ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 141412726

Озвучення тимчасово недоступне

 **ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД**

****Справа № 640/5347/21 Головуючий у 1 інстанції: Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

**ПОСТАНОВА**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

****

11 листопада 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бейлі Оіл» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

**В С Т А Н О В И Л А:**

****

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бейлі Оіл» (далі - ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл», Товариство) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 09.10.2020р. № 0013270905, від 09.10.2020р. № 0013260905, від 09.10.2020р. № 0013280905.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №0013260905 від 09.10.2020. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №0013280905 від 09.10.2020. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Житомирській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з\`ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що під час фактичної перевірки встановлено відсутність встановлених та зареєстрованих рівнемірів-лічильників на 27 резервуарах акцизного складу в період з 01.10.2019 по 01.04.2020, а також відсутність двох рівнемірів-лічильників безпосередньо під час проведення перевірки, що свідчить про порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України. При цьому, апелянт наголошує, що перебування двох рівнемірів-лічильників на сервісному обслуговуванні не є поважною причиною їх відсутності, а відомості про проведення відповідних робіт підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників відповідно до встановленого порядку. Крім того, апелянт зазначає, що акт приймання-передачі від 19.08.2020 № 1718/1 не надавався ні під час проведення фактичної перевірки, ні разом із запереченнями на акт перевірки, що, на його переконання, не враховано судом першої інстанції всупереч положенням пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України. Також, апелянт стверджує, що складені та зареєстровані ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» акцизні накладні на адресу ТОВ «Аван-Транс» із зазначенням коду операції « 3», який відповідає реалізації пального суб\`єкту господарювання - неплатнику, підтверджують здійснення саме оптової торгівлі пальним, а не його відповідального зберігання, у зв\`язку з чим, вважає правомірним застосування штрафних санкцій у розмірі 500 000 грн за здійснення оптової торгівлі пальним без відповідної ліцензії.

09 вересня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бейлі Оіл» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бейлі Оіл».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб\`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.08.2020 № 954, посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області на підставі направлень від 20.08.2020 проведено фактичну перевірку ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов\`язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним.

Перевірку проведено на складі паливно-мастильних матеріалів, розташованому за адресою: Житомирська область, Баранівський район, с. Дубрівка, вул. Вокзальна, 64.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області складено Акт від 28.08.2020 № 250/32/22065158.

В Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» не надано в повному обсязі документи, що належать до предмета фактичної перевірки, на запит від 20.08.2020, який вручено завідувачу складу паливно-мастильних матеріалів Лозовському Ю.П. із вимогою надати відповідні документи до 12 год. 00 хв. 25.08.2020.

При цьому, 25.08.2020 до Головного управління ДПС у Житомирській області надійшов лист ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» від 21.08.2020, зареєстрований за вх. № 10376/6, у якому, зокрема, повідомлено, що документи згідно із запитом будуть надані в межах строку проведення фактичної перевірки.

Водночас, як зазначено в Акті перевірки, станом на 28.08.2020 ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» не надало в повному обсязі документи, що належать до предмета фактичної перевірки, у зв\`язку з чим Головним управлінням ДПС у Житомирській області складено акт від 28.08.2020 № 337/06-30-32-05 про ненадання документів, що належать до предмета фактичної перевірки, та встановлено порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

Крім того, в ході проведення фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області встановлено факт здійснення ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на відповідний вид господарської діяльності.

Зокрема, за результатами аналізу податкової інформації та її подальшого опрацювання з використанням інформаційних систем «Єдине вікно податкової звітності», СЕАРП та СЕ, Єдиного реєстру акцизних накладних контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» у період з 06.04.2020 по 12.05.2020 включно складено та зареєстровано акцизні накладні, згідно з якими товариством здійснено реалізацію важких дистилятів за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 20 794,83 літра на адресу ТОВ «Аван-Транс» з використанням акцизного складу пересувного АА6511ТМ.

На підставі зазначених обставин Головним управлінням ДПС у Житомирській області зроблено висновок про порушення ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР у частині здійснення оптової торгівлі пальним за адресою: Житомирська область, Баранівський район, с. Дубрівка, вул. Вокзальна, 64, у період з 06.04.2020 по 12.05.2020 включно без наявності ліцензії на відповідний вид господарської діяльності.

