РІШЕННЯ
Іменем України
09 листопада 2026 року
м. Київ
справа №990/394/26
адміністративне провадження № П/990/394/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Головуючого судді - Радишевської О.Р.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження як суд першої інстанції адміністративну справу, за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання противоправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог
1. 07.09.2026 до Суду як суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія) з вимогами:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 05.08.2026 №105/зп-26 «Про затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду», у частині затвердження кодованих і декодованих результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатом на посаду судді місцевого суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;
1.2. зобов`язати ВККС України повторно призначити виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 11.12.2024 №366/ зп-24 «Про оголошення добору на посаду судді місцевого суду», щодо кандидата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; з наступним мотивованим оцінюванням практичного завдання згідно з Методичними вказівками з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, затверджених рішенням ВККС України від 30.04.2025 №96/ЗП-25.
ІІ. Заяви, клопотання учасників справи та інші процесуальні дії у справі
2. За наслідками автоматизованого розподілу адміністративний позов передано на розгляд колегії суддів у складі: Радишевської О.Р. (судді-доповідача), суддів: Жука А.В., Загороднюка А.Г., Желєзного І.В., Єресько Л.О.
3. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2026, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11.09.2026 № 1237/0/78-26, визначено новий склад колегії суддів: головуючого суддю (суддю-доповідача) - Радишевську О.Р., судді: Жука А.В., Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О.
4. Суд ухвалою від 14.09.2026 відкрив провадження у справі за цим позовом і призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Сторонам надано строк для надання відзиву, відповіді на відзив і заперечень проти відповіді на відзив з доказами, на яких ґрунтуються аргументи сторін, а також для надання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
5. 28.09.2026 до Суду від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та матеріали, на підставі яких ухвалено оскаржуване рішення ВККС України.
ІІІ. Аргументи сторін
6. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що брала участь у доборі на посаду судді місцевого суду та виконала практичне завдання в межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посади суддів місцевих судів за спеціалізацією «Загальна». За результатами перевірки виконаного практичного завдання їй визначено 53,44 бала із 75 можливих. Позивачка вважає рішення Комісії в частині затвердження зазначеного результату протиправним та необґрунтованим та таким, що порушує її права та законні інтереси.
7. Як указує позивачка, рішення Комісії та екзаменаційна відомість оцінювання практичного завдання містить виключно цифрові показники оцінювання без наведення мотивів виставлення відповідних балів, конкретних недоліків виконаної роботи, причин зниження оцінок за окремими елементами та пояснень, якими керувалися члени екзаменаційної комісії під час оцінювання. На думку позивачки, відсутність мотивування унеможливлює встановлення об`єктивних підстав визначення її результату та перевірку дотримання членами екзаменаційної комісії затверджених критеріїв оцінювання.
8. На переконання позивачки, оцінювання її роботи здійснено формально та непослідовно. Зокрема, один із членів екзаменаційної комісії виставив їй 0 балів за елемент оцінювання «Логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення», тоді як за елемент «Виклад правових норм та їх застосування у справі» - 13 балів із 15 можливих.
9. При цьому пунктом 5.5.7 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів визначено випадки оцінювання роботи учасника у 0 балів, однак обставини виконання нею практичного завдання не відповідали жодній із передбачених цим пунктом підстав.
10. Позивачка також звертає увагу на суттєві розбіжності в оцінках членів однієї екзаменаційної комісії за однакові елементи роботи. Так, за критерієм 2.2 «Розподіл судових витрат» один екзаменатор виставив 0 балів, а інший - 3 бали з 3 можливих. На її переконання, такі розбіжності свідчать про відсутність уніфікованих стандартів перевірки.
11. У цьому контексті позивачка також посилається на пункт 6.3.1 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, відповідно до якого в разі встановлення розбіжності у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала між найвищою та найнижчою оцінками членів екзаменаційної комісії робота учасника підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією. Позивачка зазначає, що за окремими елементами оцінювання її роботи розбіжність між найвищою та найнижчою оцінками становила 100 відсотків від максимально можливого бала, проте повторного оцінювання її роботи проведено не було.
