ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 141412658

Озвучення тимчасово недоступне

 **ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД**

****Справа № 320/47143/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

**ПОСТАНОВА**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

****

11 листопада 2026 року м. Київ

**Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:**

**головуючого судді:** Компанієць І.Д.,

**суддів:** Карпушової О.В., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі №320/47143/23 (головуючий суддя в І-й інстанції - Кочанова П.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

**ВСТАНОВИВ:**

****

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0277660707 від 21.04.2023 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 2040,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив про процедурні порушення проведення фактичної перевірки, а також про відсутність порушень вимог податкового законодавства.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0277660707 від 21.04.2023 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі у сумі 2040 грн.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» судовий збір у сумі 2684 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб\`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, не з\`ясовані фактичні обставини справи, не враховані надані докази.

В ході фактичної перевірки товариством не були надані документи, які підтверджують облік (походження) товарів, а не надання контролюючому органу у повному обсязі всіх документів, що належать або пов\`язані з предметом перевірки є порушенням приписів п.85.2 ст. 85 ПК України.

Отже, відповідачем правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувано справу із суду першої інстанції, яка надійшла 01 жовтня 2026 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15», код ЄДРПОУ: 39691520, місцезнаходження: 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 5д, зареєстроване у якості юридичної особи з 13.03.2015, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис № 12271020000016349; основний вид економічної діяльності, згідно КВЕД: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Головним управління ДПС у м. Києві, на підставі ст. 19-1, п.п. 20.1.2, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.8-20.1.11 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 ,п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80, п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, на підставі Наказу «Про проведення фактичної перевірки» від 21.03.2023 № 375-п, направлень на перевірку від 21.03.2023 №709, № 710, у присутності керуючого магазином ОСОБА\_2, проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину «Делві № 11», розташованого за адресою: м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Металургів, 10а, де здійснює господарську діяльність ТОВ «ОПТТОРГ-15» код ЄДРПОУ 39691520.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 24.03.2023 № 2066/11/11/РРО/39691520, відповідно висновків якого, у ході проведення фактичної перевірки було встановлено порушення: п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями); порушення п. 85.2 статті 85 ПК України, а також порушення ч. 4 ст. 20 Закону України від 20.07.2015 № 5007-VI «Про ціні і ціноутворення» (зі змінами та доповненнями).

З копією акту ознайомлено ОСОБА\_1 , що підтверджується записом в акті фактичної перевірки, в якому також зазначено, що примірник Акту буде направлено підприємству ТОВ «ОПТТОРГ-15» поштовим листом.

Позивач з висновками акту не погодився, надавав заперечення на акт фактичної перевірки, до якого долучив копії товарно-транспортних накладних та видаткових накладних, вказав, що під час фактичної перевірки перевіряючи інспектори відмовились отримати додатково надані копії документів, тому підприємство надає їх окремо та просить їх врахувати.

Листом від 01.05.2023 вих. № 4492/6/11-28-07-04 повідомлено, що заперечення на акт фактичної перевірки ТОВ «ОПТТОРГ-15» від 24.04.2023 № 2066/11/11/РРО/39691520, надійшли до ГУ ДПС Кіровоградській області 25.04.2023 (вх.№ 8257/6) з порушенням термінів їх подання та після прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 № 0277660707, яким до позивача за порушення п.85.2 ст. 85 ПК України застосовано штрафну санкцію у розмірі 2040,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України від 21.06.2023 № 16254/6/99-00-06-03-02-06, скаргу ТОВ «ОПТІТОРГ-15» залишено без задоволення, а, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 № 0277660707 залишено без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріали справи не містять доказів направлення запиту контролюючого органу про надання платником податків документів на адресу позивача, а ОСОБА\_2 не є тією особою, яка у розумінні закону має відповідні повноваження на отримання вимоги контролюючого органу про надання платником податків документів.