Також, під час проведення фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області встановлено, що на акцизному складі № 1010424, розташованому за адресою: Житомирська область, Баранівський район, с. Дубрівка, вул. Вокзальна, 64, у період з 01.10.2019 по 01.04.2020 не були зареєстровані та встановлені рівнеміри-лічильники на 20 резервуарах РГС-75 об\`ємом 75 куб. м кожен та 7 резервуарах РВС-200 об\`ємом 200 куб. м кожен, чим, за висновками контролюючого органу, порушено вимоги підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 та пункту 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Крім того, безпосередньо під час проведення фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області встановлено відсутність двох рівнемірів-лічильників на двох резервуарах об\`ємом 75 куб. м кожен, розташованих на акцизному складі № 1010424.

Відповідно до пояснень завідувача складу паливно-мастильних матеріалів ОСОБА\_1 , зазначені два рівнеміри-лічильники на момент проведення фактичної перевірки перебували на сервісному обслуговуванні.

За результатами перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 та пункту 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

На підставі висновків Акту фактичної перевірки від 28.08.2020 № 250/32/22065158 Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.10.2020:

\- № 0013260905, яким за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 та пункту 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та статті 128-1 Податкового кодексу України до ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 580 000,00 грн;

\- № 0013280905, яким за порушення статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 116.1 статті 116 Податкового кодексу України до ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 500 000,00 грн.

Крім того, на підставі Акту від 28.08.2020 № 337/06-30-32-05 про ненадання документів Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.10.2020 № 0013270905, яким до ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 020,00 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов\`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов\`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

За приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об\`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється, зокрема, щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися за наявності та/або отримання інформації про порушення вимог законодавства у сфері виробництва, обліку, зберігання та транспортування підакцизних товарів, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, а також у зв\`язку зі здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено обов\`язок обладнання акцизних складів, на яких здійснюються операції з пальним, витратомірами-лічильниками на місцях його відпуску наливом та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Відповідні засоби вимірювальної техніки повинні відповідати встановленим законодавством вимогам щодо повірки, оцінки відповідності або калібрування, а розпорядники акцизних складів зобов\`язані забезпечити реєстрацію резервуарів, витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників у відповідному державному реєстрі.

Пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено строки обладнання акцизних складів відповідними засобами вимірювання та їх реєстрації, які залежать від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі, а саме: понад 20 000 куб. м - не пізніше 01.07.2019; понад 1 000 куб. м, але не більше 20 000 куб. м - не пізніше 01.10.2019; не більше 1 000 куб. м - не пізніше 01.01.2020.

Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України, необладнання та/або відсутність реєстрації рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального та/або незареєстрований витратомір-лічильник.

Водночас, пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено строки початку застосування норм пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу залежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі.

Зокрема, зазначеним пунктом передбачено, що до розпорядника акцизного складу, який до 01.07.2019 не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПК України, норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються з 01.07.2020 незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв\`язку до контролюючих органів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891 (далі - Порядок № 891).

Положеннями Порядку № 891 передбачено внесення до Реєстру відомостей про засоби вимірювання, їх встановлення, заміну, ремонт, технічне обслуговування, повірку та калібрування. У разі встановлення, заміни, ремонту або технічного обслуговування відповідних приладів інформація про такі події вноситься та надсилається до Реєстру протягом 24 годин з моменту закінчення відповідних робіт.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, реалізацією пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу є операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з акцизного складу чи акцизного складу пересувного, у тому числі без переходу права власності на відповідне пальне, за плату або без такої плати, крім передбачених зазначеним підпунктом випадків.

Згідно з пунктом 231.1 статті 231 ПК України, платник акцизного податку при здійсненні операцій з реалізації пального або спирту етилового зобов\`язаний складати в електронній формі акцизні накладні та реєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних відповідно до встановленого порядку.

Правові засади здійснення оптової торгівлі пальним на час виникнення спірних правовідносин визначалися Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР оптову торгівлю пальним визначено як діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб\`єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

За приписами статті 15 Закону № 481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб\`єктами господарювання за наявності відповідних ліцензій.

Частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено застосування до суб\`єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500 000 грн за здійснення оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної Головним управлінням ДПС у Житомирській області фактичної перевірки ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл», оформленої актом від 28.08.2020 № 250/32/22065158, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.10.2020 № 0013260905 та № 0013280905, якими до ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» застосовано штрафні санкції за порушення вимог законодавства щодо обладнання акцизного складу рівнемірами-лічильниками та здійснення оптової торгівлі пальним без відповідної ліцензії.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив із недоведеності контролюючим органом наявності передбачених законодавством підстав для застосування відповідних штрафних санкцій, урахувавши особливості застосування відповідальності, встановленої пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України, а також характер господарських операцій, здійснених ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» у межах договору відповідального зберігання пального.