12. Також позивачка зазначає, що відповідач не оприлюднив жодної з виконаних практичних робіт, які могли б бути використані учасниками конкурсу для порівняння результатів оцінювання. На її переконання, неоприлюднення зразкового судового рішення позбавляє кандидата об`єктивного критерію порівняння (tertium comparationis), без якого будь-яке твердження Комісії про недоліки роботи є суб`єктивним припущенням. Відповідач не продемонстрував проєкту практичного завдання, складання якого забезпечило б отримання найвищої оцінки, як і не продемонстрував проєкту практичного завдання, складання якого забезпечило б отримання мінімально допустимого балу.
13. Окремо позивачка наголошує на порушенні принципу рівності умов конкурсу у зв`язку з формуванням екзаменаційних комісій різної чисельності. Зокрема, вона зазначає, що екзаменаційні комісії №1, №2, №3 та №4 складалися з трьох членів, тоді як екзаменаційна комісія №5, яка здійснювала оцінювання її практичної роботи, - з чотирьох членів. На думку позивачки, така відмінність зумовила застосування різного математичного алгоритму визначення середнього бала та різної питомої ваги оцінки кожного екзаменатора: 33,3 відсотка для комісій із трьох членів та 25 відсотків - для комісії з чотирьох членів. Позивачка вважає, що застосування різних підходів до визначення результатів оцінювання учасників добору порушує вимоги об`єктивності та прогнозованості кваліфікаційного іспиту.
14. Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву відповідач указує, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів та Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізації, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, не передбачають обов`язку членів екзаменаційної комісії надавати письмове обґрунтування кожного виставленого бала за кожним елементом практичного завдання.
15. За твердженням відповідача, оцінювання практичного завдання позивачки здійснювалося шляхом поелементної перевірки кожної складової судового рішення, зокрема мотивувальної та резолютивної частин, а також дотримання стилістики, правил орфографії та пунктуації. На його думку, виставлення членами екзаменаційної комісії різної кількості балів за відповідними елементами оцінювання, а не однакових чи максимальних балів, саме по собі не свідчить про відсутність чітких, об`єктивних і прогнозованих критеріїв оцінювання та не є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
16. Відповідач також зазначає, що сам по собі різний кількісний склад членів екзаменаційної комісії не свідчить про нерівність умов оцінювання кандидатів. Незалежно від того, чи здійснювали оцінювання три чи чотири члени екзаменаційної комісії, остаточна оцінка визначається за єдиним встановленим принципом - шляхом ділення суми балів, виставлених усіма екзаменаторами, на їх фактичну кількість. За твердженням відповідача, збільшення кількості екзаменаторів із трьох до чотирьох не зумовлює автоматичного збільшення або зменшення підсумкового бала кандидата.
17. Відповідач також зауважує, що для нівелювання суб`єктивного фактора та забезпечення об`єктивності оцінювання практичного завдання передбачено механізм формування остаточного бала учасника іспиту на підставі суми середніх арифметичних оцінок, виставлених членами екзаменаційної комісії за кожен передбачений елемент, з подальшим округленням результату до сотих. На переконання відповідача, такий механізм забезпечує об`єктивність формування підсумкового бала, оскільки фактично «вирівнює» відмінності у внутрішньому переконанні окремих членів Комісії щодо оцінювання відповідної роботи.
IV. Установлені судом фактичні обставини справи
18. Рішенням Комісії від 11.12.2024 №366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах та затверджено текст відповідного оголошення (далі - Добір).
19. Рішенням Комісії від 12.05.2025 №105/зп-25 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап - тестування знань з історії української державності; другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; третій етап - тестування когнітивних здібностей; четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Також вказаним рішенням Комісії визначено прохідні бали етапів кваліфікаційного іспиту.
20. Після складання учасниками Добору третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) рішенням Комісії від 19.09.2025 №173/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати його проведення та до виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду допущено 2851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний. Цим рішенням визначено графік виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду, згідно з яким 14-17, 20-24 та 28-31 жовтня 2025 року дві групи учасників мають проходити наведений етап кваліфікаційного іспиту.
21. 31.10.2025, відповідно до визначеного рішенням Комісії від 19.09.2025 № 173/зп-25 графіка, позивачка взяла участь у виконанні практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду.
22. Рішенням Комісії від 05.08.2026 № 105/зп-26 затверджено декодовані результати виконання 14-17, 20-24, 28-31 жовтня та 17.11.2025 практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
23. За результатами виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду ОСОБА_1 (код учасника 0093179) набрала 53,44 бала, що з урахуванням коефіцієнта становить 106,88 бала, а результат іспиту - «Не складено».
