ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141356324

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

09 листопада 2026 року Справа №640/13881/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Хмельницькгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Міністерство енергетики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільних систем "Хмельницькгаз" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України у якому просив суд

1) визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу АТ “Хмельницькгаз” в частині включення до структури тарифу компенсації недоотриманої позивачем в 2014-2018 рр. тарифної виручки;

2) зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для АТ “Хмельницькгаз” економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, в тому числі, включивши до структури такого тарифу компенсацію недоотриманої тарифної виручки в сумі 267 780,61 грн. без ПДВ за 2014-2018 рр.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року, з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2020 року про виправлення описки, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2020 року, позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо незабезпечення належного розгляду заяви позивача про перегляд тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" в частині включення до структури тарифу компенсації тарифної виручки, недоотриманої позивачем в 2014 - першому півріччі 2019 рр. та зобов`язано НКРЕКП встановити для АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, в тому числі, включивши до структури такого тарифу: компенсацію недоотриманої тарифної виручки в сумі 481 708,49 тис грн без ПДВ за 2014 - перше півріччя 2019 рр; 18% податку на прибуток з недоотриманої тарифної виручки в розмірі 86 707,53 тис грн.

Постановою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року вищезазначені судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2021 прийнято справу до провадження, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

18.11.2021, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва за п. 4 ч. 1 ст. 236 КАС України, задоволено клопотання про зупинення провадження у адміністративній справі, зупинено провадження в адміністративній справі №640/13881/19 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Хмельницькгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії для можливості примирення сторін (мирного врегулювання спору) до закінчення процедури врегулювання, на підставі Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”, різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надавалися Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Хмельницькгаз" у спірному періоді, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Також, вказаною ухвалою суду зобов`язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які були підставою для зупинення провадження.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

23.05.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 24.05.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 адміністративну справу прийнято до провадження в стані зупинення - для можливості примирення сторін (мирного врегулювання спору) до закінчення процедури врегулювання, на підставі Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу”, різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надавалися Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Хмельницькгаз" у спірному періоді, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Зобов`язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які були підставою для зупинення провадження.

22.04.2026 від відповідача надійшло до суду клопотання про закриття провадження у справі за пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України, та додаткові пояснення до клопотання.

24.04.2026 до суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшла заява про поновлення провадження у справі, оскільки обставини, що стали підставою для зупинення провадження, припинили своє існування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 задоволено клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про поновлення провадження у справі; поновлено провадження у справі № 640/13881/19; суд перейшов до розгляду адміністративної справи № 640/13881/19 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовчі дії.

12.05.2026 до суду надійшло клопотання третьої особи про заміну сторони її правонаступником.

14.05.2026 позивачем подано заперечення щодо клопотання відповідача про закриття провадження.

28.05.2026 від відповідача надійшло до суду додаткові пояснення на заперечення позивача щодо клопотання.

09.09.2026, в ході проведення підготовчих дій, за участі представника позивача Доценко О.О., представника відповідача Свердловської І.В., за відсутності представника третьої особи, з`ясувавши думки учасників, судом на місці ухвалено задовольнити клопотання третьої особи та замінити третю особу Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на Міністерство енергетики України.

07.10.2026, в ході проведення підготовчих дій, за участі представника позивача Доценко О.О., представника відповідача Свердловської І.В., за відсутності представника третьої особи, з`ясувавши позиції учасників щодо поданого відповідачем клопотання про закриття провадження, за відсутності заперечень сторін, судом на місці ухвалено завершити розгляд клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі у порядку письмового провадження.

Суддя зазначає, що клопотання відповідача про закриття провадження у справі вирішується судом у відповідні процесуальні строки враховуючи навантаження у роботі судді.

Суддя враховує наступне.

Відповідач просить суд закрити провадження у справі за пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України обґрунтовуючи тим, що на сьогодні діє Закон України від 14.07.2021 № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» зі змінами (далі - Закон № 1639), який розроблено з метою визначення комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, зокрема і для урегулювання заборгованостей суб`єктів ринку природного газу.

Враховуючи норми статті 3 та частини 2 статті 4 Закону № 1639, постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1472 «Про включення АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу» АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, у зв`язку з чим, Товариство є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1639.

Крім того, постановою НКРЕКП 12.03.2024 № 515 «Про затвердження АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» обсягу перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу» АТ «Хмельницькгаз» затверджено обсяг перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, що утворився за період до 31 грудня 2019 року включно у сумі 544 488,83 тис. грн (без ПДВ).

