої Статути, але були допущені до жеребкування, що свідчить про допуск Відповідачем таких організацій до жеребкування без здійснення оцінки їх відповідності вимогам статті 21-3 Закону № 2778-VI.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що Департаментом культури КМДА не дотримано таких засад конкурсу як прозорість, відкритість у частині повідомлення усіх зацікавлених осіб, у тому числі учасників конкурсу, про громадські організації, які делегували своїх кандидатів для участі в жеребкуванні з метою обрання членами Конкурсної комісії та інформації про цих кандидатів. При цьому суди зауважили, що навіть під час жеребкування присутнім оголошувались прізвище, ім`я та по батькові кандидата від громадських організацій без зазначення відповідної громадської організації та без наведення інформації щодо відповідності її діяльності у сфері культури певного функціонального спрямування, а також без оголошення інформації щодо відповідності кандидатів вимогам частини сьомої статті 21-3 Закону № 2778-VI.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції наголосив, що показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , підтверджено, що відповідачем не було забезпечено оприлюднення переліку громадських організацій та делегованих ними кандидатів у члени Конкурсної комісії для проведення вищевказаного конкурсу, і не оголошено такі громадські організації під час жеребкування з обрання членів Конкурсної комісії. Також судова колегія апеляційної інстанції зазначила, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Департаменту культури КМДА із заявами щодо надання йому відповідної інформації про громадські організації (зокрема заяви від 27 серпня 2021 року, 01 вересня 2021 року), але жодної відповіді орган управління не надав.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що внаслідок неналежного виконання відповідачем покладених на нього обов`язків та реалізації наданих йому повноважень, зокрема порушення засад публічності та відкритості при проведення спірної конкурсної процедури та відповідних прав ОСОБА_1 , позивач опинився у стані правової невизначеності та був позбавлений легітимних очікувань щодо проведення справедливого конкурсного відбору, що в сукупності свідчить про порушення принципу верховенства права.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
20 лютого 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвокатки Ігнатенко Тетяни Василівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На підставі розпорядження Заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року № 1270 (у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_18 у відставку) здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи (протокол від 04 серпня 2023 року), за результатами якого визначено склад суду: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), ОСОБА_20, Кашпур О. В.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 11 травня 2026 року (у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_20 у відставку) визначено склад колегії суддів: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Смокович М. І., Кашпур О. В.
21 серпня 2026 року Суд призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, на 13 жовтня 2026 року о 12:00 год. в приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
12 жовтня 2026 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів - учасників колегії: Смоковича М. І. та Кашпур О. В. від участі у розгляді справи № 640/25589/21, за результатом розгляду якої Верховний Суд постановив ухвалу від 12 жовтня 2026 року про відмову у задоволенні такої заяви.
Судове засідання, призначене на 13 жовтня 2026 року, не відбулося у зв`язку з отриманням сигналу «Повітряна тривога» в місті Києві, у зв`язку з чим ухвалою Суду від 15 жовтня 2026 року розгляд цієї справи призначено на 03 листопада 2026 року о 12:30 год.
У судовому засіданні, 03 листопада 2026 року, скаржник та його представник підтримали вимоги касаційної скарги, просили суд їх задовольнити і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Представник третьої особи просив перенести розгляд справи, у зв`язку з вступом нового представника у справу. Позивач та його представник заперечували щодо задоволення касаційної скарги, уважали її необґрунтованою та просили суд касаційної інстанції залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.
Наступне судове засідання призначене на 10 листопада 2026 року.
У судовому засіданні, 10 листопада 2026 року Суд оголосив вступну та резолютивну частини цієї постанови.
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокатка Ігнатенко Т. В. просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування позиції скаржниця посилалася на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: частини першої статті 21-2 Закону № 2778-VI, якою визначено, що кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади.
Представник ОСОБА_2 зазначила, що закон не містить розширеного тлумачення поняття принципу «відкритості та публічності», якому має відповідати процедура конкурсного відбору на посаду керівника комунального закладу культури. Водночас Закон № 2778-VI містить відповідні обов`язкові вимоги до процедури конкурсного відбору, які закріплені саме з метою реалізації такого принципу як «відкритість та публічність» (частина п`ята статті 21-2, частина шоста статті 21-3, частини п`ята-шоста статті 21-4, частини перша-друга, восьма, одинадцята статті 21-5). Уважав, що Департаментом культури КМДА було дотримано принцип відкритості та публічності на всіх етапах конкурсної процедури у тій мірі, як того вимагає вказаний Закон.
