ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141402594

Озвучення тимчасово недоступне

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, [email protected], ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 листопада 2026 р. справа № 200/2570/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши клопотання Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів України про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів України (вул. Борисоглібська, буд. 3, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 38488439) про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів України, в якій, з урахуванням зміни позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Ради адвокатів України №108 від 05-06.09.2022 «Про скликання Шостого з`їзду адвокатів України» в частині: Раді адвокатів України (Організаційному комітету з проведення З`їзду) визначити дату та місце проведення Шостого З`їзду адвокатів України протягом трьох місяців після припинення чи скасування дій воєнного стану на території України (пункт №7 Рішення);

- зобов`язати Раду адвокатів України прийняти Рішення, яким повідомити адвокатів про день час та місце початку роботи Шостого З`їзду адвокатів України та питання, що вносяться на його обговорення на не пізніше як за двадцять днів до дня початку роботи з`їзду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №200/2570/26 позовну заяву ОСОБА_1 до Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів України про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

21.05.2026 Вища рада правосуддя ухвалила змінити з 01.06.2026 територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №200/2570/26 - скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2026 справу розподілено та передано в провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Біленського О.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 адміністративну справу №200/2570/26 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову в адміністративній справі.

Від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що предметом спору у цій справі є пункт 7 рішення Ради адвокатів України №108 від 05-06.09.2022. При цьому, адміністративний позов ОСОБА_1 подано до Донецького окружного адміністративного суду лише 06.04.2026, тобто більше ніж через 3 (три) роки з дати прийняття рішення. Відповідач зазначає, що обчислення процесуального строку для звернення до суду для позивача розпочинається не з 23.03.2026, а з 06.09.2022, оскільки ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у засіданні Ради адвокатів України, що мало місце 05-06.09.2022, та безпосередньо голосував за оскаржуване рішення, що підтверджується наданими суду доказами. Сам по собі факт не вчасного отримання позивачем спірного рішення Ради адвокатів України №108, не спростовує ту обставину, що позивач з 2022 року був обізнаний про його ухвалення (існування).

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору у цій справі є правомірність прийняття рішення Ради адвокатів України №108 від 05-06.09.2022 «Про скликання Шостого з`їзду адвокатів України» в частині визначення дати та місця проведення Шостого З`їзду адвокатів України протягом трьох місяців після припинення чи скасування дій воєнного стану на території України (пункт №7 Рішення).

Щодо дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , обліковується у Раді адвокатів Донецької області, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.10.1998 №1113, видане Донецькою обласною КДКА. Індивідуальну адвокатську діяльність здійснює за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно відкритої інформації із профайлу адвоката Осики Сергія Валентиновича Єдиного реєстру адвокатів України номер засобу зв`язку адвоката +38050-472-88-33.

Згідно з листом голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Лідії Ізовітової від 17.08.2022 №925/0/2-22, Осику Сергія Валентиновича, як члена Ради адвокатів України, запрошено прийняти участь у засіданні Ради адвокатів України на 05-06 вересня 2022 року, з надсиланням проєкту порядку денного засідання Ради.

Так, до порядку денного засідання Ради адвокатів України 05-06 вересня 2022 року включено, зокрема, питання про скликання та проведення Шостого з`їзду адвокатів України (пп. 3.3.1 п. 3).

Згідно Витягу із протоколу №11 засідання Ради адвокатів України від 06.09.2022 робота засідання Ради адвокатів України проходила одночасно офлайн та на платформі Teams, яка є сервісом Microsoft 365. Голова Ради адвокатів України Ізовітова Л.П. поінформувала про наявність кворуму 06 вересня 2022 року (присутні офлайн 14 членів Ради адвокатів України; приймають участь онлайн за допомогою відеоконференцзв`язку на платформі Teams 6 членів Ради адвокатів України, зокрема, представник Донецької області - Осика Сергій Валентинович.

Участь представника Донецької області Осика Сергій Валентинович в засіданні Ради адвокатів України 05-06 вересня 2022 року також підтверджується поіменним списком учасників, наданим відповідачем.

На засіданні Ради адвокатів України 05-06 вересня 2022 року прийнято рішення №108 "Про скликання Шостого з`їзду адвокатів України", у пункті 7 якого вирішено Раді адвокатів України (Організаційному комітету з проведення З`їзду) визначити дату та місце проведення Шостого З`їзду адвокатів України протягом трьох місяців після припинення чи скасування дій воєнного стану на території України, що є спірним у даній справі.

