RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Вирок № 141351719

Lecture à voix haute momentanément indisponible

Провадження № 1-кп/748/1/26

Єдиний унікальний № справи 748/1253/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року

м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270000000140 від 17 березня 2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сума Агдамського району, Азербайджан, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.17, п. а, і ст.93 КК України (в редакції 1960 року), ч.3 ст.142 КК України (в редакції 1960 року), ч.3 ст. 28, ч.2 ст.15 п.п.6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України (в редакції 2001 року), ч.4 ст.187 КК України, ст.257 КК України,

за участю прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

в с т а н о в и в :

В кінці 2000 року ОСОБА_20 з метою вчинення нападів на громадян та заволодіння індивідуальним майном, а також з метою навмисного позбавлення життя потерпілих, у разі їх активного опору нападникам, діючи умисно з корисливих мотивів, організував стійку злочинну групу (банду), до складу якої увійшли обвинувачений ОСОБА_8 , особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та провадження по справі закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, Особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та провадження по справі закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та Особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, яка діяла на протязі двох років.

Згідно розробленого плану злочинних дій, члени злочинного угрупування приймали участь в озброєній банді, виконуючи наступні функції, спрямовані на досягнення наміченого плану: ОСОБА_20 , як організатор, здійснював загальне керівництво озброєною групою, розділяв ролі між її учасниками, озброївся пістолетом «ТТ», про наявність якого були обізнані інші учасники банди, які усвідомлювали, що пістолет може бути застосований під час нападу, розподіляв здобуте злочинним шляхом майно і грошові кошти, збирав та аналізував інформацію щодо майбутніх об`єктів нападу.

Особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та провадження по справі закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, приймав активну участь у розбійних нападах та замахах на вбивство, вбивствах потерпілих, виконував пошук знарядь злочину, цінностей та грошових коштів.

ОСОБА_8 збирав інформацію щодо майбутніх об`єктів нападу, приймав активну участь у скоєнні злочинів та безпосередньо під час їх скоєння, здійснював фізичне та психічне подолання опору потерпілих.

Особа, матеріали справи відносно якої виділені в ореме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, збирав інформацію щодо майбутніх об`єктів нападу, забезпечував банду автомобілем, з метою прикриття злочинної діяльності, уникнення викриття правоохоронними органами учасників організованої групи, безпосередньо під час скоєння злочинів, здійснював фізичне та психічне подолання опору потерпілих.

особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та провадження по справі закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, збирав інформацію щодо майбутніх об`єктів нападу, приймав активну участь у скоєнні злочинів та безпосередньо під час їх скоєння, здійснював фізичне та психічне подолання опору потерпілих, виконував пошук знарядь злочину, цінностей та грошових коштів.

Особа, матеріали справи відносно якої виділені в ореме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, приймав активну участь в скоєнні злочинів та безпосередньо під час їх скоєння, здійснював фізичне та психічне подолання опору потерпілих, виконував пошук знарядь злочину, цінностей та грошових коштів.

З метою прикриття своєї злочинної діяльності, уникнення викриття правоохоронними органами, учасники організованої групи використовували заздалегідь підготовлений автомобіль марки «Форд Сієра». У розпорядженні злочинної групи знаходився пістолет марки «ТТ» з бойовими припасами до нього, інші знаряддя злочину, про що були обізнані всі члени банди.

Своїми умисними діями, які виразились в участі у організованій озброєній банді та у вчинюваних нею нападах, ОСОБА_8 скоїв злочин, передбачений ст. 257 КК України.

Створена ОСОБА_20 банда у складі особи, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та провадження по справі закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, обвинуваченого ОСОБА_8 та особи, кримінальна справа відносно якої органом досудового слідства була закрита у зв`язку з її смертю, вчинила розбійний напад з метою заволодіння майном ОСОБА_21 , поєднаний із замахом на умисне вбивство останнього, за таких обставин.

На початку січня 2001 року ОСОБА_20 , матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та провадження по справі закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_8 та особа, кримінальна справа відносно якої органом досудового слідства була закрита у зв`язку з її смертю, дізналися, що у мешканця смт. Михайло Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_21 може знаходитись значна сума грошей та спланували вчинення на нього нападу з метою заволодіння його майном.

Зібравши усю необхідну інформацію про ОСОБА_21 та проаналізувавши дані про його особу, члени банди розробили план злочину, відповідно до якого вони, озброївшись вогнепальною зброєю, використовуючи автомобіль особи, кримінальна справа відносно якої органом досудового слідства була закрита у зв`язку з її смертю, у темну пору доби прибули до місця проживання ОСОБА_21 , обстежили прилеглу до будинку територію, а потім, використовуючи фактор раптовості, вчинили напад на ОСОБА_21 та погрожуючи застосуванням насильства, заволоділи його майном, а у разі опору з боку ОСОБА_21 застосують вогнепальну зброю, при цьому вони допускали заподіяння будь-яких тілесних ушкоджень, в тому числі і вбивства останнього.

06 січня 2001 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, реалізуючи злочинний задум банди, ОСОБА_20 , особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та провадження по справі закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_8 та особа, кримінальна справа відносно якої органом досудового слідства була закрита у зв`язку з її смертю, на автомобілі «Форд Сієра» під керуванням останнього приїхали до будинку ОСОБА_21 для вчинення розбійного нападу ОСОБА_20 взяв з собою пістолет «ТТ», про наявність якого були проінформовані інші учасники банди, особи, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та провадження по справі закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, взяв бейсбольну біту.

Діючи відповідно злочинного плану, особа, кримінальна справа відносно якої органом досудового слідства була закрита у зв`язку з її смертю, залишився в автомобілі, щоб спостерігати за обстановкою, а також у разі потреби забезпечити членам банди можливість швидко залишити місце злочину. У той же час ОСОБА_20 , особи, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та провадження по справі закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та ОСОБА_8 , діючи узгоджено, зайшли на подвір`я господарства ОСОБА_21 , що розташоване по АДРЕСА_3 .

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, особиа матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та провадження по справі закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тримаючи у руках бейсбольну биту, через незачинені вхідні двері проник до жилого будинку, а ОСОБА_20 та ОСОБА_8 , побачивши ОСОБА_21 на подвір`ї, напали на нього з метою заволодіння майном. При цьому ОСОБА_8 наніс декілька ударів у різні частини тіла ОСОБА_21 , однак останній почав активно чинити опір, завдаючи ударів у відповідь.

У цей же час, ОСОБА_20 , діючи на ґрунті спонукань до наживи, за згодою ОСОБА_8 та особи, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та провадження по справі закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, з метою заподіяння смерті ОСОБА_21 , із вищевказаного пістолета «ТТ» здійснив постріл в грудну клітку останньому. Внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, ОСОБА_21 отримав тілесне ушкодження у вигляді: наскрізного поранення м`яких тканин передньої поверхні грудної клітки, не проникаючого у грудну порожнину, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 555 від 16 квітня 2010 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.

У результаті ОСОБА_8 , діючи у складі банди з ОСОБА_20 , особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та провадження по справі закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та особою, кримінальна справа відносно якої органом досудового слідства була закрита у зв`язку з її смертю, з корисливих мотивів, у ході розбійного нападу намагалися вчинити умисне вбивство ОСОБА_21 , застосувавши у ході розбійного нападу на нього вогнепальну зброю, з якої здійснили постріл в область грудної клітки ОСОБА_21 , тобто вчинили всі дії, які вважали за необхідне для скоєння вбивства, однак довести свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_21 , до кінця не змогли з причин, що незалежали від їх волі, оскільки куля влучила у грудну клітку, не задівши життєво важливих органів потерпілого. Після нападу та подолання опору ОСОБА_21 , учасники банди обшукали помешкання потерпілого, однак грошей та цінних речей не знайшли і змушені були залишити місце вчинення злочину, оскільки їх дії могли бути помічені мешканцями сусідніх будинків.

Своїми діями, які виразились у замаху на умисне вбивство ОСОБА_21 з корисливих мотивів, вчиненому організованою групою, ОСОБА_8 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 17, п. п. «а», «і» ст. 93 КК України ( в редакції 1960 року).

Своїми умисними діями, які виразились в нападі з метою заволодіння індивідуальним майном ОСОБА_21 , поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому особою, яка раніше вчинила бандитизм, з проникненням у житло, ОСОБА_8 скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 142 КК України ( в редакції 1960 року).