Окрім цього, адвокатка Ігнатенко Т. В. зауважила, що формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення. З огляду на певну недосконалість положень Закону № 2778-VI не всі етапи конкурсу детально врегульовані. Однак, формальні порушення, які могли мати місце при формуванні конкурсної комісії, жодним чином не вплинули на рішення, яке було прийнято за результатами проведеного конкурсу. Скаржниця наполягала, що до складу конкурсної комісії увійшли кандидати, які в повній мірі відповідали вимогам Закону № 2778-VI.
Крім того, представник ОСОБА_2 у касаційній скарзі посилалася на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09 червня 2022 року у справі № 520/373/21, від 24 листопада 2022 року у справі № 520/126/21, від 13 жовтня 2021 року у справі № 640/21854/18. Указувала, що суд апеляційної інстанції визнав порушеним право позивача у зв`язку з виданням оскаржуваного наказу та, відповідно, визнав належним способом захисту позовну вимогу про скасування наказу, який може відновити порушене право позивача, при цьому, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені в постановах Верховного Суду щодо способу захисту прав позивача, а саме: в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі № 9901/286/19, від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17, від 16 червня 2018 року у справі № 800/587/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18 та від 21 серпня 2019 року у справі № 9901/283/19.
Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 9901/36/20/, адвокатка Ігнатенко Т. В. зазначила, що суд апеляційної інстанції визнав порушеннями Закону № 2778-VI ненадання відповідачем доказів, яким чином ним здійснювався добір (призначення) членів конкурсної комісії, однак не врахував в даному випадку, що це є дискреційними повноваженнями Департаменту культури КМДА.
Водночас в ухвалі від 02 березня 2023 року про відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд зазначив, що скаржником зроблено посилання на постанови Верховного Суду та процитовано окремі абзаци постанов без будь-якого обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
16 березня 2023 року від Департаменту культури КМДА на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач підтримав вимоги касаційної скарги та просив її задовольнити. Зазначив, що конкурсна комісія була сформована у складі 8 осіб: 3 особи від Департаменту культури КМДА як органу управління (ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_13), 3 особи від трудового колективу театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» (ОСОБА_10, ОСОБА_12 , ОСОБА_5 ), 2 особи від громадських організацій ( ОСОБА_6 , ОСОБА_11), що відповідає вимогам частини дев`ятої статті 21-3 Закону № 2778-VI.
20 березня 2023 року від ОСОБА_1 до Суду також надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач просив відмовити у її задоволенні, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. ОСОБА_1 наголосив, що відповідачем допущено порушення вимог статті 21-1 Закону № 2778-VI щодо відкритості і прозорості проведення конкурсу на посаду директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках», а також вимог статті 21-3 цього Закону стосовно визначення порядку добору трьох членів комісії від громадських організацій у сфері культури відповідного функціонального спрямування. Зазначив, що за вимогами згаданого закону, громадські організації, які бажають прийняти участь у конкурсі, подають органу управління статути та по три кандидатури, які за вимогами Закону № 2778-VI мають бути обов`язково з числа незалежних фахівців у сфері культури, публічності або бізнес-адміністрування; членів професійних, творчих спілок, об`єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, зареєстрованих відповідно до закону; членів міжнародних об`єднань, асоціацій, організацій у сфері культури. Позивач уважав, що разом з статутами громадських організацій відповідач повинен був витребувати від таких громадських організацій достатньо інформації щодо кожного із запропонованих кандидатів, а не обмежитися лише зазначенням їх прізвищ та ініціалів.
Театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» відзив на касаційну скаргу не подавав, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України, серед іншого, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади діяльності у сфері культури, суспільні відносини, пов`язані із створенням, використанням, розповсюдженням, збереженням культурної спадщини та культурних цінностей визначені Законом № 2778-VI.
Так, статтею 21 Закону № 2778-VI установлено, що керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п`ять років за результатами конкурсу.
Керівником державного чи комунального закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіє державною мовою та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки (частина перша статті 21-1 Закону № 2778-VI).
Відповідно до положень статті 21-2 Закону № 2778-VI кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади.
Конкурсний добір керівника державного чи комунального закладу культури складається з таких етапів: оголошення органом управління конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; формування складу конкурсної комісії; подання документів кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; добір кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; призначення органом управління керівника державного чи комунального закладу культури. Організацію та проведення конкурсного добору, а також роботу конкурсної комісії забезпечує орган управління.
