ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року
м. Полтава
Справа № 440/8220/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до Пирятинських госпрозрахункових очисних споруд про застосування заходів реагування та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог
Позивач Державна екологічна інспекція Центрального округу звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Пирятинських госпрозрахункових очисних споруд про застосування заходів реагування та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:
- застосувати заходи реагування до Пирятинські госпрозрахункових очисних споруд шляхом часткового обмеження здійснення скидів зворотних стічних вод в річку Удай з перевищенням нормативів гранично допустимих скидів.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що під час проведення позапланового заходу захід державного нагляду/контролю дотримання вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів виявлені порушення відповідачем вимог чинного законодавства, наявність яких є підставою для зупинення виробничих процесів у діяльності підприємства. Зокрема, позивач зазначив, що під час попередньої позапланової перевірки ним встановлені перевищення відповідачем гранично допустимої концентрації (далі – ГДК) забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд, що не відповідає дозволу на спеціальне водокористування № 343/ПЛ/49д-19 від 14.01.2019. За результатами даного заходу винесено припис № 48/02/3-23 від 01.11.2021, яким приписано не допускати фактів перевищення гранично допустимого скиду (далі – ГДС) забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд в процесі очищення та скидання стічних зворотних вод. На виконання даного припису відповідач листом № 196 від 13.12.2021 повідомив, що припис виконує, винні особи притягнуті до адміністративної відповідальності. У зв`язку із змінами, внесеними до постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2026 року № 121, Інспекцію проведений з 11.03.2026 по 24.03.2026 позаплановий захід державного нагляду/контролю. Даний захід контролю проведено на підставі наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу №05-25/33 від 10.03.2026, направлення № 05-26/14 від 10.03.2026, зафіксовані та встановлені перевищення ГДК забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд, що є порушенням статті 44 Водного кодексу України, а також невиконанням пункту 1 припису від 01.11.2021 № 48/02/3-23. Також є порушенням дозволу на спеціальне водокористування №17/ПНСХ/49д-25 від 04.03.2025. Предмет позову Державної екологічної інспекції Центрального округу направлений на реальне виконання та забезпечення відповідачем вимог у сфері природоохоронного законодавства, оскільки відповідач не виконує припис.
Позивачем також подана відповідь на відзив, в якій додатково звертає увагу на доводи позову з урахуванням змісту відзиву на позовну заяву.
Стислий зміст заперечень відповідача.
Відповідач позов не визнав, просив у позовних вимога. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, позицію мотивував посиланням на недотримання позивачем порядку відбору проб води та ознайомлення позивача з результатами експертизи проб, а також за результатами перевірки не винесений припис про усунення порушень, оскільки, на переконання відповідача, попередній припис 2021 року вичерпав свою дію для позивача під час нової перевірки у 2026 році. Також відповідач зазначив, що у чинному законодавстві відсутній такий захід реагування, як часткове обмеження здійснення скидів зворотних стічних вод, і такий захід реагування не є пропорційним та необхідним у даному випадку, оскільки відповідач включений до реєстру об`єктів критичної інфраструктури та надає послуги об`єктам критичної інфраструктури, населенню територіальної громади. Додатково звернув увагу, що за результатом перевірки накладений штраф та винесена претензія, які сплачені відповідачем, проте відсутня чітка вимога щодо усунення порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, що є підставою для відмови у позові. Позивач послався та надав суду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №440/2957/19 із аналогічного спору між сторонами.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у яких додатково звернув на доводи відзиву на позову заяву, а також щодо пропуску строку звернення до суду із цими позовними вимогами, оскільки припис прийнятий від 01.11.2021 № 48/02/3-23, а позовні вимоги у цій справі є похідними від цього рішення органу державного нагляду та контролю, також просив не приймати відповідь на відзив позивача.
Заяви, клопотання учасників справи.
Сторони не подали суду заяви чи клопотання із процесуальних питань.
Процесуальні дії по справі
Ухвалою суду від 29.06.2026 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 відкрите провадження у справі, призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувані докази від відповідача.