Крім того, наприкінці травня 2002 року з метою продовження вчинення нападів на окремих осіб особа, ОСОБА_20 продовжуючи підтримувати функціонування створеної ним банди, з відома та згоди ОСОБА_8 , шляхом вербування нових учасників банди залучив до її складу Особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, будучи раніше судимого за злочини проти власності, якому повідомив, що для ефективного функціонування їхньої озброєної групи, необхідно у подальшому здійснювати підшукування інших співучасників, об`єднувати їх зусилля, детально розподіляти між ними обов`язки, підшукувати об`єкти нападу, визначати способи його виконання.

ОСОБА_20 забезпечував належний взаємозв`язок між діями всіх учасників групи, брав участь у підготовці злочинного плану та вчиненні нападу, розподіляв здобуте злочинним шляхом майно і грошові кошти, збирав та аналізував інформацію щодо майбутніх об`єктів нападу.

ОСОБА_22 , володіючи інформацію про те, що у мешканця м. Чернігова ОСОБА_23 може знаходитись значна сума грошей, запропонував особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вчинити напад на останнього, з метою заволодіння грошима та іншими цінностями ОСОБА_23 .

ОСОБА_20 погодився з пропозицією ОСОБА_8 вчинити напад на ОСОБА_23 та почав планувати вчинення злочину, при цьому залучивши, крім ОСОБА_22 , нового учасника очолюваної ним банди Особа, матеріали справи відносно якої виділені в ореме провадження та закрито у зв`язку зі смертю,

У ході планування вчинення злочину учасниками банди, а саме ОСОБА_20 , ОСОБА_8 та Особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, було прийнято рішення про скоєння озброєного нападу на ОСОБА_23 , в ході якого буде вчинене вбивство останнього, щоб запобігти можливості повідомлення правоохоронних органів про даний злочин та мати можливість безперешкодного проникнення в квартиру останнього, з метою заволодіння його майном.

З урахуванням злочинного плану ОСОБА_20 розподілив роль кожного з учасників банди у скоєнні злочину, згідно якого ОСОБА_8 як особа, що особисто знайома з ОСОБА_23 домовляється з останнім про зустріч під вигаданим мотивом, а також приймає активну участь у розбійному нападі та вбивстві потерпілого. ОСОБА_20 як організатор забезпечує групу зброєю та на обумовлену дату зустрічі підшукує транспортний засіб, яким учасники банди вивезуть ОСОБА_23 за межі міста в ліс, де з використанням наявного у них пістолета марки «ТТ» та інших заздалегідь підшукуваних знарядь злочину, скоять вбивство ОСОБА_23 , після чого вони заволодіють грошима та іншими матеріальними цінностями, які він буде мати при собі, а також заволодіють ключами від квартири останнього, з метою послідуючого проникнення в дану квартиру та заволодіння наявними в ній грошима. Особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, згідно відведеної йому ролі буде здійснювати, активну участь в розбійному нападі та вбивстві потерпілого, пошуку цінностей та грошових коштів. Діючий розроблений план з розподілом функцій учасників групи був зрозумілий і доведений до відома всім учасникам банди.

Так, 01 червня 2002 року у вечірній час ОСОБА_8 , діючи відповідно відведеній йому в злочинному плані ролі, зателефонував ОСОБА_23 та під вигаданим приводом, придбати м`ясо лося, домовився про зустріч з останнім по АДРЕСА_4 .

Близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_20 , ОСОБА_8 та Особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, на невстановленому досудовим слідством автомобілі, яким керувала невстановлена досудовим слідство особа, приїхали на зупинку громадського транспорту «Пархоменко», що розташована по проспекту Миру в м. Чернігові, де шляхом обману умовили ОСОБА_23 сісти в даний автомобіль. Діючи відповідно злочинному плану, ОСОБА_20 , Особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, та ОСОБА_8 , невстановленим досудовим слідством автомобілем під керуванням невстановленої особи, привезли ОСОБА_23 в безлюдну місцевість, а саме в ліс, розташований поблизу с. Пакуль Чернігівського району Чернігівської області.

Потім, ОСОБА_20 по узгодженому плану, погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї - пістолета марки «TT», про який було відомо учасникам озброєної групи, разом з ОСОБА_8 та Особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, вивели ОСОБА_24 з автомобіля та погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я останнього, діючи спільно, нанесли ОСОБА_23 декілька ударів руками, ногами та невстановленим предметом з колюче - ріжучими властивостями в різні частини тіла, використовуючи капронову мотузку зв`язали руки та ноги останнього, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно - мозкової травми зі струсом головного мозку, колото - різаних ран лівої щоки з пошкодженням біля вушної залози, зовнішнього слухового отвору, з порізом лицьового нерва зліва, що відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я на строк понад 21 день, згідно висновку судово - медичної експертизи № 1938 від 14 серпня 2002 року.

В ході чого заволоділи майном ОСОБА_23 що було при ньому, а саме 400 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до іноземних валют становить 532,96 грн. за 100 доларів США на суму 2131,84 грн., наручним годинником «Електроніка-53» з браслетом вартістю 70 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до іноземних валют становило 532,96 грн. та 100 доларів США на суму 373,072 грн., електричним ліхтариком «Жучок» та зв`язкою з 10 ключів, які не представляли матеріальної цінності для ОСОБА_23 , а всього шляхом застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я ОСОБА_23 заволоділи майном останнього на загальну суму 2 504,912 грн.

Далі, ОСОБА_8 , діючи спільно та узгоджено за попередньо обумовленим планом, з ОСОБА_20 та Особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, на ґрунті спонукань до наживи, з метою умисного вбивства ОСОБА_23 , завдав йому декілька ударів невстановленим предметом з колюче - ріжучими властивостями в ліву частину голови, після чого ОСОБА_20 здійснив постріл з пістолета марки «TT» в потиличну область голови, однак куля в голову ОСОБА_23 не влучила. Довести свій злочинний задум до кінця не змогли з причин, які не залежали від їх волі. Внаслідок отриманих ушкоджень ОСОБА_23 втратив свідомість, тому ОСОБА_20 , Особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, та ОСОБА_8 вирішили що вбили його.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_20 , ОСОБА_8 та Особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, вважаючи ОСОБА_23 мертвим, залишили останнього зв`язаним на місці вчинення злочину, та діючи згідно раніше розробленого злочинного плану, заволодівши його ключами від квартири, повернулись в м. Чернігів, де приїхали на АДРЕСА_5 . У подальшому, ОСОБА_20 , згідно раніше розробленого плану, з невстановленим водієм залишився біля автомобіля на вулиці неподалік зазначеного будинку спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб в разі небезпеки бути викритими, своєчасно попередити інших учасників нападу ОСОБА_8 та Особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, згідно розподілених ролей прийшли до квартири АДРЕСА_6 , що належала ОСОБА_23 , за допомогою ключів, відібраних у потерпілого проникли до його квартири, де заволоділи грошима ОСОБА_23 в сумі 900 грн.

Всього ОСОБА_20 , ОСОБА_8 та Особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та закрито у зв`язку зі смертю, шляхом нападу поєднаного з застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу заволоділи грошима та матеріальними цінностями ОСОБА_23 на загальну суму 3 404,912 грн., розпорядившись грошовими коштами між учасниками групи.

Своїми діями, які виразились у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_23 , вчиненому з корисливих мотивів, організованою групою, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, ОСОБА_8 скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України 2001 року.

Своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння майном ОСОБА_23 , поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому організованою групою, ОСОБА_8 скоїв злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України 2001 року.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів не визнав. Суду надав показання, що з ОСОБА_25 знайомий близько півроку. Прізвище ОСОБА_26 дізнався під час слідства, а до нападу його не знав, познайомились вони в автомобілі коли їхали в смт.М.Коцюбинське. З ОСОБА_27 познайомились у 1995 році, з ним спілкувались, підтримували дружні відносини. З ОСОБА_28 незнайомий, ОСОБА_29 бачив один раз. По першому епізоду злочинної діяльності зазначив, що потерпілого не знає, вперше побачив його у 2003 році. ОСОБА_27 подзвонив у двері, сказав, щоб вийшов, треба поговорити, з земляками у нарди пограють. Обвинувачений не знав, що вони поїдуть у смт. М. Коцюбинське. ОСОБА_30 в автомобілі по м.Чернігову, потім ОСОБА_27 сказав, що хтось винен гроші, треба поїхати забрати. В автомобілі обвинувачений сидів на передньому пасажирському сидінні. Позаду сидів ОСОБА_31 і чоловік, який представився ОСОБА_32 . Вадим сказав десь посидим, потім спитав чи забрали борг. Після цього вони поїхали до смт. М.Коцюбинське. По приїзду ОСОБА_25 запропонував йому сходити з ним. Автомобіль зупинився, вони пройшли метрів 20-30, далі пішли стежкою. В руках у ОСОБА_25 він нічого не бачив, одягнені вони були в зимовий одяг. Він був раніше з ОСОБА_25 у ОСОБА_33 , ОСОБА_25 сказав, що той чоловік винен гроші. ОСОБА_32 та ОСОБА_27 залишились в автомобілі. У руках у них нічого не було, вони відійшли метрів п`ятдесят, за ними прибіг ОСОБА_32 , у руках у нього була бита - дерев`яна палка. Він подумав, що тут щось не те і хотів повернутись назад, ОСОБА_25 крикнув ОСОБА_34 для чого той узяв біту. До помешкання вони ішли стежкою, побачили, що біля сарая горить світло. Саша їх обігнав, побіг перший, за ним ОСОБА_25 . Обвинувачений стояв за сарєм. Тут він почув крики, зрозумів, що там господар, почув крики, потім хлопок, хлопці побігли до автомобіля, кажуть біда сталась, обвинувачений пішов за ними. Вони бігли повз обвинуваченого, дорогою до автомобіля вони йому не сказали, що поранили чоловіка, також не сказали, що у них був пістолет. Автомобіль стояв трохи далі, чим вони його залишали, повинен був чекати зліва, але його не було, вони побігли вправо. До ОСОБА_35 у двір він не заходив. У ОСОБА_36 приїхали до ОСОБА_37 , потім поїхали до РАЦСу, дорогою посварились. ОСОБА_27 розповів, що вони до цього їздили в смт. М.Коцюбинське, дивитись обстановку, розвідували як він ходить, коли порається, вивчили його маршрут. А наводку дав ОСОБА_27 . Потім ОСОБА_31 розповів, що чоловіка поранили. Вони там були не більше трьох хвилин. Стверджував, що у 2003 році потерпілий ОСОБА_21 надавати показання приїхав з дружиною, тоді він сказав, що обвинуваченого ОСОБА_38 він не бачив, сказав, що з одним з нападників він боровся, навіть, шапку зняв, сказав, що той нападник був повний. ОСОБА_39 тоді загубив ОСОБА_25 . Слідчий потерпілому пояснив, що треба говорити і потерпілий вказав на обвинуваченого( за те, що той не здав ОСОБА_40 ). Стверджував, що ОСОБА_25 його оговорив, все сфабриковано. По другому епізоду обвинувачений надав показання, що з ОСОБА_23 його познайомив співробітник ОСОБА_41 . Обвинувачений займався продажем м`яса лося. Останній раз він сказав, що не вистачає 80 кг. м`яса. Бували випадки, коли він заборговував гроші. Мисливці вранці зателефонували, що убили лося, але разбирати відмовились, тоді обвинувачений зателефонував ОСОБА_25 , взяв таксі, потім зателефонував ОСОБА_42 , що є м`ясо, той сам захотів їхати за ним. ОСОБА_25 сказав, що у нього є родич, який за «копійку» допоможе. Вони їхали в автомобілі та почали сперечатись, ОСОБА_43 став погрожувати обвинуваченому. Вони якраз проїжджали лісополосу за смт. М. Коцюбинське. Обвинувачений попросив водія зупинитись, вийшли з автомобіля, він потягнув ОСОБА_44 на узбіччя, відстань від дороги була 20-30 метрів. В результаті обвинувачений його побив, ОСОБА_29 взагалі не виходив з автомобіля. Обвинувачений сказав, що прив`яжем його до дерева, нехай робить, що хоче. Руки його він прив`язав його ж шнурками. Удари наносив руками і ногами. Бачив у потерпілого кров на обличчі, мабуть, від печатки у нього на пальці, лопнула шкіра під оком. Вадим пішов до автомобіля, а він його ще декілька разів ударив. Вдягнені були в літній одяг, з собою нічого не було. Могилевець повинен був взяти 1500 доларів, а взяв лише 400 доларів. Слідчий написав, що він два кілометри стрибав до траси. ОСОБА_43 був прив`язаний до дерева, їхав ОСОБА_45 та побачив його. На сидінні в машині виявили ключі, які ОСОБА_43 весь час тримав у руках. ОСОБА_29 сказав, що гроші, мабуть, вдома. ОСОБА_29 відмикав двері, до квартири вони зайшли удвох. Обвинувачений знайшов у квартирі 150-200 грн. Гроші ОСОБА_29 взяв собі, він узяв 400 доларів. Після цього поїхали по домівках. Ввважає, що ОСОБА_46 «попрацювали», щоб дав покази проти ОСОБА_47 . Вогнепальної зброї щодо ОСОБА_44 не застосовували.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_48 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень його вина підтверджується показами допитаних судом свідків:

Свідок ОСОБА_49 надав суду показання, що приблизно в 2001 – 2003 році близько 3-ї години ночі їхали з м. Славутича після святкування Дня міста, забезпечували охорону. Зустріли голого чоловіка, він змерз, на голові були якісь ушкодження, руки та ноги були зв`язані шнурком. Чоловік сказав, що його вивезли знайомі, які позичили у нього гроші, щоб не віддавати їх, його прив`язали та покинули у лісі.

Свідок ОСОБА_50 надав показання, що у червні 2002 року повертались з м. Славутича, з охорони громадського порядку. Помітили справа на узбіччі людину. Водій помітив, що він сидів на узбіччі зв`язаний, весь був закривавлений в області голови, порізи, зв`язані пальці, по пояс голий. Великі пальці ніг були зв`язані між собою, вони перерізали вірьовку. Чоловік пояснив, що компаньйони вимагали грошей, вивезли в ліс, сказав, що припускає, що той чоловік працює лікарем на швидкій. Здається, навіть, що вони стріляли, у них з його слів був пістолет. У швидку вони не телефонували, чоловіка відвезли до поліції, туди приїхали і швидка.

Свідок ОСОБА_51 надав показання, що був водієм. ОСОБА_43 зателефонував на швидку, що він у лікарні. Їздив його провідувати. Чи телефонував йому потерпілий не пам`ятає. Чи займався ОСОБА_43 нетрадиційною медициною йому невідомо. Де були тілесні ушкодження уже непам`ятає. Не пам`ятає чи говорив ОСОБА_43 , що підозрює ОСОБА_52 .

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався в порядку спеціального судового провадження згідно з ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2026 року за відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 зі стадії судових дебатів.

Згідно довідки аналітичної системи "Аркан" ОСОБА_8 по закордонному паспорту виїхав за межі України 26 листопада 2019 року через пункт пропуску " Гоптівка" в напрямку рф. ( т.5 а.с. 190, 145-146)

Вина ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доводиться зібраними в ході досудового розслідування доказами, які долучені до матеріалів кримінального провадження та досліджені в судовому засіданні:

Протоколом огляду місця події від 06 січня 2001 року, у ході якого оглянута територія господарства АДРЕСА_3 . На територію господарства мається вхід від дороги, у дворі стежка, яка веде до будинку, за будинком знаходиться цегляний гараж, навіс, проти якого розміщені господарська будівля, яка має п`ять підсобних поміщень з дверними отворами вздовж стежки. Біля дальнього крайнього дверного отвору виявлена в`язана шапка темно-синього кольору. На відстані 2-х метрів від дверей до центра стежки виявлений годинник «командирський» з порваним металевим браслетом. Перпендикулярно огорожі на відстані 15 м за сіткою на городі виявлено слід підошви взуття, який було залито гіпсом. На паркані, який відокремлює проїжджу частину від території двору виявлено волокно білого кольору. В приміщенні будинку у передпокої виявлено предмети одягу потерпілого з пошкодженнями у виді отворів діаметром від 6 до 10 мм зі слідами бурого кольору. У ході огляду вилучено шапку спортивну в`язану темно-синього кольору, годинник «командирський» з металевим пошкодженим браслетом, слід взуття залитий гіпсом, предмети одягу - сорочку чоловічу червонного кольору, жилетку коричневого кольору хутряну, футболку червонного кольору, які були поміщені до спеціальних пакетів (т. 2, а.с.30-32)

Протоколом додаткового огляду місця події від 07 січня 2001 року, у ході якого оглянуто приміщення прибудови сарая та прилеглої до нього території зі сторони городу, що належить ОСОБА_21 по АДРЕСА_3 . В приміщенні прибудови на підлозі в 30 м від вхідних дверей виявлена гільза коричневого кольору, висотою 2,5 мм, діаметром 11 мм. Капсуль гільзи надколотий, на дні гільзи мається надпис 27,0 «ИД». Діаметр дульця гільзи 9 мм. Під дальньою стіною прибудови стоїть каркас вулика, на якому стоїть корзина, виготовлена з лози. В стінках корзини виявлено два отвори 1,5 мм, які розміщені протилежно один від одного. В нижньому до входу прибудови отвір знаходиться на висоті 70 см від підлоги, дальньому - 65 см від підлоги. Біля дальньої стіни на виступі до фундамента за вищезазначеною корзиною була виявлена деформована куля, довжиною 17 мм, діаметром 8 мм. На прилеглій до прибудови території, справа за сараєм є огорожа з сітки рябиці. На відстані 11 м від будівель сітка роз`єднана, від початку огорожа з сітки, сітка роз`єднана. Виявлено слід взуття з нечітким малюнком протектора, довжиною 32 см, довжиною каблука 10 см, шириною 8,5 см. У ході огляду вилучено кулю, гільзу та слід взуття, які поміщені до спеціальних пакетів (т. 2, а.с.33-34).