За нормами статті 21-3 Закону № 2778-VI установлено, що конкурсна комісія складається з дев`яти членів.
Персональний склад конкурсної комісії та зміни до нього (за потреби) затверджує своїм наказом орган управління, що проводить конкурсний добір. Орган управління повинен сформувати персональний склад конкурсної комісії не пізніше 30 днів після оголошення конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури.
У разі проведення конкурсного добору на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, яким управляє центральний орган виконавчої влади, по три кандидатури до складу конкурсної комісії подають члени трудового колективу, громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування та орган управління.
Кандидатури до складу конкурсної комісії від трудового колективу обираються на загальних зборах трудового колективу.
Громадські організації у сфері культури відповідного функціонального спрямування подають по три кандидатури органу управління, який шляхом жеребкування визначає трьох кандидатів до складу конкурсної комісії. Орган управління забезпечує онлайн-трансляцію жеребкування на своєму офіційному веб-сайті.
Члени конкурсної комісії мають бути неупередженими та незалежними. Не допускається втручання в діяльність конкурсної комісії будь-яких органів влади, а також учасників конкурсу.
Членами конкурсної комісії можуть бути:
- незалежні фахівці у сфері культури, публічного або бізнес-адміністрування;
- члени професійних, творчих спілок, об`єднань, асоціацій, організацій у сфері культури, зареєстрованих відповідно до закону;
- члени міжнародних об`єднань, асоціацій, організацій у сферах культури.
Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб.
За приписами статті 21-5 Закону № 2778-VI передбачено, що конкурсний добір проводиться публічно. Орган управління забезпечує відео- та аудіофіксацію всіх засідань конкурсної комісії та розміщує матеріали засідань конкурсної комісії на своєму офіційному веб-сайті. Представники засобів масової інформації та громадськості мають право бути присутніми на засіданнях конкурсної комісії під час проведення співбесіди з кандидатами, під час якої публічно презентуються запропоновані проекти програм розвитку закладу культури на один і п`ять років. Орган управління не пізніш як за 10 днів до дня проведення першого засідання конкурсної комісії повідомляє кандидатів про час та місце проведення засідання конкурсної комісії.
На першому засіданні конкурсна комісія розглядає документи, подані кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, на відповідність кваліфікаційним вимогам. Результати розгляду невідкладно повідомляються кандидатам електронною поштою чи іншим засобом зв`язку, зазначеним в автобіографії. Особа не допускається до участі в доборі кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури у разі невідповідності вимогам, зазначеним у статті 21-1 цього Закону, за рішенням конкурсної комісії.
На другому засіданні конкурсна комісія проводить співбесіду з кандидатами, під час якої заслуховує публічні презентації проектів програм розвитку закладу культури на один і п`ять років.
Згідно з частинами одинадцятою, дванадцятою статті 21-5 Закону № 2778-VI конкурсна комісія приймає рішення про визначення переможця конкурсу шляхом голосування та оприлюднює його на офіційному веб-сайті органу управління та в інший спосіб. Спосіб голосування визначається рішенням конкурсної комісії. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні конкурсної комісії проголосувала більшість від затвердженого складу конкурсної комісії.
Частиною тринадцятою статті 21-5 Закону № 2778-VI установлено, що у разі виявлення фактів, що свідчать про конфлікт інтересів члена конкурсної комісії, такий член конкурсної комісії не бере участі в голосуванні.
Керівник органу управління зобов`язаний призначити переможця конкурсу керівником державного чи комунального закладу культури не пізніше двох місяців з дня оголошення конкурсу. Підставою для видання наказу про призначення керівника державного чи комунального закладу культури є підписання контракту. Істотні умови контракту публікуються на офіційному веб-сайті органу управління не пізніше наступного дня після його підписання (частина п`ятнадцята статті 21-5 Закону № 2778-VI).
VІІ. Висновки Верховного Суду
У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Спір у цій справі виник у зв`язку з незгодою позивача з результатами проведеного конкурсу на посаду директора - художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках», оскільки відповідачем (у тому числі, конкурсною комісією) не було дотримано процедуру проведення такого конкурсу (зокрема, порядку проведення жеребкування серед громадських організацій, затвердження конкурсної комісії).
Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, у разі відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: частини першої статті 21-2 Закону № 2778-VI, якою визначено, що кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про порушення Департаментом культури КМДА принципу відкритості та публічності під час проведення конкурсу на посаду директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках». Суди уважали, що такий принцип полягає в тому, що кожен етап конкурсної процедури має бути публічним і відкритим, а отже всі учасники конкурсу та громадськість повинні мати реальну можливість ознайомитися з переліком усіх громадських організацій, якими висунуто кандидатури на участь у конкурсній комісії. В іншому випадку закладені статтею 21-2 Закону № 2778-VI принципи публічності та відкритості є ілюзорними та порушеними. Суди попередніх інстанцій вказали, що відповідачем не було забезпечено оприлюднення переліку громадських організацій та делегованих ними кандидатів у члени Конкурсної комісії для проведення вищевказаного конкурсу, і не оголошено такі громадські організації під час жеребкування з обрання членів Конкурсної комісії.
Натомість, представник ОСОБА_2 у касаційній скарзі наголошував на тому, що законодавством не передбачено чіткої процедури проведення такого конкурсу та, зокрема обов`язку органу управління оприлюднювати перелік громадських організацій, які висунули свої кандидатури до конкурсної комісії. Водночас скаржниця стверджувала, що Закон № 2778-VI установлює конкретні правила та обов`язки, які мають здійснювати орган управління на кожному етапі проведення такого конкурсу, які, в свою чергу, були дотримані відповідачем. Адвокатка Ігнатенко Т. В. звернула увагу, що з 74 громадських організацій лише одна організація не відповідала критерію щодо здійснення діяльності у сфері культури відповідного функціонального спрямування (ГО «Без ярликів» і кандидат від якої увійшов до складу конкурсної комісії), однак, згодом цього кандидата було виключено, що не могло жодним чином вплинути на рішення конкурсної комісії та на результат конкурсу.
Верховний Суд звертає увагу, що першочергове питання, яке постало перед судом касаційної інстанції у цій справі, є надання тлумачення положенням статті 21-2 Закону № 2778-VI у частині вимог щодо «відкритості та публічності» конкурсного добору на посаду керівника державного чи комунального закладу культури у тому випадку, коли законодавством не передбачено чіткої процедури проведення такого конкурсу (зокрема, обов`язку органу управління оприлюднювати перелік громадських організацій, які висунули свої кандидатури до конкурсної комісії). Також ключовим у цій справі є встановлення факту дотримання (недотримання) Департаментом культури КМДА вказаних основних засад конкурсу в частині повідомлення усіх зацікавлених осіб, у тому числі учасників конкурсу, про громадські організації, які делегували своїх кандидатів для участі в жеребкуванні з метою обрання членами Конкурсної комісії та інформації про цих кандидатів.
Що стосується вимог у частині визнання протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії від 30 серпня 2021 року (протокол № 2 засідання комісії) про визнання переможцем конкурсу ОСОБА_2 у контексті підстав касаційного оскарження, Суд виходить з такого.
Так, приписи частини першої статті 21-2 Закону № 2778-VI установлюють, що кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури визначає конкурсна комісія за результатами відкритого та публічного конкурсного добору на зайняття цієї посади.
Також Закон № 2778-VI визначає певні етапи проведення цього конкурсу, а саме:
1. Оголошення органом управління конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури. Цей етап включає розміщення оголошення на сайті Департаменту культури КМДА, на сайті КМДА і Міністерства культури та інформаційної політики України, а також в друкованих засобах масової інформації. Таке оголошення має містити інформацію про дату початку приймання документів, дату початку формування конкурсної комісії, умови, строки проведення конкурсу та вимоги до кандидатів (частина п`ята статті 21-2 Закону № 2778-VI).
2. Формування складу конкурсної комісії. Цей етап складається з подання до складу конкурсної комісії кандидатур від трудового колективу, громадських організацій у сфері відповідного функціонального спрямування та органів управління. При цьому, онлайн трансляція процедури жеребкування оприлюднена на сайті Департаменту культури КМДА (частини четверта-шоста статті 21-3 Закону № 2778-VI).
3. Подання документів кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури. При цьому, такі документи оприлюднюються на офіційному веб-сайті Департаменту культури і всі зацікавлені особи можуть подати пропозиції та зауваження щодо кандидатур (частини п`ята-шоста статті 21-4 Закону № 2778-VI).