Зазначає, що НКРЕКП в межах вимог Закону № 1639 виконала всі покладенні законодавцем зобов`язання та враховуючи статтю 6 Конвенції, статті 55 Конституції України, висновки середі іншого у рішеннях Конституційного Суду України № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року, №18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, у постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року по справі № 800/541/16, виходячи зі статей 2, 5 та 19 КАС України, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай безпосередніх індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право АТ «Хмельницькгаз» на включення до структури тарифу компенсації недоотриманої до 2019 року тарифної виручки реалізовано НКРЕКП шляхом прийняття постанов НКРЕКП від 16.11.2022 № 1472 та від 12.03.2024 № 515, відтак вважає, що у позивача на сьогодні відсутні порушені права та інтереси за заявленим позовом.

Вказує, що процедура врегулювання на підставі Закону № 1639, різниці між фактичною вартістю послуг з розподілу природного газу, що надавалися АТ «Хмельницькгаз» у спірному періоді, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП, станом на сьогодні триває, водночас НКРЕКП в межах вимог Закону № 1639 виконала всі покладені законодавцем зобов`язання.

Також повідомлено, що постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1775 «Про зупинення ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» (далі - Постанова № 1775) з 01.10.2023 зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої АТ «Хмельницькгаз» у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.

Крім того, постановою НКРЕКП від 10.01.2024 № 58 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП» постанову НКРЕКП від 22.12.2021 № 2774 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» визнано такою, що втратила чинність.

Відтак, наразі господарська діяльність з розподілу природного газу АТ «Хмельницькгаз» не провадиться.

Вважає, що навіть у разі вирішення справи по суті, встановлення для позивача економічно обґрунтованого тарифу на розподіл природного газу, не матиме жодних правових наслідків для позивача та не відновить його нібито порушеного права, оскільки тариф на послуги розподілу природного газу встановлюється (переглядається) НКРЕКП за умови провадження ліцензіатом господарської діяльності.

Додає, що для АТ «Хмельницькгаз» в 2014-2019 рр. тарифи на послуги розподілу природного газу були встановлені: з 01.01.2014 постановою НКРЕКП від 30.12.2013 року № 1838; з 01.05.2014 постановою НКРЕКП від 30.04.2014 року № 614; з 01.04.2015 постановою НКРЕКП від 03.03.2015 року № 535; з 01.07.2015 постановою НКРЕКП від 30.06.2015 року № 1920; з 01.10.2015 постановою НКРЕКП від 24.09.2015 року № 2419; з 01.01.2016 постановою НКРЕКП від 29.12.2015 року № 3193; з 01.04.2016 постановою НКРЕКП від 24.03.2016 року № 453; з 01.10.2016 постановою НКРЕКП від 27.09.2016 року № 1640; з 01.01.2017 постановою НКРЕКП від 15.12.2016 року № 2312; з 01.04.2017 постановою НКРЕКП від 28.03.2017 № 382; з 01.01.2020 постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3047.

Позивачем не було оскаржено до суду зазначені постанови НКРЕКП про встановлення тарифу та не надано до суду докази визнання їх незаконними, відтак товариство погодилось з визначеним розміром суми компенсацій за попередній період з врахуванням ним самим визначених збитків.

Додатково представник також вказав, що у справі 640/11841/19 Харківським окружним адміністративним судом рішенням від 09 жовтня 2025 року вже надавалась правова оцінка аналогічно заявленим підставам даного позову в даній справі, яке обґрунтоване не розглядом НКРЕКП заяви від 26.02.2019 № 29005.2-сл-954-0219. Судом у справі 640/11841/19 встановлено, що за результатами розгляду вказаної заяви позивача НКРЕКП прийнято постанову від 24.12.2019 № 3047 про встановлення тарифу на послуги з розподілу газу для АТ «Хмельницькгаз» та несвоєчасний розгляд заяви позивача (тобто не в межах 30 календарних днів) не може бути свідченням протиправної бездіяльності НКРЕКП, оскільки прийняттю постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3047 передувала визначена статтями 15 та 16 Закону №1540-VIII процедура щодо підготовки рішення Регулятора та проведення відкритого обговорення проекту рішення Регулятора. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги AT «ОГС «Хмельницькгаз» в частині визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП, яка полягає у не встановленні економічно обґрунтованого тарифу на послуги з розподілу природного газу для АТ «ОГС «Хмельницьгаз» є необґрунтованими та до задоволенню не підлягають. Також, в межах справи 640/11841/19 відповідно до заявлених вимог про відшкодування шкоди судом враховано, що на час вирішення справи судом відносини із врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу врегульовані Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 №1639-IX. Постановою НКРЕКП від 16.11.2022 №1472-2022 … позивача включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу. Крім цього, постановою НКРЕКП 12.03.2024 №515 … товариству затверджено обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу за періоди надання послуг з розподілу природного газу до 31 грудня 2019 року включно на загальну суму 544488,83 тис.грн (без ПДВ).