24. Предметом оскарження у справі є рішення Комісії, яким затверджено декодовані результати виконання 14-17, 20-24, 28-31 жовтня та 17.11.2025 практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, в частині, що стосується позивачки.
V. Позиція Верховного Суду
25. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
26. Положеннями частини другої статті 128 Конституції України визначено, що призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
27. Правові засади добору кандидатів на посаду судді та оцінювання їхньої професійної компетентності визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).
28. Відповідно до частини першої статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
29. Згідно з частиною першою статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит, а також затверджує порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів.
30. Частиною першою статті 70 Закону № 1402-VIII передбачено, що добір на посаду судді місцевого суду (далі - добір на посаду судді) здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі етапи: 1) оголошення добору на посаду судді; 2) подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді; 3) допуск до участі у доборі на посаду судді; 4) складання кваліфікаційного іспиту; 5) проведення спеціальної перевірки, передбаченої цим Законом; 6) проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді (у разі визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України такої необхідності); 7) затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді; 8) зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів.
31. Кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Комісії. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Комісією (частини перша - третя статті 74 Закону № 1402-VIII).
32. Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою та одинадцятою статті 74 Закону №1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності.
33. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого Комісією.
34. ВККС України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.
35. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії.
36. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.
37. Отже, Законом №1402-VIII передбачено проведення Комісією добору на посаду судді місцевого суду. Одним із етапів добору є складання кваліфікаційного іспиту, що проводиться шляхом складання анонімних тестувань та виконання практичного завдання. Особа вважається такою, що склала кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо вона, серед іншого, набрала не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду.
38. Відповідно до частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону №1402-VIII рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (далі - Положення № 185/зп-24), у преамбулі якого вказано, що воно розроблено відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
39. Пунктом 1.2 розділу 1 Положення №185/зп-24 передбачено, що метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.
40. Відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Положення № 185/зп-24 основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів.
41. Згідно з пунктом 1.12 розділу 1 Положення № 185/зп-24 етапами складання іспиту кандидатами на посаду судді вищого спеціалізованого суду є: тестування когнітивних здібностей; тестування знань з історії української державності; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
42. Пунктом 1.15 розділу 1 Положення № 185/зп-24 передбачено, що за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.
43. Відповідно до пункту 2.7 розділу 2 Положення № 185/зп-24 форма практичного завдання - відкрите завдання, що передбачає необхідність надання учасником самостійної відповіді щодо передбачених ним умов.
44. Пунктом 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначено типи практичних завдань, а саме:
Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи.
Тип 2 - модельне судове рішення, що складається зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних якого учасник повинен продовжити його викладення. Кількість модельних судових рішень визначається рішенням Комісії.
45. Відповідно до пункту 2.9 розділу 2 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.
46. Згідно з пунктом 4.8 розділу 4 Положення № 185/зп-24 кількість практичних завдань, що виконуються учасниками в межах однієї спеціалізації, - одне завдання типу 1 або типу 2, якщо інше не визначено рішенням Комісії.
47. Під час виконання практичного завдання учаснику необхідно сформулювати правильне, на його думку, модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів завдання (пункт 4.13 розділу 4 Положення № 185/зп-24).
48. Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії.
49. Згідно з підпунктом 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюється на її офіційному вебсайті.
50. Відповідно до підпункту 5.5.5 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
51. На виконання наведених приписів Положення Комісія рішенням від 30.04.2025 №96/зп-25 затвердила Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізації, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду (далі - Методичні вказівки).
52. Відповідно до Методичних вказівок модельне судове рішення (матеріальне право), виставляється оцінка за шкалою 75 балів.
53. У Методичних вказівках визначено елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та кількість балів за кожен елемент оцінювання, зокрема:
1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 55 балів, з яких: визначення ключового питання у спорі. (0-5); виклад правових норм та їх застосування у справі (0-15); вмотивована оцінка судом аргументів учасників справи (0-20); формулювання узагальненого висновку щодо факту порушення прав та відповідних наслідків (0-10); висновки за результатами розгляду справи (0-5);
2) резолютивна частина - від 0 до 15 балів, з яких: формулювання висновків суду по суті вимог позивача (0-6); розподіл судових витрат (0-3); визначення порядку та строку набрання рішенням законної сили (0-2); порядок та строки оскарження рішення (0-2); інформація про учасників справи (0-2);
3) дотримання стилістики судового рішення оцінюється від 0 до 3 балів: логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення. (0-3);
4) Дотримання правил орфографії та пунктуації оцінюються від 0 до 2 балів.