Водночас, апелянт вважає висновки суду першої інстанції помилковими та зазначає, що під час фактичної перевірки встановлено відсутність встановлених і зареєстрованих рівнемірів-лічильників на 27 резервуарах акцизного складу в період з 01.10.2019 по 01.04.2020, а також відсутність двох рівнемірів-лічильників безпосередньо під час проведення перевірки.

При цьому, апелянт наголошує, що перебування зазначених приладів на сервісному обслуговуванні не є поважною причиною їх відсутності, а акт приймання-передачі від 19.08.2020 № 1718/1 не надавався ні під час перевірки, ні разом із запереченнями на акт перевірки.

Крім того, на переконання апелянта, складені та зареєстровані ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» акцизні накладні на адресу ТОВ «Аван-Транс» із зазначенням коду операції « 3» підтверджують здійснення оптової торгівлі пальним без відповідної ліцензії, а не операцій з його відповідального зберігання.

З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо прийняття податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 09.10.2020 № 0013260905, яким до ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» застосовано штрафні санкції в розмірі 580 000,00 грн.

Так, підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про відсутність встановлених та зареєстрованих рівнемірів-лічильників на 27 резервуарах акцизного складу № 1010424 у період з 01.10.2019 по 01.04.2020, а також відсутність двох рівнемірів-лічильників безпосередньо під час проведення фактичної перевірки у серпні 2020 року.

Таким чином, застосовані штрафні санкції охоплюють два окремі епізоди, обставини яких контролюючим органом віднесено до різних періодів, що потребує самостійної правової оцінки кожного з них.

З приводу застосування штрафних санкцій у розмірі 540 000,00 грн за відсутність 27 рівнемірів-лічильників у період з 01.10.2019 по 01.04.2020, колегія суддів враховує наступне.

Положеннями підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено обов\`язок обладнання акцизних складів рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі, та реєстрації відповідних засобів вимірювальної техніки в установленому законодавством порядку.

При цьому, пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено строки виконання зазначеного обов\`язку залежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі.

Водночас, пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено строки початку застосування відповідальності, передбаченої пунктом 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до зазначеного пункту норми пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України застосовуються з 01.07.2020 до розпорядника акцизного складу, який до 01.07.2019 не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника.

Отже, законодавством розмежовано строки виконання обов\`язку щодо обладнання акцизних складів відповідними засобами вимірювання та строки, з яких до розпорядників акцизних складів застосовуються штрафні санкції за порушення вимог щодо такого обладнання.

Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом у постанові від 11.12.2024 у справі № 200/18913/21, у якій зазначено, що положеннями пунктів 12 та 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України встановлено строки для виконання обов\`язку платником податку щодо облаштування акцизних складів відповідними засобами вимірювання та їх реєстрації, а також передбачено дату, з якої до таких платників застосовуються норми пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України.

При цьому, Верховний Суд наголосив, що складом правопорушення, визначеного пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації відповідних засобів вимірювання в установленому законом Реєстрі, тоді як відповідальності за порушення строку їх обладнання або реєстрації зазначеною нормою не передбачено.

Як установлено судом першої інстанції, ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального 17.07.2019, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області під час розгляду справи не заперечувалося.

При цьому, до 01.07.2019 ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» не підпадало під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПК України.

Належних доказів на спростування зазначених обставин, зокрема, доказів здійснення ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» до 01.07.2019 операцій, які зумовлювали б набуття статусу платника акцизного податку відповідно до зазначеної норми, Головним управлінням ДПС у Житомирській області не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що до ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» підлягали застосуванню положення пункту 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якими передбачено початок застосування відповідальності згідно з пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України з 01.07.2020.

Разом з тим, як вбачається з Акту фактичної перевірки від 28.08.2020 № 250/32/22065158, контролюючим органом встановлено відсутність встановлених та зареєстрованих рівнемірів-лічильників на 27 резервуарах саме у період з 01.10.2019 по 01.04.2020.

Крім того, станом на 01.04.2020 відповідні резервуари були обладнані рівнемірами-лічильниками та здійснено їх реєстрацію у відповідному Реєстрі, а зазначені обставини Головним управлінням ДПС у Житомирській області належними доказами не спростовано.