До суду надіслано представником довідку про набрання законної сили судовим рішенням у справі 640/11841/19 – 11.11.2025.

Враховуючи вищезазначене, відповідач вказує про відсутність предмета спору та правових підстав для захисту прав позивача, наявності підстав для закриття провадження у справі.

Позивач у своїх запереченнях наполягає на відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження.

Вказує, що заборгованість, яка визначена постановами НКРЕКП від 16.11.2022 № 1472 та від 12.03.2024 № 515 свідчить саме про те, що ця заборгованість, має бути врегульована у відповідності до вимог Закону №1639 та не може стягуватись додатково в судовому порядку.

Вважає, що відповідно до Закону №1639-IX за наявності певних умов та юридичних фактів спірна заборгованість відповідача перед позивачем (незалежно від її підтвердження судовим рішенням у даній справі) може бути врегульована на підставі цього Закону у майбутньому, проте станом на момент звернення до суду із цим позовом відсутня необхідна сукупність юридичних фактів, які в своїй структурній єдності спричиняють врегулювання спірної заборгованості на підставі Закону №1639-IX.

Вказуючи також на аналогічну правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №906/1357/20 та постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №922/3220/20, Закон №1639-ІХ не припиняє основного зобов`язання та не усуває факту порушення прав позивача, а лише передбачає можливість врегулювання заборгованості у майбутньому.

В свою чергу, проведення взаєморозрахунків можливе лише у разі укладення сторонами договору про організацію взаєморозрахунків. Позивачем не укладено договори на врегулювання заборгованості відповідно до наведених норм Закону України №1639-IX та відповідно не здійснено врегулювання спірної заборгованості, відтак, юридичний склад, що обумовлений Законом №1639-IX для ствердження про врегулювання заборгованості учасника ринку природного газу оператора газорозподільної системи є таким, що не відбувся, а отже немає відповідного правового наслідку, не встановлено, не реалізовано та не припинено права та обов`язки учасників зобов`язання в цілому.

Зауважує, що з моменту прийняття Закону № 1639-IX до сьогодні коштів до спеціального фонду державного бюджету на 2021-2024 роки не закладалось, а 2026 рік навіть в частині 3 статті 4 Закону 1639 в редакції з останніми змінами не згадується.

Додає, що на сьогодні ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2025 відкрито провадження у справі №924/165/25 за позовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» про стягнення 172 258 402,24 грн., а саме: 88 112 135,55 грн заборгованості з оплати добових небалансів за період липня грудня 2019 року за договором транспортування природного газу №1512000715 від 17.12.2015 (далі - Договір), 9 831 551,13 грн пені, 13 434 466,90 грн 3% річних та 60 880 248,66 грн інфляційних втрат. Також, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.07.2025 у справі №924/415/25 за позовом АТ «Укртрансгаз» до АТ «Оператор газорозподільної системи «Хмельницькгаз» стягнуто з товариства 204 393 900,41 грн. збитків. Наведене підтверджує невиконання Закону № 1639-IX до сьогодні.

Предметом даної справи є протиправна бездіяльність НКРЕКП щодо перегляду та встановлення економічно обґрунтованого тарифу, яка є видом пасивної поведінки та триваючою.

Натомість Закон №1639-ІХ регулює зовсім інші правовідносини, процедуру можливого врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Посилання відповідача на Закон №1639-ІХ не спростовує наявності спірних правовідносин та не є підставою для закриття провадження у справі.

Позивач наполягає на порушенні прав позивача бездіяльністю НКРЕКП у питаннях перегляду структури тарифу на послуги розподілу природного газу, які віднесені до його виключної компетенції.

