ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"11" листопада 2026 р. справа № 300/1849/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача від 05.11.2026 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області, згідно якого просить суд:
- визнати відсутність повноважень і компетенції відповідача з 2022 року, який діє без перевиборів більше двох строків по п`ять років, порушення ст. 50 Закону України "Про адвокатуру";
- скасувати рішення від 18 березня 2026 року №3/4-2026, яке ухвалене з порушенням адміністративної процедури;
- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 35000 Євро.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено судовий розгляд справи на "05" травня 2026 р. о 14:30 год.
Згідно ухвали від 14.05.2026 закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 300/1849/26 та призначити справу до судового розгляду по суті.
05.11.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Микитин Н.М. із визначенням обставин, які у позивача викликають сумнів щодо неупередженості та об`єктивності судді, яка обґрунтована не згодою заявника із діями судді, а саме заявник зазначає, що суддя призначає судові засідання на час своєї відпустки. Крім того, згідно змісту вказаної заяви, така містить нецензурну лексику, образливі слова на адресу судді.
У зв`язку з передачею адміністративної справи № 300/1849/26 судді Скільському І.І. для вирішення питання про відвід судді за заявою 30.10.2026 та поверненням матеріалів справи 10.11.2026, строки розгляду заяви про відвід судді від 05.11.2026 продовжено.
Розглянувши заяву позивача від 05.11.2026 про відвід судді у справі 300/1849/26, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Згідно пункту 9 частини третьої статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п`ятої статті 44 КАС).
За правилами частини 1 статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Так, у підпункті “а” п. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви.
Відповідно до положення п. 4 цієї статті Конвенції, Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно із цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
Тому, на переконання суду, наведені у заяві обґрунтування, виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Застосовуючи підпункт “а” пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (у справах “Ржегак проти Чеської Республіки” від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, “Дюрінже та Грандж проти Франції” від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, “Guntis Apinis проти Латвії” від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 14.03.2019 № 9901/34/19 зазначила, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС.
В силу вимог частини 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням конкретних обставин справи, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 14.03.2019 № 9901/34/19 зазначила, що за змістом абзацу першого цієї статті такий перелік не є вичерпним.
При цьому згідно з частиною 4 статті 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів щодо запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
За наведених обставин, суд визнає дії ОСОБА_1 щодо подання до суду заяви від 05.11.2026 про відвід судді у справі № 300/1849/26, яка містить нецензурну лексику, образливі слова на адресу судді, як зловживання процесуальними правами, що є неприйнятним.
При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що він не позбавлений права звернутися до суду із заявою про відвід судді у випадку дотримання вимог процесуального закону, зокрема, без вживання образливої лексики.
За правилами частини 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З метою запобігання можливості подальшого зловживання процесуальними правами та спонукання позивача до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами, суд вважає за необхідне попередити позивача про недопустимість такого зловживання та залишити без розгляду заяву від 05.11.2026 про відвід судді у справі № 300/1849/26 на підставі частини 3 статті 45 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 44, 45 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 від 05.11.2026 про відвід судді.
Попередити ОСОБА_1 про недопустимість в подальшому зловживання своїми процесуальними правами та обов`язковість добросовісно ними користуватися.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя Микитин Н.М.