**УХВАЛА**
****
м. Вінниця
09 листопада 2026 р. **Справа № 120/15583/26**
****
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши матеріали справи зустріної позовної заяви, що подана в адміністративній справі
за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. К. Василенка, 21, м. Вінниця, 21027)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскурт"(вул. В. Любленка, 82, с. Хижинці, Вінницька обл., 23209)
про: стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності,
**ВСТАНОВИВ:**
****В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскурт" про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.
В обґрунтування заявлених позивач зазначає, що за відповідачем рахується податкова заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 3 066 424, 88 грн. Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати донарахованих позивачем на підставі податкових повідомлень-рішень від 09.09.2025 №0278120702 та №0278150702 сум грошового зобов\`язання. Позивач вказує, що у зв\`язку з несплатою відповідачем податкового боргу у визначені строки, ним 18.03.2025 прийнято рішення про опис майна, що перебуває у власності відповідача, у податкову заставу. 07.10.2026 податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Наведене зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 19.10.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
03\.11.2026 за вх.№75600/26 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскурт" надійшла зустрічна позовна заява до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якій заявлено вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2025 №0278120702 та №0278150702.
Так, відповідно до ч. 9 ст. 47 КАС України відповідач, який не є суб\`єктом владних повноважень, може пред\`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.
За приписами ст. 177-178 КАС України відповідач, який не є суб\`єктом владних повноважень, має право пред\`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов\`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об\`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред\`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв\`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою ст. 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об\`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об\`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб\`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб\`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв\`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб\`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов\`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв\`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб\`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв\`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб\`єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
В межах зустрічної позовної заяви позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2025 №0278120702 та №0278150702.
У сфері оподаткування права та обов\`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов\`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Строк давності у 1095 днів, встановлений ст. 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов\`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов\`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).
При цьому положення п. 102.5 ст. 102 ПК України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду.
За змістом п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов\`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 виділила такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб\`єкта владних повноважень:
1\) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (ч. 2 ст. 122 КАС України);
2\) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов\`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (ч. 4 ст. 122 КАС України);
3\) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов\`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (п. 56.19 ст. 56 ПК України).
Оскільки матеріали справи не містять відомостей про досудове оскарження податкових повідомлень-рішень від від 09.09.2025 №0278120702 та №0278150702, то строк звернення до суду із заявленими в межах даної справи позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень становить шість місяців з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про винесення такого рішення.
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 09.09.2025 №0278120702 та №0278150702 вручені 09.09.2025 директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскурт" Марінюку І.П. Отже, шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження рішень закінчився 09.03.2026.
Відтак, звернувшись 03.11.2026 до суду з позовною заявою про оскарження податкових повідомлень-рішень від 09.09.2025 №0278120702 та №0278150702 Товариством з обмеженою відповідальністю "Баскурт" суттєво пропущено вищевказаний строк.
Ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов\`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заява про поновлення строку Товариством з обмеженою відповідальністю "Баскурт" не подана.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак Товариству з обмеженою відповідальністю "Баскурт" необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зустрічною позовною заявою із наданням належних та допустимих доказів поважності причин його пропуску.
Крім того, згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення зазначених вимог до зустрічної позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об\`єкти та розміри ставок судового збору визначено ЗУ "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3 328,00 грн.
Зустрічна позовна заява містить вимоги про скасування двох податкових повідомлень-рішень від 09.09.2025: №0278120702 на суму 2 239 265,00 грн та №0278150702 на суму 1 371 046,16 грн, загальна сума яких становить 3 610 311,16 грн.
Такі вимоги мають майновий характер, оскільки стосуються зменшення розміру грошових зобов\`язань позивача за зустрічним позовом.
Судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову становить 54 154,67 грн (3 610 311,16 грн ? 1,5%). Оскільки це перевищує встановлену законом максимальну межу в 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (33 280,00 грн), до сплати підлягає судовий збір у розмірі 33 280,00 грн.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за звернення із зустрічною позовною заявою Товариству з обмеженою відповідальністю "Баскурт" необхідно сплатити судовий збір в розмірі 26 624 грн.
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п\`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого зустрічного позову вимогам ст. 161 КАС України, зустрічну позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб, зазначений в мотивувальній частині ухвали.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 177, 178, 248, 256 КАС України,
**УХВАЛИВ:**
****Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскурт" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Баскурт" у 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки зустрічної позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати відповідачу.
*Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.*
__
**Суддя Маслоід Олена Степанівна**
****