УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 757/993/26
провадження № 51-4374ск26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року та Київського апеляційного суду від 13 серпня
2026 року,
встановив:
Із матеріалів провадження за скаргою вбачається, що слідчий суддя Печерського районного суду м. Києваухвалою від 15 січня 2026 року відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Київський апеляційний суд ухвалою від 13 серпня 2026 року залишив без змін ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 не погоджується із рішенням слідчого судді місцевого суду та ухвалою суду апеляційної інстанцій і ставить питання про їх перевірку та скасування.
Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однією з основних засад судочинства, які закріплено в Конституції України,
є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 2 статті 129).
Відповідно до ч. 1 ст. 310 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Як встановлено зі змісту судових рішень Київський апеляційний суд переглянув в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді місцевого суду та відмовив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 , а рішення слідчого судді - залишив без змін.
Таким чином, ухвали слідчого судді та апеляційного суду, ні окремо, ні разом, оскарженню в касаційному порядку не підлягають і не можуть бути предметом касаційного розгляду відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК.
Інші питання про притягнення до відповідальності посадових осіб ДБР, винесення окремої ухвали щодо невиконання судових рішень, оцінка висновків судово-почеркознавчої експертизи не відносяться до повноважень Верховного Суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись, п. 1 ч. 2 ст. 428, ст. 441КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_4 на ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15 січня
2026 року та Київського апеляційного суду від 13 серпня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3