Твердження відповідача про відсутність порушеного права вважає необґрунтованим. Закон №1639-ІХ та прийняття відповідачем постанови НКРЕКП від 12.03.2024 №515 та постанови НКРЕКП від 16.11.2022 №1472 не усувають факту вже допущеного порушення, яке підлягає судовій оцінці на момент вчинення порушення, а не на момент розгляду справи. Позивачем заявлено у даній справі про бездіяльність НКРЕКП щодо неналежного розгляду заяви АТ «Хмельницькгаз» № 29005.2-Сл-954-0219 від 26.02.2019. НКРЕКП не виконало вимог, передбачених Процедурою 369 та Тимчасовою методикою 389 та не переглянуло для АТ «Хмельницькгаз» тариф ні за заявою АТ «Хмельницькгаз», ні з власної ініціативи, не відмовило АТ «Хмельницькгаз» у перегляді тарифу із підстав, передбачених законодавством. Наполягає також, що законодавство не передбачає права Регулятора безстроково не приймати рішення за поданими заявами.

Вважає, що предмет спору існує, право позивача є порушеним, спір виник саме у сфері публічно-правових відносин, відповідачем є суб`єкт владних повноважень, позивач оскаржує бездіяльність при здійсненні владних управлінських функцій.

Незгода відповідача із позовними вимогами або їх правовим обґрунтуванням не є підставою для закриття провадження у справі.

Вказуючи на судову практику та положення статті 19 КАС України, позивач зазначає, що справа належить до юрисдикції адміністративних судів, спір має публічно-правовий характер, предмет судового захисту існує, право позивача є порушеним, підстави для закриття провадження, передбачені пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України, відсутні.

Суддя зазначає слідуюче.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист та його способи і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно- правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій та предметом якого є рішення, дія чи бездіяльність, що на думку особи порушує його права, свободи або законні інтереси.

Одночасно, за змістом наведених норм Конституції України та КАС України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.

Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах, в межах яких виник спір. При цьому, порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Таким чином, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Натомість, вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті, та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі № 522/3665/17 (провадження № К/9901/38991/18) констатував, що з огляду на вимоги статей 2 та 5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Також, Верховний Суд встановив, що в контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду.

Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту. При цьому, заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Одночасно, спосіб захисту це матеріально-правовий засіб примусового характеру, за допомогою якого відбувається відновлення/визнання порушеного/оспорюваного права чи законного інтересу особи.

Разом з цим, в силу статі 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У Постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року по справі № 800/541/16, суд підкреслив, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Верховним Судом у постанові від 03.10.2023, у межах справи №160/2347/19 зазначено, що:

« 52. Зміст викладених норм Процедури №369 і Тимчасової методики свідчить, що тарифи на транспортування природного газу встановлюються для відповідних підприємств рішенням НКРЕКП, яка приймає його за наслідками розгляду заяви підприємства, до якої міститься в матеріалах справи розрахунки, що підтверджують структуру тарифу.

53. Рішення про встановлення тарифу приймається НКРЕКП у тридцятиденний строк з дня надходження заяви та необхідних документів. Перебіг цього строку може бути зупинено, якщо виникла необхідність доопрацювання структури тарифу або інвестиційної програми; якщо при розгляді заяви виникли питання, що потребують додаткового вивчення і доопрацювання.

54. Вирішуючи подібний спір, що також стосувався бездіяльності НКРЕКП, яка полягала у неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги транспортування природного газу, Верховний Суд у постанові від 08.12.2022 у справі № 640/11726/19 зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового акту віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

55. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/ протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

56. Бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень, та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

57. Таким чином, для визнання бездіяльності НКРЕКП протиправною необхідно дослідити чи дійсно Регулятор навмисно ухилявся від прийняття рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги транспортування природного газу за результатами розгляду та на підставі поданої заяви суб`єкта господарювання.

58. Тотожний підхід до оцінки рішень (дій, бездіяльності) НКРЕКП у подібних правовідносинах був висловлений також постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 640/22634/19.»

За даною справою позивач наполягає на бездіяльності НКРЕКП щодо не розгляду його заяви № 29005.2-Сл-954-0219 від 26.02.2019 з перегляду тарифу на розподіл природного газу для АТ «Хмельницькгаз» у бік економічно обґрунтованого, а саме в частині включення до структури тарифу компенсації недоотриманої позивачем в 2014-2018 рр. тарифної виручки, та як наслідок, не прийняття відповідних рішень у формі постанов.