Щодо прохання відповідача не приймати відповідь на відзив, то суд зазначає, що таке клопотання у запереченнях на відповідь на відзив є необґрунтованим і суд з метою офіційного з`ясування всіх обставин справи та умов воєнного стану в Україні приймає дану заяву по суті спору від позивача.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Державною екологічною інспекцією Центрального округу на підставі доручення прем`єр-міністра України №39200/1/І-21 від 07.09.2021, наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу №06-27/872 від 18.10.2021, проведений позаплановий захід державного нагляду/контролю дотримання вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів Пирятинські госпрозрахункові очисні споруди.
За результатами перевірки складений акт №06-28/833 від 29.10.2021, яким зафіксовані під час перевірки відібрані проби зворотних вод після очисних споруд. Актами відбору проб вод № 41-21/П від 27.10.2021 та № 38-21/П від 19.10.2021 здійснені відбори проб вод та проведені лабораторні дослідження. Протоколами вимірювання №41-2021/П від 02.11.2021 та 38-2021/П від 25.10.2021 встановленні перевищення ГДК забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд, а саме за показником сухий залишок в 1.13 рази (протокол №41-2021/П від 02.11.2021) та в 1.5 рази (протокол №38-2021/П від 25.10.2021). Встановлене порушенням статті 44 Водного кодексу України (далі – ВК України) та пункту 5 дозволу на спеціальне водокористування №343/ПЛ/49д-19 від 14.01.2019, невиконання пункту 4 припису від 14.05.2019 №01/02.3-22:
«В ході проведення перевірки представлено дозвіл на спеціальне водокористування №343/ПЛ/49д - 19 від 14.01.2019, відповідно до якого підприємством здійснюється очищення стічних вод з подальшим їх скидом до річки Удай. 3 цією метою Пирятинськими госпрозрахунковий очисними спорудами експлуатуються очисні споруди, які складаються з Пісколовок - 2 шт., Освітлювач - перегнивач - 4 шт., Аеротенки - 4 шт, Вторинні відстійники - 5 шт.. Контактні резервуари - 2 шт., Біологічні ставки - 3 шт., Піскові та мулові майданчики - 5 шт., Резервуар активного мулу - 1 шт., Резервуар активного сирого осаду - 1 шт, Насосні відділення для перекачуй активного мулу 1 черги та II черги - по 1 шт.
Потужність очисних споруд складає 2500 м. куб. на добу. Фактично пропускається близько 1700 м. куб. на добу.
Під час перевірки, відділом інструментально- лабораторного контролю Інспекції відібрані проби зворотних вод після очисних споруд Пирятинських госпрозрахункових очисних споруд. Відповідно до протоколів вимірювання, а також до статистичного звіту 2-ТП (водгосп) за 2020 рік встановлені перевищення ГДК забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд, ЩО є порушенням сі. 44 ВКУ, недотриманням п.5 дозволу на спец водокористування, а також невиконання п.4 припису від 14.05.2019 №01/02.3-22».
За результатами контрольного заходу винесений припис №48/02/3-23 від 01.11.2021, яким зобов`язаний відповідач не допускати фактів перевищення ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд в процесі очищення та скидання стічних зворотних вод, а саме:
«КП «ПИРЯТИНСЬКІ ГОСПРОЗРАХУНКОВІ ОЧИСНІ СПОРУДИ» не допускати фактів перевищення ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд в процесі очищення та скидання стічних та зворотних вод».
На виконання цього припису відповідач листом №196 від 13.12.2021 повідомив, що припис виконує. Позивачем складений протокол про адміністративне правопорушення №01470 від 25.10.2021 та постанова про накладення адміністративного стягнення № 158/02/3-21 від 26.10.2021 за порушення частини 1 статті 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП), 27.10.2021 штраф сплачений; складений протокол про адміністративне правопорушення № 01467 від 26.10.2021 та постанова про накладення адміністративного стягнення №159/02/3-21 від 25.10.2021 за порушення 188-5 КУпАП, 27.10.2021 штраф сплачений.
