ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141345260

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року

м. Київ

справа №490/1463/26

провадження №51-4295ск26

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянула касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року і

встановила:

указаною ухвалою відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 лютого 2026 року у справі за його скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ВП №5 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою від 10.02.2026, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_4 від 22.10.2026 р., яка надійшла до суду в установлений законом строк на касаційне оскарження судового рішення, ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.На обґрунтування своїх вимог вказує, що оскаржувана ним ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України.

Мотиви Суду

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги, додані до неї матеріали та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Правило дотримання п`ятиденного строку для подання апеляційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов`язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Із матеріалів за касаційною скаргою вбачається, що ухвала суду першої інстанції, якою місцевий суд повернув матеріали скарги ОСОБА_4 , постановлена 25 лютого 2026 року.

28 липня 2026 року ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді місцевого суду.

З копії оскаржуваної ухвали вбачається, що апеляційний суд прийняв рішення, яким відмовив ОСОБА_4 у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернув апеляційну скаргу. Це рішення аргументовано тим, що ОСОБА_4 , звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, взагалі не навів мотивів пропуску цього строку та не навів обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України строк на апеляційне оскарження сплив 02 березня 2026 року.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 листопада 2019 року (справа № 760/12179/16-к, провадження № 51-9550кмо18), якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується, та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Апеляційним судом установлено, що копія ухвали слідчого судді від 25 лютого 2026 року була направлена листом № 490/1463/26 від 25 лютого 2026 року.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 лютого 2026 року у справі № 490/1463/26, провадження 1-кс/490/995/2026 надіслано 25 лютого 2026 року та надано загальний доступ 27 лютого 2026 року.

Про наявність будь-яких причин, які перешкодили ОСОБА_4 вчасно звернутись з апеляційною скаргою, заявник не повідомив, у зв`язку з чим апеляційний суд відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.

Так, про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.

Також Суд звертає увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження.

Отже, апеляційний суд, постановляючи ухвалу від 01 вересня 2026 року про відмову ОСОБА_4 у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та повернення апеляційної скарги, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 117, 399, 419 КПК України.

На підставі наведеного, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що переконливих доводів про необхідність скасування рішення апеляційного суду з мотивів, наведених у касаційній скарзі ОСОБА_4 , немає, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Слід зазначити, що за нормою, закріпленою у ч. 7 ст. 399 КПК України, повернення апеляційної скарги, відповідно до цього Кодексу, не позбавляє особу права повторного звернення до апеляційного суду в межах визначеного законом порядку.

Таким чином, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити згідно п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Ураховуючи викладене та керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428, статтею 441 КПК України, колегія суддів

постановила:

відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3