ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 141332222

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

09 листопада 2026 року

м. Київ

справа №990/468/26

адміністративне провадження №П/990/468/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Жука А.В., Желєзного І.В., Радишевської О.Р.,

перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду (далі також - Суд) як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 10.09.2026 №489/ас-26;

- зобов`язати ВККС повторно провести співбесіду з ОСОБА_1 у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/ зп-23 (зі змінами), з урахуванням висновків суду.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України професійна діяльність суддів віднесена до публічної служби в розумінні цього Кодексу.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Аналіз зазначених законодавчих норм дозволяє констатувати, що у випадку, коли особа вважає, що її права під час прийняття на публічну службу, проходження чи звільнення з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду в більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку, за відсутності поважних причин, позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду для захисту прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду для вирішення спору, відносини стають стабільними.

Особа має вчасно реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Вислів «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду

Як слідує з матеріалів позовної заяви, предметом спору у ній є правомірність рішення ВККС від 10.09.2026 №489/ас-26, прийнятого стосовно ОСОБА_1 у процедурі добору кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами), за результатами проведення співбесіди у межах проходження кваліфікаційного оцінювання, призначеного рішенням Комісії від 19.06.2024 №184/зп-24.

За змістом пунктів 103, 105 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 №81/зп-16, в редакції рішення Комісії від 19.10.2023 №119/зп-23 (далі - Регламент), результатом вирішення питань діяльності Комісії, віднесених Законом до її компетенції, а також вирішення організаційних і процедурних питань Комісії є рішення. Рішення Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (Палати, Колегії), член Комісії - доповідач (члени Комісії - співдоповідачі), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії із зазначенням кількості голосів, поданих «ЗА» та «ПРОТИ», та відомості про те, як проголосував кожен із членів Комісії. Повний текст проєкту рішення має бути складений та виготовлений членом Комісії - доповідачем або іншим членом Комісії, у разі якщо член Комісії - доповідач проголосував «ПРОТИ» ухвалення рішення Комісії, не пізніше 10 робочих днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Пунктом 195 Регламенту визначено, що рішення Комісії за результатами засідань Комісії оприлюднюються на веб-сайті Комісії не пізніше п`яти робочих днів після складання їх повного тексту та підписання членами Комісії.

За наведених вище положень процесуального закону для звернення до суду з позовними вимогами, які заявив ОСОБА_1 , установлено місячний строк.

Отже, останнім днем строку звернення до суду щодо оскарження рішення ВККС від 10.09.2026 №489/ас-26 за загальним правилом є 12.10.2026 (понеділок).

Аналізуючи зміст позовної заяви та оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила, що позивач був присутній під час його ухвалення, а отже, достеменно знав про нього ще 10.09.2026. Однак позовну заяву ОСОБА_1 подав через систему «Електронний суд» лише 03.11.2026, тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Окремої заяви про поновлення процесуального строку із зазначенням поважних причин його пропуску ОСОБА_1 до суду не подав.

За текстом позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що строк звернення не пропустив. Водночас він просить суд - якщо колегія суддів дійде протилежного висновку - вважати причини пропуску строку поважними, оскільки повний текст рішення ВККС йому не вручався, в електронному кабінеті не розміщувався, а був оприлюднений на офіційному сайті Комісії лише 06.10.2026.

Колегія суддів зауважує, що позивач не надав доказів того, що у період з 10.09.2026 до 06.10.2026 він учиняв будь-які дії, щоб отримати або ознайомитися з текстом рішення ВККС від 10.09.2026 №489/ас-26 для його своєчасного оскарження.

У позовній заяві ОСОБА_1 не зазначив поважних, об`єктивно непереборних причин пропуску строку звернення до суду. Спірне рішення ВККС прийняла 10.09.2026 за безпосередньої участі позивача, що свідчить про його обізнаність із можливим порушенням своїх прав саме з цієї дати. Водночас позивач не надав доказів існування обставин, які б суттєво ускладнювали чи унеможливлювали реалізацію його права на судовий захист у межах встановленого законом процесуального строку.

Крім того, ОСОБА_1 не надав доказів того, що ВККС оприлюднила спірне рішення на своєму офіційному вебсайті саме 06.10.2026. Самі лише твердження позивача про дату оприлюднення рішення, які він не підкріпив належними та допустимими доказами, колегія суддів визнає необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їхнього усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із зазначенням підстав для його поновлення з відповідними обґрунтуваннями і доказами.

Роз`яснити позивачу, що за правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо він не усуне недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений строк, позовна заява підлягатиме поверненню.

Керуючись статтями 22, 160, 161, 169, 248, 266 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Установити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Верховного Суду заяви про поновлення строку на звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску цього строку із відповідними обґрунтуваннями та доказами.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, який установив суд, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

А.В. Жук

І.В. Желєзний

О.Р. Радишевська,

Судді Верховного Суду