4. Добір кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури. Такий етап повинен бути забезпечений відео- та аудіофіксацією засідань конкурсної комісії та розміщенням матеріалів засідань конкурсної комісії на офіційному веб-сайті органу управління (частини перша, друга статті 21-5 Закону № 2778-VI).
5. Призначення органом управління керівника державного чи комунального закладу культури. Указаний етап є заключним і передбачає оприлюднення рішення про визнання переможця конкурсу (частина одинадцята статті 21-5 Закону № 2778-VI).
Тобто, Закон № 2778-VI передбачає конкретні етапи проведення конкурсного добору на зайняття посади керівника державного чи комунального закладу культури з певним алгоритмом дій учасників цього конкурсу, членів комісії та органу управління.
Однак, Закон № 2778-VI не містить розширеного тлумачення поняття принципу «відкритості та публічності», якому має відповідати процедура конкурсного добору на зайняття посади керівника державного чи комунального закладу культури, а також містить певні прогалини (невизначення) щодо процедури здійснення органом управління відповідної перевірки громадських організацій, зокрема тих, які висунули свої кандидатури до складу конкурсної комісії та були допущені до участі в жеребкуванні, на відповідність критерію функціонального спрямування, визначеного частиною шостою статті 21-3 цього Закону.
Варто зауважити, що конституційний принцип верховенства права знайшов своє закріплення та був деталізований у статті 2 КАС України, яка передбачає, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є верховенство права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Також стаття 6 КАС України унормовує обов`язок суду при вирішенні справи керуватися принципом верховенства права, окремо акцентує увагу на визначенні суті цього принципу: «людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави».
Безперечно, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
У цьому контексті Верховний Суд звертає увагу, що у Доповіді Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (the Rule of Law), яка прийнята на 86-й пленарній сесії 25-26 березня 2011 року, установлено таке: Венеціанська комісія, взявши за основу визначення принципу верховенства права, дане Т. Бінгемом, дійшла висновку про існування сьогодні консенсусу щодо наступних необхідних складових верховенства права: законність (у тому числі прозорий, підзвітний і демократичний процес ухвалення законів), правова визначеність, заборона сваволі, доступ до правосуддя (забезпечується незалежними і неупередженими судами), дотримання прав людини, недискримінація і рівність перед законом (п. 21); у рамках Організації Об`єднаних Націй поняття «верховенство права», що було включене до преамбули Загальної декларації прав людини (1948), застосовується для впровадження низки принципів, що мають властивість змінюватися залежно від того чи іншого контексту; порівняння двох доповідей, підготовлених за короткий проміжок часу (2002- 2004 рр.), демонструє цю різноманітність підходів: у першій наголошується, наприклад, на таких елементах, як незалежна судова система, незалежні установи захисту прав людини, визначені та обмежені повноваження влади, справедливі та прозорі вибори; тоді як у другій увагу сконцентровано на таких елементах, як якість законодавства, ієрархічна вищість закону, рівність перед законом, відповідальність перед законом, юридична визначеність, процесуальна та судова прозорість, уникнення свавілля, поділ влади та ін. (п. 24); верховенство права містить вісім «інгредієнтів: (1) доступність закону (в тому значенні, що закон має бути зрозумілим, чітким та передбачуваним); (2) питання юридичних прав мають бути вирішені нормами права, а не на основі дискреції; (3) рівність перед законом; (4) влада має здійснюватись у правомірний, справедливий та розумний спосіб; (5) права людини мають бути захищені; (6) мають бути забезпечені засоби для розв`язання спорів без надмірних матеріальних витрат чи надмірної тривалості; (7) суд має бути справедливим; (8) дотримання державою як її міжнародно-правових обов`язків, так і тих, що обумовлені національним правом (п. 37).
Також у цій Доповіді, розкриваючи поняття «юридична визначеність» (legal certainty), наголошується на тому, що принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права, а також і для плідності бізнесової діяльності, із тим, щоб генерувати розвиток та економічний поступ; аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним; вона також зобов`язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед (до його застосування) та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку (п. 44).
Як зазначено у Дослідженні Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія; Venice Commission) під назвою «Мірило правовладдя» («Rule of law checklist», розроблене і затверджене на 106-й пленарній сесії 11- 12 березня 2016 року), «передбачуваність» означає не лише те, що приписи акта права мають бути проголошеними ще до їх імплементації, а й що вони мають бути передбачуваними за своїми наслідками: їх має бути сформульовано з достатньою чіткістю та зрозумілістю, аби суб`єкти права мали змогу впорядкувати свою поведінку згідно з ними».