54. Згідно з приміткою до Методичних вказівок залежно від обставин модельного судового рішення член екзаменаційної комісії може відступити від наведеної в методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10%. У такому разі член екзаменаційної комісії не може виходити за межі загальної кількості балів (75).
55. Підпунктом 5.5.6 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 визначено, що під час оцінювання практичного завдання члени екзаменаційної комісії виставляють оцінки за кожен передбачений елемент у кількості балів, визначених методичними вказівками.
56. Оцінка члена екзаменаційної комісії за виконане учасником практичне завдання формується на підставі суми його оцінок за кожен елемент, передбачений методичними вказівками.
57. Відповідно до підпункту 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії інформаційною системою визначаються середні арифметичні оцінки за кожним елементом, передбаченим методичними вказівками, на підставі оцінок членів екзаменаційної комісії за ці елементи.
58. Бал учасника за практичне завдання формується інформаційною системою на підставі суми середніх арифметичних оцінок за кожен елемент, передбачений методичними вказівками, шляхом округлення бала до сотих (другої цифри після коми).
59. Підпунктом 5.7.5 пункту 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 визначено, що максимально можливий бал виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.
60. Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24 кількість балів за модельне (модельні) судове (судові) рішення у разі виконання практичного завдання типу 2 та/або модельну судову справу у разі виконання практичного завдання типу 1 визначається на підставі методичних вказівок з оцінювання практичного завдання та/або рішенням Комісії.
61. Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 затвердження кодованих результатів кожного етапу кваліфікаційного іспиту є однією зі стадій встановлення результатів іспиту.
62. Згідно з абзацами 2 та 3 підпункту 6.3.1 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 член Комісії-доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії за виконане учасником практичне завдання на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи.
63. При встановленні розбіжності між найвищою і найнижчою оцінками членів екзаменаційної комісії, виставленими за виконане учасником практичне завдання, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при повторному оцінюванні роботи керується не «математичними», а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи.
64. Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 Положення № 185/зп-24 результати виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду декодуються після перевірки та оцінювання усіх робіт.
65. Згідно з підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження кодованих результатів етапу іспиту зазначається: код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»). У разі виконання учасником практичного завдання типу 2 у рішенні про затвердження кодованих результатів може не зазначатися результат («успішно складено» або «не складено»).
66. У підпункті 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 зазначено, що у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначається: прізвище, ім`я, по батькові учасника, код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).
67. Згідно з абзацом 1 підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення №185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала.
68. Відповідно до підпункту 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспит, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду; набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей та історії української державності; відмови від складання іспиту (етапу іспиту); порушення порядку складання іспиту (етапу іспиту), що рішенням Комісії визнано істотним; неявки на іспит (етап іспиту).
69. Загальні результати іспиту визначаються на підставі декодованих результатів кожного його етапу (підпункт 6.5.1 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24).
70. Згідно з підпунктами 6.5.4 та 6.5.5 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів.
71. Учасник іспиту визнається таким, що не склав іспит, у разі нескладання одного або більше його етапів.
72. Результати іспиту затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (пункт 6.6 розділу 6 Положення № 185/зп-24).
73. Підпунктом 6.8.1 пункту 6.8 розділу 6 Положення № 185/зп-24 передбачено, що прохідний бал, зокрема, за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 75 відсотків від максимально можливого бала.
