ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141403970

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 461/3425/26

Провадження № 2/461/2582/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі :

головуючого - судді Радченка В.Є.

з участю:

секретаря судового засідання Лабюка Ю.Ю.

розглянувши письмову заяву ОСОБА_1 від 09.11.2026 р. про відвід головуючому судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про захист честі, гідності та ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Галицького районного суду м. Львова Радченка В.Є. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позивач ОСОБА_1 до початку судового засідання, призначеного 09.11.2026 р. на 15 год. 00 хв. подала до суду за допомогою «Електронного суду» письмову заяву про відвід головуючому судді Радченку В.Є. Заява про відвід мотивована тим, що головуючий не може залишатися об`єктивним з врахуванням скарг позивачки до Вищої ради правосуддя з вимогою притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади, а також з врахуванням поданого ОСОБА_1 позову про оскарження рішення Вищої ради правосуддя, яке стосується кар`єри головуючого у справі судді.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Оскільки письмова заява позивачки ОСОБА_1 про відвід надійшла через «Електронний суд» 09.11.2026 р., тобто в день судового засідання та до його початку - питання про цей відвід головуючого вирішує суд, який розглядає справу. При цьому суд не вбачає необхідності при вирішенні питання про відвід повідомляти учасників справи.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого відводу, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Суд враховує, що саме по собі звернення учасника справи зі скаргою до Вищої ради правосуддя щодо судді не може автоматично свідчити про наявність підстав для його відводу, оскільки реалізація особою передбаченого законом права на звернення не може сама по собі бути підставою для усунення судді від розгляду справи. Про це неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема в ухвалі від 11.10.2021 у справі № 905/993/21, в ухвалі від 02.10.2023 у справі № 359/10291/19 та інш.

Разом із тим у даному випадку суд бере до уваги не лише факт первинного звернення позивачки зі скаргою до Вищої ради правосуддя, а й подальший розвиток обставин. Зокрема повторне звернення зі скаргою на головуючого суддю, а також пред`явлення позову до Вищої ради правосуддя, у якому позивачка оспорює дії та рішення цього органу, пов`язані з процедурою внесення подання про призначення головуючого у цій справі судді на посаду судді апеляційного суду.

Таким чином, між позивачкою та суддею склалася ситуація, за якої предметом її звернень до органу суддівського врядування та пов`язаного з цим судового спору стали обставини, безпосередньо пов`язані з професійним статусом та кар`єрою судді, процедурою його призначення на посаду. У сукупності з обставинами розгляду цієї справи це створює особливий контекст взаємовідносин між учасником судового провадження та суддею, що виходить за межі звичайної процесуальної незгоди з діями чи рішеннями суду.

Суд зазначає, що за таких обставин оцінці підлягає не лише фактична здатність судді забезпечити неупереджений розгляд справи, а й те, чи можуть обставини, що склалися, об`єктивно породжувати сумнів у його безсторонності з погляду стороннього спостерігача.

При цьому суд не встановлює наявності особистої заінтересованості судді у результаті розгляду справи, фактичної упередженості чи конфлікту інтересів у розумінні відповідного законодавства. Водночас відсутність доведених обставин суб`єктивної упередженості сама по собі не виключає необхідності оцінки ситуації з позиції об`єктивного критерію безсторонності.

Суд також бере до уваги, що подальший розгляд справи за таких обставин може призвести до виникнення обґрунтованих сумнівів у безсторонності суду, незалежно від того, наскільки суддя переконаний у власній здатності здійснювати правосуддя неупереджено. Забезпечення довіри до суду передбачає не лише фактичну відсутність упередженості, а й наявність таких процесуальних гарантій, за яких у стороннього спостерігача не виникатиме обґрунтованого сумніву щодо об`єктивності судового розгляду.

З врахуванням викладеного суд доходить висновку, що сукупність обставин, які сталі відомі суду та склалися після попереднього вирішення питання про відвід,- є достатньою для виникнення об`єктивно обґрунтованого сумніву в безсторонності судді, а тому заява про відвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 37, 40 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити письмову заяву позивачки ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Радченку В.Є., яка надійшла до суду 09.11.2026 р., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про захист честі, гідності та ділової репутації. Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Головуючий суддя Радченко В.Є.