Таким чином, вимога контролюючого органу про надання документів, не може вважатися належним чином врученою, з огляду на недотримання контролюючим органом порядку, визначеному статтею 42, 73 цього Кодексу, відповідно такий запит не породжував для позивача правових наслідків у вигляді безумовної необхідності надати документи контролюючому органу, а тому позивач був звільнений від обов\`язку надавати відповідь на запит відповідача.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 20.1.10 пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб\`єктами господарювання установлених законодавством обов\`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до пункту 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов\`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов\`язані з предметом перевірки. Такий обов\`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об\`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п\`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

На підставі пункту 85.8 статті 85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Системне тлумачення зазначених норм права свідчить, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки і свідчать про порушення законодавства. При цьому, підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п\`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Як свідчать матеріали справи, в межах фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві вручено позивачу запит без номеру від 23.03.2023 про надання копій документів, а саме: реєстраційних посвідчень на РРО, КОРО та РРО, довідки про опломбування РРО, документів, що підтверджують походження товару, який знаходиться в реалізації в магазині і зазначений у знятті фактичних залишків, бухгалтерських залишків товару (в т.ч. зазначений у знятті фактичних залишків), ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Проте, такий запит не є запитом документів, що свідчать про приховування (заниження) об\`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства в розумінні п. 85.4 ст. 85 ПК України, оскільки в ньому відсутнє посилання на будь-які порушення, в зв\`язку з виявленням яких вимагається надання копій документів, та конкретний перелік документів, копії яких вимагається надати (з зазначенням реквізитів документів).

При цьому, відповідно до пункту 85.6 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Зазначена норма є імперативною та визначає чіткий та послідовний характер дій контролюючого органу, а саме: необхідність скласти відповідний акт про відмову у надані документів.

Проте, в матеріалах справи відсутній акт відмови у наданні документів, а наявна пояснювальна записка від 27.03.2023 № 217/11-28-07-04/39691520 підписана головними державними інспекторами Бабічем В.М. та Пєтковим Ю.В.

В ній зазначено, що на запит від 23.03.2023 б/н отримано документи, які підтверджують походження алкогольних напоїв, зазначених у знятті фактичних залишків у повному обсязі на 24 аркушах, на решту товару, а саме: Борошно в/т «Хуторок» 2к., олія соняшникова «Олейна Традиційна» рафінована 0,7 л., та молоко «Волошкове поле» 900 мл., документи, які підтверджують його походження не надано.

Водночас, позивачем до заперечень було долучено товарно-транспортні та видаткові накладні на товар, проте контролюючим органом документи до розгляду не прийнято.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб\`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1\) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2\) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3\) печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб\`єкти інформаційних відносин зобов\`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим п\`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов\`язку надавати відповідь на такий запит.

Як свідчить письмова вимога Головного управління ДПС у м. Києві від 23.03.2023 про надання копій документів, вона підписана лише головними державними інспекторами Бабічем В.М. та Пєтковим Ю.В.

Разом з тим, за змістом п. 73.3 ст. 73 ПУ України, запит про надання документів підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Крім того, запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Статтею 19 ПК України визначено, що платник податків веде справи, пов\`язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов\`язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов\`язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Представник платника податків користується правами, встановленими цим Кодексом для платників податків.

Між тим, матеріали справи не містять жодних відомостей та доказів, що ТОВ «ОПТТОРГ-15» оформило довіреність на представництво його законних інтересів та ведення справ, пов\`язаних із сплатою податків, на ім\`я ОСОБА\_2, якій був вручений письмовий запит на надання документів.

Проте, Податковий кодекс України розрізняє осіб, які уповноважені отримувати накази, направлення на проведення перевірки та осіб, які уповноважені отримувати запити про подання інформації.

Також матеріали справи не містять доказів направлення на адресу ТОВ «Оптторг-15» запиту контролюючого органу про надання платником податків документів.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА\_2 не є тією особою, яка у розумінні закону має відповідні повноваження на отримання вимоги контролюючого органу про надання платником податків документів.

Отже, вимога контролюючого органу про надання документів, в даному випадку, не може вважатися належним чином врученою, з огляду на недотримання контролюючим органом порядку, визначеному статтею 42, 73 цього Кодексу, тому цей запит не породжував для позивача правових наслідків у вигляді безумовної необхідності надати документи.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, штрафні санкції застосовані до позивача відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПК України, який передбачає, що (…) ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Проте, відповідачем не надано жодного доказу та обґрунтування, яке первісне порушення було взято до уваги під час формування оскаржуваного повідомлення-рішення, вчинення якого було підставою для застосування контролюючим органом до позивача штрафної санкції у розмірі саме 2040 грн.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0277660707 від 21.04.2023.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з\`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Як визначено пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб\`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини п\`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

**ПОСТАНОВИВ:**

****

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі №320/47143/23 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі №320/47143/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 11 листопада 2026 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст.328 КАС України.

Повне судове рішення складено 11 листопада 2026 року.

**Головуючий суддя І.Д. Компанієць**

****

**Судді О.В. Карпушова**

****

**О.М. Кузьмишина**

****

****

****

****