За висновками судово-медичних експертиз № 202 судово-медичної експертизи від 03 лютого 2003 року та № 555 від 16 квітня 2010 року у гр. ОСОБА_21 мається тілесне ушкодження у вигляді наскрізного поранення м`яких тканин передньої поверхні грудної клітки, не проникаючого в грудну порожнину, котре могло утворитися 06 січня 2001 року від дії кульового ранячого снаряду, випущеного із вогнепальної зброї і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Виходячи з кількості, виявлених зовнішніх ушкоджень, заподіяних ОСОБА_21 , їх характеру та розташування експерт припускає, що вони могли утворитись від одного пострілу. Не виключена можливість, що після отримання вищевказаного тілесного ушкодження ОСОБА_21 міг здійснювати ціленаправлені дії, рухи. Не виключена можливість, що тілесне ушкодження, виявлене у ОСОБА_21 , могло утворитися за обставин, викладених в описовій частині постанови. (т. 2 а.с. 38,40-41).

За висновком балістичної експертизи № 8 від 09 січня 2001 року куля та гільза є частинами штатного патрона до зброї калібру 7,62 мм, що використовується стрілецькою зброєю (пістолет ТТ, автомат ППШ). Куля та гільза відстріляні з нештатної чи переобладнаної зброї (зброя іноземного виробництва меншого калібру, саморобний пістолет чи револьвер, переобладнаний в газовий пістолет чи револьвер) (т.2, а.с.43).

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_21 від 19 листопада 2001 року та протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_21 від 09 квітня 2010 року, згідно яких він проживає за адресою АДРЕСА_3 . 06 січня 2001 року плизько 18:00 год. перебував вдома сам, дружина в цей час була в церкві. Він вийшов з будинку та пішов в сарай нагодувати худобу. На вулиці вже було темно, він включив світло, переступив поріг сарая та взяв сіно, щоб дати козі, розвертаючись побачив перед собою чоловіка азербайджанської національності, вдягнений в звичайну пряму куртку та чоловічу в`язану шапку сірого кольору, зростом приблизно 170 см, смугляве обличчя, лице продовгувате, худорлявої статури. Чоловік одразу схопив його обома руками за груди та почав витягувати з сараю. В цей час він одразу теж схопив чоловіка за груди та почав тягнути на себе, а він навпаки тягнув потерпілого на себе. Окрім вказаної особи на подвір`ї господарства було ще двоє чоловіків, один з яких стояв біля стовпа, на якому горіла лампа. Він був одягнутий в пряму куртку чорного кольору, без головного убору, чорняве волосся, зростом близько 160 см, середньої тіло будови, круглолицій, здається європейської зовнішності. Останній тримав в руці предмет схожий на пістолет та наводив на потерпілого, у цей час коли він вовтузився з першим чоловіком на порозі в сараї. При цьому перший чоловік був спиною до чоловіка, що наводив на нього предмет схожий на пістолет. Він побачив третього чоловіка, який біг повз двір, де все відбувалось в напрямку будинку та забіг за гараж, він його не роздивися. Коли це все відбувалось, він виштовхнув чоловіка з яким тягався з сарая на двір, при цьому в нього злетіла шапка, яка залишилась в сараї, і одразу схопив викрутку яка лежала на столі. Він стояв при виході із сараю з викруткою в руках, чоловік, побачивши його з викруткою, одразу розвернувся та побіг в напрямку присадибної ділянки, а інший чоловік з предметом схожим на пістолет, одразу зробив постріл, на відстані приблизно 2 метри, після пострілу він одразу відчув біль у лівій передній частині грудої клітини, і одразу зупинився, а цей чоловік теж одразу вибіг вслід за першим чоловіком і за ними вибіг із-за гаража третій чоловік та вони побігли з його господарства. (т. 2 а.с. 44, 46-47).

За даними протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 09 квітня 2010 року, потерпілий ОСОБА_21 на наданій йому на впізнання фотоілюстративної таблиці із зображенням чотирьох пістолетів впізнав пістолет, зображений під ілюстрацією № 1, як ідентичний тому, який 06 січня 2001 року на нього наводив невідомий чоловік та в подальшому спричинив йому з нього вогнепальне поранення. На фотознімку № 1 зображений пістолет ТТ. (т. 2 а.с.48-51)

Даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 22 вересня 2010 року, у ході якого потерпілий ОСОБА_21 розказав, що 06 січня 2001 року після 18.00 год. він був у себе вдома за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час вийшов на подвір`я по догляду за тваринами. Коли він виходив із сараю на нього напав чоловік кавказької зовнішності. В подальшому при проведенні очної ставки йому стало відомо його прізвище ОСОБА_53 . Між ними виникла бійка, в ході якої вони почали штовхати один одного і у ОСОБА_38 з голови злетіла в`язана шапка. У момент бійки з ОСОБА_48 потерпілий помітів, що у дворі на відстані 2-3 метрів від них перебував чоловік з пістолетом у руці. Ствол пістолета був направлений на потерпілого. ОСОБА_54 відштовхнув ОСОБА_38 та повернувся у сарай, де взяв викрутку та вийшов назад. В цей момент чоловік, який держав пістолет, вистрілив у потерпілого у грудну клітку. В момент вистрілу ОСОБА_53 почав бігти в бік городу. Чоловік, який здійснив постріл та ще один третій чоловік, який вибіг зі сторони будинку, також почали бігти в бік городу. Потерпілий відчув біль в області грудної клітки та самостійно зайшов в будинок звідки визвав міліцію та швидку допомогу. (т.2 а.с.52-55)

За висновками № 1699 від 29 липня 2002 року та № 1938 від 14 серпня 2002 року судово-медичних експертиз у гр. ОСОБА_23 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, різано-колотих ран лівої щоки з пошкодженням біля вушної залози, зовнішнього слухового отвору з парезом лицьового нерва зліва, які могли утворитись 01 червня 2002 року від неодноразової ударної дії тупим та колючо-різальним предметами та відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я на строк понад 21 день. Малоймовірне утворення усіх тілесних ушкоджень, які мались у потерпілого, при одноразовому самопадінні. Ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку могло утворитися від дії тупого предмета або при ударі від такого і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Тілесні ушкодження у вигляді різано-колотих ран лівої щоки з пошкодженням біля вушної слинної залози та колото-різаної рани зовнішнього слухового отвіру з парезом лицьового нерву зліва могли утворитися від дії колючо-різальної зброї і відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я на строк понад 21 день (т.2 а.с.67-68)

За висновком № 62 від 19 березня 2010 року комісійної судово- медичної експертизи у гр. ОСОБА_23 мали місце тілесні ушкодження у вигляді колотих ушкоджень обличчя зліва та шиї з пошкодженням біля вушної слинної залози, нижньої вітки лицьового нерва, які ускладнились: паралітична розбіжність, косоокість зліва, контрактура м`язів обличчя зліва, стійкий астеновегетативний синдром з гіперкінетичним синдромом могли утворитися в строк та за обставин, на які вказує потерпілий, тобто 01 січня 2002 року від дії предмета з колючо-ріжучими властивостями (не менше трьох травматичних дій) і відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. Дані тілесні ушкодження в момент їх заподіяння не являлись небезпечними для життя та здоров`ю потерпілого. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень, які знаходяться в проекції кута щелепи зліва та задньої поверхні шиї, вважається, що саме цими поверхнями потерпілий був орієнтований до нападника, але взаєморозташування між потерпілим та нападником могло змінюватись. Судово-медичні дані, які б свідчили про наявність у потерпілого ОСОБА_23 ушкоджень, заподіяних внаслідок проведення пострілу з вогнепальної зброї відсутні. Ненадання ОСОБА_23 своєчасної кваліфікованої медичної допомоги могло призвести до інфікування ран. Потерпілий не міг самостійно провести лікування без хірургічного втручання. У ОСОБА_23 наявні рубці обличчя та шиї, пошкодження біля вушної слинної залози, нижньої вітки лицьового нерва, які ускладнились: паралітична розбіжність, косоокість зліва, контрактура м`язів обличчя зліва, являються невиправними, а отже можуть бути розцінені як тяжкі, якщо буде визнано таким, що знівечило обличчя (т.2 а.с.70-73).

За даними протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 08 жовтня 2002 року потерпілий ОСОБА_23 на фотознімках трьох осіб впізнав чоловіка, що зображений на фотознімку під № 3 та зазначив, що саме цей чоловік 01 червня 2002 року біля с. М.Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області наніс йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Згідно довідки дізнавача ОСОБА_55 на фото № 3 зображено ОСОБА_8 (т. 2, а.с.74-76).

За даними протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 15 липня 2002 року, потерпілий ОСОБА_23 серед пред`явлених йому на впізнання фотознімків упізнав чоловіка, зображеного на фотознімку № 4, який здійснив відносно нього злочин 01 червня 2002 року, він знаходився по праву сторону в салоні автомобіля та накидав на потерпілого на шию мотузку. Зазначив, що цей чоловік був наймолодий серед інших учасників. Згідно довідки ст. слідчого з ОВС ОСОБА_56 на фотознімку під № 3 зображено ОСОБА_57 (т. 2, а.с.79-80).

За даними протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 15 липня 2002 року потерпілий ОСОБА_23 серед пред`явлених йому на впізнання фотознімків, впізнав чоловіка, зображеного на фотознімку № 5, який здійснив відносно нього злочин, він у салоні автомобіля за с. М.Коцюбинське накидав шнур на шию, бив його руками та наносив удари по нирках. Крім цього чоловіка ще було двоє. На вулиці у руках у нього потерпілий побачив пістолет, який був направлений на нього. Згідно довідки ст. слідчого з ОВС ОСОБА_56 на фотознімку під № 3 зображено ОСОБА_20 (т. 2, а.с.81-82).

Даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 15 липня 2010 року, у ході якого потерпілий ОСОБА_23 розказав, що 01 червня 2002 року йому додому зателефонував ОСОБА_8 та запропонував йому взяти гроші у сумі 400 доларів США та їхати з ним за м`ясом. Коли він взяв гроші і вийшов на вулицю його зустрів ОСОБА_58 , його посадили до салона легкового автомобіля на заднє сидіння між двома молодими людьми та вивезли за с. М.Коцюбинське в лісову зону. У автомобілі почали на шию накидати мотузку та вимагати гроші, при цьому били руками, а ОСОБА_53 демонстрував перед ним пістолет та направляв його на нього. Якої марки пістолет та чи був він заряджений потерпілому невідомо. Коли потерпілий дістав з кишені брюк гроші ОСОБА_53 їх вихватив у нього з рук та відразу зупинили автомобіль та відкрили задні дверці. Молодий чоловік, що сидів справа від нього, вийшов на вулицю. Фараджов зв`язав потерпілому руки ззаду мотузкою, зняв взуття та зв`язав на ногах два великі пальці, після чого витягли потерпілого на вулицю. Від автомобіля він знаходився на відстані 2-х метрів, на вулиці було темно. З руки ОСОБА_53 зняв годинник «Електроніка-53» з браслетом, забрав ключі від квартири та ліхтарі. Фараджов, знаходячись позаду потерпілого, наніс йому удар якимось гострим предметом у ліву частину обличчя. Знаходячись на вулиці, ОСОБА_53 передав пістолет іншому молодому чоловіку коренастої тілобудови, який направив на потерпілого пістолет. Після нанесення потерпілому ОСОБА_48 удару швайкою в обличчя останній запропонував двом іншим віднести потерпілого до канала та викинуть, після чого залишивши його на місці вони поїхали. Після чого потерпілий ОСОБА_23 на місці події показав як відбувались обставини скоєння злочинів. (т.2 а.с.83-84)

За даними протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 15 липня 2010 року потерпілий ОСОБА_23 серед пред`явлених йому предметів на фотоілюстративній таблиці під № 8 впізнав пістолет, схожий за своїми зовнішніми прикметами на пістолет, яким йому погрожував ОСОБА_53 та інші 01 червня 2002 року в салоні автомобіля за селищем М.Коцюбинське. На ілюстративній таблиці №8 зображений пістолет моделі "ТТ". (т. 2 а.с.85-89).

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_23 від 02 серпня 2002 року, протоколами додаткового допиту потерпілого ОСОБА_23 від 15 січня 2010 року та від 14 липня 2010 року, згідно яких він надав показання, що займався скупкою м`яса лося з ОСОБА_8 його познайомив ОСОБА_59 , який був посередником та представив ОСОБА_38 як головного над усіма мисливцями. 01 червня 2002 року близько 22:00 год. йому зателефонував ОСОБА_58 , у розмові запитував чи є у нього долари, на що він відповів, що є 400 доларів США. Гроші йому були потрібні за розрахунок за м`ясо лося. Домовились зустрітися для знайомства з людьми з якими він працював. Він погодився, вийшов на зупинку де його зустрів ОСОБА_60 і пішли до автомобіля жовто-коричневого кольору, іномарки старого виробництва. Сіли в автомобіль, він сів позаду, де сиділи два хлопці. ОСОБА_61 сів на переднє крісло. В авто був водій. Хлопці були віком приблизно по 17 років, міцної тілобудови, вдягнуті в спортивні футболки. По їх розмові між собою, зрозумів що хлопці із ОСОБА_62 . Під`їзджаючи до лісу за селищем Михайло-Коцюбинське, в салоні автомобіля він помітив у ОСОБА_8 в правій руці пістолет схожий на ТТ чи ПМ. Демонструючи пістолет, ОСОБА_53 повернувся до нього і сказав давай гроші і все, що є в кишенях. Його погрози він сприйняв реально, оскільки він наполегливо демонстрував пістолет і по його виразу обличчя без сумніву міг його застосувати. В автомобілі хлопці сиділи по обидва боки, на дверцятах справа була відсутня ручка для відкриття дверей. Хлопці по черзі накидали шнурок йому на шию, намагались придушити, однак він чинив опір, скидаючи шнурок. На вимогу ОСОБА_8 перед зупинкою автомобіля, він вийняв з кишені 400 доларів США з правої кишені штанів, які ОСОБА_8 вихопив у нього з руки. Коли автомобіль зупинився по вказівці ОСОБА_8 , той відкрив задні праві дверцята ззовні, хлопець який перебував справа від нього вийшов з салону. ОСОБА_8 спочатку зв`язав йому капроновим шнуром руки за спиною. З руки в нього зняв наручний годинник "Електроніка-53", браслет імпортного виробницва, їх вартість 70 доларів США. Після цього ОСОБА_53 перев`язав два великих пальці на ногах, при цьому скинув з ніг сандалі. В цей час вони ставили питання де можна взяти гроші та адреси знайомих, у яких є кошти. Потім вони виштовхнули його через ліві дверцю автомобіля на вулицю. Вони приставляли до його голови та шиї пістолет, також били в область ребер, по корпусу. Він сказав, що гроші в кишені та вони витягли все з кишені. Ще до того як витягнути його з машини, ОСОБА_60 завдав йому декілька ударів ножем чи "швайкою" біля лівого вуха, а потім в область шиї та потилиці ззаду. Після того, як вони витягли все з його кишень, він нічого не казав та вони подумали що він помер. ОСОБА_61 сказав, щоб його кинули у воду, а хлопці помацали пульс на руці, сказали "Готовий" і пішли до машини, сіли та поїхали. З кишень в нього витягли ліхтарик "Жучок" та зв`язку ключів, де були і ключі від квартири. Після повернення з лікарні він виявив відсутність грошей в квартирі, а саме в холі 600 грн. які лежали на стільці, в спальній кімнаті в годиннику 300 грн., гроші були різними купюрами. (т.4 а.с. 188-194).

Протоколом очної ставки від 05 січня 2003 року між потерпілим ОСОБА_23 та обвинуваченим ОСОБА_8 , відповідно до якого потерпілий вказав, що знає обвинуваченого ОСОБА_63 , з яким познайомився через знайомого ОСОБА_64 . Обвинувачений вказав, що не знайомий з потерпілим та з ОСОБА_65 . Потерпілий ОСОБА_23 розповів про обставини отримання тілесних ушкоджень, обвинувачений ОСОБА_8 зізнався, що сказав неправду, потерпілий каже правду, з ОСОБА_66 знайомий, все було як каже ОСОБА_43 , але заперечив, що він вивозив ОСОБА_44 за місто та завдавав йому тілесні ушкодження. (т.4 а.с. 201-203, т.3 а.с. 1).

Протоколом очної ставки від 27 вересня 2010 року між потерпілим ОСОБА_23 та обвинуваченим ОСОБА_8 , відповідно до якого потерпілий вказав, що знає обвинуваченого як ОСОБА_67 , який в 2002 році продавав м`ясо лося. (т. 2 а.с. 216-219)

Протоколом виїмки від 06 жовтня 2010 року, відповідно якого було оглянуто та вилучено заяву про видачу паспорта на ім`я ОСОБА_8 (т. 3 а.с.84-85,87).

Протоколом очної ставки від 23 січня 2010 року між підозрюваним ОСОБА_8 та ОСОБА_20 , відповідно до якого останні зазначили про те, що знайомі між собою. ОСОБА_20 розповів про обставини скоєння злочинів спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_8 заперечив проти цих показів. (т. 2 а.с. 124-126).

Зі змісту дослідженого судом протоколу допиту свідка ОСОБА_68 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.4 а.с. 128), з грудня 1999 року він працював фельдшером на кареті швидкої медичної допомоги, де познайомився з ОСОБА_23 . В тому ж році він познайомився з ОСОБА_8 . Він познайомив ОСОБА_23 , який закуповував м`ясо лося, з ОСОБА_8 , який брався вирішити це питання. На початку травня 2002 року він допомагав ОСОБА_8 привезти м`ясо лося для ОСОБА_23 . На початку червня від колег по роботі він дізнався, що ОСОБА_23 побили, він лежить у лікарні. Зі слів ОСОБА_8 коли він дізнався про те, що у ОСОБА_23 є гроші, він його викликав з грошима, вивезли в ліс та «грохнули». ОСОБА_8 пригрозив свідку, якщо він що-небудь про нього розкаже міліції, то з ним буде те саме.

Даючи аналіз зазначеним письмовим доказам, дослідженим у судовому засіданні, а також оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приймає зазначені докази як належні, допустимі, достовірні, а сукупність зібраних доказів достатніми та кладе їх в основу обвинувального вироку суду.

Поняття доказів та доказування у кримінальному провадженні регламентовано Главою 4 КПК України.

Законодавець у ст. 94 КПК України вказує, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке є основою для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні (постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17).

Пункт 8 Розділу ХІ Перехідні положення КПК 2012 року регламентує, що допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності. Таким чином, у даній справі докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правоворушень, отримані до набрання чинності КПК 2012 року, тому їх допустимість визначається у порядку КПК 1960 року.

Такі висновки відповідають позиції ККС 06 березня 2024 року в справі №303/1264/15-к, згідно якої при вирішенні питання допустимості доказів, зібраних у порядку КПК 1960 р., суд має враховувати вимоги перехідних положень КПК 2012 р., за якими допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається в порядку, що діяв до набрання ним чинності.

З рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року вбачається, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Аналіз змісту положень КПК України 1960 року свідчить, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальній справі передбачені ст. 64, та інших обставин, які мають значення для неї, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні вироку.

У постанові від 31 серпня 2022 року в справі №756/10060/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

Отже, імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

Відтак у кожному з зазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

З огляду на зазначене Суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Виходячи з наведеного суд може визнати недопустимими докази лише за умови, якщо це призвело до порушення прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією або Конституцією України. У разі визнання їх недопустимими доказами суд у кожному випадку повинен аргументувати, які саме конвенційні чи конституційні права і свободи підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб були знівельовані, звужені чи обмежені та в чому це виразилося.

Названі норми закону не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Проведені слідчі та процесуальні дії у даній справі не призвели до порушення прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією або Конституцією України, при їх проведенні дотримані положення КПК 1960 року, а тому суд не вбачає підстав для визнання доказів недопустимими.

На час розгляду справи у суді потерпілі ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , свідок ОСОБА_59 , померли, тому керуючись положеннями КПК України 1960 року, суд визнає допустими доказами протоколи їх допиту на досудовому слідстві.

Отже, суд, дослідивши надані стороною обвинувачення вищевказані докази, прийшов до висновку, що вони є належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суд керується правилом, визначеним частиною третьою статті 62 Конституції України, яке передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд самостійно не збирає докази у кримінальному провадженні.

Так, обвинувачений не заперечує у судовому засіданні, що підтримував відносини з ОСОБА_20 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , що їздив до смт. М.Коцюбинське з ОСОБА_20 та ОСОБА_69 , але стверджував, що напав на ОСОБА_21 не він, а ОСОБА_20 , по епізоду нападу на потерпілого ОСОБА_23 теж пояснює, що телефонував йому, їздив з ним в автомобілі, зазначає, що потерпілому були спричинені тілесні ушкодження, відібрані грошові кошти, а він зв`язаний та залишений у лісосмузі, а вони повернулись у квартиру потерпілого, за допомогою ключів, які забрали у потерпілого, викрали з квартири потерпілого грошові кошти. У ході очної ставки з потерпілим ОСОБА_23 обвинувачений ОСОБА_8 зізнався, що знайомий з ОСОБА_23 , все відбувалось, як стверджує ОСОБА_23 , але заперечив, що він вивозив ОСОБА_44 за місто та завдавав йому тілесні ушкодження.

Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2026 року, який набрав чинності 17 червня 2026 року ОСОБА_20 засуджено за п. «а», «і» статті 93, частиною 2 статті 17 пунктами «а», «з», «і», статті 93, пунктами «а», «з», «і» статті 93, частиною 3 статті 142 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 року), частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 15, пунктами 6, 12, 13 частини 2 статті 115, пунктами 6, 12, 13 частини 2 статті 115, пунктами 6, 13 частини 2 статті 115, частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 187, статтею 257, частиною 2 статті 262, частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 263 Кримінального кодексу України (в редакції 2001 року) та засудженино. А саме вину ОСОБА_20 , крім іншого, встановлено у тому, що в кінці 2000 року з метою вчинення нападів на громадян та заволодіння індивідуальним майном, а також з метою навмисного позбавлення життя потерпілих, у разі їх активного опору нападникам, діючи умисно, з корисливих мотивів, організував стійку злочинну групу (банду), до складу якої увійшли ОСОБА_8 , особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та закриті за строком давності, особи, кримінальні справи відносно яких закриті у зв`язку зі смерю, яка діяла протягом двох років. Згідно розробленого плану злочинних дій, члени злочинного угруповання приймали участь в озброєній банді, виконуючи наступні функції спрямовані на досягнення наміченого плану: ОСОБА_20 як організатор, здійснював загальне керівництво озброєною групою, розподіляв ролі між її учасниками, озброївся пістолетом «ТТ», про наявність якого були обізнані інші учасники банди, які усвідомлювали, що пістолет може бути застосований під час нападу, розподіляв здобуте злочинним шляхом майно і грошові кошти, збирав та аналізував інформацію щодо майбутніх об`єктів нападу. ОСОБА_73 приймав активну участь у розбійних нападах та замахах на вбивство, та вбивствах потерпілих, виконував пошук знарядь злочину, цінностей та грошових коштів. ОСОБА_8 збирав інформацію щодо майбутніх об`єктів нападу, приймав активну участь в скоєнні злочинів та безпосередньо під час їх скоєнні, здійснював фізичне та психічне подолання опору потерпілих. Особа, кримінальна справа відносно якого органом досудового слідства закрита у зв`язку з його смертю, збирав інформацію щодо майбутніх об`єктів нападу, забезпечував банду автомобілем, з метою прикриття злочинної діяльності, уникнення викриття правоохоронними органами учасників організованої групи, безпосередньо під час скоєння злочинів, здійснював фізичне та психічне подолання опору потерпілих. ОСОБА_74 збирав інформацію щодо майбутніх об`єктів нападу, приймав активну участь у скоєнні злочинів та безпосередньо під час їх скоєння, здійснював фізичне та психічне подолання опору потерпілих, виконував пошук знарядь злочину, цінностей та грошових коштів. Особа, кримінальна справа відносно якого органом досудового слідства закрита у зв`язку з його смертю, приймав активну участь в скоєнні злочинів та безпосередньо під час їх скоєння, здійснював фізичне та психічне подолання опору потерпілих, виконував пошук знарядь злочину, цінностей та грошових коштів З метою прикриття своєї злочинної діяльності, уникнення викриття правоохоронними органами, учасники організованої групи використовували заздалегідь підготовлений автомобіль марки «Форд Сієра». У розпорядженні злочинної групи знаходився пістолет марки «ТТ» з бойовими припасами до нього, інші знаряддя злочину, про що були обізнані всі члени банди. Вказані особи організувалися для спільної злочинної діяльності з метою збройних нападів для заволодіння чужим майном та вчинення інших злочинів. Членів банди відрізняв високий рівень організації та стійкості, кожний з них усвідомлював, що їх дії є складовою частиною всього об`єму дій банди при вчиненні злочинів. Вони застосовували засоби та способи маскування, при готуванні та вчиненні злочинів використовували автотранспорт. У складі банди за участі ОСОБА_8 скоїли замах на вбивство потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_23 та напад з метою заволодіння їх майном. Крім того, ОСОБА_20 в ході пред`явлення для впізнання за фотознімками впізнав ОСОБА_8 , як особу яку він називав у своїх показах та складених процесуальних документах, як « ОСОБА_75 », з яким неодноразово вчиняв злочини на території м. Чернігова та Чернігівської області у 2000 по 2002 роках. У ході відтворення обстановки події ОСОБА_20 вказав на будинок АДРЕСА_3 , домоволодіння ОСОБА_21 , де був скоєний напад з метою заволодіння приватним майном останнього, а також розказав та показав на місці вчинення злочину як він, ОСОБА_76 , ОСОБА_8 та ОСОБА_77 вчинили зазначений напад. Також показав на місці, як він спільно разом з ОСОБА_48 та ОСОБА_78 , вчинили напад на ОСОБА_23 та відібрали в останнього грошові кошти 400-500 доларів та ключі від квартири, після чого він здійснив постріл в того чоловіка з ТТ, щоб його залякати. Після цього, вони залишивши ОСОБА_23 в лісі, автомобілем поїхали в м. Чернігів до будинку по АДРЕСА_3 , де він мешкав. Прибувши, ОСОБА_79 та ОСОБА_8 вийшли з автомобіля та пішли до квартири, а він залишився в автомобілі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 23 грудня 2005 року «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями», під організованою групою належить розуміти внутрішньо стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності.

Таким чином, на підставі ретельно досліджених та проаналізованих доказів, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_8 , діючи у складі банди з особами, кримінальна справа відносно яких органом досудового слідства виділена в окреме провадження, яку вирізняла стійкість та злагодженість дій її учасників, озброєність, за єдиним планом, відомим всіх учасникам організованої групт, брали участь у банді, виконуючи кожен чітко відведену йому роль, та у ході розбійного нападу намагалися вчинити умисне вбивство ОСОБА_21 , застосувавши у ході розбійного нападу на нього вогнепальну зброю, з якої здійснили постріл в область грудної клітки ОСОБА_21 , тобто вчинили всі дії, які вважали за необхідне для скоєння вбивства, однак довести свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_21 , до кінця не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки куля влучила у грудну клітку, не задівши життєво важливих органів потерпілого .

Під час огляду місця події у приміщенні будинку потерпілого ОСОБА_21 виявлено його одяг з пошкодженнями у виді отворів діаметром від 6 до 10 мм та зі слідами бурого кольору, також вилучено шапку спортивну в`язану темно-синього кольору, годинник «командирський» слід взуття залитий гіпсом, у прибудові виявлено гільзу, висотою 2,5 мм, діаметром 11 мм., у стінках корзини виявлено два отвори 1,5 мм, за корзиною виявлено деформовану кулю, виявлено слід взуття, У ході огляду вилучено кулю, гільзу та слід взуття. У ОСОБА_21 виявлено тілесні ушкодження у вигляді наскрізного поранення м`яких тканин передньої поверхні грудної клітки, не проникаючого в грудну порожнину, котре виникло внаслідок дії кульового ранячого снаряду, можна припустити, що вони могли утворитись від одного пострілу. За висновком балістичної експертизи куля та гільза є частинами штатного патрона до зброї калібру 7,62 мм, що використовується стрілецькою зброєю (пістолет ТТ, автомат ППШ). Куля та гільза відстріляні з нештатної чи переобладнаної зброї. Потерпілий ОСОБА_21 на наданій йому для впізнання фотоілюстративної таблиці із зображенням чотирьох пістолетів впізнав пістолет, зображений під ілюстрацією № 1, як ідентичний тому, який 06 січня 2001 року на нього наводив невідомий чоловік та в подальшому спричинив йому з нього вогнепальне поранення. Твердження обвинуваченого, що на ОСОБА_21 напав ОСОБА_20 спростовуються показання потерпілого ОСОБА_21 , згідно яких потерпілий ОСОБА_21 впізнав саме ОСОБА_80 , як особу, що здійснила на нього напад, з якою він боровся та зірвав з нього шапку. Після нападу та подолання опору ОСОБА_21 , учасники банди обшукали помешкання потерпілого, однак грошей та цінних речей не знайшли та залишили місце події.

Після чого, маючи на меті продовження вчинення нападів на окремих осіб, обвинувачений та особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, продовжували підтримувати функціонування створеної банди, залучили до складу банди особу, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, раніше судимого за злочини проти власності. Так, у ході планування вчинення злочину учасниками банди, ними було прийнято рішення про скоєння озброєного нападу на ОСОБА_23 з подальшим вбивство останнього для запобігання можливості повідомлення правоохоронних органів та безперешкодного проникнення до квартири з метою заволодіння його майном. З урахуванням злочинного плану кожний з учасників банди виконував відведену йому роль для досягнення мети.

У ході допиту в якості потерпілого ОСОБА_23 вказував, що на пропозицію ОСОБА_81 він взяв 400 доларів для розрахунку за м`ясо лося, сів з ними до автомобіля та поїхав у напрямку смт. М. Коцюбинське, де обвинувачений та ще три молодики, погрожуючи пістолетом, накидаючи на шию мотузку, вимагали гроші та заволоділи 400 доларами США, після чого зв`язали йому руки капроновим шнуром, зняли з нього годинник "Електроніка-53", браслет, обвинувачений перев`язав два великих пальці на ногах, а також допитувались у кого зі знайомих є гроші та адреси знайомих, у яких є гроші. Далі виштовхали його з автомобіля, приставляли до голови та шиї пістолет, наносили удари в область ребер та по корпусу. Обвинувачений завдав йому ударів ножем чи "швайкою" в область біля лівого вуха, а потім в область шиї та потилиці ззаду. З кишені витягли зв`язку ключів від квартири. Після повернення з лікарні потерпілий виявив відсутність грошей в квартирі 900 грн. У ході відтворення обстановки і обставин події потерпілий ОСОБА_23 розказав, що на пропозицію ОСОБА_8 взяв 400 доларів США та поїхав з ним за м`ясом лося. У автомобілі йому накидали на шию мотузку та вимагати гроші, при цьому били руками, а ОСОБА_53 демонстрував перед ним пістолет та направляв його на нього. Фараджов зв`язав потерпілому руки ззаду мотузкою, зняв взуття та зв`язав на ногах два великі пальці, після чого витягли потерпілого на вулицю. З руки ОСОБА_53 зняв годинник «Електроніка-53» з браслетом, забрав ключі від квартири. Фараджов, знаходячись позаду потерпілого, наніс йому удар якимось гострим предметом у ліву частину обличчя. Знаходячись на вулиці Фараджов передав пістолет іншому молодому чоловіку коренастої тілобудови, який направив на потерпілого пістолет. Після нанесення потерпілому ОСОБА_48 удару швайкою в обличчя останній запропонував двом іншим віднести потерпілого до канала та викинути, після чого залишивши його на місці вони поїхали. У ході пред`явлення для впізнання за фотознімками потерпілий ОСОБА_23 впізнав пістолет, схожий на пістолет, яким йому погрожував ОСОБА_53 та інші 01 червня 2002 року в салоні автомобіля за селищем М.Коцюбинське. У ході очної ставки потерпілий ОСОБА_23 вказав, що знає обвинуваченого ОСОБА_63 , та розповів про обставини отримання тілесних ушкоджень, обвинувачений ОСОБА_8 зізнався, що потерпілий каже правду, все було як він зазначає, однак заперечив, що саме він вивозив ОСОБА_23 за місто та завдавав йому тілесні ушкодження. За даними протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками ОСОБА_23 впізнав ОСОБА_8 , як чоловіка, який наніс йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. За показами свідка ОСОБА_68 зі слів ОСОБА_8 він знає, що коли той дізнався про те, що у ОСОБА_23 є гроші, він викликав його з грошима з дому, вивезли в ліс та «грохнули». За висновками судово-медичних експертиз у ОСОБА_23 виявлено черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку, різано-колоті рани лівої щоки з пошкодженням біля вушної залози. Про наявність тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_23 та про обставини його виявлення в лісосмузі зв`язаним вказали допитані судом свідки ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_82 , з їх показів потерпілий пояснював, що компаньйони вимагали грошей, вивезли в ліс та зв`язали.

В ході нападу на ОСОБА_23 обвинуваченй у складі банди заволодів 400 доларів США, 100 доларів США, наручним годинником «Електроніка-53» з браслетом вартістю 70 доларів США.У ході нападу, обвинувачений ОСОБА_8 , діючи спільно та узгоджено за попередньо обумовленим планом у складі банди з метою вбивства ОСОБА_23 , завдав йому декілька ударів невстановленим предметом з колюче - ріжучими властивостями в ліву частину голови, особа, матеріали відносноякої виділені в окреме провадження здійснив постріл з пістолета марки «ТТ» в область голови ОСОБА_23 , однак куля не влучила. Таким чином, не довели злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від їх волі, потерпілий ОСОБА_23 втратив свідомість, тому учасник банди вирішили, що він помер.

Таким чином зібрані та долучені до матеріалів кримінального провадження, а також досліджені в судовому засіданні письмові докази, є такими, що відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України, та такими, що підтверджують обставини, що мають значення для даного кримінального провадження, отримані у порядку, встановленому кримінальним процесуальним кодексом, а отже є належними та допустимими доказами у даному кримінальному провадженні та такими, що доводять в сукупності вину ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень: за ст.257 КК України бандитизм, тобто участь в організованій озброєній банді та у вчинюваних нею нападах, за ч.2 ст.17, п. а), і) ст. 93 КК України, в редакції 1960 року - замах на умисне вбивство ОСОБА_21 з корисливих мотивів, вчинене організованою групою, тобто умисні дії, безпосередньо спрямовані на умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинені організованою групою, але при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, за ч.3 ст. 142 КК України, в редакції 1960 року - напад з метою заволодіння індивідуальним майном ОСОБА_21 , поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров"я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила бандитизм, з проникненням у житло, за ч.3 ст.28, ч.2 ст.15, п.6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України – закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_23 , вчиненому з корисливих мотивів, організованою групою, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, за ч.4 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння майном ОСОБА_23 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров"я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, поєднаний з проникненням у житло, вчинений організованою групою.

За висновком № 196 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 19 квітня 2010 року у гр. ОСОБА_8 мали місце клінічні ознаки емоційно-нестійкого розладу особистості (F 60.3-за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), але він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу, до якого відноситься інкриміновані йому діяння. За його психічним станом, на теперішній час, примусові заходи медичного характеру йому не показані (т.3 а.с.104-107).

У процесі розгляду справи суд сприяв обвинуваченому в реалізації його права на захист. Обвинувачений та його захисник активно висловлювали у судовому засіданні свою думку з приводу доказів, які досліджувались судом, ставили запитання свідкам, заявляли клопотання.

Таким чином позицію сторони захисту, що обвинувачений не скоював інкримінованого йому кримінального правопорушення, що об`єктивно спростовується сукупністю наведених та досліджених в судовому засіданні доказів, які є належними та допустимими, достатньо вагомими, чіткими і узгодженими між собою, суд визнає захисною версією.

Відповідно до положень ч.5 ст.374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_8 як обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального судового провадження.

Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення судового розгляду за процедурою in absentia, суд виходив із того, що інкриміновані обвинуваченому злочини та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч.2 ст.297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.

Згідно ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2026 року відносно ОСОБА_8 здійснювалось спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймав участь захисник, який захищав інтереси обвинуваченого, обізнаний з матеріалами кримінального провадження, приймав участь в їх дослідженні, приймав участь у допиті обвинуваченого, свідків, виступав у судових дебатах.

При цьому, судом також вживалися заходи для виклику обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання останній викликався у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр» та його електронній версії на сайті https://ukurier.gov.ua/uk/about/ у розділі «Оголошення: виклики в суд», а також на офіційному сайті Чернігівського районного суду Чернігівської області.

Враховуючи викладене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального спеціального судового провадження.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність незнятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_8 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відомості про особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_8 – рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку, що доводиться дослідженими доказами у справі. При цьому тяжкі наслідки, завдані злочином, як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого, зазначену в обвинувальному акті, слід виключити, оскільки вона не знайшла підтвердження у судовому засіданні належними доказами. ОСОБА_8 в силу ст.89 КК України є несудимим, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вину у скоєному не визнав, не розкаявся. Отож, вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує вік обвинуваченого, стан його здоров`я, відсутність пом`якшуючих покарання обставини, скоєння кримінальних правопорушень за наявності обтяжуючих покарання обставин, відношення обвинуваченого до наслідків, ступінь завершення скоєних кримінальних правопорушень та причини недоведення їх до кінця, та вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, покарання йому за інкриміновані йому кримінальні правопорушення слід призначити в межах санкцій статей: за ст.257 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла, за ч.2 ст.17, п. а, і ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла, за ч.3 ст. 28, ч.2 ст.15, п.6, 9, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла, за ч.3 ст. 142 КК України ( в редакції 1960 року) у виді позбавлення з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла, за ч.4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла. Остаточне покарання обвинуваченому слід призначити за правилами ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.

Приписами ст. 70 КК України визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу, у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

Відповідно пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно.

Крім того, відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021 (справа №760/26543/17), у випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.

Згідно з цими висновками призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України має ряд особливостей, одна з яких полягає у тому, що призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання в новому (другому) вироку. У цьому разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК України.

Враховуючи викладене, вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 липня 2009 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст. 190, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.186 ,ч.3 ст.357 ч.1 ст. 70, 75, 76 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з іспитовим строком два роки, слід виконувати самостійно. Крім того, на момент ухвалення цього вироку вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 липня 2009 року є виконаним.

Потерпілим ОСОБА_23 (т.1 а.с. 17) заявлено цивільний позов про стягнення 300 грн. матеріальної шкоди. Потерпілим ОСОБА_21 (т.1 а.с. 15) заявлено цивільний позов про стягнення 500 грн. матеріальної шкоди та 2 000 грн. моральної шкоди.

Встановлено, що потерпілий ОСОБА_23 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 187 від 16 січня 2018 року. ( т.4 а.с. 179), потерпілий ОСОБА_21 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується записами у свідоцтві про смерть. (т.2 а.с. 58)

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної осоюби , яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Суд приходить до висновку про закриття провадження за цивільними позовами ОСОБА_21 та ОСОБА_23 у зв`язку з їх смертю.

Долю речових доказів вирішено вироком Менського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2026 року.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 , який переховується від суду, до вступу вироку у законну силу слід обрати тримання під вартою, строк покарання обвинуваченому ОСОБА_8 слід рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку суду. У строк покарання обвинуваченому слід зарахувати перебування його під вартою з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі: з 10 січня 2003 по 13 січня 2003 року, з 22 січня 2010 року по 23 січня 2015 року та з 26 травня 2016 року по 27 травня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 373,374 К П К України, с у д

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.17, п.п. а, і ст.93 КК України (в редакції 1960 року), ч.3 ст.142 КК України (в редакції 1960 року), ч.3 ст.28, ч.2 ст.15, п.п. 6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України (в редакції 2001 року), ч.4 ст.187 КК України, ст.257 КК України та призначити йому покарання:

за ст.257 КК України у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.

за ч.2 ст.17, п. а, і ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.

за ч.3 ст. 28, ч.2 ст.15, п.6,12, 13 ч.2 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.

за ч.3 ст. 142 КК України ( в редакції 1960 року) у виді позбавлення волі на строк одинадцять років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.

за ч.4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку у законну силу обрати тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_8 обраховувати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку суду.

Зарахувати ОСОБА_8 у строк покарання перебування його під вартою: з 10 січня 2003 по 13 січня 2003 року, з 22 січня 2010 року по 23 січня 2015 року та з 26 травня 2016 року по 27 травня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_21 закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_23 закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою у той же строк з моменту отримання копії вироку суду.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3