Аналізуючи положення спеціального законодавства у сфері культури Верховний Суд установив, що розділ ІІІ Закону № 2778-VI було доповнено указаними вище статтями 21-1 - 21-5 шляхом прийняття Закону України від 28 січня 2016 року № 955-VIІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» (далі - Закон № 955-VIІІ).
Згідно з Пояснювальною запискою до проєкту Закону № 955-VIІІ убачається, що його прийняття уможливить початок реформ в галузі культури. Необхідності прийняття цього Закону спрямована для зміцнення демократії та розвитку самоврядності у сфері культури, вдосконалення професійних стандартів і наближення нормативного забезпечення охорони культурної спадщини України до стандартів ЄС, відповідно до Угоди про асоціацію, запровадження чіткої та прозорої конкурсної процедури призначення керівників закладів культури, підвищення їх професійного рівня, встановивши чіткі критерії для зайняття цієї посади, конкурсний добір та колегіальність прийняття рішення про призначення на посаду, а також створення соціально-економічних та правових умов для ефективної діяльності професійних творчих працівників.
Метою проєкту Закону № 955-VIІІ є встановлення прозорої конкурсної процедури призначення керівників закладів культури, визначення чітких характеристик професійних та особистих якостей особи для зайняття цієї посади. Запропонована колегіальність у прийнятті рішення про призначення сприятиме зростанню професійності керівників закладів культури, їх авторитету, престижу займаної посади, особистої мотивації в удосконаленні професійних якостей, а також забезпечить ротацію кадрів та рівні можливості усіх кандидатів.
До основних положень проєкту цього Закону належить, зокрема, запровадження конкурсної процедури та встановлення чітких вимог до керівника державного чи комунального закладу культури, а саме: керівники закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п`ять років за результатами проведення конкурсної процедури, визначаються обов`язкові чіткі вимоги до керівника. При цьому надзвичайно важливим є незалежність та незаангажованість конкурсної комісії, чітке визначення порядку її формування, склад та повноваження, а також механізм добору кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури.
Отже, ураховуючи норми статтей 21-1 - 21-5 Закону № 2778-VI у співвідношенні до їх основних мети і цілі, які викладені у Пояснювальній записці до проєкту Закону № 955-VIІІ (яким було доповнено Закон № 2778-VI), а також з огляду на обов`язковість дотримання принципу верховенства права та юридичної визначеності закону, Верховний Суд зауважує, що прозорість і відкритість процесу конкурсного добору забезпечується, насамперед, такими імперативними вимогами:
- публічне оголошення конкурсу (орган управління зобов`язаний офіційно оприлюднити оголошення про конкурс та інформацію, яка його стосується);
- забезпечення гласності та публічності під час засідань конкурсної комісії, які полягають в тому, що орган управління зобов`язаний здійснювати відео- та аудіофіксацію всіх засідань конкурсної комісії, а також невідкладно розміщувати ці матеріали на своєму офіційному вебсайті;
- представники засобів масової інформації та члени громадськості мають законне право бути присутніми на засіданнях комісії під час проведення співбесід з кандидатами;
- під час співбесіди кандидати відкрито презентують свої проєкти програм розвитку закладу культури на 1 та 5 років перед комісією та присутніми.
Суд наголошує, що лише при беззаперечному дотримані вказаних вимог з боку усіх учасників відповідного конкурсу можна вважати, що результат його проведення (як наслідок, - призначення переможця на вакантну посаду керівника) відповідає спеціальним нормам Закону № 2778-VI.
Окрім цього, Суд уважає за доцільне звернути увагу й на положення міжнародного права щодо обов`язковості дотримання органом влади принципів відкритості і прозорості під час проведення відповідного конкурсу, у тому числі на публічну посаду.
Так, Конвенція Організації Об`єднаних Націй проти корупції, прийнята 31 жовтня 2003 року Генеральною Асамблеєю ООН у місті Мерида та ратифікована Законом від 18 жовтня 2006 року № 251-V, а саме стаття 7 (Публічний сектор) передбачає, що кожна Держава-учасниця прагне, в належних випадках і згідно з основоположними принципами своєї правової системи, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи приймання на роботу, набору, проходження служби, просування по службі та виходу у відставку державних службовців і, в належних випадках, інших державних посадових осіб, які не обираються, які: b) включають належні процедури підбору й підготовки кадрів для заняття державних посад, які вважаються особливо вразливими з точки зору корупції, і ротації, у належних випадках, таких кадрів на таких посадах.