Судом встановлено, що для АТ «Хмельницькгаз» в 2014-2019 рр. тарифи на послуги розподілу природного газу були встановлені:

з 01.01.2014 постановою НКРЕКП від 30.12.2013 року № 1838;

з 01.05.2014 постановою НКРЕКП від 30.04.2014 року № 614;

з 01.04.2015 постановою НКРЕКП від 03.03.2015 року № 535;

з 01.07.2015 постановою НКРЕКП від 30.06.2015 року № 1920;

з 01.10.2015 постановою НКРЕКП від 24.09.2015 року № 2419;

з 01.01.2016 постановою НКРЕКП від 29.12.2015 року № 3193;

з 01.04.2016 постановою НКРЕКП від 24.03.2016 року № 453;

з 01.10.2016 постановою НКРЕКП від 27.09.2016 року № 1640;

з 01.01.2017 постановою НКРЕКП від 15.12.2016 року № 2312;

з 01.04.2017 постановою НКРЕКП від 28.03.2017 № 382;

з 01.01.2020 постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3047.

Зокрема, за результатами розгляду заяви позивача № 29005.2-Сл-954-0219 від 26.02.2019 НКРЕКП було прийнято постанову від 24.12.2019 № 3047 про встановлення тарифу на послуги з розподілу газу для АТ «Хмельницькгаз».

Суд враховує та зазначає, що перелічені вище постанови НКРЕКП позивач в судовому порядку не оскаржував, доказів визнання їх протиправними та скасованими не надав.

В свою чергу, судом встановлено, що позивач оскаржував у справі №640/11841/19 бездіяльність НКРЕКП щодо встановленого НКРЕКП тарифу протягом 2014-2019 років у бік економічно обґрунтованого, в якій рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року адміністративний позов залишено без задоволення. Зокрема, суд у справі №640/11841/19 дійшов висновку про відсутність бездіяльності відповідача у не розгляді заяви АТ «ОГС «Хмельницькгаз» від 26.02.2019 № 29005.2-сл-954-0219 та враховано, що за результатами розгляду заяви позивача НКРЕКП прийнято постанову від 24.12.2019 № 3047 про встановлення тарифу на послуги з розподілу газу для АТ «Хмельницькгаз» та зазначено, що несвоєчасний розгляд заяви позивача (тобто не в межах 30 календарних днів) не може бути свідченням протиправної бездіяльності НКРЕКП, оскільки прийняттю постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3047 передувала визначена статтями 15 та 16 Закону №1540-VIII процедура щодо підготовки рішення Регулятора та проведення відкритого обговорення проекту рішення Регулятора. Суд дійшов висновку, що позовні вимоги AT «ОГС «Хмельницькгаз» в частині визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП, яка полягає у не встановленні економічно обґрунтованого тарифу на послуги з розподілу природного газу для АТ «ОГС «Хмельницьгаз» є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Судом також вказано про не оскарження позивачем постанов НКРЕКП від 30.12.2013 року № 1838, від 30.04.2014 року № 614, від 03.03.2015 року № 535, від 30.06.2015 року № 1920, від 24.09.2015 року № 2419, від 29.12.2015 року № 3193, від 24.03.2016 року № 453, від 27.09.2016 року № 1640, від 15.12.2016 року № 2312, від 28.03.2017 № 382, від 24.12.2019 № 3047.

Також, у справі №640/11841/19 вказано, що на час вирішення спору відносини із врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу врегульовані Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 №1639-IX. Постановою НКРЕКП від 16.11.2022 №1472-2022 … позивача включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу. Крім цього, постановою НКРЕКП 12.03.2024 №515 … товариству затверджено обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу за періоди надання послуг з розподілу природного газу до 31 грудня 2019 року включно на загальну суму 544488,83 тис.грн (без ПДВ).

Судове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі №640/11841/19 набрало законної сили – 11.11.2025.

Вирішуючи клопотання в даній справі встановлено, що право АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» на включення до структури тарифу компенсації недоотриманої в 2014-2018 рр. тарифної виручки реалізовано НКРЕКП, як до моменту подання позову - шляхом прийняття, зокрема, постанови НКРЕКП №453 від 24.03.2016 в редакції постанови від 15.12.2016 №2312 так і після – шляхом прийняття постанов від 28.03.2017 № 382 та від 24.12.2019 № 3047.

Також, постановою від 16.11.2022 № 1472 «Про включення АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу» АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Відповідно, АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1639-ІХ.