Відтак, встановлені контролюючим органом обставини необладнання та відсутності реєстрації рівнемірів-лічильників на 27 резервуарах у період з 01.10.2019 по 01.04.2020 не підтверджують наявності підстав для застосування до ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» відповідальності, передбаченої пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України, оскільки зазначений період передував визначеній законом даті початку застосування відповідальності до відповідної категорії розпорядників акцизних складів.

Доводи апелянта щодо порушення ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 та пункту 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не спростовують наведеного висновку, оскільки, сам факт недотримання строків обладнання акцизного складу відповідними засобами вимірювання не є достатньою підставою для застосування штрафних санкцій за відсутності передбачених законодавством умов настання відповідальності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності застосування до ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» штрафних санкцій у розмірі 540 000,00 грн за відсутність 27 рівнемірів-лічильників у зазначений період.

З приводу доводів апелянта щодо відсутності двох рівнемірів-лічильників безпосередньо під час проведення фактичної перевірки та правомірності застосування штрафних санкцій у розмірі 40 000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що під час проведення фактичної перевірки у період з 20.08.2020 по 28.08.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області зафіксовано фізичну відсутність двох рівнемірів-лічильників на двох резервуарах об\`ємом 75 куб. м кожен, розташованих на акцизному складі № 1010424.

Водночас, відповідно до пояснень завідувача складу паливно-мастильних матеріалів ОСОБА\_1 , зазначені засоби вимірювання на момент проведення фактичної перевірки перебували на сервісному обслуговуванні.

На підтвердження наведених обставин ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» надано акт приймання-передачі від 19.08.2020 № 1718/1, відповідно до якого два прилади передано для здійснення гарантійного обслуговування, а також акт від 08.09.2020 № 2509/1 щодо їх повернення після виконання відповідних робіт.

Зазначені документи підтверджують обставини передання двох засобів вимірювання на гарантійне обслуговування та їх подальшого повернення, що узгоджується з поясненнями завідувача складу паливно-мастильних матеріалів ОСОБА\_1 , наданими безпосередньо під час перевірки.

При цьому, колегія суддів враховує, що пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України передбачено відповідальність саме за необладнання та/або відсутність реєстрації відповідних засобів вимірювання в установленому законом Реєстрі.

Таким чином, для застосування штрафних санкцій контролюючим органом має бути встановлено та підтверджено належними доказами обставини, які утворюють склад відповідного податкового правопорушення.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що фізична відсутність двох рівнемірів-лічильників була зумовлена їх переданням на гарантійне обслуговування, а не встановленою контролюючим органом відсутністю первісного обладнання відповідних резервуарів.

Водночас, Головним управлінням ДПС у Житомирській області не надано доказів відсутності реєстрації зазначених засобів вимірювання у відповідному Реєстрі, на що також звернув увагу суд першої інстанції.

Колегія суддів враховує, що Порядком № 891 передбачено внесення до Реєстру відомостей щодо проведення робіт із технічного обслуговування, ремонту, повірки та калібрування відповідних засобів вимірювання, а також установлено порядок подання інформації про такі роботи.

Зокрема, інформація про встановлення, заміну, ремонт або технічне обслуговування засобів вимірювання вноситься до відповідних електронних документів та надсилається до Реєстру протягом 24 годин з моменту закінчення таких робіт.

Отже, законодавством передбачено можливість проведення ремонту та технічного обслуговування відповідних засобів вимірювання, а також визначено порядок відображення відомостей про зазначені обставини у відповідному Реєстрі.

У даному випадку наданими ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» документами підтверджується, що відповідні прилади перебували на гарантійному обслуговуванні з 19.08.2020 до 08.09.2020, тобто протягом періоду проведення фактичної перевірки відповідні роботи ще не були завершені.

За таких обставин, посилання апелянта на положення Порядку № 891 щодо внесення відомостей про проведення ремонту та технічного обслуговування не спростовують установлених судом першої інстанції обставин, оскільки обов\`язок щодо подання відповідної інформації протягом 24 годин пов\`язаний із моментом закінчення таких робіт.

Крім того, можливе недотримання порядку внесення відомостей про технічне обслуговування засобів вимірювання саме по собі не є тотожним необладнанню резервуарів або відсутності реєстрації рівнемірів-лічильників, за які передбачено відповідальність пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України.

При цьому, колегія суддів не виходить із того, що саме по собі перебування засобів вимірювання на гарантійному обслуговуванні за будь-яких обставин виключає можливість застосування відповідальності за необладнання акцизного складу.

Разом з тим, у даній справі необхідно враховувати сукупність установлених обставин, зокрема, документально підтверджений тимчасовий характер відсутності двох приладів, наявність пояснень відповідальної особи щодо причин їх відсутності, а також ненадання контролюючим органом доказів відсутності реєстрації відповідних засобів вимірювання.