Також Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що дискреційні повноваження конкурсної комісії не означають її абсолютну всевладність. Процедура конкурсу вважається законною лише тоді, коли вона є передбачуваною для кандидата, а результати оцінювання базуються на чітких, відкритих та заздалегідь відомих критеріях.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з КВЕД та статутом ГО «Діло молоді», яка була допущена до жеребкування, діяльність такої організації не має жодного відношення до театральної діяльності та лише опосередковано стосується сфери культури як такої. Крім того, діяльність таких ГО, як «Андріївський узвіз», «Міжнародний молодіжний театральний фестиваль «Чорні вівці», «Зміст Полтава», які також були допущені відповідачем до жеребкування, обмежена певною територією, що не є прямою забороною для висування ними своїх кандидатів для обрання до Конкурсної комісії у спірному конкурсі, але мала бути оцінена органом управління в контексті функціонального спрямування діяльності цих ГО, чого зроблено не було. Також, з листів громадських організацій, які надавалися ними для участі у відборі до конкурсної комісії, убачається, що більшість з них не містила жодної інформації про фаховість запропонованих кандидатів та обмежувалась лише інформацією про прізвище, ім`я та по батькові кандидата, а в деяких навіть було вказано, що представник громадської організації є тільки кандидатом у члени громадської організації (листи «Культурно-мистецька фундація душа/юей», «Гільдія фільммейкерів Одеси», «Патріоти за культуру», «Асоціація культурно-спортивного розвитку України», «Україна мистецька», «Творча спілка працівників кіноіндустрії», «Культурні цінності» тощо).
Більш того, судами попередніх інстанцій досліджено та встановлено те, що відповідачем не було забезпечено оприлюднення переліку громадських організацій та делегованих ними кандидатів у члени Конкурсної комісії для проведення вищевказаного конкурсу, і не оголошено такі громадські організації під час жеребкування з обрання членів Конкурсної комісії.
При цьому, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача із заявами щодо надання йому відповідної інформації про громадські організації, але жодної відповіді орган управління (Департамент культури КМДА) не надав.
Указане не заперечується й самим відповідачем.
Натомість, єдиними аргументами Департаменту культури КМДА є те, що Закон № 2778-VI не зобов`язує орган управління здійснювати перевірку громадських організацій на відповідність критерію функціонального спрямування та оприлюднювати перелік громадських організацій, які висунули свої кандидатури до конкурсної комісії.
З огляду на такі обставини, Верховний Суд погоджується з твердженнями судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 , будучи учасником конкурсу на посаду керівника закладу культури, був фактично позбавлений легітимних очікувань щодо проведення справедливого конкурсного відбору, оскільки йому не було відомо ані про склад конкурсної комісії, ані яким саме чином органом управління здійснювалися перевірка і відбір кандидата від громадських організацій у члени конкурсної комісії, та чи взагалі відповідають громадські організації вимогам, визначеним частиною шостою статті 21-3 Закону
№ 2778-VI.
Таким чином, Суд уважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Департаментом культури КМДА не було дотримано правову процедуру проведення конкурсного відбору на посаду керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках».
Поряд з цим, при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень (у цій справі - Департаментом культури КМДА) рішення про результати конкурсу та визначення переможця, Суд ураховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2021 року у справі № 520/987/2020, яка полягає у тому, що підставою для скасування результатів конкурсу є встановлення факту порушень умов конкурсу, які могли вплинути на результати конкурсу. У спорах, пов`язаних із оскарженням учасниками конкурсів на зайняття посад публічної служби результатів конкурсу, судам необхідно не лише перевіряти чи було дотримано процедуру проведення конкурсу, а й досліджувати питання щодо того, чи є встановлені порушення такими, що мали можливість вплинути на результат проведеного конкурсу. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення та неістотне, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення за умови дотримання передбаченої законом процедури.