У зв`язку із змінами, внесеними до постанови Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022 постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2026 №121, Державною екологічною інспекцією Центрального округу проведений з 11.03.2026 по 24.03.2026 новий позаплановий захід державного нагляду/контролю.
Даний захід призначений та здійснений на підставі наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу № 05-25/33 від 10.03.2026, направлення № 05-26/14 від 10.03.2026:
«Відповідно до статей 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану», з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2026 №121, та враховуючи роз`яснення Державної регуляторної служби України, надані листами від 20.02.2026 № 676/20-26 та від 19.02.2026 № 65 6/20-26, керуючись статтею 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року за № 275 (зі змінами), та відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 23 0, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 04.12.2025 № 188, на підставі припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 01.11.2021 №48/02/3-23, з метою забезпечення проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ПИРЯТИНСЬКИХ ГОСПРОЗРАХУНКОВИХ ОЧИСНИХ СПОРУД (код ЄДРПОУ 2106773 5), юридична адреса: 37002, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Пирятин, вул. Сумська, буд. 26», - для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо виконання ПИРЯТИНСЬКИМИ ГОСПРОЗРАХУНКОВИМИ ОЧИСНИМИ СПОРУДАМИ (код ЄДРПОУ 2106773 5) припису Державної екологічної інспекції Центрального округу від 01.11.2021 №48/02/3-23.
За результатами за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складений акт №05-26/14 від 24.03.2026 та встановлене наступне:
порушення вимог законодавства: статті 44, статті 70 Водного кодексу України, статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
фактичні обставини та відповідні докази (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства:
«Пункт 1 Припису №48/02/3-23 від 01.11.2021, не допускати фактів перевищення ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд в процесі очищення та скидання стічних та зворотних вод - не виконано.
В ході проведення перевірки представлено дозвіл на спеціальне водокористування №17/ПНСХ/49д-25 від 04.03.2025 та дозвіл на спеціальне водокористування №27/ПЛ/49д-22 від 26.04.2022, який на час проведення перевірки не анульований, відповідно до яких підприємством здійснюється очищення стічних вод з подальшим їх скидом до річки Удай.
Під час перевірки 11.03.2026, 19.03.2026 та 24.03.2026 відібрані проби зворотних вод після очисних споруд Пирятинських госпрозрахункових очисних споруд, а також з річки Удай, на відстані 500 м нижче та вище за течією від місця скиду (акти відбору №№ 08-26/П, 13-26/П, 15-26/П). Відповідно до протоколів вимірювання №08-2026/П від 20.03.2026, 13-2026/П, а також до статистичних звітів 2-ТП (водгосп) за 2022-2025 роки встановлені перевищення нормативів ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України, а також невиконання п.1 припису від 01.11.2021 №48/02/3-23»;
опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності): порушення умов скидання зворотних вод у водні об`єкти;
ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (зазначається згідно з формою визначення ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності): забруднення водних ресурсів.
Під час перевірки встановлене порушення статті 44 ВК України, а також невиконання пункту 1 Припису від 01.11.2021 № 48/02/3-23 та дозволу на спеціальне водокористування №17/ПНСХ/49д-25 від 04.03.2025.
Відповідачем складений протокол про адміністративне правопорушення № 005468 від 24.03.2026 та постанова про накладення адміністративного стягнення № 6/02.3-21 від 24.03.2026 за порушення статті 188-5 КУпАП на посадових осіб відповідача, 25.03.2026 штраф сплачений.
Під час здійснення позапланової перевірки відібрані проби вод, що підтверджуються актами відбору проб вод № 08-26/П від 11.03.2026, № 13-26/П від 19.03.2026 та № 15-26/П від 24.03.2026 за участю представника відповідача, що підтверджується підписом представника суб`єкта господарювання.