74. Судом установлено, що відповідно до екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання ОСОБА_1 членами екзаменаційної комісії за елементами оцінювання проставлені такі бали:
1.1. Визначення ключового питання у спорі (максимальний бал - 5), бали, які проставили члени екзаменаційної комісії: 4, 2, 4, 3; середній бал - 3,25000;
1.2. Виклад правових норм та їх застосування у справі (максимальний бал - 15), бали, які проставили члени екзаменаційної комісії: 10, 13, 13, 12; середній бал - 12,00000;
1.3. Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи (максимальний бал - 20), бали, які проставили члени екзаменаційної комісії: 9, 11, 13, 12; середній бал - 11,25000;
1.4. Формулювання узагальненого висновку щодо факту порушення прав та відповідних наслідків (максимальний бал - 10), бали, які проставили члени екзаменаційної комісії: 10, 6, 7, 7; середній бал - 7,50000;
1.5. Висновки за результатами розгляду справи (максимальний бал - 5), бали, які проставили члени екзаменаційної комісії: 5, 3, 4, 4; середній бал - 4,00000;
2.1. Формулювання висновків суду по суті вимог позивача (максимальний бал - 6), бали, які проставили члени екзаменаційної комісії: 5, 6, 5,5, 4; середній бал - 5,12500;
2.2. Розподіл судових витрат (максимальний бал - 3), бали, які проставили члени екзаменаційної комісії: 3, 2, 0, 2,5; середній бал - 1,87500;
2.3. Визначення порядку та строку набрання рішенням законної сили (максимальний бал - 2), бали, які проставили члени екзаменаційної комісії: 2, 2, 1,5, 2; середній бал - 1,87500;
2.4. Порядок та строки оскарження рішення (максимальний бал - 2), бали, які проставили члени екзаменаційної комісії: 2, 2, 1, 2; середній бал - 1,75000;
2.5. Інформація про учасників справи (максимальний бал - 2), бали, які проставили члени екзаменаційної комісії: 2, 2, 2, 2; середній бал - 2,00000;
3.1. Логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення (максимальний бал - 3), бали, які проставили члени екзаменаційної комісії: 2, 0, 1.5, 2; середній бал - 1,31250;
4.1. Дотримання правил орфографії та пунктуації (максимальний бал - 2), бали, які проставили члени екзаменаційної комісії: 1, 2, 1,5, 1,5; середній бал - 1,5000.
Остаточний бал учасника іспиту за практичне завдання - 53,44 балів (з урахуванням коефіцієнту 2 - 106,88 балів).
75. Надаючи оцінку доводам позивачки з урахуванням установлених обставин справи, Суд зазначає, що перевірка практичного завдання передбачає встановлення відповідності змісту виконаної роботи показникам Методичних вказівок. Кожен екзаменатор здійснює таке оцінювання індивідуально, формуючи власне професійне судження щодо змістового наповнення роботи в межах установлених критеріїв та діапазонів балів.
76. Як убачається з екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання позивачки, кожним членом екзаменаційної комісії виставлено бали за окремими елементами оцінювання в межах, визначених Методичними вказівками. Відомість містить інформацію про кожен елемент оцінювання, максимальну кількість балів за ним, оцінки, виставлені кожним членом Комісії, дату та час їх внесення, середній бал за кожним елементом, а також остаточний бал учасника.
77. Застосування єдиних критеріїв оцінювання не означає обов`язкової тотожності оцінок усіх екзаменаторів. Методичні вказівки визначають спільні елементи та показники оцінювання, однак оцінка ступеня відповідності їм конкретної роботи здійснюється кожним членом екзаменаційної комісії за його внутрішнім переконанням. Отож сама наявність відмінностей між виставленими балами не є достатнім підтвердженням застосування різних критеріїв або недотримання Методичних вказівок.
78. Відповідно до Положення № 185/зп-24 після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії інформаційною системою визначаються середні арифметичні оцінки за кожним елементом, передбаченим Методичними вказівками, на підставі оцінок членів екзаменаційної комісії за ці елементи. Бал учасника за практичне завдання формується інформаційною системою на підставі суми середніх арифметичних оцінок за кожен елемент, передбачений Методичними вказівками, шляхом округлення бала до сотих (другої цифри після коми).
79. Отже, результат оцінювання кожного з елементів фіксується у вигляді середнього арифметичного бала, обчисленого за встановленим порядком, що забезпечує об`єктивність підсумкового бала за кожним елементом після їх оцінювання окремо кожним членом екзаменаційної комісії за внутрішнім переконанням.
80. Щодо доводів позивачки про наявність підстав для обов`язкової повторної перевірки її практичного завдання, відповідно до підпункту 6.3.1 Положення № 185/зп-24, то Суд зазначає таке.
81. Підпункт 5.5.6 Положення №185/зп-24 розмежовує оцінки за окремими елементами практичного завдання та оцінку екзаменатора за виконане практичне завдання загалом. Остання формується шляхом підсумовування балів, виставлених цим екзаменатором, за всіма передбаченими Методичними вказівками елементами. Водночас підпункт 6.3.1 цього Положення пов`язує обов`язкову повторну перевірку з розбіжністю між найвищою і найнижчою оцінками, виставленими членами екзаменаційної комісії, за виконане практичне завдання.