У контексті наведеного, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки Департаментом культури КМДА не було дотримано таких основних засад конкурсу як прозорість і відкритість (зокрема, у частині повідомлення усіх зацікавлених осіб, у тому числі учасників конкурсу, про громадські організації, які делегували своїх кандидатів для участі в жеребкуванні з метою обрання членами Конкурсної комісії та інформації про цих кандидатів, а також непроведення органом управління відповідної перевірки на відповідність громадських організацій обов`язковому критерію, за тієї умови, що до жеребкування були допущені члени громадських організацій, які не мають прямого відношення до сфери культури), як наслідок, - наявні підстави для задоволення позову у частині визнання протиправним та скасування рішення конкурсної комісії від 30 серпня 2021 року (протокол № 2 засідання комісії) про визнання переможцем конкурсу ОСОБА_2 .
Що стосується позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування наказу Департаменту культури КМДА від 21 вересня 2021 року № 457-к «Про призначення на посаду директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» ОСОБА_2 », Суд уважає за необхідне зазначити таке.
Як убачається з матеріалів справи, наказом Департаменту культури КМДА від 21 вересня 2021 року № 452-к ОСОБА_2 було призначено на посаду директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» на контрактній основі з 22 вересня 2021 року строком на 5 років. Підставою для видання спірного наказу слугувало попереднє рішення Конкурсної комісії від 30 серпня 2021 року, оформлене протоколом засідання комісії № 2, відповідно до якого ОСОБА_2 визначено переможцем конкурсу, оголошеного відповідачем 21 липня 2021 року.
Як убачається зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги у цій частині суди виходили з того, що вони фактично є похідними від вимог про визнання протиправним і скасування рішення конкурсної комісії про визначення ОСОБА_2 переможцем конкурсу. При цьому суд першої інстанції зауважив, що оскільки результати конкурсу визнано протиправними і скасовано у судовому порядку, переможець такого конкурсу не може обіймати посаду керівника за результатами протиправного конкурсу.
Водночас скаржник уважав, що наказ Департаменту культури КМДА від 21 вересня 2021 року № 452-к є індивідуально-правовим актом, правом на оскарження якого наділена виключно особа, якої він стосується, тобто ОСОБА_2 . При цьому скаржник зауважив, що спірний наказ вичерпав свою дію шляхом його реалізації - початком виконання ОСОБА_2 посадових обов`язків директора-художнього керівника театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках».
З цього приводу Суд звертає увагу на таке.
Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України, серед іншого, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже, під час розгляду справи адміністративної юрисдикції, позивач повинен зазначити, які саме його права або законні інтереси порушено рішенням та діями суб`єкта владних повноважень.
Окрім цього, у Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Одночасно, особа на власний розсуд визначає чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки саме цієї особи у сфері публічно-правових відносин.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Верховний Суд констатує, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому, захист прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Водночас пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Повертаючись до спірних правовідносин у співвідношенні до хронології обставин цієї справи убачається, що судами було встановлено порушення відповідачем процедури проведення конкурсу, що реалізовано рішенням конкурсної комісії, оформленим протоколом від 30 серпня 2021 року № 2, а у подальшому - наказом Департаменту культури КМДА від 21 вересня 2021 року № 452-к.
У аспекті викладеного Суд, зокрема, ураховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24 жовтня 2023 року у справі № 160/9420/18, про те, що відповідно до частини другої статті 21-2 Закону № 2778-VI конкурсний добір керівника комунального закладу культури складається з таких етапів: 1) оголошення органом управління конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; 2) формування складу конкурсної комісії; 3) подання документів кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; 4) добір кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури; 5) призначення органом управління керівника державного чи комунального закладу культури. Отже, призначення органом управління керівника державного чи комунального закладу культури є етапом конкурсу на посаду керівника державного чи комунального закладу культури.
Отже, спірний наказ відповідача є фактично наслідком протиправних дій конкурсної комісії під час проведення етапів конкурсу і такі порушення комісії могли мати вплив на його результати. Як наслідок, Суд допускає, що недотримання відповідачем процедури конкурсу призвело до порушення прав та інтересів позивача, як безпосереднього учасника такого конкурсу, і саме за захистом яких останній звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що у конкретно цій справі посилання скаржника на те, що згаданий наказ відповідача є актом індивідуальної дії, не порушує права позивача і вичерпав свою дію шляхом укладення контракту між переможцем і органом управління є безпідставними і необґрунтованими, а тому висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову у цій частині є правильними.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не впливають на законність й обґрунтованість ухвалених судами рішень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355-356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвокатки Ігнатенко Тетяни Василівни залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 11 листопада 2026 року.
Головуючий суддя В. Е. Мацедонська
Судді: М. І. Смокович
О. В. Кашпур