За результатами лабораторних досліджень складено протоколи, якими встановленні перевищення ГДК забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд:
- протоколом вимірювань показників складу та властивостей вод № 15- 2026/П від 31.03.2026 (перевищення в 1,6 рази хлорид-іони, в 7,8 рази азот амонію, в 9,25 нітрит-іони та в 2,1 рази залізо загальне),
- протоколом вимірювань показників складу та властивостей вод № 13- 2026/П від 2303.2026 (перевищення в 8,23 рази азот амонію, в 14,25 рази нітрит іони, в 1,5 рази фосфати, в 1,6 рази хлорид-іони),
- протоколом вимірювань показників складу та властивостей вод №08-2026/ П від 20.03.2026 (перевищення в 9,03 рази азот амоній, в 2,3 рази фосфати, в 1,2 рази ХСК, в 1 рази БСК5, в 1,5 рази хлорид-іони, в 3,2 рази залізо загальне.).
На підставі викладених вище порушень позивачем винесена претензія відповідача №26/06-14/26 від 11.05.2026 щодо сплати 190414,36 грн. відшкодування збитків.
Відповідач повідомив суд про сплату сум за претензією.
Пояснення, зауваження до акту перевірки суб`єктом господарювання не здійснені.
Відповідач надав суду лист №106 від 13.07.2026 щодо самостійного аналізу зворотних стічних вод після очисних споруд, які відповідають дозволу.
Також відповідач надав лист Міністерства розвитку громад та територій України від 15.01.2025 №31/182дск про його внесення до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури.
Додатково відповідач звертає увагу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №440/2957/19, яке набрало законної сили.
Щодо процедурних порушень.
Відповідач наполягає у своїх заявах по суті спору, що позов заявлений із пропуском строку звернення до суду, визначеного процесуальним законом до 30.01.2022, оскільки припис №48/02/3-23 від 01.11.2021 вичерпав свою дію для позивача, і Державна екологічна інспекція Центрального округу за результатами нової позапланової перевірки у 2026 році не може встановлювати порушення невиконання припису №48/02/3-23 від 01.11.2021, зобов`язана прийняти новий припис, та одночасно зазначає, що відсутнє рішення керівника про відбір проб води під час проведення перевірки, що у своїй сукупності є істотними процедурними порушеннями порядку проведення перевірки та встановлюють відсутність правових підстав в органу державного контролю для звернення до суду із цими позовними вимогами.
Позивач, посилаючись на наявність порушень, що становить загрозу забруднення вод, що є підставою для часткового обмеження здійснення скидів зворотних стічних вод в річку Удай з перевищенням нормативів гранично допустимих скидів, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
На підставі статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.
Стаття 50 Конституції України проголошує, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Відповідно до статті 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України від 25 червня 1991 року №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон №1264-XII), державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Стаття 3 Закону №1264-XII встановлює, що основними принципами охорони навколишнього природного середовища є:
а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;
б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей;
в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;
д) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об`єктів і комплексів;
е) науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища;
є) обов`язковість оцінки впливу на довкілля;
ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;
з) науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;
и) безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;
і) компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;
й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;
к) вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва;
л) встановлення екологічного податку, рентної плати за спеціальне використання води, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, рентної плати за користування надрами відповідно до Податкового кодексу України;
м) врахування результатів стратегічної екологічної оцінки.
Стаття 10 Закону №1264-XII визначає, що екологічні права громадян забезпечуються:
а) проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища;
б) обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об`єктів економіки;
в) участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;
г) здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров`ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
є) створенням та функціонуванням мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації.
Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.
Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Місцеві ради, органи державної влади в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов`язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України (статті 11 Закону №1264-XII).
Відповідно до ст. 34 Закону № 1264-XII, завдання контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Статтею 35 Закону № 1264-XII визначене, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.
Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.
Згідно з пунктами а, в частини 1 статті 20-2 Закону №1264-XII, до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про оцінку впливу на довкілля; обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017 (далі - Положення №275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
На підставі пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу (нова редакція, ідентифікаційний номер 42149108)» від 20.02.2023 №30 (на час проведення перевірки, далі – Положення №30) за вебпосиланням:
https://www.dei.gov.ua/post?category_id=69&post_type_id=2, Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Полтавської та Черкаської областей.