82. Таким чином, системне тлумачення наведених положень свідчить, що для визначення наявності підстав для повторної перевірки порівнянню підлягають загальні (сумарні) оцінки, виставлені різними екзаменаторами за виконане практичне завдання, а не оцінки за кожним окремим його елементом.
83. У цій справі позивачкою не надано доказів, а Судом не встановлено, що розбіжність між найвищою та найнижчою загальними оцінками, виставленими членами екзаменаційної комісії за виконане нею практичне завдання, становила 20 і більше відсотків від максимально можливого бала, що було б підставою для повторної перевірки такої роботи іншою екзаменаційною комісією.
84. Щодо доводів позивачки про невмотивованість результатів оцінювання її практичного завдання, то Суд зазначає таке.
85. Сам факт відсутності окремого письмового обґрунтування кожної індивідуальної оцінки не свідчить про невмотивованість результатів оцінювання практичного завдання.
86. Верховний Суд неодноразово констатував, що фіксацію / відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників / критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.
87. Питання обсягу мотивування результатів практичного завдання було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.03.2026 у справі № 990/218/25. У пунктах 178-180 цієї постанови зазначено, що Методичні вказівки визначають шкалу балів та показники оцінювання, проте не встановлюють переліку і змісту письмових обґрунтувань оцінок. Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на характер рішення про затвердження результатів іспиту, яке стосується сукупності його учасників, та на відсутність у відповідній процедурі вимоги ухвалювати індивідуальні рішення з усебічним описом процесу оцінювання роботи кожного кандидата.
88. Подібний підхід щодо відсутності окремого обов`язку текстового пояснення виставлених балів відображено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №990/146/25. У пунктах 89, 112-114 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосовне до відповідних правовідносин регулювання, відхилила доводи позивача про необхідність тлумачення Методичних вказівок як таких, що вимагають додаткового словесного чи математичного обґрунтування бала за оцінену роботу.
89. Щодо доводів позивачки про порушення рівності умов кваліфікаційного іспиту внаслідок різного кількісного складу екзаменаційних комісій, то Суд зазначає таке.
90. Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 Положення № 185/зп-24 практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії. При цьому підпунктом 5.5.3.2 пункту 5.5 цього Положення передбачено, що у рішенні Комісії про затвердження екзаменаційної комісії зазначається кількість членів екзаменаційної комісії, які повинні оцінити кожну роботу.
91. Отже, нормативно-правове регулювання передбачає визначення кількості членів екзаменаційної комісії рішенням Комісії та не встановлює вимоги щодо формування всіх екзаменаційних комісій в однаковому кількісному складі.
92. Сама обставина, що екзаменаційні комісії №1-4 були сформовані у складі трьох членів, а екзаменаційна комісія №5 - чотирьох членів, не свідчить про порушення встановленого Положенням порядку формування екзаменаційних комісій.
93. Суд також не вважає наведені обставини такими, що свідчать про встановлення для позивачки відмінних або менш сприятливих умов оцінювання практичного завдання.
94. Як убачається з наведеного правового регулювання, остаточний результат оцінювання практичного завдання формується не шляхом простого додавання оцінок усіх членів екзаменаційної комісії. Кожен член екзаменаційної комісії самостійно оцінює практичне завдання за передбаченими Методичними вказівками елементами, після чого інформаційною системою визначаються середні арифметичні оцінки за кожним із них, на підставі яких формується остаточний бал учасника.
95. За такого механізму кількість членів екзаменаційної комісії враховується безпосередньо у способі визначення середнього арифметичного: сума виставлених оцінок ділиться на кількість оцінок, які цю суму утворюють. Таким чином, збільшення кількості екзаменаторів саме по собі не спричиняє ані збільшення, ані зменшення середнього бала, оскільки одночасно зі збільшенням кількості оцінок відповідно змінюється і дільник.
96. З огляду на це Суд не погоджується з твердженням позивачки про застосування Комісією різних підходів до оцінювання. Ділення суми трьох оцінок на три та суми чотирьох оцінок на чотири є застосуванням одного й того самого математичного способу визначення середнього арифметичного, а число три або чотири у такому розрахунку відображає фактичну кількість індивідуальних оцінок, з яких визначається середнє значення. Отже, йдеться не про різні алгоритми формування результату, а про застосування одного алгоритму до різної кількості індивідуальних оцінок.
