ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141346371

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

02 листопада 2026 року

м. Київ

cправа № 910/349/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І.Д.

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва (Ягічева Н.І.)

від 21.04.2026

на постанову Північного апеляційного господарського суду (Ткаченко Б.О., Сулім В.В., Гаврилюк О.М.)

від 03.09.2026 (повний текст складено 16.09.2026)

за позовом: ОСОБА_1

до Федерації велосипедного спорту України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Громадська спілка "Українська федерація велосипедного спорту України"

про визнання рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 (надалі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Федерації велосипедного спорту України (надалі - Відповідач) про визнання недійсним рішення звітно-виробничої конференції Федерації велосипедного спорту України від 15.11.2022, яке оформлене протоколом від 15.11.2022 №16.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем було скликано та проведено конференцію, на якій прийнято спірні рішення, з численними порушеннями вимог законодавства України та статуту Федерації, що на думку Позивача, є порушенням його інтересів, як члена вказаної Федерації.

3. Справа судами розглядалась неодноразово.

4. Господарський суд міста Києва рішенням від 08.04.2025, залишеним без змін Північним апеляційним господарським судом у постанові від 10.09.2025 у справі № 910/349/23, у задоволенні позову відмовив у повному обсязі.

5. Верховний Суд постановою від 17.12.2025 у справі №910/349/23, касаційну скаргу Позивача задовольнив частково. Рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 у справі №910/349/23 скасував, справу №910/349/23 направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

6. Господарський суд міста Києва рішенням від 21.04.2026, залишеним без змін Північним апеляційним господарським судом у постанові від 10.09.2025 у справі №910/349/23, у задоволенні позову відмовив.

7. 27 вересня 2026 року Позивач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:

- звільнити Скаржника від сплати судового збору за подачу касаційної скарги;

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 року у справі №910/349/23;

- прийняти нову постанову, якою направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

8. Підставами касаційного оскарження Скаржник зазначив пункти 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України.

9. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки та вказівки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 17.12.2025 у цій справі, та всупереч статті 316 ГПК України повторно поклав на Позивача тягар доказування обставини, щодо якої Верховний Суд прямо визначив обовязок Відповідача надати докази.

10. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме співвідношення статті 11 Закону України "Про громадські об`єднання", пунктів 4.3, 4.4, 4.6, 4.9, 4.10 Статуту ФВСУ та внутрішніх положень Федерації з питання юридичного значення спортивної ліцензії (членського квитка) для встановлення факту припинення членства.

Також Скаржник стверджує, що станом на дату подання цієї касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду, у якому було б вирішені питання "Чи може відсутність чинної спортивної ліцензії, членського квитка або запису в інформаційній системі міжнародної спортивної організації сама по собі підтверджувати припинення членства у громадському об`єднанні, якщо його статут прямо передбачає окреме рішення визначеного органу про припинення членства, виключення або позбавлення членства" та "Чи може суд встановити припинення членства виключно на підставі відсутності документа, який підтверджує членство, якщо статут організації визначає конкретний орган та процедуру припинення членства, а матеріали справи не містять рішення такого органу".

11. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України, Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином зібрані у справі докази у їх взаємному зв`язку, необхідні для встановлення факту припинення або неприпинення членства Позивача, а саме:

- протокол конференції ФВСУ від 08.11.2012, яким Позивача обрано до виконавчого комітету як віце-президента;

- лист ФВСУ від 27.11.2012 №163, щодо обрання нового складу виконавчого комітету;

- протокол від 20.04.2015, щодо обрання Позивача Президентом ФВСУ;

- наказ від 02.06.2015 №1-02/06 про початок виконання обов`язків Президента ФВСУ;

- протокол від 02.11.2016 №20/11/15, що містить участь Позивача як Президента;

- протокол від 20.07.2018 №7 про переобрання Позивача Президентом на чотири роки;

- протокол Президії від 12.07.2019, щодо звернення до Дирекції з питання припинення членства;

- лист Генерального директора ФВСУ Солнцева О.В., від 17.07.2019 №396/1, на який Позивач посилається як на підтвердження того, що рішення Дирекції про виключення не приймалося;

- платіжні доручення щодо сплати членських внесків, у тому числі від 16.11.2022 №2601360965;

- протокол №16 від 15.11.2022, у якому зазначено рішення "Звільнити з посади Президента ФВСУ ОСОБА_1 з 15 листопада 2022 року".

12. Наведені вище доводи визнаються Судом належним обґрунтуванням наявності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України з посиланням на підпункт 1 частини 3 статті 310 ГПК україни, для відкриття касаційного провадження.

13. Перевіривши матеріали касаційної скарги Скаржника, Суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

14. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

15. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

16. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

17. Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.

18. Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

19. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2684,00 грн.

20. При цьому згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

21. Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням коефіцієнту 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги, складає 4 294,40 грн, а саме: (2684,00 х200%х0,8) = 4 294,40.

21. Однак, до касаційної скарги Скаржник не додав платіжний документ про сплату судового збору.

22. Водночас, Скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №910/349/23, посилаючись на введення в Україні воєнного стану та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що призводить до неможливості сплатити судовий збір, однак жодних доказів фінансового становища не надав.

23. Питання щодо відстрочення сплати судового збору врегулювано Законом України "Про судовий збір". Зокрема, частиною першою статті 8 вказаного Закону визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

24. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті Суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

25. Верховний Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та статтею 7 ГПК України, відповідно до якої правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

26. Розглянувши клопотання Скаржника, щодо звільнення від сплати судового збору, Суд дійшов висновку, що клопотання не містить обґрунтованих підстав та доказів для його задоволення.

27. Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 ГПК України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

28. З урахуванням наведеного, касаційна скарга Скаржника залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням Скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом надання Суду документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 4 294,40 грн за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 року у справі №910/349/23.

29. Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 року у справі №910/349/23 залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, у спосіб, визначений у цій ухвалі.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде їй повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді О.Баранець

І. Кондратова