Згідно із пунктами 4 та 5 Положення № 275 Держекоінспекція, відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Нормами частини 5 статті 4 Закону № 877 визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 877 підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
Згідно частини 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно із пунктом 6 Положення №30, Державна екологічна інспекція Центрального округу має право звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин.
Відповідно до пункту 10 Положення № 30, Інспекція наділена повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Згідно із частиною першою статті 2 ВК України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.
У статті 38 ВК України визначене, що нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води. Порядок розробки нормативів гранично допустимого скидання та перелік забруднюючих речовин, що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 41 ВК України, скидання у водні об`єкти речовин, для яких не встановлено нормативи екологічної безпеки водокористування та нормативи гранично допустимого скидання, забороняється. Скидання таких речовин у виняткових випадках може бути дозволено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузях рибного господарства та рибної промисловості, за умови, що протягом встановленого ними періоду ці нормативи будуть розроблені та затверджені.
Згідно із частиною першою статті 44 ВК України, водокористувачі зобов`язані, зокрема: дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Статтею 70 ВК України встановлене, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань; за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи; є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.
Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), забороняється.
Стаття 71 ВК України, встановлює підстави для обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення скидання стічних вод у водні об`єкти, відповідно до якої у разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об`єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частин першої та другої статті 95 ВК України, усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів, здійснюючи наступні висновки.
Позивач є органом, уповноваженим державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на території Полтавської області та наділений повноваженнями щодо звернення до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання.
Щодо підстав обмеження діяльності відповідача, суд зазначає таке.
Суд встановив, що відповідно до припису Державної екологічної інспекції Центрального округу №48/02/3-23 від 01.11.2021, відповідач зобов`язаний не допускати фактів перевищення ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд в процесі очищення та скидання стічних та зворотних вод.
У подальшому, під час здійснення позапланового заходу державного нагляду відповідача, 11.03.2026 по 24.03.2026 посадові особи Державної екологічної інспекції Центрального округу відібрали проби води на підставі актів відбору проб вод № 08-26/П від 11.03.2026, № 13-26/П від 19.03.2026 та № 15-26/П від 24.03.2026, відповідно до протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод №15-2026/П від 31.03.2026 (перевищення в 1,6 рази хлорид-іони, в 7,8 рази азот амонію, в 9,25 нітрит-іони та в 2,1 рази залізо загальне), №13- 2026/П від 23.03.2026 (перевищення в 8,23 рази азот амонію, в 14,25 рази нітрит іони, в 1,5 рази фосфати, в 1,6 рази хлорид-іони), №08-2026/П від 20.03.2026 (перевищення в 9,03 рази азот амоній, в 2,3 рази фосфати, в 1,2 рази ХСК, в 1 рази БСК5, в 1,5 рази хлорид-іони, в 3,2 рази залізо загальне.), встановлене перевищення гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, що скидаються в річку Удай.
Стаття 71 ВК України встановлює підстави для обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення скидання стічних вод у водні об`єкти, відповідно до якої у разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об`єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством.
Суд зазначає, що має місце триваюче невиконання відповідачем припису Державної екологічної інспекції Центрального округу №48/02/3-23 від 01.11.2021 забезпечення вимог законодавства у сфері природоохоронного законодавства - не допускати фактів перевищення ГДС забруднюючих речовин у зворотних водах після очисних споруд в процесі очищення та скидання стічних та зворотних вод.
Означений припис не має строку чи терміну виконання, тобто темпоральних меж його дії, оскільки направлений зобов`язати відповідача здійснювати належну добросовісну поведінку щодо дотримання вимог законодавства, обов`язки, які визначені ВК України та Конституцією України не мають строку дії, оскільки їх невиконання впливає на життя та здоров`я народу України – що є однієї із найбільших цінностей, які охороняються державою.
Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах, які склались у цій справі, відповідачем ще з 2021 року не усунуті виявлені порушення, тобто здійснюється триваюча протиправна поведінка.
Суд враховує, що Водний кодекс України та Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» спрямовані на забезпечення балансу між контролем за дотриманням екологічних норм та стимулюванням виправлення порушень суб`єктами господарювання.
Основною метою заходів державного нагляду є не покарання, а забезпечення правомірної діяльності суб`єктів господарювання.
З огляду на виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, їх довготривалість, суд погоджується із доводами позовної заяви про наявність підстав для застосування заходів реагування до відповідача шляхом часткового обмеження здійснення скидів зворотних стічних вод в річку Удай з перевищенням нормативів гранично допустимих скидів, та зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту реального усунення виявлених порушень, що зумовили звернення до суду з цим позовом.
Доводи відповідача про відсутність підстав для застосування заходів реагування та їх неспівмірність, непропорційність, відсутність необхідності для досягнення легітимної мети є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Під час судового розгляду встановлені фактичні обставини справи, зокрема факт систематичного перевищення відповідачем нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, визначених дозволом на спеціальне водокористування, а також невиконання у повному обсязі вимог приписів контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи.
Неможливість усунення порушень без повної реконструкції очисних споруд та відсутність у відповідача фактичної можливості усунути порушення не можуть бути підставою для невиконання вимог природоохоронного законодавства.
Обов`язок дотримання нормативів гранично допустимого скидання прямо встановлений Водним кодексом України та Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» і не ставиться у залежність від фінансового стану суб`єкта господарювання, джерел фінансування чи фактичних можливостей усунення порушення.
Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що застосування заходу реагування у вигляді часткового обмеження здійснення скидів зворотних стічних вод в річку Удай з перевищенням нормативів гранично допустимих скидів, оскільки застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить від виконання вимог законодавства і не призведе до фактичного припинення основної діяльності підприємства, з урахуванням того, що захід, який просить застосувати позивач, є умовним та тимчасовим, його дія обмежена моментом приведення стічних вод у відповідність до нормативів, встановлених дозволом на спеціальне водокористування.
При цьому такий захід не встановлює повної зупинки діяльності підприємства, а лише зобов`язує відповідача усунути конкретне порушення екологічних норм.
Доводи відповідача щодо можливих негативних наслідків для каналізаційної мережі та загрози санітарному стану адміністративно-територіальної одиниці (громади), зупинки об`єкта критичної інфраструктури, як відповідача, так й інших об`єктів критичної інфраструктури, які обслуговує відповідач, є припущеннями та необґрунтовані жодним належним, достатнім, допустимим та достовірним доказом.
Водночас, реальна та доведена шкода довкіллю у вигляді перевищення нормативів скиду забруднюючих речовин є встановленою обставиною під час судового розгляду.
Законодавство у сфері охорони навколишнього природного середовища не допускає виправдання порушень екологічних нормативів посиланням на можливі технічні чи організаційні труднощі, які обґрунтовані припущеннями.
Даний захід реагування відповідає принципу співмірності та справедливого балансу між приватними і публічними інтересами.
Захист права територіальної громади на безпечне для життя і здоров`я довкілля є пріоритетним порівняно з економічними інтересами суб`єкта господарювання.
Критична важливість підприємства та його монопольне становище у сфері водовідведення не звільняють його від обов`язку дотримуватися вимог природоохоронного законодавства.
Суд не вбачає також і підстав для наявності пропуску звернення до суду, про які зазначив відповідач, оскільки позовна заява подана в межах строку звернення до суду за результатами позапланової перевірки у 2026 році.
Суд не встановив очевидних підстав та обставин протиправного призначення контрольного заходу у цій справі самостійно під час офіційного з`ясування обставин справи, і підстави заперечень відповідача щодо цього питання також відсутні у його заявах по суті спору.
З огляду на виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства, суд висновує про наявність підстав для застосування заходів реагування до відповідача шляхом часткового обмеження здійснення скидів зворотних стічних вод в річку Удай з перевищенням нормативів гранично допустимих скидів та зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту реального усунення виявлених порушень, що зумовили звернення до суду із цим позовом.
Крім того, застосований захід реагування має спонукаючий характер, направлений на реальне забезпечення вимог законодавства у сфері природоохоронного законодавства та превенцію поведінки суб`єкта господарювання.
Щодо зазначених відповідачем доводів відносно процедурних недоліків актів відбору та порушення порядку відбору проб води, то суд зазначає наступне.
До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить виконання відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються (стаття 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Аналогічні повноваження визначенні у нормах Положенні №275.
Посилання відповідача на вимоги статей 13-15 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є помилковим, оскільки стосуються відбору зразків продукції, а не відбору проб зворотних вод після очисних споруд, такі води не є продукцією відповідача.
Щодо відсутності окремого рішення керівника позивача про відбір проб води, то такі повноваження визначені, як в нормах Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», так і в Положенні №275, а тому такі заперечення відповідача є юридично неспроможними.
Щодо інших процедурних порушень стосовно оформлення актів відбору проб води, то суд зазначає, що такі доводи не стосуються істотних порушень процедури і не впливають на підстави позову.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Формальне порушення встановленої процедури, тобто “надмірний формалізм”, не може бути самостійною підставою для скасування правомірних по суті рішень.
У рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (заява № 8269/02) Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.
«Надмірний формалізм» - невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.
Будь-які процесуальні та/або процедурні порушення, пов`язані із самим оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи, яка звинувачується у правопорушенні, та суспільними (публічними) інтересами.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 210/5129/17 та від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21.
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. Uberrimafides - найбільш добросовісний).
Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви.
Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).
Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлені істотні порушення процедури відбору проб води та проведення перевірки.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Суд здійснює перевірку рішень суб`єктів владних повноважень на предмет їх відповідності вимогам закону, дотримання меж повноважень та встановленого порядку, а також забезпечення принципу пропорційності.
Велика Палата Верховного Суду визнає необхідним здійснювати судовий контроль за реалізацією дискреційних повноважень, але такий контроль є обмеженим, та узагальнені критерії реалізації адміністративним органом дискреції, які залежно від обставин справи визначають за допомогою таких питань («чотирьох компонентний тест на свавілля»): чи переслідував орган легітимну мету; чи дотримано процедурних гарантій; чи належно вмотивоване рішення; чи не є рішення (висновки) адміністративного органу свавільними (довільними), нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; необ`єктивними або явно несправедливими.
Суд під час тестування дискреції на правомірність втручання (свавілля суб`єкта владних повноважень) у права відповідача, не виявив очевидних ознак порушення компетенції органу державного нагляду або його свавільних дій, порушення принципу належного урядування, які характеризуються нерозсудливістю чи нелогічністю рішень, або відвертою недобросовісністю із явними ознаками непропорційності, як під час формування висновків акту перевірки, так і під час звернення до суду про вжиття заходів щодо відповідача.
Також суд зазначає, що посилання відповідача на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 у справі №440/2957/19 не стосується цього спору, оскільки у цій справі проведений новий та інший контрольний захід з урахування фактичним обставин та індивідуального змісту спірних правовідносин.
Посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду є помилковими, оскільки такі висновки є неподібними щодо обставин цього спору за суб`єктним, об`єктним та змістовим критеріями.
Інші доводи сторін не впливають на висновки суду у цьому рішенні.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, під час задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати заходи реагування до Пирятинських госпрозрахункових очисних споруд шляхом часткового обмеження здійснення скидів зворотних стічних вод в річку Удай з перевищенням нормативів гранично допустимих скидів.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач Державна екологічна інспекція Центрального округу (36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6, код ЄДРПОУ 42149108);
2) відповідач Пирятинські госпрозрахункові очисні споруди (37002, Полтавська область, Лубенський район, м. Пирятин, вул. Сумська, 26 Код ЄДРПОУ 21067735).
Головуючий суддя
В.І. Бевза