З огляду на викладене, сам по собі встановлений під час фактичної перевірки факт фізичної відсутності двох приладів, без належної оцінки документально підтверджених причин їх тимчасового демонтажу та відомостей щодо їх попереднього встановлення і реєстрації, не є достатнім для висновку про доведеність складу правопорушення, передбаченого пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України.

Окремо щодо доводів апелянта про ненадання акта приймання-передачі від 19.08.2020 № 1718/1 під час проведення фактичної перевірки та разом із запереченнями на акт перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України, встановлено правові наслідки ненадання платником податків документів, які підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності.

Водночас, акт приймання-передачі від 19.08.2020 № 1718/1 надано ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» на підтвердження обставин передання відповідних засобів вимірювання для гарантійного обслуговування, а не на підтвердження показників, відображених у податковій звітності товариства.

Відтак, посилання апелянта на пункт 44.6 статті 44 ПК України саме по собі не виключає можливості дослідження та оцінки зазначеного документа під час судового розгляду.

Крім того, обставини перебування двох приладів на сервісному обслуговуванні були повідомлені посадовим особам контролюючого органу безпосередньо під час проведення фактичної перевірки, що підтверджується поясненнями завідувача складу ОСОБА\_1 .

Тобто, відповідні обставини були відомі контролюючому органу на момент складення акта перевірки від 28.08.2020 № 250/32/22065158, тоді як подані до суду документи підтверджують зазначені пояснення та дозволяють встановити період проведення гарантійного обслуговування.

При цьому, доводи апеляційної скарги не містять належного обґрунтування недостовірності зазначених документів або встановлених на їх підставі обставин.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо наявності підстав для застосування до ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» штрафних санкцій у розмірі 40 000,00 грн за відсутність двох рівнемірів-лічильників під час проведення фактичної перевірки, оскільки наведені контролюючим органом обставини у сукупності з наявними доказами не підтверджують належним чином складу правопорушення, за який застосовано відповідну санкцію.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 09.10.2020 № 0013260905, яким до ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 580 000,00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.10.2020 № 0013280905, яким до ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» застосовано штрафні санкції в розмірі 500 000,00 грн за здійснення оптової торгівлі пальним без відповідної ліцензії, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про здійснення ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» у період з 06.04.2020 по 12.05.2020 оптової торгівлі пальним без відповідної ліцензії.

Зокрема, Головне управління ДПС у Житомирській області виходило з того, що складені та зареєстровані ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» акцизні накладні на адресу ТОВ «Аван-Транс» із зазначенням коду операції « 3» підтверджують здійснення операцій з реалізації пального, а не його відповідального зберігання.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що 02.03.2020 між ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» як зберігачем та ТОВ «Аван-Транс» як клієнтом укладено Договір відповідального зберігання паливно-мастильних матеріалів № 20/03/02-ВЗ.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору, ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» зобов\`язалося за винагороду надавати ТОВ «Аван-Транс» послуги з відповідального зберігання належних клієнту паливно-мастильних матеріалів.

Згідно з пунктом 1.2 Договору, зберігання товару здійснюється на складі паливно-мастильних матеріалів, розташованому за адресою: Житомирська область, Баранівський район, с. Дубрівка, вул. Вокзальна, 64.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що товар, який передається на зберігання, не переходить у власність зберігача, а відповідно до пункту 3.2 договору моментом повернення товару клієнту зі зберігання вважається момент, зазначений в акті передачі товару.

На виконання умов зазначеного Договору, між ТОВ «Аван-Транс» та ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» складено акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на зберігання від 31.03.2020 № 1, відповідно до якого ТОВ «Аван-Транс» передало, а ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» прийняло на відповідальне зберігання дизельне пальне ЄВРО, сорт С, у кількості 17 353,00 кг.

Подальше повернення відповідного пального ТОВ «Аван-Транс» оформлено актами від 06.04.2020, 14.04.2020, 21.04.2020, 24.04.2020, 27.04.2020, 04.05.2020 та 12.05.2020.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що дати складання зазначених актів повернення товарно-матеріальних цінностей відповідають датам складання акцизних накладних, на які посилається контролюючий орган, а кількісні показники поверненого пального узгоджуються з відомостями відповідних акцизних накладних.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що операції з фізичної передачі пального ТОВ «Аван-Транс», відображені у відповідних акцизних накладних, здійснювалися ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» у межах виконання зобов\`язань за договором відповідального зберігання.

Колегія суддів враховує, що статтею 1 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним визначається як діяльність із придбання та подальшої реалізації пального іншим особам.

Водночас, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, поняття реалізації пального для цілей розділу VI цього Кодексу охоплює, зокрема, операції з фізичної передачі пального без переходу права власності на таке пальне.

Таким чином, поняття реалізації пального для цілей справляння акцизного податку не є тотожним поняттю оптової торгівлі пальним, наведеному у статті 1 Закону № 481/95-ВР.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.12.2023 у справі № 140/763/22, у якій зазначено, що до правовідносин, пов\`язаних із ліцензуванням оптової торгівлі пальним, підлягають застосуванню положення Закону № 481/95-ВР як спеціального нормативно-правового акта, що регулює відповідні правовідносини.

При цьому, Верховний Суд дійшов висновку, що оптова торгівля пальним у розумінні статті 1 Закону № 481/95-ВР передбачає набуття суб\`єктом господарювання пального у власність та подальшу передачу права власності на таке пальне іншому суб\`єкту господарювання на підставі відповідних господарських договорів.

У зазначеній постанові Верховний Суд також звернув увагу на те, що розширене визначення реалізації пального, передбачене підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується саме для цілей розділу VI ПК України, тоді як правовідносини щодо ліцензування оптової торгівлі пальним регулюються Законом № 481/95-ВР.

Застосовуючи наведений правовий висновок до встановлених обставин цієї справи, колегія суддів враховує, що ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» отримало пальне від ТОВ «Аван-Транс» на підставі договору відповідального зберігання, умовами якого не передбачено переходу права власності на відповідне пальне до зберігача.

Крім того, подальша передача пального ТОВ «Аван-Транс» здійснювалася на виконання зобов\`язань щодо його повернення зі зберігання, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей.

Водночас, Головним управлінням ДПС у Житомирській області не надано доказів придбання ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» відповідного пального у власність та його подальшої реалізації ТОВ «Аван-Транс» на підставі договору купівлі-продажу, поставки або іншого правочину, який передбачав би передачу права власності на зазначений товар.

Посилання апелянта на те, що в акцизних накладних, складених ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» на адресу ТОВ «Аван-Транс», зазначено код операції « 3», який відповідає реалізації пального суб\`єкту господарювання, який не є платником акцизного податку, наведеного висновку не спростовують.

Зазначений реквізит акцизної накладної характеризує відповідну операцію для цілей електронного адміністрування реалізації пального та справляння акцизного податку, однак сам по собі не підтверджує придбання ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» пального у власність та його подальшого продажу.

Складання та реєстрація акцизних накладних у зв\`язку з фізичною передачею пального не змінюють правової природи господарських відносин, які виникли між ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» та ТОВ «Аван-Транс» на підставі договору відповідального зберігання.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України, операції з надання товарів у межах договорів схову (відповідального зберігання), які не передбачають передачі права власності на такі товари, не вважаються продажем товарів у значенні зазначеної норми.

Отже, сам по собі факт складання та реєстрації акцизних накладних не є достатнім доказом здійснення ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» саме оптової торгівлі пальним у розумінні Закону № 481/95-ВР.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» мало ліцензію на право зберігання пального зі строком дії з 06.09.2019 по 06.09.2024 за місцем здійснення відповідної діяльності: Житомирська область, Баранівський район, с. Дубрівка, вул. Вокзальна, 64.

Відтак, здійснення ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» діяльності зі зберігання пального за зазначеною адресою відповідало виду господарської діяльності, на провадження якого товариством отримано відповідну ліцензію.

Разом з тим, відсутність у ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» ліцензії на право оптової торгівлі пальним сама по собі не є підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР, без встановлення та належного підтвердження факту здійснення товариством саме такого виду господарської діяльності.

Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини укладення та виконання договору відповідального зберігання, документальне підтвердження приймання і повернення пального, а також відсутність доказів його придбання ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» з метою подальшої реалізації, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність Головним управлінням ДПС у Житомирській області факту здійснення ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» оптової торгівлі пальним без відповідної ліцензії.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 09.10.2020 № 0013280905, яким до ТОВ «Компанія «Бейлі Оіл» застосовано штрафні санкції в розмірі 500 000,00 грн.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов\`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов\`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов\`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов\`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов\`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бейлі Оіл» та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб\`єкта владних повноважень обов\`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з\`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з\`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

**П О С Т А Н О В И Л А:**

****

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.

****

****