Постановою 12.03.2024 № 515 «Про затвердження АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» обсягу перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу» АТ «Хмельницькгаз» передбаченою тарифами на розподіл природного газу, що утворився за період до 31 грудня 2019 року включно у сумі 544 488,83 тис. грн (без ПДВ) з метою врегулювання даного питання на підставі Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639-ІХ.

В наступному, постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1775 «Про зупинення ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» з 01.10.2023 зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої АТ «Хмельницькгаз» у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію.

Відповідно вбачається, що наразі господарська діяльність з розподілу природного газу позивачем АТ «Хмельницькгаз» не провадиться.

Слід також зазначити, що постановою НКРЕКП від 10.01.2024 № 58 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП» постанову НКРЕКП від 22.12.2021 № 2774 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКГАЗ» визнано такою, що втратила чинність.

Суд зазначає, що перегляд тарифів на послуги з розподілу природного газу та оцінка економічної обґрунтованості тарифів, які зафіксовані в прийнятих відповідачем постановах може бути надана судом лише в межах розгляду позову про оскарження постанови, оскільки тарифи встановлюються відповідними постановами, а відтак належним способом захисту порушених прав внаслідок дії таких тарифів є оскарження постанов із можливістю відшкодування заподіяних збитків, що, однак, не є предметом даного позову.

Твердження позивача про бездіяльність НКРЕКП, яка полягає у не розгляді його заяви з перегляду тарифу на розподіл природного газу для АТ «Хмельницькгаз» за заявою № 29005.2-Сл-954-0219 від 26.02.2019 у бік економічно обґрунтованого, а саме в частині включення до структури тарифу компенсації недоотриманої позивачем в 2014-2018 рр. тарифної виручки, та як наслідок, не прийняття відповідних рішень у формі постанов, не відповідають дійсним обставинам справи, вказують на відсутність порушеного права позивача та неналежний спосіб захисту, оскільки позивачем не оскаржуються у даній справі постанови НКРЕКП, якими були встановлені тарифи для ліцензіата.

Також враховуючи встановлене, суд зазначає про використання позивачем права на звернення до суду із аналогічними вимогами у справі №640/11841/19, в якій Харківським окружним адміністративним судом надано правову оцінку заявленій АТ «Хмельницькгаз» бездіяльності НКРЕКП щодо не розгляду заяви № 29005.2-Сл-954-0219 від 26.02.2019, що як наслідок свідчить про відсутність предмету спору в даній справі та відповідно неможливість її вирішення судом.

Заперечення позивача щодо застосовності відповідачем Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639-ІХ суд вважає таким, що не спростовує обставин не оскарження позивачем постанов НКРЕКП про встановлення тарифу на послуги з розподілу газу для АТ «Хмельницькгаз», заявлення щодо бездіяльності НКРЕКП у справі №640/11841/19, та підтверджує вчинення дій НКРЕКП щодо врегулювання заборгованості з позивачем на ринку природного газу зокрема прийняттям постанов НКРЕКП від 16.11.2022 № 1472 якою включено АТ «Хмельницькгаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, де Товариство є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1639-ІХ, від 12.03.2024 № 515 якою товариству затверджено обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу за періоди надання послуг з розподілу природного газу до 31 грудня 2019 року включно на загальну суму 544488,83 тис.грн (без ПДВ).

Верховний Суд своєю ухвалою від 01.02.2018 у справі № 800/554/17 закрив провадження у справі за пунктом 1 частини першої статі 238 КАС України з іншої підстави у зв`язку із недоведеністю порушення оскаржуваними діяннями особистих прав та інтересів позивача.

Верховний Суд у вказаній ухвалі зазначив, «що гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.»

Відтак, підстава про закриття провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України «справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» тлумачиться Верховним Судом ширше і включає всі випадки, коли правила КАС України унеможливлюють розгляд справи в адміністративному суді.

Враховуючи встановлені обставини у справі, доводи сторін, суд вказує, що позивачем не спростовано твердження відсутності порушеного права станом на час вирішення клопотання відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача, закриття провадження у справі, оскільки позов не належить розгляду за правилами адміністративного судочинства з огляду на відсутність порушеного права.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 183, 238, 248, 256 КАС України, суддя,

у х в а л и в:

Задовольнити клопотання відповідача.

Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Хмельницькгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Міністерство енергетики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - закрити.

Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Войтович І. І.