На підтвердження участі позивача в прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем також надано суду наступні докази:

1. Скріншот (картка) із месенджеру "Телеграм" із номером мобільного НОМЕР_2 , який належить члену Ради адвокатів України, адвокату Осиці С.В. Згідно відкритої інформації із профайлу адвоката Осики С.В. Єдиного реєстру адвокатів України номер засобу зв`язку адвоката Осики С.В. співпадає, що дає можливість його ідентифікувати;

2. Скріншот запрошення адміністратора групи меседжер телеграму, назва групи РАУ на засідання, яке проводиться 05-06.09.2022, усіх членів РАУ, які приймають участь у засіданні віддалено із посиланням на відеоконференцію та матеріали засідання РАУ (проєкти документів, тощо);

3. Скріншот підтвердження участі у голосуванні 05-06.09.2022 члена РАУ Осики С.В. по питаням порядку денного РАУ. Голосує шляхом проставлення напису "ЗА", інших даних, зауважень, не фіксується;

4. Скріншот підтвердження ознайомлення члена РАУ Осики С.В. по прийнятому питанню порядку денного РАУ. Оголошення НААУ від 06.09.2022 про те, що Рада адвокатів України прийняла рішення про скликання Звітно-виборчого Шостого з`їзду адвокатів України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року виклала таку позицію щодо використання електронних доказів:

Так, у пунктах 35 - 36 постанови ВП ВС, зокрема, указано, що «… процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України). Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі №922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі №914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для того, щоб його змінювати.

Водночас поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами (пункт 37 постанови ВП ВС).

При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах (пункт 38 постанови ВП ВС).

Таким чином, електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) може бути взято до уваги як доказ у справі, за умови встановлення авторів цього листування та його зміст. Водночас, як указала Велика Палата Верховного Суду, висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд визначає у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з усіх обставин справи.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.12.2023 у справі №420/15422/22.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (пункт 1 частини другої статті 72 КАС України).

У силу вимог статей 73 - 76 КАС України докази мають бути належними (містити інформацію щодо предмета доказування), допустимими (одержаними з дотриманням порядку, встановленого законом), достовірними (на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи), достатніми (які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування).

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, виходячи з принципів змагальності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд визначає, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи, вживає заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, та надає оцінку зібраним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності.

Як зазначалося вище, для визначення дати початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Як убачається із матеріалів цієї справи, 05-06 вересня 2022 року позивач, адвокат Осика Сергій Валентинович, як представник Донецької області у складі Ради адвокатів України, приймав участь у засіданні Ради адвокатів України онлайн за допомогою відеоконференцзв`язку на платформі Teams.

Попередньо завчасно отримував запрошення на засідання Ради та проєкт порядку денного засідання Ради.

Під час обговорення, голосування та прийняття рішення Ради адвокатів України №108 від 05-06.09.2022, зокрема, в частині призначення дати та місця проведення Шостого з`їзду адвокатів України після закінчення дії воєнного стану (пункт 7 рішення), член Ради адвокатів України ОСОБА_1 проголосував засобами технічного зв`язку "ЗА".

Проєкт рішення Ради адвокатів України №108 «Про скликання Шостого з`їзду адвокатів України», який завчасно був напралений всіх членам Ради, був прийнятий без зауважень, інших пропозицій та доповнень від членів Ради, в тому числі, адвоката ОСОБА_1 .

Отже, адвокат ОСОБА_1 реалізував свої права та обов`язки, як члена Ради адвокатів України, визначені ст. 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», шляхом голосування "ЗА" прийняття рішення Ради адвокатів України №108 від 05-06.09.2022.

Тобто, член Ради адвокатів України Осика Сергій Валентинович не тільки був обізнаний про прийняте на засіданні рішення, а й також підтримав пропозицію призначити дату та місце проведення Шостого з`їзду адвокатів України після закінчення дії воєнного стану, що підтверджується записами у протоколі засідання Ради адвокатів України №11.

Оцінивши надані у цій справі докази у їхній сукупності, суд доходить висновку про те, що позивачу ОСОБА_1 було достовірно відомо про оскаржуване рішення, а отже і про порушення свого права, ще з 06.09.2022.

Разом із тим позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом 06.04.2026, тобто зі значним пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

При цьому суд зауважує, що обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, що зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду, позивачем у позовній не наведено.

Згідно з приписами частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з положеннями частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без руху та пропонує позивачу звернутись до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

Згідно з частиною другою статті 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів України (вул. Борисоглібська, буд. 3, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 38488439) про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи до Харківського окружного адміністративного суду.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжить розгляд справи, у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Біленський О.О.