ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 р.
Справа № 629/7155/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Нерубацької А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.10.2024, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/1286/24
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті третя особа в.о. заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях-начальника відділу державного контролю на наземному транспорті Черсунов В.О.
про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі – відповідач, апелянт), в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову в.о. заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях – начальника відділу державного контролю на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Черсунова Владислава Олександровича від 04.08.2026 за №005560, якою визнано ОСОБА_1 (директора ТОВ «КРАЄВИД АГРО», код ЄДРПОУ 34174009) винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП), та накладено на неї штраф у розмірі 8500,00 грн та закрити адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.132-2 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
31.08.2026 Лозівський міськрайонний суд Харківської області позов ОСОБА_1 задовольнив.
Скасував постанову в.о. заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях – начальника відділу державного контролю на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Черсунова В.О. від 04.08.2026 за № 005560, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-2 КУпАП, та накладено на неї штраф у розмірі 8500 грн.
Провадження у адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 132-2 КУпАП - закрив.
Стягнув з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 532 грн 48 коп, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, в іншій частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовив.
26.10.2026 Другий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишив без задоволення. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31 серпня 2026 року по справі № 629/7155/26 залишив без змін.
28.10.2026 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі №629/7155/26, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.
Також просив розглядати заяву без виклику сторін.
06.11.2026 відповідач подав заперечення, вказавши, що витрати на правничу допомогу є завищеними.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та ухвалення додаткової постанови з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Частиною 7 статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Представником позивача до суду апеляційної інстанції додано копії Договору №б/н/2026 про надання правничої допомоги від 03.08.2026 та додатку до нього, акту виконаних робіт від 27.10.2026, рахунку на оплату №014/2026 від 27.10.2026, квитанції № 470827 від 31.08.-27.10.2026, Диплома доктора філософії з економіки, рішення ради адвокатів №13/1/7 від 21.07.2021 про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, тощо.
Відповідно до акту виконаних робіт від 27.10.2026 адвокатом Зеленським М.С. були надані позивачу наступні юридичні послуги, зокрема у суді апеляційної інстанції:
1. складання відзиву на апеляційну скаргу 13 годин вартістю 6000,00 грн,
2. участь у судовому засіданні 07.10.2026, на яке витрачено 2 години, вартістю 4000,00 грн.
Дослідивши обсяг вказаних послуг колегія суддів зазначає таке.
Справа була призначена до розгляду на 10:30. Представники сторін брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду. Судове засідання завершилося об 11:05, що значно менше 2 годин.
Також колегія суддів зауважує, що відзив на апеляційну скаргу здебільшого складався з оскарження мотивів та підстав ухвалення рішення судом першої інстанції, які могли бути заявлені лише у спосіб подання апеляційної скарги.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.08.2026 в частині розподілу витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн судом апеляційної інстанції не переглядалося, оскільки сторони не оскаржували його у спосіб подання апеляційної скарги у цій частині.
Отже, колегія суддів вказує, що у цій справі надання правничої допомоги з приводу вирішення питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з позовом, яка є більш складною, об`ємною і потребувала більшого аналізу обставин справи та нормативно-правової бази і стосувалося більшого предмету судового розгляду.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, отриманий за аналогічні послуги в суді першої інстанцій, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за складання та подання апеляційної скарги явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.
Ураховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи, колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за апеляційний перегляд судового рішення у розмірі 1500,00 грн.
Отже, загальний розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача складає 1500,00 грн.
Керуючись ст. 132, 134, 139, 243, 250, 252, 310, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови - задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу, які понесені під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 1500,00 (одна тисяча п`ятсот) гривень.
У задоволенні іншої частини заяви – відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя
Любчич Л.В.
Судді
Присяжнюк О.В. Спаскін О.А.
Повний текст виготовлений 11.11.2026