97. Суд ураховує, що за такого механізму питома вага кожної окремої оцінки у формуванні середнього арифметичного математично становить одну третину при трьох екзаменаторах та одну четверту при чотирьох. Проте сама по собі ця відмінність не свідчить про нерівність умов оцінювання. Зменшення питомої ваги однієї індивідуальної оцінки до 25% однаковою мірою стосується кожної з чотирьох оцінок та не визначає наперед напрям впливу на середній результат конкретної роботи.
98. Вплив додаткової оцінки на середній бал залежить не від факту її включення до розрахунку, а від її конкретного значення порівняно з іншими оцінками. Така оцінка може як зменшити, так і збільшити середнє значення або не змінити його, якщо вона дорівнює середньому значенню інших оцінок. Отож сама кількість екзаменаторів не створює математично заданої переваги чи несприятливого наслідку для учасника.
99. Посилання позивачки на суперечливість оцінок за елементами «Логічність, структурованість, грамотність та послідовність викладення тексту модельного судового рішення» та «Виклад правових норм та їх застосування у справі» Суд оцінює з урахуванням різного предмета цих елементів. Перший - стосується уміння чітко, лаконічно, зрозуміло та послідовно письмово викладати елементи мотивованого висновку у їх логічному зв`язку, другий - уміння орієнтуватися у системі законодавства та підбирати нормативно-правові акти, що застосовуються до спірних правовідносин; розуміння норм матеріального права, що застосовуються при написанні модельного судового рішення; розуміння основних правил правозастосування та вміння їх дотримуватися при виконанні практичного завдання; уміння правильно тлумачити правові норми та зіставляти їх із фактичними обставинами справи; уміння враховувати правові висновки Верховного Суду або сформулювати мотиви незастосування таких висновків, оцінивши їх структуру, логіку та ключові ідеї. Таким чином, отримання за одним елементом більшої частки від максимально можливого бала, ніж за іншим, не становить внутрішньої суперечності оцінювання та не зумовлює обов`язкового пропорційного підвищення іншої оцінки.
100. Суд також звертає увагу на те, що підпункт 5.5.7 Положення № 185/зп-24 визначає випадки, за яких 0 балів виставляється за практичне завдання загалом, тобто за сукупністю його елементів, а не за окремим елементом оцінювання. Отож посилання позивачки на відсутність передбачених цим підпунктом підстав для виставлення 0 балів членом екзаменаційної комісії за окремим елементом оцінювання є безпідставним.
101. Посилання позивачки на неопублікування зразкового судового рішення також не доводить порушення встановленої процедури оцінювання. За наведеним нормативно-правовим регулюванням, перевірка здійснюється на відповідність роботи показникам Методичних вказівок, а не на її тотожність певному зразку. Відсутність оприлюдненого рішення, виконання якого забезпечувало б максимальний або мінімально необхідний бал, не підтверджує застосування екзаменаторами інших, не передбачених Методичними вказівками, критеріїв.
102. Виходячи з наведеного, Суд підсумовує, що оцінювання виконаного позивачкою практичного завдання здійснено з дотриманням вимог законодавства, регламентованої процедури та принципу рівності умов для всіх учасників добору, а форма та зміст відомості про оцінювання дозволяють надати оцінку дотриманню Комісією вимог Методичних вказівок, що забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності.
103. Наведені позивачкою доводи фактично зводяться до незгоди з оцінкою виконаного нею практичного завдання. Однак судовий контроль не передбачає повторної змістовної перевірки практичної роботи Судом або визначення ним кількості балів, яку мав отримати учасник за окремі її елементи.
104. Такий підхід узгоджується із загальними засадами судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень, викладеними в пунктах 82-84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.05.2025 у справі № 990/232/24.
105. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд не встановив підстав для висновку про протиправність рішення Комісії від 05.08.2026 №105/зп-26 у частині затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання позивачкою.
106. Оскільки вимога про зобов`язання Комісії повторно призначити позивачці виконання практичного завдання з наступним мотивованим оцінюванням ґрунтується на доводах про протиправність зазначеного рішення, які не знайшли підтвердження під час розгляду справи, ця вимога також не підлягає задоволенню.
107. За таких обставин Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
VI. Судові витрати
108. З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для розподілу судових витрат немає.
109. Керуючись статтями 22, 241-246, 250, 255, 266, 295 КАС України, Суд
ВИРІШИВ:
110. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання противоправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.
111. Судові витрати не розподіляються.
112. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
113. Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
114. Повний текст судового рішення складено 09 листопада 2026 року.
Головуючий суддя: О.Р. Радишевська
Судді: А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько